Рішення № 13900902, 21.02.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.11 Справа № 9/3/2011

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бокрі", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Євробізнес ЛТД", м. Луганськ

про стягнення 19 799 грн. 02 коп.

в присутності представників:

від позивача –Нікітін С.В., дов. № б/н від 28.07.10,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

позивачем, ТОВ "Бокрі", заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу за поставлений товар у розмірі 19732,52 грн. та 3% річних –66,50 грн. за договором поставки № 712/10 від 27.09.10.

Відповідач, ТОВ "Компанія "Євро бізнес ЛТД", відзив на позов не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, тому суд на підставі ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач, ТОВ "Бокрі", посилається на вищевказаний договір поставки № 712/10 від 27.09.10, за яким позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність відповідача (покупець) товар, а останній –прийняти цей товар та здійснити його оплату.

На виконання своїх зобов'язань позивачем за накладною № Б-00176848 від 01.10.10 було поставлено товар на суму 19732,52 грн., строк оплати якого сплинув 22.10.10, оскільки умовою п. 2.2 договору відповідач зобов’язався здійснити оплату не пізніше 21 календарного дня з моменту поставки товару.

1-го листопада сторони склали та підписали акт звірення розрахунків на суму 19732,52 грн., яка залишена без оплати на час звернення з цим позовом до суду.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував 3% річних за період з 22.10.10 по 01.12.10 у розмірі 66,50 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Інтерес позивача, ТОВ "Бокрі", полягає у стягненні з відповідача боргу за поставлений товар з урахуванням річних відсотків.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання договору поставки № 712/10 від 27.09.10 (а.с. 9 – 10) поставив відповідачу за накладною № Б-00176848 від 01.10.10 товар на суму 19732,52 грн. (а.с. 11).

За умовою п. 2.2 договору відповідач повинен був оплатити товар не пізніше 21 календарного дня з моменту поставки, таким чином строк оплати отриманого товару сплинув 22.10.10.

Відповідач не виконав грошового зобов’язання, а 1-го листопада 2010 року сторони склали та підписали акт звірення розрахунків на суму 19732,52 грн. (а.с. 14), яка залишена без оплати на час звернення з цим позовом до суду.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 66,90 грн. згідно з розрахунком, наведеним у позові, з яким суд погоджується, оскільки ця сума відповідає фактичним обставинам, однак до стягнення позивач виставив суму 66,50 грн., яка й підлягає стягненню.

За таких обставин, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, суд вважає, що позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своєї вимоги, натомість відповідач це не спростував та не довів належними доказами іншого, тому позов слід задовольнити.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Компанія "Євробізнес ЛТД", 91005, м. Луганськ, вул. Градусова, буд. 10, код 32201433, на користь позивача, ТОВ "Бокрі", 91033, м. Луганськ, кв-л Шевченко, буд. 22/23, кв. 43, код 24205563, борг за поставлений товар у розмірі 19732,52 грн. та 3% річних –66,50 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –197,99 грн. та інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні оголошено повний текст рішення.

Суддя А.Г. Ворожцов