Ухвала суду № 139007696, 13.08.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/17908/26

Провадження № 1-кс/686/8145/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницький клопотання заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026240000000332 від 12.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,-

встановив:

12.08.2026 заступник керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні №12026240000000332 від 12.06.2026, із позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування, на об`єкти (речові докази), що вилучені 11.08.2026 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон «Iphone» (відомості про модель та ІМЕІ не відомі через застосування логічного захисту);

- предмет зовні схожий на пістолет « ОСОБА_5 »;

- предмет зовні схожий на пістолет «CZ» із наявним маркуванням G406704;

- предмети зовні схожі на набої із наявним маркуванням «MEN12J5205» калібру 5,56 мм у кількості 24 шт.;

- предмети зовні схожі на набої із наявним маркуванням «S B 7.62*25» у кількості 7 шт.;

- предмети зовні схожі на набої із наявним маркуванням «LC 23» калібру 5,56 мм у кількості 109 шт.;

- предмети зовні схожі на набої із наявним маркуванням «S B 7.62*25» у кількості 42 шт.

Прокурор у судове засідання не з`явився. У клопотанні прокурора міститься прохання про розгляд клопотання без участі ініціатора та власників майна, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Дослідивши наявні матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню із наступних підстав.

Слідчими першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026240000000332 від 12.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.

Відомості про вчинення вказаного кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви потерпілого ОСОБА_6 від 12.06.2026.

В ході досудового розслідування встановлено, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виникли цивільно-правові відносини, пов`язані з виконанням договору позики від 02.01.2023, відповідно до якого ОСОБА_6 передав ОСОБА_7 у позику грошові кошти в сумі 20 000 000 гривень. Надалі, 28.02.2024 для забезпечення виконання зобов`язань сторони додатково уклали договір застави, предметом якого була частка у статутному капіталі ТОВ «Бізнес Еквіпментс Україна». У зв`язку з невиконанням ОСОБА_7 зобов`язань за договором позики ОСОБА_6 звернувся до Господарського суду міста Києва, рішенням якого від 12.05.2025 у справі №910/14389/24 позов було задоволено та звернуто стягнення на предмет застави шляхом переходу до ОСОБА_6 права власності на частку у статутному капіталі товариства.

Надалі, 02.06.2026 близько 09:00 год. у АДРЕСА_2 група військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, до складу якої входили ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , прибули на автомобілях марки «Mercedes» з номерними знаками військового зразка на чорному фоні « НОМЕР_2 » та « НОМЕР_3 » до місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 . Зупинивши ОСОБА_6 , який рухався до власного автомобіля, вказані особи, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, примусили його сісти до салону автомобіля з номерним знаком « НОМЕР_3 », повідомивши, що він повинен підписати певні документи у нотаріуса.

Цього ж дня, близько 13:00 год. вказані особи доставили ОСОБА_6 до офісу приватного нотаріуса ОСОБА_12 , розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Шевченка, 3. Після входу до приміщення нотаріальної контори потерпілий побачив невідому йому особу жіночої статі, якою виявилась ОСОБА_13 (діючий адвокат). Під час підготовки до вчинення нотаріальних дій приватний нотаріус ОСОБА_12 повідомила про необхідність пред`явлення ОСОБА_6 паспорта громадянина України. У зв`язку з цим, за вказівкою осіб, які супроводжували потерпілого, останній зі свого мобільного телефону зателефонував своїй дівчині ОСОБА_14 та попросив організувати доставлення його паспорта до м. Хмельницького.

У подальшому паспорт потерпілого до м. Хмельницького доставив водій таксі ОСОБА_15 .

Після чого ОСОБА_6 під примусом повторно завели до офісу приватного нотаріуса ОСОБА_12 , де, продовжуючи висловлювати погрози застосування фізичного насильства, змусили підписати заздалегідь підготовлені документи. При цьому ОСОБА_6 не було повідомлено їхній зміст та не надано можливості ознайомитися з ними до підписання. При цьому, ОСОБА_13 у офісі нотаріуса була відсутня.

Як встановлено під час досудового розслідування, серед підписаних ОСОБА_6 документів були заяви про припинення повноважень його представників та адвокатів, заява про відмову від позову у господарській справі №910/14389/24, а також заяви, відповідно до яких він зазначив, що не укладав договір позики, не передавав ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 20 000 000 гривень, не укладав договір застави корпоративних прав та не перебував із ОСОБА_7 у будь-яких правовідносинах.

Після завершення оформлення документів військовослужбовці та ОСОБА_6 , який перебував під їхнім супроводом, прибули до іншого місця у м. Хмельницькому, де повторно зустрілися з ОСОБА_13 . Під час цієї зустрічі один із військовослужбовців передав ОСОБА_13 грошові кошти.

Надалі, військовослужбовці повезли ОСОБА_6 у напрямку м. Тернополя. Під час руху один із учасників, який назвався «Румином», повідомив потерпілому номер телефону НОМЕР_4 , вказавши, що у разі виникнення будь-яких питань він повинен підтримувати зв`язок виключно за цим номером. Після прибуття до м. Тернополя потерпілого висадили неподалік місця проживання.

09.06.2026 о 21:02 на мобільний телефон ОСОБА_6 з абонентського номера НОМЕР_5 зателефонував невідомий чоловік, який представився адвокатом та повідомив про необхідність виготовлення нових кваліфікованих електронних підписів, а також передачі йому носія кваліфікованого електронного підпису та паролів доступу. Під час досудового розслідування встановлено, що вказаний абонентський номер використовує ОСОБА_16 , який є діючим адвокатом.

11.08.2026, в період часу з 07 год. 17 хв. по 09 год. 30 хв., на підставі ухвали слідчого судді, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено:

- мобільний телефон «Iphone» (відомості про модель та ІМЕІ не відомі через застосування логічного захисту), що належить ОСОБА_4 ;

- предмет зовні схожий на пістолет « ОСОБА_5 »;

- предмет зовні схожий на пістолет «CZ» із наявним маркуванням G406704;

- предмети зовні схожі на набої із наявним маркуванням «MEN12J5205» калібру 5,56 мм у кількості 24 шт.;

- предмети зовні схожі на набої із наявним маркуванням «S B 7.62*25» у кількості 7 шт.;

- предмети зовні схожі на набої із наявним маркуванням «LC 23» калібру 5,56 мм у кількості 109 шт.;

- предмети зовні схожі на набої із наявним маркуванням «S B 7.62*25» у кількості 42 шт.

Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_17 від 11.08.2026 вказані об`єкти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вказані речі є матеріальними об`єктами, які, зберегли на собі характерні для даного кримінального правопорушення сліди, являються предметом кримінального правопорушення, можуть бути використані як доказ вчинення кримінального правопорушення, характеризують подію кримінального правопорушення загалом та надають обставини, що підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Метою арешту у вказаному випадку, згідно із положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення збереження речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Враховуючи вищевикладене є необхідність у накладенні на вищевказані речі арешту, з метою запобіганню можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження такого майна, використанні вказаного майна надалі як об`єктів огляду та дослідження під час судових експертиз.

Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Зазначені речові докази можуть містити відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно п.п. 1, 2 ст. 91 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Вилучені речі, відповідають критеріям речових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки можуть бути матеріальними об`єктами, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У відповідності до вимог ст.ст.170-173 КПК України арешт на вказані речі накладається з метою забезпечення збереження речових доказів, та слідової інформації, що міститься на ній, запобігання можливості відчуження, розпорядження та/або користування майном, можливості його пошкодження, знищення.

Керуючись ст.ст. 172, 173 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №12026240000000332 від 12.06.2026, із позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування, на об`єкти (речові докази), що вилучені 11.08.2026 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон «Iphone» (відомості про модель та ІМЕІ не відомі через застосування логічного захисту);

- предмет зовні схожий на пістолет « ОСОБА_5 »;

- предмет зовні схожий на пістолет «CZ» із наявним маркуванням G406704;

- предмети зовні схожі на набої із наявним маркуванням «MEN12J5205» калібру 5,56 мм у кількості 24 шт.;

- предмети зовні схожі на набої із наявним маркуванням «S B 7.62*25» у кількості 7 шт.;

- предмети зовні схожі на набої із наявним маркуванням «LC 23» калібру 5,56 мм у кількості 109 шт.;

- предмети зовні схожі на набої із наявним маркуванням «S B 7.62*25» у кількості 42 шт.

Ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення; якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя