Рішення № 13900911, 17.02.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.11 Справа № 16/122

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий Центр "Картон-Пак", м. Луганськ

про стягнення 9 063 грн. 00 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Шапка Д.А., довіреність від 10.12.09 № 185;

від відповідача: представник не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 9 063 грн. 00 коп., на підставі договору на послуги з водопостачання та водовідведення від 01.08.2008 №1422/17/2.

Позивач листом від 07.02.2011 підтримав позов, посилаючись на положення п.5.14 "Правил користування системами центрального комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі Правила) та повідомив, що розрахунок позивачем за спожиті послуги був зроблений згідно п.3.3 Правил.

Клопотанням від 10.02.11, зданим до канцелярії суду після судового засідання (клопотання здано о 10 годині 50 хвилин, судове засідання закінчилось о 10 годині 40 хвилин), відповідач просив перенести розгляд справи у зв’язку з відрядженням директора. У судове засідання 17.02.11 відповідач не прибув. Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Позивач звернувся з даним позовом до суду у зв’язку з не оплатою відповідачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на суму 9063 грн. і просить стягнути з відповідача вказану суму за порушення умов договору і „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.08 №190, яке полягає у несвоєчасній повірці лічильника водних ресурсів на підприємстві відповідача, в результаті чого позивач розрахував плату за користування водою за серпень місяць 2010 року за пропускною спроможністю труби вводу протягом 24 годин на добу у відповідності до пункту 3.3 Правил №190 та у відповідності до умов пункту 5.7 договору на послуги з водопостачання та водовідведення від 01.08.2008 №1422/17/2, укладеного між сторонами по справі.

Відповідач проти позову заперечив і у відзиві від 31.01.11 вказав, що на вимогу позивача, викладену в листі від 10.09.10 №303-д (а.с.53), відповідачем встановлено 22.11.10 новий лічильник води в іншій точці підключення і лічильник здано в експлуатацію.

Так, відповідач фактично не заперечив доводів, викладених позивачем в позовній заяві і не спростував обставин, пов’язаних з невиконанням своїх обов’язків по повірці лічильника у серпні 2010 року.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно п.5.14 „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" №190 усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повір- очного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повір очного товару в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п.3.3 цих правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Позивачем 07.06.10 складено акт №д1422, яким зобов’язано відповідача повірити прилад обліку водних ресурсів до 07.07.10.

Актом від 09.08.10 №1422 позивач встановив факт того, що вимоги про повірку лічильника відповідачем не виконано, у зв’язку з чим позивач пред’явив відповідачеві рахунок за споживання води за серпень місяць 2010 року на суму 8163грн.

Розрахунок за спожиті відповідачем послуги був зроблений згідно п.3.3. „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", №190, яким передбачено, що у разі без облікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Позивач належним чином - в порядку ст.ст.33,34 ГПК України –підтвердив вказані факти і правомірність розрахунку на суму 8163грн. Вручення позивачем рахунку відповідачеві для оплати за водокористування встановлено умовами договору, укладеного між сторонами.

Крім того, відповідачу 28.10.2010 р. було виставлено рахунок на суму 900 грн. за водокористування і водовідведення в жовтні 2010 року.

Згідно п. 6.2. договору, укладеного сторонами по справі, „Споживач" (відповідач) оплачує надані послуги авансовим платежем у розмірі 100 % від суми нарахування за попередній місяць до 07 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення, плату за перевищення лімітів води та інше, „Споживач" робить на підставі наданих „Постачальником" рахунків чи інших платіжних документів, не пізніше наступного робочого дня після їх отримання.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений договором строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором на послуги з водопостачання та водовідведення від 01.08.2008 №1422/17/2, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості отриманих послуг і, відповідно, строку права вимоги у позивача: пунктом 6.2 вказаного договору встановлено, що остаточний розрахунок відповідач зобов’язаний зробити наступного дня з дня отримання рахунків, наданих позивачем.

Статті 901-903 ЦК України зобов’язують відповідача виконати обов’язок по оплаті послуг у відповідності до умов договору.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов’язки перед позивачем по оплаті наданих на його користь послуг на суму 9063грн., чим порушив умови укладеного з позивачем договору на послуги з водопостачання та водовідведення від 01.08.2008 №1422/17/2 в частині оплати за послуги і вимоги закону.

За таких підстав з відповідача слід стягнути борг на користь позивача за договором на послуги з водопостачання та водовідведення від 01.08.2008 №1422/17/2 в сумі 9063грн. та позов слід задовольнити у повному обсязі, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість відповідача в розмірі позову.

Доводи відповідача про встановлення на вимогу позивача у листопаді 2010 року нового лічильника води в іншій точці підключення не спростовують вищевказаних фактів, оскільки вимога про стягнення 8163грн. заявлена за період серпня 2010 року, а рахунок на 900грн. пред’явлено за водокористування у жовтні 2010 року.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 22,33,34,43,49, 75,82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий Центр "Картон-Пак", м. Луганськ, вул. ім. Войкова, 33, ід. Код 31590769 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ, квартал ім. Пролетаріату Донбасу, 166, ід. код 35554719 борг в сумі 9063грн., витрати по державному миту в сумі 102грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. Видати наказ.

Дата підписання рішення –22.02.11

Суддя Р. Шеліхіна