Ухвала суду № 139009051, 14.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4173/26

Номер провадження 2/711/2599/26

УХВАЛА

14 серпня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», в інтересах якого діє представник за довіреністю Сахарова Ольга Ігорівна, звернулося до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 19 574,50 грн, витрати на професійну правничу допомогу та витрати на сплату судового збору (вхідний №17473, а.с.1-8).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: надання до суду позовної заяви в новій редакції із зазначенням у цій заяві по суті справи, в тому числі і в прохальній її частині, дійсного прізвища відповідача в справі, а саме: « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 » (а.с.118)

11 травня 2026 року від представника позивача за довіреністю ОСОБА_5 до суду надійшла заява про усунення недоліків, що зареєстрована судом 12 травня 2026 року за вхідним №20309, до якої, зокрема, долучено позовну заяву в новій редакції, в якій позовні вимоги пред`явлені до відповідача ОСОБА_1 (замість ОСОБА_2 ), а також додано докази надсилання, позовної заяви в новій редакції відповідачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.120).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2026 року продовжено строк для усунення недоліків, а саме надання до суду позовної заяви в новій редакції із зазначенням у цій заяві по суті справи, в тому числі і в прохальній її частині, дійсного прізвища відповідача в справі, а саме: « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_6 », а також доказів надсилання позовної заяви в новій редакції ОСОБА_1 у порядку, передбаченому ч.7 ст.43 ЦПК України (а.с.136).

18 травня 2026 року від представника позивача за довіреністю Сахарової О.І. до суду надійшла заява про усунення недоліків, що зареєстрована судом 19 травня 2026 року за вхідним №21428, до якої, зокрема долучено позовну заяву в новій редакції, в якій позовні вимоги пред`явлені до відповідача ОСОБА_1 , а також додано докази надсилання, позовної заяви в новій редакції відповідачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.138-139).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін і на підставі позовної заяви в новій редакції, що долучена позивачем до заяви про усунення недоліків від 18 травня 2026 року (вхідний №21428); призначено розгляд справи по суті о 12 год 00 хв 23 липня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.134-136).

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 липня 2026 року розгляд справи відкладений до 10 год 30 хв 14 серпня 2026 року у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задля реалізації процесуального права на долучення до матеріалів справи відповідних засобів доказування (а.с.169).

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і його представника за довіреністю ОСОБА_5 в підсистемі «Електронний суд», що були отримані цими учасниками справи 24.07.2026 (а.с.170 зворот, 171 зворот). Водночас, представник позивача ОСОБА_5 , у п.4 прохальної частини позовної заяви, виявила волю на розгляд справи у відсутність представника позивача, а також не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (а.с.7 зворот).

У визначений судом день та час ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, оскільки в матеріалах справи міститься розписка цього учасника справи від 23.07.2026 про повідомлення їй про те, що судове засідання у справі №711/4173/26 відбудеться 14.08.2026 о 10 год 30 хв (а.с.168).

Абзацом 2 ч.6 ст.128 ЦПК України передбачено, що судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи.

Водночас, 26.07.2026 через підсистему «Електронний суд», відповідач ОСОБА_1 подала заяву, в якій виявила волю на розгляд справи у її відсутність, а також підтримала, подані нею заяви, клопотання та заперечення (а.с.184-185).

Також 26 липня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 подана заява про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, тобто у зв`язку з відсутністю предмету спору. Заява обгрунтована тим, що відповідач сплатила основну суму боргу (тіло кредиту) в сумі 3000 грн, а інші складові заборгованості за кредитним договором не підлягають стягненню з призми положень, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (а.с.196-197).

Суд, розглянувши по суті заяву відповідача про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи в межах, що є необхідними для належного розгляду означеного клопотання, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №328180467 від 23.03.2021, що був укладений між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником прав і обов`язків якого в означених кредитних правовідносинах є ТОВ «ФК «Ейс», сукупно в розмірі 19 574,50 грн, з яких: 5500 грн заборгованість по тілу кредиту, та 14 074,50 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитними коштами. Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 26.07.2026 сплатила ТОВ «ФК «Ейс» 3000 грн у рахунок сплати боргу за кредитним договором №328180467 від 23.03.2021 (а.с.198).

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

У пункті 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Подібний правовий висновок щодо застосування положень п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України викладений в постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 15 листопада 2023 року у справі №522/3680/22 (провадження № 61-12919св23), від 07 лютого 2024 року у справі №204/3106/22 (провадження № 61-9467св23), від 10 січня 2025 року у справі №177/1272/23 (провадження № 61-12390св24) та від 20 червня 2025 року у справі №128/974/19 (провадження № 61-7079св24), які судом застосовуються з метою виконання положень ч.4 ст. 263 ЦПК України.

Отже правові висновки Верховного Суду, щодо застосування положень п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, свідчить про те, що можливість закриття провадження з підстав відсутності предмету спору існує на будь-якій стадії розгляду справи, однак за умови, якщо предмет спору не існував від початку розгляду справи (від часу відкриття провадження у справі), а не припинив існування вже в процесі розгляду справи.

Таким чином, сам по собі факт добровільної сплати відповідачем частини заборгованості за кредитним договором, що є предметом позову ТОВ «ФК «Ейс», до ухвалення судового рішення по суті спору не може свідчити про те, що між сторонами був відсутній спір щодо розміру такої заборгованості на час звернення позивача до суду з цим позовом, а тому, визначені процесуальним законом підстави для закриття провадження у справі, передбачені пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, у конкретній процесуальній ситуації відсутні.

Також суд звертає увагу учасників справи на те, що у випадку застосування до спірних правовідносин положень пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», це є підставою не для закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, а може бути підставою для залишення без задоволення позову у відповідній частині.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі №711/4173/26 з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, слід відмовити.

Керуючись ст. 128, 223, 255, 258, 259, 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

відмовити в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у цивільній справі №711/4173/26 на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України (вхідний №32484 від 27 липня 2026 року).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 14 серпня 2026 року.

Суддя: О. В. Петренко