Рішення № 13900808, 21.02.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2011 р.

Справа № Пз-9/116

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Поліводі Сергію Володимировичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника прокурора м. Івано-Франківська, вул. Гаркуші, 9, м. Івано-Франківськ, 76000 в інтересах держави в особі Крихівецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, вул. Крихівецька, 79, с. Крихівці, Івано-Франківськ, 76000 та Івано-Франківської обласної ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача Приватного підприємства "Колегія", вул. Незалежності, 4, м. Івано-Франківськ, 76000

про визнання недійсним договору оренди землі, повернення водних об"єктів, повернення земельної ділянки

за участю представників сторін:

Від прокуратури: Федунишин Христина Мирославівна - помічник прокурора м. Івано-Франківська, (посвідчення № 98 від 17.05.2007 року)

Від позивача 1: Іващенко Марія Романівна - представник, (доручення № 31 від 18.01.2011 року; паспорт серія СЕ № 093293 від 14.12.2001 року)

Від позивача 2: Дейдей Ігор Іванович - заступник начальника юридичного відділу виконавчого апарату обласної ради, (довіреність № 14 - 213/120-р/256 від 25.01.2011 року)

Від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Крихівецькою сільською радою та Приватним підприємством "Колегія" від 29.12.2007 року, про повернення водних об'єктів, що розташовані на спірній земельній ділянці по вул. Об'їздна Івано-Франківській обласній раді та про повернення земельної ділянки площею 8, 1262 га по вул. Об'їздна Крихівецькій сільській раді.

В обгрунтування заявленого позову представник прокуратури зазначив, що на виконання рішення Крихівецької сільської ради від 24.12.07 року "Про заяву ПП "Колегія" між Крихівецькою сільською радою та ПП "Колегія" укладено договір оренди землі від 29.12.07 року, який підлягає визнанню недійсним з наступних підстав.

Під час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Об"їздна для будівництва котеджного містечка, благоустрою та створення відпочинкової зони з інфраструктурою, що став підставою для прийняття Крихівецькою сільською радою рішення від 24.12.07 року "Про заяву ПП "Колегія" уповноваженими органами у порушення норм чинного законодавства неправильно визначено категорію земель (незважаючи на фактичне розташування водойм на спірній земельній ділянці, земельна ділянка віднесена не до земель водного фонду, а до земель житлової та громадської забудови) та на момент прийняття рішення про надання вказаної земельної ділянки у користування не змінено її цільове призначення.

Представник прокуратури зазначив, що під час прийняття рішення сесія Крихівецької сільської ради вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки розпорядилась водними об"єктами, розташованими на спірній земельній ділянці, які належать до категорії водних об"єктів місцевого значення, чим порушила права Івано-Франківської обласної ради на розпорядження водними об"єктами місцевого значення.

Із посиланням на приписи ст. 203, 215 ЦК України, ст. 21 ЗК України, Закон України "Про оренду землі" представник прокуратури зазначив, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Представники позивачів позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених прокуратурою, та просили суд позов задоволити.

Відповідач не скористався своїм правом та повноважного представника в судове засідання не направив, хоча буви належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи. Явка представника відповідача не визнавалась судом обов"язковою. В суду відсутні відомості щодо неможливості направлення повноважного представника відповідача. Письмового відзиву на позов відповідачем суду не подано. Судом також враховано, що відповідач не направив повноважного представника в жодне судове засідання, які відбулись 20.01.11 року, 01.02.11 року та 21.02.11 року.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частина 1 ст. 69 ГПК України встановлює, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому судом враховано, що відповідно до абз. 3, 4 п. 3.6 роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів, дослідивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Крихівецької сільської ради № 624 від 30.07.07 року ПП "Колегя" затверджено матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки, площею 8, 1262 га для будівництва котеджного містечка, благоустрою та створення парково-відпочинкової зони з інфраструктурою.

Рішенням Крихівецької сільської ради від 24.12.07 року ПП "Колегя" затверджено матеріали проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва котеджного містечка, благоустрою та створення парково-відпочинкової зони з інфраструктурою.

На підставі рішення 2- сесії 5-го демократичного скликання Крихівецької сільської ради від 24.12.07 року між Крихівецькою сільською радою та ПП "Колегія" 29.12.07 року укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого в оренду передано земельну ділянку в с. Крихівці, Івано-Франківської міської ради на вул. Об"їздна, площею 8, 1262 га. Мета використання земельної ділянки: для будівництва котеджного, благоустрою та створення відпочинкової зони з інфраструктурою (п. 1 Договору).

Як вбачається з поданих суду доказів під час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Об"їздна уповноваженими органами у порушення норм чинного законодавства неправильно визначено категорію земель та на момент прийняття рішення про надання вказаної земельної ділянки у користування не змінено її цільове призначення.

Так, згідно з висновком, наданим управлінням земельних ресурсів м. Івано-Франківська від 08.08.07 року № 03-04-06/1655, загальна площа земельної ділянки, що надана в оренду ПП "Колегія" становить 8, 1262 га, з яких під заболоченим пасовищем з чагарниками 6, 3783 га, під ставами - 1, 7479 га. При цьому категорію земельної ділянки визначено як землі житлової та громадської забудови (арк. справи 16).

Натомість, у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки наявна характеристика-висновок від 30.11.07 року № 1503/1-16 ДП "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", відповідно до якого частина спірної земельної ділянки - заболочене пасовище площею 6, 3783 га є сільськогосподарськими угіддями, а наявні на ній грунти відносяться до 141 агрогрупи (арк. справи 15).

За даними державного земельного кадастру та державної статистичної звітності з кількісного обліку земель земельна ділянка по вул. Об"їздна у м. Івано-Франківську віднесена до земель житлової та громадської забудови.

Проте, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.09 року по справі № 2а-3727/08/0970 за позовом Заступника прокурора м. Івано-Франківська до Крихівецької сільської ради, Управління земельних ресурсів у м. Івано-Франківську, Управління архітектури і містобудування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Управління містобудування та архітектури головного управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Головного управління земельних ресурсів у Івано-Франківській області визнано незаконними дії посадових осіб Крихівецької сільської ради та управління земельних ресурсів у м. Івано-Франківську щодо віднесення та відображення в даних державного земельного кадастру та в державній статистичній звітності з кількісного обліку земель земельної ділянки по вул. Об"їздна у м. Івано-Франківську в якості земель житлової та громадської забудови (арк. справи 51-53). Постанова набрала законної сили 17.11.09 року.

Як вбачається з поданого суду висновку № 293 земельно-технічної (будівельно-технічної) експертизи, складеної 11.05.10 року Спільним підприємством "Західно-Український Експертно-Консультативний Центр", земельна ділянка в с. Крихівці Івано-Франківської міської ради площею 8, 1262 га передана в оренду ПП "Колегія" для будівництва котеджного містечка, благоустрою та створення парково-відпочинкової зони з інфраструктурою відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ) відноситься до земель водного фонду - код 6.1 (арк. справи 35-45).

"Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду приватному підприємству "Колегія" для будівництва котеджного містечка, благоустрою та створення парково-відпочинкової зони з інфраструктурою, виготовлений ПП "Азимут", не враховує зміни цільового призначення земельної ділянки (п. 4-8 Висновку експерта).

Дослідивши поданий суду висновок експертизи, суд дійшов висновку про те, що висновок є повним та обґрунтованим. При цьому, відповіді на порушені питання є повними та відповідають фактичним даним, дослідницька частина та підсумковий висновок експертизи є узгодженими.

Частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Земельного кодексу України категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів.

Частина 4 ст. 59 Земельного кодексу України встановлює, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до п. г) ч. 2 ст. 61 Земельного кодексу України та ч. 2 ст. 89 Водного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Частини 1, 2 статті 20 Земельного кодексу України встановлюють, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, оскільки як встановлено проведеною експертизою на земельній ділянці знаходяться водні об"єкти, гідротехнічні та водогосподарські споруди (дамби, канал, шлюз, перепускні, водовідвіджні та водозабірні труби). За таких обставин, надання спірної земельної ділянки в оренду можливе лише за умови зміни цільового призначення земельної ділянки та виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення. Однак, всупереч вимогам чинного законодавства відповідачу ПП "Колегія" була надана земельна ділянка водного фонду в оренду без зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва котеджів, що прямо заборонено законом.

Стаття 21 Земельного кодексу України встановлює наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, зокрема порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За таких обставин, порушення встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки, наданої в оренду, є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним.

Судом також враховано, що Крихівецька сільська рада на момент винесення рішення від 24.12.07 року, яке було підставою для укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки, не мала достатніх повноважень на розпорядження вказаною земельною ділянкою з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 8 Водного кодексу України до відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження водними об'єктами місцевого значення.

Відповідно до ст. 5 Водного кодексу України до водних об'єктів загальнодержавного значення належать: 1) внутрішні морські води та територіальне море; 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; 4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних. До водних об'єктів місцевого значення належать: 1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; 2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Наявні на спірній земельній ділянці водні об"єкти належать до водних об"єктів місцевого значення, а право розпоряджатися вказаною земельною ділянкою належить Івано-Франківськаій обласній раді. Тобто, земельна ділянка надана в оренду з порушенням вимог закону, чим порушено права обласної ради.

Частина 1 ст. 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття ст. 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, оскільки вказаний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: договір укладено Крихівецькою сільською радою, яка не мала повноважень розпоряджатися спірною земельною ділянкою, оскільки вона належить до земель водного фонду; при укладенні договору не дотримано встановленого законодавством порядку, зокрема, не виготовлено документації (проекту землеустрою) щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, тобто об"єкт надано в оренду з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки. Вказані обставини підтверджуються належними та допустимими доказами у справі, які оцінено судом у їх сукупності, а саме: висновком земельно-технічної експертизи від 11.05.10 року, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.09 року по справі № 2а-3727/08/0970, матеріалами землевпорядної документації. Отже, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо позовних вимог про повернення водних об'єктів, що розташовані на спірній земельній ділянці по вул. Об'їздна Івано-Франківській обласній раді та про повернення земельної ділянки площею 8, 1262 га по вул. Об'їздна Крихівецькій сільській раді, то в цій частині позову слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Прокурор, у відповідності зі ст. 2 ГПК України, звертається до господарського суду в інтересах держави, і в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з п. 5 частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України однією з основних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу.

Частина перша ст. 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, звернення особи до суду за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів гарантовано законодавством України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обгрунтування необхідності його захисту.

Позивач визначає і обгрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і, залежно від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Позивач має право на подання позову лише в тому разі, коли діями відповідача порушується право чи інтереси безпосередньо позивача, а не взагалі з будь-яких питань, де, як вважає позивач, є порушення норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Прокурором та позивачами не обгрунтовано належними та допустимими доказами у справі факту порушення прав позивачів відповідачем та неповернення спірної земельної ділянки. Зокрема, суду не подано доказів звернення позивачів до відповідача із вимогою повернути спірну земельну ділянку, а, відтак, відсутні підстави стверджувати, що відповідач не повертає земельну ділянку й порушує права позивачів, оскільки відповідач володів та користувався земельною ділянкою на підставі договору оренди земельної ділянки. Отже, станом на день звернення до суду із позовом відсутнє порушення прав позивачів.

В цій частині позов є необгрунтованим, безпідставним та передчасним. В цій частині позову слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог ч. 3, 5 ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 124 Конституції України, ст. 3, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 18, 19, 58, 59, 61 Земельного кодексу України, ст. 89 Водного кодексу України, ст. 1, 2, 33, 49, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити частково позов Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Крихівецької сільської ради Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківської обласної ради до відповідача Приватного підприємства "Колегія" про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Крихівецькою сільською радою та Приватним підприємством "Колегія" від 29.12.2007 року, про повернення водних об'єктів, що розташовані на спірній земельній ділянці по вул. Об'їздна Івано-Франківській обласній раді та про повернення земельної ділянки площею 8, 1262 га по вул. Об'їздна Крихівецькій сільській раді.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між позивачем Крихівецькою сільською радою, вул. Крихівецька, 79, с. Крихівці, Івано-Франківськ, 76000 (код ЗКПО 04356248) та відповідачем Приватним підприємством "Колегія", вул. Незалежності, 4, м. Івано-Франківськ, 76000 (код 31263263) від 29.12.2007 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути з відповідача приватного підприємства "Колегія", вул. Незалежності, 4, м. Івано-Франківськ, 76000 (код 31263263) в доход Державного бюджету України: 85 грн. (вісімдесят п"ять грн.) - витрат по сплаті державного мита.

Наказ видати ДПІ у м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76000 після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з відповідача приватного підприємства "Колегія", вул. Незалежності, 4, м. Івано-Франківськ, 76000 (код 31263263) в доход Державного бюджету України: 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати ВДВС у м. Івано-Франківську, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76000 після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фанда О. М.

Повне рішення складено 23.02.11 року

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Олейняш Е. М. 23.02.11