Рішення № 139009457, 12.08.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/3577/26

номер провадження 2/215/3156/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Дудікова А.В.

при секретарі - Болдирєвій А.О.

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/3577/26 за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив

Описова частина

У травні 2026 року АТ «АКЦЕНТ-БАНК» (скорочена назва АТ «А-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 17.10.2024 ОСОБА_2 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 17.10.2024 року відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку. Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, станом на 01.05.2026 утворилася заборгованість у розмірі 7 777,73 грн, яка складається з: 4 074,46 грн - заборгованість за кредитом; 2 553,27 грн - заборгованість по відсоткам; 1 150 грн пеня, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь та стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 25.05.2026 справу прийнято до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.06.2026.

24.06.2026, розгляд справи відкладено на 12.08.2026, у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача у судове засідання призначене на 12.08.2026 не з`явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судові засідання призначені на 24.06.2026 та 12.08.2026 не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася судом належним чином, а саме шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, однак поштові відправлення, адресовані відповідачу повернулися до суду з відмітками пошти про причини невручення: адресат відсутній; за закінченням терміну зберігання. Крім того, відповідач про день та час розгляду справи повідомлялася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву ОСОБА_2 не подала, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Мотивувальна частина

Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася без поважних причин та без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подала, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.10.2024 відповідач підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», при цьому своїм підписом підтвердила ознайомлення та згоду на Умови та Правила надання банківських послуг та тарифами, правила користування, що є разом із заявою позичальника договором кредитування, зі змінами у яких зобов`язалася регулярно ознайомлюватися (а.с.11 зв.).

17.10.2024 за допомогою власноручного цифрового електронного підпису ОСОБА_2 підписала заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, просила відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 на наступних умовах: п.3. Вид кредиту Кредитний ліміт на поточний рахунок. П.4. Тип кредиту Кредитування рахунку. П.5. Мета отримання кредиту споживчі цілі. П.6. Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3.4% на місяць. П.7. Строк кредитування (строк дії кредитної лінії) 240 місяців. П.8. Порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн й не більше повного розміру заборгованості за Договором про споживчий кредит 7. У випадку порушення Клієнтом будь-якого із грошових зобов`язань: 7.1. При невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6.8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості. (а.с.12-13).

17.10.2024 року ОСОБА_2 простим електронним підписом підписала Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Вигода», який містить інформацію про умови кредитування картки «Вигода». Паспортом передбачено, що тип кредиту-кредитування рахунку, до 200 000,00 грн, строк кредитування 240 місяців з правом автоматичного продовження, пільгова процентна ставка 0,000001% - до 62 днів, базова процентна ставка - 40,8% на рік (а.с.14-15).

В довідці за картами, виданої АТ «А-Банк» вказано, що ОСОБА_2 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки: - № НОМЕР_3 , строком дії до грудня 2031 року; - № НОМЕР_4 , строком дії до грудня 2031 року; - № НОМЕР_5 , строком дії до грудня 2031 року; - № НОМЕР_6 , строком дії до грудня 2031 року (а.с.29 зв.).

Згідно довідки за лімітами вбачається, що відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 4 100 грн 17.10.2024 (а.с.29).

Випискою по картці підтверджується, що ОСОБА_2 , починаючи з 17.10.2024 користувалася банківською карткою, що видавалась їй, як платіжним засобом дебетно - кредитного типу в споживчих цілях шляхом здійснення розрахунків, переказів, погашення заборгованості тощо (а.с.15 зв.-28).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_2 за договором №б/н від 17.10.2024 станом на 01.05.2026 становить 7 777,73 грн, яка складається з: 4 074,46 грн-заборгованість за кредитом; 2 553,27 грн - заборгованість по відсоткам; 1 150 грн-штраф (а.с.8-11).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 652 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).

Головне, щоб електронний договір включав усі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним через недодержання письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Отже, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Таким чином, суд дійшов висновку, що договір від 17.10.2024 був підписаний ОСОБА_2 за допомогою накладення електронного підпису, чим підтверджено укладання між нею та АТ «А-Банк» такої угоди, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610,611 ЦК України).

Отже за встановлених судом обставин справи, 17.10.2024 між позивачем та відповідачем укладено електронний кредитний договір, шляхом підписання його електронним підписом, умови якого АТ «А-Банк» були виконані, однак відповідач у строк, передбачений умовами договору, заборгованість не повернула.

Відповідно до частини 1 статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України.

Встановлено, що відповідачці надано кредит у розмірі 4 100 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 40,8 % річних.

Згідно ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк, правовим наслідком якого є відповідальність боржника.

Свої зобов`язання за кредитним договором банк виконав належним чином, надавши відповідачу кредит, однак, остання взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, вчасно не вносила платежі за користування кредитними коштами в повному обсязі, що підтверджується розрахунком заборгованості, внаслідок чого утворилася заборгованість.

При цьому, судом враховано, що відповідач до суду заперечень проти заявлених позовних вимог не надала та наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростувала, у зв`язку з чим суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 17.10.2024 у розмірі 6 627,73 грн, яка складається з: 4 074,46 грн - заборгованість за кредитом; 2 553,27 грн - заборгованість по відсоткам.

Щодо стягнення з відповідачки на користь позивача пені в сумі 1 150 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Положеннями п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки ОСОБА_2 уклала кредитний договір 17.10.2024, тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України пеня у розмірі 1 150 грн підлягає списанню кредитодавцем, а тому підстави для її стягнення немає.

Відповідно до положень ст.ст. 12,18 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач надав документи які підтверджують отримання ОСОБА_2 кредитних коштів, користування ними. При цьому відповідачем не спростовано надані докази і вимоги про визнання цього договору недійсним, зміни або розірвання його ним не заявлялись.

Також матеріали справи не містять, а відповідачем не надані докази того, що вона не користувалася кредитом чи добровільно повернула вказаний борг.

З відповіді виконавчого комітету Криворізької міської ради № 2277 від 08.05.2026 встановлено, що за відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади відповідач змінила прізвище ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.54).

Висновки за результатом розгляду позовної заяви

З урахуванням вищевикладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором №б/н від 17.10.2024, укладеного між нею та позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «А-Банк» підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за вищевказаним договором у розмірі 6 627,73 грн, яка складається з: 4 074,46 грн - заборгованість за кредитом; 2 553,27 грн - заборгованість по відсоткам.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні даної позовної заяви до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 263,04 грн (коефіцієнт задоволених вимог 0,85).

Керуючись ст.ст. 223, 259, 263-265, 268, 272, 279, 280, 284 ЦПК України, суд

у х в а л и в

Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за договором №б/н від 17.10.2024 у розмірі 6 627,73 грн (Шість тисяч шістсот двадцять сім гривень 73 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судовий збір у розмірі 2 263,04 грн (Дві тисячі двісті шістдесят три гривні 04 копійки).

В задоволенні решти позовних вимог,- відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_7 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 14 серпня 2026 року.

Суддя