Ухвала суду № 139006879, 12.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

12 серпня 2026 року 320/28679/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій

у Київській області

Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області щодо незабезпечення належного державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки за скаргами позивача, що проявилися у проведенні не передбаченого законом візуального огляду прибудинкової території будинку №22 по вул. Спортивній в с. Мила Бучанського району Київської області без складання уніфікованого акта перевірки встановленого зразка, та винесенні протиправних висновків про відсутність порушень законодавства, викладених в офіційній відповіді № 56 01-2779/56-1 від 12.03.2026;

- визнати протиправною триваючу бездіяльність Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області щодо нездійснення самоврядного та делегованого контролю за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території, містобудівних та санітарно-епідеміологічних норм на прибудинковій території будинку №22 по вул. Спортивній в с. Мила Бучанського району Київської області;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Мила, вул. Спортивна, будинок 22, з обов`язковим урахуванням правових висновків суду, наданих у судовому рішенні у цій справі, та складанням Акта перевірки встановленого;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), вчиненого на виконання висновків суду, вживати передбачених статтями 65, 68 та 69 Кодексу цивільного захисту України заходів реагування шляхом винесення на адресу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Будівельне об`єднання-3» обов`язкового до виконання розпорядчого документа (припису) про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, яким вимагати: повністю ліквідувати захаращення евакуаційного шляху під`їзду №2 металевими конструкціями (швелерами); повністю звільнити від сторонніх предметів та автотранспорту 3-метрову охоронну зону трансформаторної підстанції ТП-3110; звільнити прибудинкову територію (внутрішньодворовий проїзд) будинку №22 від захаращення цивільним автотранспортом, забезпечивши вільний пожежний проїзд шириною не менше 3,5 метрів відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 Глави 1 Розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні та пункту 15.3.1 ДБН Б.2.2-12:2019;

- зобов`язати Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області в межах самоврядних та делегованих повноважень вжити невідкладних заходів щодо ліквідації захаращення та звільнення елементів благоустрою прибудинкової території будинку №22 від безпідставно розміщених об`єктів, а саме: забезпечити звільнення сходового маршу вхідної групи під`їзду №2 від кустарно встановлених металевих конструкцій (швелерів) для відновлення безбар`єрного простору відповідно до вимог ДБН В.2.2 40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд»;

- зобов`язати Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області вжити всіх передбачених статтею 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» заходів реагування щодо припинення експлуатації нелегального паркувального простору (автостоянки) у внутрішньому дворі будинку №22, у зв`язку з недотриманням імперативної 15 метрової санітарно-гігієнічної відстані від вікон житлових приміщень квартири Позивача до місць зберігання автомобілів (згідно з Додатком №10 до Державних санітарних правил №173-96) та прямою забороною організації стоянок усередині житлових груп згідно з пунктом 10.3.3 ДБН Б.2.2-12:2019.

Вподальшому позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд:

- вважати належним та правильним об`єктом захисту у цій справі квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим виправити допущену в тексті первісного позову технічну описку (одруківку) на сторінці 2, замінивши по всьому тексту слова «квартира АДРЕСА_2 » на «квартира №59»;

- доповнити прохальну частину позову новою вимогою (пункт 5-A) такого змісту: «Зобов`язати Дмитрівську сільську раду замовити, затвердити та профінансувати Проєкт капітального ремонту елементів благоустрою прибудинкової смуги вздовж усього фасаду навколо вхідної групи під`їзду №2, вікон квартири АДРЕСА_3 та суміжних ділянок першого поверху. Проєктом передбачити облаштування території як захисної ізолюючої екологічної зони завширшки не менше 5 метрів від стін будинку. Зону сформувати шляхом висадження суцільного безперервного багаторядного щільного чагарникового живоплоту (антивандальних кущів) та декоративного різнотрав`я. Густота насаджень має повністю виключати можливість фізичного доступу, обходу смуги, перебування, зборів людей чи захаращення території сміттям усередині та на межах цієї смуги (відповідно до п. 4.10 ДСП №173-96, п. 6.3, 6.5, 6.8.3 ДБН Б.2.2-5:2011 та Наказу Мінжитлокомунгоспу України від 10.04.2006 № 105). Встановити в межах зазначеної прибудинкової смуги повну заборону на розміщення автостоянок, місць збору побутових відходів, господарських споруд, вигулу тварин. Встановити повну заборону на облаштування ігрових зон, дитячих чи спортивних майданчиків на відстані менше 12 метрів, а майданчиків для відпочинку та зборів на відстані менше 10 метрів від вікон квартири №59 Позивача відповідно до пункту 4.10 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів (затверджених наказом МОЗ України №173 від 19.06.1996 р.) та п. 6.8.3 ДБН Б.2.2-5:2011. Зберегти дану територію виключно як закритий внутрішньодворовий проїзд тупикового типу (з функцією евакуаційного шляху), що повністю виключає транзитний рух та зберігання цивільного транспорту (за винятком спецтехніки ДСНС, аварійних служб та автомобілів швидкої медичної допомоги)»;

- викласти пункт 6 прохальної частини основного позову в такій новій редакції: «Зобов`язати Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ 04362125) вжити всіх передбачених статтею 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» заходів реагування щодо припинення експлуатації нелегального паркувального простору (автостоянки) у внутрішньому дворі будинку №22, у зв`язку з недотриманням імперативної 15-метрової санітарно-гігієнічної відстані від вікон житлових приміщень квартири №59 Позивача до місць зберігання автомобілів (згідно з Додатком №10 до Державних санітарних правил №173-96), а також у зв`язку з прямою забороною організації постійних стоянок усередині житлових груп та на внутрішньоквартальних проїздах відповідно до імперативних вимог пунктів 10.8.2, 10.8.3 та пунктів 10.8.5, 10.8.6 Державних будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (із прямою відсилкою до ДБН В.2.3-15 щодо неможливості організації автостоянок за рахунок пішохідних зон та евакуаційних проїздів)».

03.08.2026 позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд забезпечити позов шляхом:

- встановлення Дмитрівській сільській раді Бучанського району Київської області та Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Будівельне об`єднання - 3», їхньому керівництву, посадовим особам, а також усім третім особам (мешканцям, автовласникам та відвідувачам будинку): організовувати, влаштовувати, погоджувати та експлуатувати ігрові майданчики, майданчики для відпочинку, місця збору чи складування відходів (стихійні сміттєзвалища), а також майданчики для паркування та стоянки транспортних засобів на прибудинковій території та захисній відмостці навколо вхідної групи під`їзду №2 та вікон квартири АДРЕСА_1 з порушенням встановлених законодавством нормативних відстаней;

- зобов`язання Дмитрівської сільської ради та ОК «ЖБК «Будівельне об`єднання - 3»» примусово забезпечити утримання даного об`єкта благоустрою суворо в межах імперативних параметрів безпеки: евакуаційний шлях та пожежний проїзд утримувати завширшки не менше 3,5 м (відповідно до п. 15.3.1 ДБН Б.2.2-12:2019), а будь-які ігрові зони, місця відпочинку та складування речей чи побутового сміття на відстані не менше 12 метрів від житлових вікон квартири №59 Позивача (відповідно до пункту 4.10 Державних санітарних правил МОЗ №173, пункту 4.2 Наказу Мінжитлокомунгоспу №105 та статей 4, 27, 31, 32 чинного Закону України «Про систему громадського здоров`я»).

В обґрунтування заяви позивач вказує, що є особою з інвалідністю І групи, повністю маломобільною особою та безпосереднім вигодонабувачем гарантованого державою права на безпечне життєве середовище (ст. 4 Закону України «Про систему громадського здоров`я»). На правах приватної власності володіє квартирою АДРЕСА_1 та є безпосереднім вигодонабувачем права на безпечне довкілля, цивільний захист та безперешкодний доступ до житла.

Внаслідок протиправних дій ОК «ЖБК «Будівельне об`єднання - 3»» та триваючої бездіяльності відповідачів, прибудинкова територія будинку була перетворена на суцільну відкриту автостоянку. Крім того, на родину позивача відкрито здійснюється тиск психологічного, акустичного та морального характеру, шляхом створення побутових конфліктів, масовим цькування у закритих чатах Viber, перетворенням газону під вікнами квартири першого поверху на майданчик для регулярних агресивних зборів сторонніх осіб, підлітків і створення стихійних сміттєзвалищ. Через цей безперервний терор родина змушена існувати в умовах повної відсутності інсоляції та природного повітрообміну, цілодобово тримаючи вікна зачиненими, а захисні ролети повністю опущеними.

Заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до незворотних наслідків для життя і здоров`я маломобільної людини, що повністю відповідає критеріям частин 1, 2 статті 150 КАС України. Заборона вчиняти певні дії є тимчасовим, співмірним заходом, який консервує безпечний стан території на час судового розгляду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 заява передана на розгляд судді Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частин першої та другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Інститут забезпечення позову є інструментом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову при існуванні очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року по справі №160/7350/19.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Сама ж лише незгода позивача із діями та рішеннями суб`єкта владних повноважень та звернення до суду із позовом про визнання їх протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Суд звертає увагу заявника, що встановити наявність очевидних ознак протиправності дій та рішень відповідачів, на аргументах протиправності яких ґрунтується мотивувальна частина поданої заявником заяви про забезпечення позову, можливо на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, під час розгляду судової справи по суті.

Водночас, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Суд наголошує, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Окрім того, застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені позивачами обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених статтею 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Виходячи з аналізу матеріалів заяви про забезпечення позову, суд звертає увагу, що заявником до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Разом з тим, позивачем належним чином не обґрунтовано у чому полягатиме порушення його прав та інтересів та не наведено мотивів і аргументів, чим ускладниться можливість їх захисту у разі невжиття заходів забезпечення позову в розрізі предмету цього спору, оскільки доводи щодо імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів є лише припущеннями заявника, які не підтверджені жодними належними доказами.

Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.

Суд звертає увагу, що позивачем у заяві про забезпечення позову не підтверджено існування обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам та свободам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також не наведено жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або захист прав, свобод та інтересів заявника стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, таке базується на його припущеннях.

Також, суд зазначає, що викладені у заяві про забезпечення позову обставини свідчать про відсутність належного обґрунтування того, що захист прав та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

При цьому, заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, з яких на даному етапі розгляду заяви можливо встановити протиправність дій, а також, очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, та не доведено, що захист прав, свобод та інтересів позивача буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Окрім того, вимоги заяви про забезпечення позову в частині зобов`язання Дмитрівської сільської ради та ОК «ЖБК «Будівельне об`єднання - 3»» примусово забезпечити утримання даного об`єкта благоустрою суворо в межах імперативних параметрів безпеки не відповідають способу, визначеному положеннями статті 151 КАС України, що свідчить про безпідставність таким вимог у межах інституту забезпечення позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 150, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №320/28679/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Колеснікова І.С.