Ухвала суду № 139008901, 11.08.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/1088/26

Справа № 754/14350/26

У Х В А Л А

Іменем України

11 серпня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Деснянського районного суду міста Києва кримінальне провадження № 42025272300001648, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2025, щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Прип`яті Київської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , із середньою освітою, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Деснянського районного суду м. Києва з Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42025272300001648 від 05.12.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акта, вважаючи, що під час досудового розслідування дотримано вимог КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта не вбачає.

Захисник заперечував проти призначення судового розгляду кримінального провадження, зазначив, що ОСОБА_5 є громадянином УРСР, законодавство щодо мобілізації не поширюється на обвинуваченого. Просив повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачений погодився з позицією захисника.

Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, дослідивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд робить такий висновок.

Положеннями ст. 314 КПК України передбачено, що після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд визначає дату та місце проведення судового розгляд, з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів, здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні, вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Відповідно до положень ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Так, кримінальне провадження відповідно до статей 32, 33 КПК України підсудне Деснянському районному суду міста Києва, обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, суттєвих порушень вимог КПК України під час його складання, які б перешкоджали призначенню обвинувального акта до судового розгляду, судом не встановлено, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4, 6 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом під час підготовчого судового засідання не встановлено.

З огляду на викладене суд робить висновок про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42025272300001648 від 05.12.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Доводи захисника про те, що обвинувачений є громадянином УРСР і що законодавство щодо мобілізації на нього не поширюється, суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на законі. Ці доводи не стосуються відповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, а тому не є підставою для його повернення прокурору в порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Кримінальне провадження з урахуванням засади гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, на цей час відсутні та сторонами кримінального провадження суду не надані.

Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснювати суддею одноособово.

У судове засідання необхідно викликати таких осіб: прокурора, обвинуваченого та захисника. Оскільки обвинувачений тримається під вартою, його доставку до суду необхідно доручити установі попереднього ув`язнення.

Крім того, прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 . Прокурор підтримав подане ним клопотання.

Захисник та обвинувачений просили суд відмовити в задоволенні клопотання прокурору та обрати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , або застосувати альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Обґрунтовуючи свою позицію, зазначили, що злочин не є насильницьким, негативних наслідків не настало, та просили урахувати особу обвинуваченого, який раніше не судимий, а також стан здоров`я його матері, яка є особою з інвалідністю II групи.

Вислухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, дослідивши матеріали клопотання і справи, суд робить такий висновок.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177, ст. 197 КПК України підставою продовження строків тримання під вартою є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому, та позицію захисту, суд зазначає таке.

Так, суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від суду, та вважає, що такі дії є цілком вірогідними, оскільки зіставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого на цьому етапі судового розгляду доводить, що цей ризик є достатньо високим, ураховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до частини п`ятої статті 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів та відповідальність за вчинення якого передбачена у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання суду, оцінюється судом не як самостійна підстава для тримання під вартою, а в сукупності з іншими обставинами провадження, і в такій сукупності є суттєвим чинником, що може спонукати обвинуваченого переховуватися від суду. З огляду на це суд вважає ризик переховування від суду реальним.

Також суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, зважаючи на підвищену суспільну небезпеку злочину та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , а саме злочину проти встановленого порядку несення військової служби, та дані про особу обвинуваченого.

Що ж стосується ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, стороною обвинувачення цей ризик належним чином не обґрунтовано, а тому такі твердження є лише припущеннями.

Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою суд ураховує комплекс наведених та проаналізованих обставин, а саме тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченому, та міру покарання, яка йому загрожує у разі доведення його винуватості, особливу категорію, характер вчинення і підвищену суспільну небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, та робить висновок про наявність підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою.

Доводи сторони захисту про наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків та про стан здоров`я його матері суд ураховує, проте вважає, що вони не спростовують наведених ризиків і не є достатніми для застосування домашнього арешту. За послідовністю, наведеною в ч. 1 ст. 176 КПК України, застава є менш суворим запобіжним заходом, ніж домашній арешт, а тому визначення розміру застави як альтернативи триманню під вартою достатньою мірою враховує наведені стороною захисту обставини.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою з альтернативою у виді внесення застави, суд, з огляду на обставини, зазначені стороною захисту, вважає необхідним визначити розмір застави в 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також відповідає розміру застави, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для цього виду кримінального правопорушення.

Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та (або) місця роботи, утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З огляду на викладене, керуючись статтями 176-178, 183, 314-316, 331, 350, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42025272300001648 від 05.12.2025 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який відбудеться в приміщенні Деснянського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, просп. Червоної Калини, 5-В, 17.08.2026 о 15 год. 00 хв.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 09.10.2026 (включно).

Визначити ОСОБА_5 розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві: код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та (або) місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09.10.2026 включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Доручити ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України забезпечити доставку обвинуваченого ОСОБА_5 у судове засідання, призначене на 17.08.2026 о 15 год. 00 хв.

Ухвалу суду направити на виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Час оголошення повного тексту ухвали: 14.08.2026 о 10 год. 10 хв.

Суддя ОСОБА_6