Ухвала суду № 139009152, 13.08.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/3912/25

Провадження № 2-п/210/38/26

У Х В А Л А

іменем України

13 серпня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого-судді Сільченко В.Є.

секретаря судового засідання Висоцької В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Амельчишина Олега Валерійовича про перегляд заочного рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 адвоката Амельчишина Олега Валерійовича про перегляд заочного рішення.

Заява мотивована тим, що судове рішення відповідачка не отримувала і в матеріалах справа, до яких представнику був наданий доступ, відсутні документи справи щодо отримання нею копії судового рішення. Відповідно до супровідного листа про направлення в лютому 2025 року відповідачці вказаного судового заочного рішення. Відомості про направлення відповідачці заочного рішення засобами поштового зв`язку та отримання нею такого відправлення в справі відсутні.

Представник вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права та не правильно оцінив наявні в справі докази, а також не врахував правові висновки Верховного Суду в аналогічних справах.

Суд вважав встановленим, що між позивачем та відповідачем начебто був укладений кредитний договір №6971958, однак такий висновок не обґрунтував та не послався на відповідні докази. Не вказано яким чином суд встановив, що договір був укладений саме за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи, та не навів аргументи на користь того, що вказана система взагалі існувала та функціонувала.

В рішенні не наведені докази того, що Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022, року дійсно були розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents, та що зазначений сайт дійсно належав ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА». Такі докази в справі відсутні.

Також укладення договору не може підтверджуватися витягом з Реєстру боржників до договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 року, оскільки вказаний документ є внутрішнім документом позивача і його зміст залежить лише від волі останнього.

Суд першої інстанції не застосував та не врахував при постановленні рішення, що кредитний договір є нікчемним відповідно до ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Відсутні докази того, що вище вказані документи на момент начебто укладення договору, мали той самий зміст як ті, що надані позивачем до суду разом з позовом. Відсутні докази того що відповідач ознайомився саме з цими, а не з іншими документами та підписав саме їх.

Матеріали справи не містять підтверджень про те, що саме ці документи, договір, додатки до договору, та інші додані позивачем документи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та Правила надання фінансових послуг, відсутність підтвердженої належними доказами домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані позивачем докази не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Крім того, в кредитному договорі не міститься підпис позичальника на всіх його сторінках, що не дає можливості зробити висновок про те, що саме цей договір та саме з таким змістом був запропонований на підпис відповідачу.

Із наданих суду позивачем доказів не вбачається, що відповідач вчинив певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту від позивача, а саме: зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, створив заяву в особистому кабінету, отримав СМС про схвалення своєї заяви, отримав в особистий кабінет договір (оферту) та підтвердив, що ознайомився з такою офертою, отримав повідомлення від суб`єкта електронної комерції (в даному випадку від позивача із одноразовим ідентифікатором, та прийняв пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого йому позивачем одноразового ідентифікатора.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Тому, представник заявниці просить суд скасувати заочне рішення Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 04.08.2025 у справі №210/3912/25, призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, за результатами якого постановити рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

01.05.2026 року до суду представником ТОВ «ФК «ФІНСТРАТ КАПІТАЛ» Крюковою М.В. подано заперечення щодо заяви про перегляд заочного рішення, які мотивовані тим, що 17.08.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір №6971958 про надання споживчого кредиту.

Так, на підтвердження укладання Договору №6971958 про надання споживчого кредиту з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «A4347», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений Відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що Відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.

Зазначає, що Відповідач, оформлюючи кредитний договір заходить на Веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua, реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст Кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, Відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки Відповідач.

А тому жодних сумнівів в тому, що 17.08.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту не виникає.

Тому, представник позивача просить суд залишити заяву про перегляд заочного рішення від 22.04.2026 без задоволення, а рішення у справі №210/3912/25 від 08.04.2025 в силі.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши заяву з додатками, матеріали цивільної справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 04.08.2025 року позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Згідно зі ч. 1ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та(або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст. 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна стверджувати про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Згідно роз`яснень, викладених в абз. 5 п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту вказаної вище статті та роз`яснень Пленуму ВСУ вбачається, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин одночасно: відповідач не з`явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Разом з цим, з матеріалів цивільної справи вбачається, що судом на адресу АДРЕСА_1 відповідачу двічі було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі (а.с. 110-111, 117-118).

Адреса місця реєстрації відповідачки ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , на яку відправлялась поштова кореспонденція була встановлена судом перед відкриттям провадження у справі (а.с. 104).

Більш того, звертаючись до суду з заявою про перегляд заочного рішення, відповідач зазначає цю ж адресу, як місце свого проживання.

Також суд вважає, що в заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті та є обґрунтуванням апеляційної скарги.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні підстави для скасування заочного рішення суду, а тому заяву про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Амельчишина Олега Валерійовича про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя: В. Є. Сільченко