Рішення № 139007568, 14.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8960/24

провадження № 2/753/5407/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петрової Т.О.,

представника позивача - Німченко А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань в приміщенні Дарницького районного міста Києва

цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Узагальнені доводи позивача.

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що 31.08.2020 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і відповідачем укладено договір про надання кредиту №0475-0764, за допомогою одноразового ідентифікатора А886, відповідно до умов якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 10 000,00 грн., строк кредитування - 14 календарних днів, процентна ставка - 2% в день.

Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі 10 000,00 грн.

Разом з тим, відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість.

В подальшому, 28.10.2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу №02/10/2021 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами.

09.11.2021 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підписано реєстр боржників № 1, відповідно до якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відступив (передав) на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами згідно реєстру, в тому числі за кредитним договором №0475-0764 від 31.08.2020, позичальником за яким виступає ОСОБА_1 .

Станом на дату відступлення права вимоги за кредитним договором №0475-0764 від 31.08.2020 року, прострочена заборгованість склала 30 184,00 грн., що складається з простроченої заборгованості по тілу кредиту - 9 800,00 грн., прострочені відсотки за користування кредитом - 20 384,00 грн.

Станом на 22.04.2024 року відповідач продовжує брати на себе зобов`язання за кредитним договором, ігноруючи майнові вимоги нового кредитора, що стало підставою для звернення до суду.

З огляду на викладене, просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №0475-0764 від 31.08.2020 року у розмірі 30 184,00 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн. та 3 028,00 грн. витрат з оплати судового збору.

Узагальнені заперечення відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Барабаш В.В. заперечував проти задоволення позову. Зазначив, що на підтвердження заявлених вимог позивачем надано лише кредитний договір та Правила надання грошових коштів у кредит, тоді як інших належних і допустимих доказів, зокрема оферти та акцепту щодо укладення кредитного договору, паспорта споживчого кредиту, а також документів, які посвідчують особу відповідача та підтверджують присвоєння йому реєстраційного номера облікової картки платника податків, матеріали справи не містять.

Крім того, представник відповідача просив застосувати наслідки спливу позовної давності, посилаючись на те, що позов подано до суду лише 02.05.2024 року, тоді як, на його думку, перебіг позовної давності слід обчислювати з 14.09.2020 року - дати порушення відповідачем зобов`язань за кредитним договором.

Також заперечував проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн., вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

У поданих письмових поясненнях представник відповідача додатково зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що банківська картка, на яку були перераховані кредитні кошти, належить саме ОСОБА_1 . На його думку, довідка платіжної системи LiqPay не підтверджує факту отримання відповідачем кредитних коштів, а тому не є належним і допустимим доказом у справі.

Крім того, представник відповідача вважає безпідставним нарахування процентів за користування кредитом за період з 14.09.2020 року по 26.12.2020 року, оскільки, на його переконання, після закінчення строку дії кредитного договору такі проценти не підлягають нарахуванню.

Посилаючись на наведені обставини, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000,00 грн.

Рух справи.

17.06.2024 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

27.12.2024 року заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва позов ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 0475-0764 від 31.08.2020 року в розмірі 30 184,00 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн., а всього у розмірі 42 212,00 грн.

28.01.2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Барабаш В.В. звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

03.07.2025 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду.

19.01.2026 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27.12.2024 року у цивільній справі № 753/8960/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, призначено судове засідання у справі.

У судовому засіданні представника позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» - Німченко А.Р. підтримала позов з підстав викладених у ньому та просила його задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Барабаш В.В. не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, одночасно з відзивом, представник відповідача звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд здійснювати розгляд справи без його участі та без участі відповідача.

Обставини справи.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини.

31.08.2020 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір «Стандарт» № 0475-0764, який підписаного відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора (одноразовим паролем) (номер пароля А886) (а.с. 4 т. 1).

У відповідності до п. 1 Договору, кредитодавець (ТОВ «Укр Кредит Фінанс») надає позичальникові ( ОСОБА_1 ) грошові кошти в кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.

Підписанням договору, сторони між собою погодили, що строк кредиту - 14 днів, сума кредиту - 10 000,00 грн., нараховані проценти - 2 800,00 грн., разом до сплати - 12 800,00 грн. (п. 3.1. Договору).

У відповідності до п. 4 Договору, протягом строку кредиту розмір процентів складає 2% від суми кредиту за кожен день користування. Проценти за користування кредитом нарховуються від першого дня перерахування позичальнику суми кредиту до закінчення визначеного кредитним договором строку, на який надається кредит. Річна відсоткова ставка складає 730%.

Сукупна вартість кредиту (вартість користування кредитом) складає 128,00 % від суми кредиту (у відсотковому вираженні) або 12 800,00 грн. та включає в себе проценти за користування кредитом 28,00 % від суми кредиту (у відсотковому вираженні) або 2 800,00 грн. (у грошовому вираженні) (п. 5 Договору).

У відповідності до п. 10 Договору, цей договір діє протягом всього періоду здійснення сторонами своїх прав та обов`язків за цим договором. У разі невиконання позичальником зобов`язань протягом строку визначеного п. 2, дія договору продовжується на період фактичного користування позичальником кредитом та визначається, як період від дати отримання позичальником кредиту до фактичної дати повернення суми кредиту, процентів та інших платежів, які мають бути сплачені у разі невиконання умов договору.

На строк пролонгації процентна ставка складає 2% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення терміну платежу, визначеного в п. 3.1. цього Договору, з урахуванням продовження терміну платежу у випадку використання позичальником права пролонгації відповідно до умов цього договору та правил, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України (п. 8-9 Договору).

Судом встановлено, що вищевказаний кредитний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, а відтак є чинним та обов`язковим для виконання сторонами.

Первісний кредитодавець ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» належним чином виконав умови договору та перерахував на банківську картку відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 кредит в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується: 1) випискою з рахунку АТ «ОКСІ БАНК» за період з 31.08.2020 року по 04.09.2020 року (а.с. 48-49 т. 2); 2) листом АТ КБ «ПриватБанк» від 01.03.2024 року, який підписано уповноваженою особою банку за допомогою КЕП (а.с. 9 т. 1); та 3) довідкою первісного кредитодавця ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту (а.с. 10 т. 1).

Оскільки первісний кредитодавець ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак надану позивачем довідку про перерахування кредиту суд вважає належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, отримані кредитні кошти у встановлений договором строк не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 30 184,00 грн., з яких прострочена заборгованість по тілу кредиту - 9 800,00 грн., прострочені відсотки за користування кредитом - 20 384,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості первісного кредитодавця ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (а.с. 11-15 т. 1).

Сама довідка-розрахунок заборгованості, яку додано до позову, виходячи із зазначених в ній сум свідчить про дотримання кредитором, як періоду нарахування процентів, так і використання розміру процентної ставки за визначеними умовами договору.

Доказів належного виконання зобов`язань, повного або часткового погашення кредитної заборгованості після вересня 2020 року чи наявності інших обставин, які б звільняли його від відповідальності за порушення умов договору, матеріали справи не містять.

В подальшому, 28.10.2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та позивачем ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу № 02/10/2021 (а.с. 17-19 т. 1).

У відповідності до Реєстру боржників № 1 до договору факторингу, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відступив (передав) на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 0475-0764 від 31.08.2020 року у розмірі 30 184,00 грн., з яких прострочена заборгованість по тілу кредиту - 9 800,00 грн., прострочені відсотки за користування кредитом - 20 384,00 грн. (а.с. 20-22 т. 1).

Таким чином, позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» виступає новим кредитором у зобов`язаннях за кредитним договором № 0475-0764 від 31.08.2020 року перед відповідачем.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» є юридичною особою - фінансовою установою, основним видом діяльності якого є надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення) (а.с. 23, 24-28 т. 1).

Разом з тим, після відступлення права вимоги відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, заборгованість не погашає ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», до якого перейшли права кредитора за спірним зобов`язанням.

Норми права.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншого розміру процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

На позивача покладається обов`язок доказування в частині обґрунтованості заявлених позовних вимог. На відповідача покладається обов`язок довести необґрунтованість заявлених вимог.

Оцінка суду.

31.08.2020 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір «Стандарт» № 0475-0764, який сторони зобов`язались виконувати належним чином.

Водночас суд відхиляє доводи представника відповідача про недоведеність факту укладення відповідачем кредитного договору.

Як убачається із заяви-анкети № 75435 від 05.06.2020 року, поданої відповідачем для відкриття карткового рахунку в АТ «ОКСІ БАНК», зазначені в ній реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані та інші ідентифікаційні відомості повністю збігаються з даними, наведеними у кредитному договорі. Ці ж відомості відповідають інформації, зазначеній представником відповідача у заявах по суті справи та договорі про надання правничої допомоги.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що особа, яка звернулася до АТ «ОКСІ БАНК» із заявою про відкриття карткового рахунку, особа, яка уклала кредитний договір з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», та відповідач у цій справі є однією і тією ж особою.

Суд також відхиляє доводи представника відповідача про те, що позивач не довів факт отримання відповідачем одноразового ідентифікатора А886, оскільки саме по собі посилання на відсутність такого доказу не спростовує факту укладення кредитного договору та не є достатньою підставою для висновку про його неукладення.

При цьому відповідачем не надано жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про укладення кредитного договору іншою особою або про неправомірне використання його персональних даних. Зокрема, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до правоохоронних органів із заявою про можливе шахрайське оформлення кредиту на його ім`я чи вчинення інших дій, спрямованих на захист своїх прав. Також відсутні докази оспорення або визнання кредитного договору недійсним у встановленому законом порядку.

Водночас, відповідач не повернув отримані 10 000,00 грн. кредитних коштів та не сплатив за користування ними у порядку, встановленому кредитним договором, що не заперечувалось сторонами.

Суд також відхиляє доводи представника відповідача щодо неправомірності нарахування процентів після 13.09.2020 року.

Так, відповідно до пункту 3.1 кредитного договору відповідач зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти не пізніше 13.09.2020 року. Водночас представник відповідача залишає поза увагою інші умови договору, зокрема пункти 8-10, якими сторони врегулювали, що за умови пролонгації договору, процента ставка за користування кредитними коштами становитиме 2 % за кожний день користування кредитом.

Оскільки у вересні 2020 року відповідач ОСОБА_1 частково погасив заборгованість сплативши 200,00 грн., строк дії договору було продовжено, а тому ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» правомірно нараховував відсотки у період з 14.09.2020 року по 26.12.2020 року, то також відповідає п. 6.1. Правил надання грошових коштів у кредит.

Перевіривши умови договору та розрахунок заборгованості, суд встановив, що позивач здійснив нарахування саме відповідно до погоджених сторонами наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин саме по собі посилання представника відповідача на закінчення строку повернення кредиту не свідчить про незаконність заявлених до стягнення сум, а тому відповідні доводи суд відхиляє як необґрунтовані.

Інші доводи та заперечення сторони відповідача зводяться до незгоди із заявленими позовними вимогами, ґрунтуються на власному тлумаченні обставин справи та норм права, однак не підтверджуються належними і допустимими доказами, а тому не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на правильність висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з цим позовом 02.05.2024 року та просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором, яка виникла за період з 31.08.2020 року по 09.11.2021 року включно.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

З урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину з 12 березня 2020 року у межах позовної давності знаходиться період з березня 2017 року.

Оскільки періодом виникнення заборгованості є 2020-2021 роки, суд не вбачає підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності, оскільки вимоги заявлені в межах такого строку.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Згідно із п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Щодо судового збору, суд зазначає таке.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» слід стягнути судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач зазначив, що станом на день подання цієї позовної заяви позивач вже поніс витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

На підтвердження понесення цих витрат надає до суду копії наступних документів: договір про надання правової (правничої) допомоги від 15-02/2024 від 15.02.2024 (а.с. 29-30 т. 1), прай-лист, затверджений рішенням Загальних зборів №01-11/2023 від 01.11.2023 року (а.с. 30-31 т. 1), заявкою за надання юридичної допомоги №145 від 02.04.2024 (а.с. 32 т. 1), платіжна інструкція № 422780051 від 16.04.2024 (а.с. 31 т. 1) та витяг з акту №1 про надання юридичної допомоги від 09.04.2024 (а.с. 33 т. 1).

Відтак, стороною позивача підтверджені витрати у розмірі 9 000,00 грн., що підлягають стягненню з відповідача.

Представник відповідача заперечувала щодо заявленої суми витрат та вважає її неспівмірною зі складністю справи.

Суд не погоджується із зазначеними доводами представника відповідача з таких підстав.

Сам по собі той факт, що спір стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, не свідчить автоматично про його незначну складність та не є безумовною підставою для зменшення витрат на професійну правничу допомогу. При вирішенні питання про розподіл таких витрат суд враховує не лише категорію спору, а й обсяг виконаної адвокатом роботи, характер наданих послуг, час, необхідний для їх виконання, а також критерії реальності, необхідності та розумності понесених витрат.

Також суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що платіжні документи не підтверджують оплату правничої допомоги саме у цій справі. Надані позивачем договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг та платіжні документи у своїй сукупності підтверджують як факт надання адвокатом відповідних послуг, так і їх оплату. Відсутність у платіжних інструкціях прямого зазначення номера судової справи сама по собі не свідчить про неналежність чи недопустимість таких доказів, оскільки вони оцінюються судом у взаємному зв`язку з іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Суд також відхиляє доводи представника відповідача про те, що позовну заяву підписано директором товариства, а не адвокатом. Така обставина сама по собі не спростовує факту надання позивачу професійної правничої допомоги, оскільки підготовка процесуальних документів та їх підписання є різними процесуальними діями. Наявні у справі докази підтверджують, що адвокатом позивачу були надані правничі послуги, а їх вартість фактично сплачена, що є підставою для вирішення питання про розподіл відповідних судових витрат.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, у разі заперечення розміру витрат на професійну правничу допомогу, сторона, яка заперечує проти їх стягнення, зобов`язана навести відповідні доводи та докази, що свідчать про їх неспівмірність, необґрунтованість чи надмірність.

Саме по собі посилання представника відповідача на неспівмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження таких тверджень, не може свідчити про неспівмірність чи необґрунтованість таких витрат.

З огляду на вищевикладене, в зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі, судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн. відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 0475-0764 від 31.08.2020 року в розмірі 30 184,00 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн., а всього у розмірі 42 212 (сорок дві тисячі двісті дванадцять) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150 м. Київ, вул. Гедройця Єжи 6, оф. 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Осіпенко Л.М.