Постанова № 139007076, 13.08.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/10853/26

Провадження № 3/643/1886/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 місто Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Астапович О.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністартвині правопорушення

ВСТАНОВИВ

І. Опис обставин правопорушення згідно з протоколом.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 667957, який складений 17.05.2026 о 01:17:24 год, 16.05.2026 року о 23:01 год у м. Харкові по вул. Гвардійців-Широнінців 69/42 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував ТЗ Кіа Rio, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`янінн на місці зупинки тз за допомогою газоаналізатора Драгер алкотест, результат огляду 2,21 % (проміле), водій з результатами не згоден, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКПЛ відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи інш. сп`яніння або щодо вживання лікарськи.

Під час складання вказаного протоколу від підпису в полі пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснень прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, від дачі пояснень по суті порушення та отриманні копій протоколів ОСОБА_1 відмовився.

ІІ. Матеріали, що надійшли з протоколом про адміністративне правопорушення

Окрім вищевказаного протоколу від Управління патрульної поліції надійшли наступні матеріали:

-довідка про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових даних ІПНП отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 27.08.2022;

-відеозапис з бодікамер поліцейських на трьох компакт-дисках;

-направлення ОСОБА_1 на проходження медичного огляду в КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3»;

-акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з результатом 2,21 проміле, з яким ОСОБА_1 не погодився;

-тестування на алкоголь до протоколу алкотесту Драгер 6820;

-рапорт поліцейського від 17.05.2026

ІІІ. Розгляд справи в судових засіданнях

ОСОБА_1 подав письмові пояснення, в яких пояснив, що працівниками поліції порушувались правила проведення огляду водіїв на стан сп`яніння. Вказав, що працівники поліції не повідомили причини зупинки. Наводить судову практику, яку просить врахувати. Просить у разі наявності припущень тлумачити їх на його користь. Просить закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення. А також просить проводити судові засідання за його відсутності.

В судовому засіданні 01.07.2026 захисник Вихор П.О. заявив клопотання, яким просив викликати поліцейських, які склали протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, для допиту в якості свідків, а також витребувати з відділу поліції документи, що підтверджують належний стан технічного засобу, який використовувався стосовно ОСОБА_1 . В судовому засіданні суддя відмовив в задоволенні клопотання в частині витребування документів, як таке що подане передчасно, оскільки захисник не подав жодного доказу, яким доводить що звертався самостійно та має перешкоди в отриманні доказів, які просить витребувати. В частині виклику свідків суддя відклав вирішення цього клопотання.

10.07.2026 захисник Вихор П.О. подав клопотання, яким просив закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Обгрунтовує порушенням порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомгою алкотестера Драгер та іншими процесуальними порушеннями.

10.07.2026 захисник Вихор П.О. подав клопотання про зупинення провадження, яким просив зупинити розгляд справи до вирішення апеляційним судом іншої справи, в якій ОСОБА_1 оскаржує постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим просить витребувати з канцелярії Салтівського районного суду міста Харкова документи направлення справи до апеляційного суду.

В судовому засіданні 04.08.2026 суддя розглянув це клопотання та відмовив у його задоволенні. В частині витребування документів суддя мотивував відмову передчасністю клопотання, оскільки захисник не подав жодного доказу, яким доводить що звертався самостійно та має перешкоди в отриманні доказів, які просить витребувати. В частині відмови в зупиненні провадження суддя мотивував, тим що два провадження ніяким чином не пов`язані між собою, а тому вирішення одного з них не впливає на вирішення іншого.

В судовому засіданні 13.08.2026 захисник Вихор П.О. подав клопотання, яке зводиться до пояснень. А також заявив клопотання про долучення до матеріалів справи копії відповіді УПП у Харківській області на його адвокатський запит разом із додатками, які містять інформацію про періодичні повірка алкотестера, яким проводили огляд ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 13.08.2026 було досліджено відеозапис з бодікамер поліцейських.

Відеозапис розпочато 16.05.2026 о 22:44:06 год. Напочатку поліцейські повідомляють про причину зупинки водій рухався по зустрічній смузі руху, порушення правил розвороту, а також повідомлення громадян про громадянина, який перебуває у явно вираженому стані алкогольного сп`яніння, який сідав за кермо автомобіля біля кафе та розпочав рух.

Надалі на 22:46 год поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Після недовгого спілкуваня спочатку ОСОБА_1 погодився пройти огляд у лікаря (22:47 год), проте одразу відмовився. Поліцейський повідомив, що рух подальший рух автомобілем ОСОБА_1 заборонений, та повторив о 22:49, що ОСОБА_1 не має права продовжувати рух.

Таким чином спростовуються твердження ОСОБА_1 та його захисника щодо відсутності факту заборони ОСОБА_1 рухатись автомобілем, а твердження захисника про необхідність оформлення протоколом відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем не підтверджено посиланням на відповідну норму законодавства.

На 22:52 год ОСОБА_1 починає неодноразово пропонувати працівнику поліції кошти за вирішення цієї ситуації. Всього суддя арахував вісім пропозицій за період часу з 22:52 год по 22:56 год. Також протягом цього відрізку часу ОСОБА_1 визнає, що випив пиво.

Після деякого часу ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці за допомогою алкотестера Драгер Алкотест 6820. Претензій щодо упаковки мундштука чи дотримання інших санітарних норм на місці проведення огляду не мав. Вказане відео спростовує твердження ОСОБА_1 та його захисника про процесуальні порушення та порушення санітарно-гігієнічних норм.

Огляд зафіксував позначку алкотестера 2,21 % (проміле), що в 11 разів перевищує дозволену норму алкоголю в організмі водія.

ОСОБА_1 не погодився з проведеним оглядом проте на пропозицію проїхати в медичний заклад для проходження огляду у відповідного лікаря знову почав пропонувати кошти, аргументував, що іншим занесе, «реально по 200 доларів» (23:05 год).

Після проходження значного часу о 00:59 поліцейський востаннє повідомив пропозицію пройти огляд в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився, повідомив, що піде додому пішки.

О 01:01 год копію протоколу відмовився отримувати.

ІІІ. Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідальність за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ІV. Оцінка суду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 17.05.2026 року серії ЕПР1 № 667957, який відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- рапортом працівника поліції від 17.05.2026.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вимоги ст. ст. 256, 266, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, поліцейськими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були дотримані.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.

Посилання ОСОБА_1 та його захисника на відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 спростовується відеозаписом, який досліджувався під час судового засідання. Працівник поліції одразу після повідомляє ОСОБА_1 про причину зупинки - він рухався по зустрічній смузі руху, порушення правил розвороту, а також повідомлення громадян про громадянина, який перебуває у явно вираженому стані алкогольного сп`яніння, який сідав за кермо автомобіля біля кафе та розпочав рух.

З іншої сторони, незгода водія з причинами зупинки, або його необізнаність про це, не нівелює його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, та в подальшому, а процесуальні порушення працівників поліції можуть бути предметом аналізу щодо дотримання прав та обов`язків особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Неправомірна зупинка транспортного засобу працівниками поліції, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до дисциплінарної відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху.

Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

До того ж, наявність або відсутність законних причин для зупинки транспортного засобу не входять до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак не підлягають доказуванню у даній справі.

У постановах Харківського апеляційного суду від 01.11.2023 у справі № 953/7013/22, від 14.08.2024 у справі № 643/5827/24, від 10.07.2024 у справі № 638/17211/23, Закарпатського апеляційного суду від 02.09.2024 у справі № 297/3000/23, Сумського апеляційного суду від 02.09.2024 у справі № 583/3020/23 та ін. також зазначено, що підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Жодних доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, рішення суду, тощо) суду надано не було. Внаслідок цього, у суду відсутні підстави сумніватися у законності дій працівників поліції.

За таких обставин, враховуючи зміст пункту 2.5 Правил дорожнього руху, необхідно вважати що водій, стосовно якого є підозри про перебування його у стані сп`яніння, саме зобов`язаний пройти огляд у встановленому законом порядку. Вказаний обов`язок водія спрямований на безпеку руху, тому факт відмови від проходження такого огляду законодавство кваліфікує як окреме правопорушення з правовими наслідками, як для перебування його у стані сп`яніння.

Таке належить вважати цілком виправданим та логічним, оскільки в протилежному випадку водії, відмовляючись від такого огляду, мали б можливість приховувати свій стан, і, як наслідок, уникати юридичної відповідальності.

Також суддя враховує, що положеннями чинного законодавства не передбачено жодних причин, за наявності яких водій має право відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння.

Що ж до посилання ОСОБА_1 та його захисника про оголошення повітряної тривоги під час зупинки ОСОБА_1 та відповідно дії останнього в умовах крайньої необхідності суддя зазначає наступне.

Зупинка ОСОБА_1 відбулась до оголошення повітряної тривоги. Усі дії ОСОБА_1 затримували як самого ОСОБА_1 на місці події, так і працівників поліції замість того, щоб виконати правомірну вимогу поліцейських пройти огляд у медичному закладі. Суддя відкидає твердження ОСОБА_1 та його захисника про наявність обставин дій крайньої необхідності до вчинення адміністративного правопорушення.

Дослідивши письмові матеріали справи та відеозапис суддя вважає, що слід відмовити у задоволенні клопотання про виклик працівників поліції та їх допиті в якості свідків, оскільки відеозапис є чітким та зрозумілим, не вбачається приховування обставин від відеозапису чи технічних зупинок відеозапису, протягом яких могли відбутись події, що потребують допиту поліцейських.

Щодо клопотань ОСОБА_1 та його захисника Вихора П.О. про закриття провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення суддя зазначає, на підставі матеріалів справи суддя встановив склад адміністративного правопорушення ОСОБА_1 відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. А тому підстав для закриття провадженя немає.

З матеріалів справи вбачається, що 27.08.2022 ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_3 , що свідчить про позитивне складення ним іспиту на знання вимог Правил дорожнього руху, а тому суддя зробив висновок, що останній знає Правила дорожнього руху, в тому числі п. 2.5., і був обізнаний про свій обов`язок пройти на вимогу працівників поліції у встановленому законом порядку огляд на стан сп`яніння.

Всі інші доводи захисту, в тому щодо порушень правил повірки алкотестера, суддя до уваги не приймає, оскільки вони жодним чином зовсім не стосуються та не спростовують факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі.

V. Накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя, враховуючи характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, а також відомості про особу ОСОБА_1 , вважає, що достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу з одночасним позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

VІ. Інші питання, які вирішує суд при розгляді даної справи.

Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 35, 130, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя

УХВАЛИВ:

1. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячіне оподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, р/р UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху») з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

3. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. на користь держави (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

5. У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

6. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

7. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Повний текст постанови складено 14.08.2026

Суддя О.В. Астапович