Рішення № 139009053, 17.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2278/26

Номер провадження2/711/1786/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

представника позивача адвоката Москаленка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Москаленко Євгеній Віталійович, звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд визначити їй додатковий строк, тривалістю два місяця з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (вхідний №10262, а.с.2-3).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, з урахуванням змісту уточненої позовної заяви (а.с.22-23), що подана позивачем до суду з метою виконання ухвали про залишення позову без руху, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_2 . Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, до складу якої входить будинок з господарськими будівлями, розташований з адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, що розташована на території Черкаської міської ради.

Також позивач акцентує увагу суду на тому, що єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 як спадкодавця є саме позивач як її дочка.

Проте, зважаючи на те, що позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в період часу з 21.12.2025 до 08.01.2026, вона пропустила строк для прийняття спадщини після смерті матері. Водночас, відразу після закінчення лікування позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 . Однак приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Кам`янецький В.В. 09.01.2026 виніс постанову, якою відмовив у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, обгрунтовуючи це тим, що позивач пропустила шестимісячний строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

На переконання позивача, обставиною, яка завадила їй вчасно звернутися до нотаріуса задля подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері, є те, що вона у період часу з 21.12.2025 до 08.01.2026 перебувала на стаціонарному лікуванні.

Викладені у позові, на думку позивача, об`єктивні обставини призвели до того, що вона не мала змоги вчинити, передбачені законом, дії щодо прийняття спадщини після смерті матері.

Підсумовуючи викладене, позивач просить суд визначити їй додатковий строк, тривалістю два місяця з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження і на підставі позовної заяви в новій редакції від 20.03.2026, що надійшла до суду 20.03.2026 (вхідний №12168/26); призначено підготовче засідання о 12 год 00 хв 20 квітня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.31-32).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 квітня 2026 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Москаленка Євгенія Віталійовича про витребування доказів; витребувано в приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Кам`янецького Володимира Володимировича належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи №1/2026, що заведена після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відкладено підготовче засідання до 08 год 30 хв 14 травня 2026 року (а.с.56-57).

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14 травня 2026 року оголошено перерву в підготовчому засіданні до 15 год 20 хв 25.05.2026 у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача про оголошення перерви задля ознайомлення з матеріалами спадкової справи (а.с.97).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.05.2026 закрито підготовче провадження у справі № 711/2278/26 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та призначено розгляд справи по суті о 15 год 00 хв 16 липня 2026 року (а.с.112).

Судове засідання, що було призначене о 15 год 00 хв 16 липня 2026 року, не відбулося з підстав перебування головуючого судді у щорічній відпустці про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.119). Розгляд справи відкладений до 12 год 00 хв 12 серпня 2026 року.

У визначений судом день та час позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причин не прибуття в судове засідання суду не повідомила, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, а саме шляхом направлення судової повістки про виклик до суду на адресу місця проживання, що вказана у вступній частині позовної заяви, яка отримана особисто позивачем 23.07.2026, що є належним повідомлення учасника справи про день, час та місце розгляду справи у розумінні п.1 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.123).

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про день, час та місце проведення судового засідання.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Москаленко Є.В. у судовому засіданні позовну вимоги підтримав повністю з підстав, що викладені у мотивувальній частині позовної заяви. Просив суд визначити позивачу додатковий строк, тривалістю два місяця з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Додатково повідомив, що витрати на сплату судового збору позивач просить суд залишити за нею без їх стягненні зі сторони відповідача.

Черкаська міська рада як відповідач явку представника у судове засідання не забезпечила, однак про день, час та місце розгляду справи по суті була повідомлена належним чином, зокрема шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд», що була отримана цим учасником справи 18.07.2026 о 01 год 14 хв 03 сек (а.с.120 зворот).

Водночас, представник відповідача Прокопчук А.П., 16.07.2026 через підсистему «Електронний суд», подала заяву (вхідний №31194/26), в якій при вирішенні спору поклалася на розсуд суду та просила ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.116).

Частиною 1 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки позивач та відповідач, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення розгляду справи по суті, в судове засідання відповідно не з`явилася та явку представника не забезпечив, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання до суду не подали, беручи до уваги заяву представника відповідача про проведення судового засідання у відсутність означеного учасника справи, суд, заслухавши думку представника позивача адвоката Москаленка Є.В. про процесуальну можливість розгляду справи за даної явки учасників справи, керуючись ч.1 ст.223 ЦПК України, постановив протокольну ухвалу про проведення судового засідання у справі №711/2278/26 у відсутність учасників справи, які до суду не з`явилися.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлені як письмово, так і під час проголошення вступного слова, а також процесуальну позицію представника відповідача, що висловлена письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, яка документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , що виданий 30 червня 1998 року Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області. Крім того з безпосередньо дослідженого витягу з паспорта громадянина, яким документована позивач, суд встановив, що місцем народження позивача є с. Радиванівка Кам`янського району Черкаської області, а місцем реєстрації її проживання, починаючи з 22.10.1998, є квартира АДРЕСА_2 (а.с.4-5).

Також із дослідженої в судовому засіданні копії картки платника податків, що видана позивачу ОСОБА_1 . Державною податковою адміністрацією в м. Черкаси, суд встановив, що позивачу присвоєний реєстраційний номер картки платника податків, а саме: НОМЕР_2 (а.с.5).

Також зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , що видане повторно 24.12.1974 Радиванівською сільською радою Кам`янського району Черкаської області, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Радиванівка Кам`янського району Черкаської області народилася ОСОБА_1 , батьками якої є: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.6).

Із копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 , що видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), суд встановив, що 24 червня 2025 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складений актовий запис про смерть №1928 відносно громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с.Радиванівка Кам`янського району Черкаської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси (а.с.7).

Дослідивши означені вище письмові докази, суд встановив, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 .

Із витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №135676428 від 28.08.2018 та №135710755 від 28.08.2018 суд встановив, що ОСОБА_2 є титульним власником 39/50 частин житлового будинку АДРЕСА_3 , а також земельної ділянки кадастровий номер: 7110136400:02:0289:0063, що розміщена за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на які виникло у ОСОБА_2 на підставі відповідно свідоцтва про право власності на спадщину та свідоцтва про право власності, що видані приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кам`янецьким В.В. (а.с.25,28).

Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду, відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), пункт 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), пункт 69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20)).

Отже, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право створює презумпцію належності цього права особам, які ним володіють внаслідок державної реєстрації.

Також у судовому засіданні були досліджені належним чином посвідчені копії матеріалів спадкової справи №1/2026, що заведена приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кам`янецьким В.В. після смерті ОСОБА_2 , які витребувані на підставі ухвали суду від 20.04.2026.

Зокрема, із заяви ОСОБА_1 від 06 січня 2026 року, що адресована приватному нотаріусу Черкаського міського нотаріального округу Кам`янецькому В.В., суд встановив, що саме означеного дня позивач як спадкоємець після смерті спадкодкодавця ОСОБА_2 виявила волю на прийняття спадщини після смерті останньої (а.с.63).

Крім того з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №83788307 від 06.01.2026 суд встановив, що ані заповітів, ані спадкових договорів спадкодавцем ОСОБА_2 за життя відповідно не складено та не укладено (а.с.72).

Із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №83789229 від 06.01.2026 суд встановив, що приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кам`янецьким В.В. 06.01.2026, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на підставі заяви ОСОБА_1 заведена спадкова справа №1/2026 (а.с.73).

Із довідки Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради №259/243-01-10 від 06.01.2026 суд встановив, що, станом на 24.06.2025, за адресою: АДРЕСА_3 , були зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також ОСОБА_6 , відомості про місце реєстрації якої не актуалізовані у зв`язку з відсутністю в органі реєстрації відомостей, необхідних для актуалізації (а.с.89).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №2/02-31 від 09.01.2026, що винесена приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кам`янецьким В.В., зі змісту якої суд встановив, що ОСОБА_1 звернулась із заявою до приватного нотаріуса Кам`янецького В.В., в якій просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на 39/50 частин житлового будинку АДРЕСА_3 . Нотаріусом, відповідно до матеріалів спадкової справи №1/2026, встановлено, що із наявних у померлої ОСОБА_2 спадкоємців є лише її дочка ОСОБА_1 . Проте, оскільки спадкоємець ОСОБА_1 пропустила строк на прийняття спадщини, тому нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 (а.с.90-91).

Крім того в судовому засіданні суд безпосередньо дослідив заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 18.05.2026, тобто громадян, що були зареєстровані, станом на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , у будинку АДРЕСА_3 , та встановив, що ані ОСОБА_5 , ані ОСОБА_4 , ані ОСОБА_7 не перебувають у родинних відносинах зі спадкодавцем ОСОБА_2 (а.с.106-108).

Крім того суд безпосередньо дослідив виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №149, що складена 04.01.2026 товариством з обмеженою відповідальністю «Основа реабілітація», зі змісту якої встановив, що ОСОБА_1 у період часу з 21.12.2025 до 08.01.2026 перебувала на стаціонарному лікуванні з відповідним діагнозом (а.с.12).

Надаючи оцінку дослідженим письмовим доказам, що містяться у матеріалах цивільної справи №711/2278/26, суд зазначає про таке.

Статтею 1217 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Частиною 2 ст.1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, прийняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкування за законом).

Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Частинами 1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Аналіз означених норм матеріального права з призми встановлених судом обставин справи дає підстави суду для висновку, що позивач як дочка спадкодавця, тобто спадкоємець першої черги, яка протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а також і постійно не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є такою, яка не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Частиною 3 ст.1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Водночас, аналіз диспозиції ч.3 ст.1272 ЦК України дає підстави для висновку, що правила цієї норми матеріального права щодо надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Ані Цивільний кодекс України, ані інші нормативно-правові акти не визначають конкретного переліку причин, які є поважними для пропуску строку для прийняття спадщини, у разі встановлення яких суд може визначити спадкоємцю додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Тобто, поняття «поважні причини» у контексті застосування судом положень ч.3 ст.1272 ЦК України є оціночним поняттям, що підлягає оцінці судом під час розгляду кожної справи.

У п.49-50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 в справі №686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) наведено орієнтовний перелік як поважних, так і неповажних причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини, у разі встановлення судом яких відповідно може бути визначений спадкоємцю додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини або має бути відмовлено у визначені такого строку.

Поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Із мотивувальної частини позовної заяви суд встановив, що основною підставою для визначення додаткового строку позивачу на подачу заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 є та обставина, що в період з 21.12.2025 до 08.01.2026 позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в установі, що розташована в с. Поляниця Івано-Франківської області, у зв`язку зі скаргами на болі в ділянці поперекового відділу хребта. Проте, станом на день звернення ОСОБА_1 до нотаріуса, уже закінчився строк, визначений законодавством, для подачі заяви спадкоємцем про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

Надаючи оцінку зазначеній причині пропуску строку позивачем як спадкоємцем на подачу нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця з призми її поважності у розумінні положень ч.3 ст.1272 ЦК України суд з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства як розумність, добросовісність та справедливість, зазначає про таке.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з чим строк для прийняття спадкоємцями спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 закінчився 24 грудня 2025 року.

Проте матеріалами цивільної справи підтверджується той факт, що позивач ОСОБА_1 , у період часу з 21.12.2025 до 08.01.2026, перебувала на стаціонарному лікуванні у зв`язку з болями в ділянці поперекового відділу хребта та обмеженням рухомості в поперековому відділі хребта в с. Поляниця Івано-Франківської області, тобто на значній відстані від місця відкриття спадщини. Водночас, із заявою про при прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Кам`янецького В.В. 06 січня 2026 року, тобто по спливу 13 календарних днів після закінчення строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Ураховуючи обставини справи, незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (13 календарних днів), а також наведені позивачем причини, які є об`єктивними та істотними труднощами, суд відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України дійшов висновку, що наявні правові підстави для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини.

У цьому контексті суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до правового висновку щодо застосування положень ч.3 ст.1272 ЦК України, який викладений у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справа № 552/5788/23 (провадження № 61-2513св25), незначний проміжок часу між закінченням строку прийняття спадщини та зверненням спадкоємця до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини є підставами для визнання причини пропуску строку на прийняття спадщини поважними. Аналогічний правовий висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18 (провадження № 61-13061св22), які застосовуються судом з метою виконання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.

У зв`язку з цим, позовна вимога в частині визначення позивачу додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини є обгрунтованою та вмотивованою, а тому такою, що підлягає до задоволення.

Що стосується безпосередньо додаткового строку, протягом якого позивачу необхідно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , то суд зазначає про таке.

Із прохальної частини позовної заяви в новій редакції суд встановив, що позивач просить суд встановити додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці.

Як уже суд звертав увагу учасників справи, ч.3 ст.1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, додатковий строк, що визначається судом спадкоємцю для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, має бути достатнім для подання ним такої заяви.

Етимологія слова «додатковий» свідчить про те, що воно є додатком до чогось основного, а відповідно і не може бути аналогічним основному.

У зв`язку з цим, на переконання суду, додатковий строк не може бути рівним основному строку, що визначений законодавцем для подачі спадкоємцем заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, а тому суд дійшов висновку, що за встановлених під час розгляду обставин справи, достатнім для подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця буде саме двомісячний строк з дня набрання рішення суду законної сили і який буде відповідати поняттю додатковий в розумінні положень ч.3 ст.1272 ЦК України.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме: визначити ОСОБА_1 додатковий строк у 2 (два) місяці, з дня набрання судовим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із дослідженої квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 27.02.2026 (а.с.1) судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1331,20 грн.

Водночас позивач в прохальній частині позовної заяви, а також її представник адвокат Москаленко Є.В. під час проголошення вступного слова, виявили волю на залишення за позивачем понесених судових витрат на сплату судового збору, а тому суд не здійснює їх розподіл.

Керуючись ст. 1217, 1222, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 13, 76, 77, 80, 81, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у 2 (два) місяці, з дня набрання судовим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 17 серпня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Черкаська міська рада, код ЄДРПУО: 25212542, місцезнаходження: м.Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36.

Головуючий: О. В. Петренко