Рішення № 139006733, 14.07.2026, Господарський суд м. Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.07.2026Справа № 910/15778/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Шмиги В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/15778/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.»

до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

про визнання недійсним одностороннього правочину та визнання права володіння та користування

Представники учасників справи:

від позивача: Гунчак А.В.;

від відповідача-1: Яковенко О.О., Монастирський Д.О.;

від відповідача-2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - відповідач-1) та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - відповідач-2) про:

1) визнання недійсним одностороннього правочину Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України" та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про припинення орендних відносин між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України" та Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» і Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» за укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О» (орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» (орендар) договорами оренди: договором оренди № 644/1-О від 01.10.2024 року; договором оренди № 644/2-О від 01.07.2025 року; договором оренди № 718-О від 18.10.2023 року; договором оренди № 726-О від 07.02.2024 року; договором оренди № 733-О від 09.02.2024 року; договором оренди №733/1-О від 01.04.2024 року; договором оренди № 733/2-О від 01.04.2024 року; договором оренди № 742-О від 09.04.2024 року; договором оренди № 745-О від 19.04.2024 року; договором оренди № 769-О від 29.10.2024 року; договором оренди № 809-О від 20.06.2025 року; договором оренди № 811-О від 24.06.2025 року; договором оренди № 816-О від 14.07.2025 року.

2) визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» право володіння та користування (найму, оренди) на підставі укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О» і Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» договорів оренди наступними розташованими в торговельно-офісному комплексі з об`єктами громадського призначення та паркінгом (надалі - «Комплекс») за адресою: місто Київ, Спортивна площа, будинок 1-А, нежитловими приміщеннями загальною площею 4 876,71 м2:

- частиною площі 24-го поверху офісної частини Комплексу, що становить 0,1522 приміщення № 1 (площею 1239,9 м2) групи приміщень № 80 відповідно до експлікації 24-го поверху офісної частини Комплексу, наведеної у технічному паспорті на Комплекс, площею 188,7 м2 - на підставі договору оренди № 644/1-О від 10.10.2024 року;

- частиною площі 24-го поверху офісної частини Комплексу, що становить 0,507 приміщення № 1 (загальною площею 206,5 м2) групи приміщень № 79, відповідно до плану та експлікації 24-го поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 104,7 м2 - на підставі договору оренди № 644/2-О від 01.07.2025 року;

- частиною площі 18-го поверху офісної частини Комплексу, що становить 0,1346 приміщення № 1 (площею 1 238,6 м2) групи приміщень № 68 відповідно до експлікації 18-го поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 166,7 м2 - на підставі договору оренди № 718-О від 18.10.2023 року;

- частиною площі 27-го поверху офісної частини Комплексу, що становить 0,1599 приміщення № 1 (площею 1238,6 м2) групи приміщень № 86 відповідно до експлікації 27-го (двадцять сьомого) поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 198,11 м2 - на підставі договору оренди № 726-О від 07.02.2024 року;

- частиною площі 13-го поверху офісної частини Комплексу, що становить 0,4959 приміщення № 1 (площею 206,5 м2) групи приміщень № 57 відповідно до експлікації 13-го поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 102,4 м2 - на підставі Договору оренди № 733-О від 09.02.2024 року;

- частиною площі 14-го поверху офісної частини Комплексу, а саме приміщення № 1 (загальною площею 205,9 м2) групи приміщень № 59 відповідно до експлікації 14-го поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 205,9 м2 - на підставі Договору оренди № 733/1-О від 01.04.2024 року;

- частиною площі 14-го поверху офісної частини Комплексу, а саме 0,3434 приміщення № 1 (загальною площею 1237,7 м2) групи приміщень № 60 відповідно до експлікації 14-го (чотирнадцятого) поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 425,0 м2 - на підставі Договору оренди № 733/2-О від 01.04.2024 року;

- частиною площі 26-го поверху офісної частини Комплексу, що включає в себе приміщення № 1 (площею 206,0 м2) групи приміщень № 83, а також 0,6638 приміщення № 1 (площею 1 236,3 м2) групи приміщень № 84 відповідно до експлікації 26-го поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 1026,70 м2 - на підставі договору оренди № 742-О від 09.04.2024 року;

- частиною площі 16-го поверху офісної частини Комплексу, що становить 0,4896 приміщення № 1 (загальною площею 205,9 м2) групи приміщень № 63 відповідно до експлікації 16-го поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 100,8 м2 - на підставі договору оренди № 745-О від 19.04.2024 року;

- частиною площі 26-го поверху офісної частини Комплексу, до складу якої входять 0,3969 приміщення № 1 (загальною площею 1236,3 м2) групи приміщень № 84, приміщення № III (загальною площею 12,3 м2) групи приміщень МСК, 0,2682 приміщення № V (загальною площею 70,1 м2) групи приміщень МСК та приміщення № VI (загальною площею 11,7 м2) групи приміщень МСК, відповідно до плану та експлікації 26-го поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 533,20 м2 - на підставі договору оренди № 769-О від 29.10.2024 року;

- частиною площі 23-го поверху офісної частини Комплексу, до складу якої входять: частина, що становить 0,4877 приміщення № 1 (загальною площею 1 239,5 м2) групи приміщень № 78; частина, що становить 0,296 приміщення № V (загальною площею 68,9 м2) групи приміщень «МСК», та приміщення № ІІІ і № VI групи приміщень «МСК» відповідно до плану та експлікації 23-го поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 649,32 м2 - на підставі договору оренди № 809-О від 20.06.2025 року;

- частиною площі 23-го поверху офісної частини Комплексу, що складається з наступних приміщень, загальною площею 912,88 м2: 1) Приміщення 1 - частина площі офісної частини Комплексу, до складу якої входять: частина, що становить 0,5119 приміщення № 1 (загальною площею 1 239,5 м2) групи приміщень № 78; частина, що становить 0,312 приміщення № V (загальною площею 68,9 м2) групи приміщень «МСК», та приміщення № ХІІІ і № ХІV групи приміщень «МСК» відповідно до плану та експлікації 23-го поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 679,7 м2 (шістсот сімдесят дев`ять цілих сім десятих квадратних метрів); 2) Приміщення 2 - частина площі офісної частини Комплексу, що включає в себе приміщення № 1 (площею 205,7 м2) групи приміщень № 77, а також 0,3988 приміщення № V (загальною площею 68,9 м2) групи приміщень МСК відповідно до плану та експлікації 23-го поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 233,18 м2 - на підставі Договору оренди № 811-О від 24.06.2025 року;

- частиною площі 27-го поверху офісної частини Комплексу, що становить 0,21177 приміщення № 1 (загальною площею 1238,6 м2) групи приміщень № 86 відповідно до плану та експлікації 27-го поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 262,30 м2 - на підставі договору оренди № 816-О від 14.07.2025 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2025, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» про забезпечення позову задоволено частково. До набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання недійсним одностороннього правочину та визнання права володіння та користування, заборонено Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» та Акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України», а також будь-яким іншим особам, що діють за їх дорученням, вчиняти дії, спрямовані на обмеження Товариству з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.», його працівникам, представникам можливості володіння, користування та використання у господарській діяльності розташованих в торговельно-офісному комплексі з об`єктами громадського призначення та паркінгом (надалі - «Комплекс») за адресою: місто Київ, Спортивна площа, буд. 1-А, нежитлових приміщень загальною площею 4876,71 м2, які є об`єктами оренди за укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О» договорами оренди, а саме: 1) частини площі 24-го (двадцять четвертого) поверху офісної частини Комплексу, що становить 0,1522 приміщення № 1 (площею 1 239,9 м2) групи приміщень № 80 відповідно до експлікації 24-го (двадцять четвертого) поверху офісної частини Комплексу, наведеної у технічному паспорті на Комплекс, площею 188,7 м2 (сто вісімдесят вісім цілих сім десятих квадратного метра), яка є об`єктом оренди за договором оренди № 644/1-О від 10.10.2024 року; 2) частини площі 24-го (двадцять четвертого) поверху офісної частини Комплексу, що становить 0,507 приміщення № 1 (загальною площею 206,5 м2) групи приміщень № 79, відповідно до плану та експлікації 24-го (двадцять четвертого) поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 104,7 м2 (сто чотири цілих сім десятих квадратного метра), яка є об`єктом оренди за договором оренди № 644/2-О від 01.07.2025 року; 3) частини площі 18-го (Вісімнадцятого) поверху офісної частини Комплексу, що становить 0,1346 приміщення № 1 (площею 1 238,6 м2) групи приміщень №68 відповідно до експлікації 18-го (Вісімнадцятого) поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 166,7 м2 (сто шістдесят шість цілих сім десятих квадратного метра), яка є об`єктом оренди за договором оренди № 718-О від 18.10.2023 року; 4) частини площі 27-го (двадцять сьомого) поверху офісної частини Комплексу, що становить 0,1599 приміщення № 1 (площею 1 238,6 м2) групи приміщень №86 відповідно до експлікації 27-го (двадцять сьомого) поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 198,11 м2 (сто дев`яносто вісім цілих одинадцять сотих квадратних метрів), яка є об`єктом оренди за договором оренди № 726-О від 07.02.2024 року; 5) частини площі 13-го (тринадцятого) поверху офісної частини Комплексу, що становить 0,4959 приміщення № 1 (площею 206,5 м2) групи приміщень № 57 відповідно до експлікації 13-го (тринадцятого) поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 102,4 м2 (сто дві цілих сорок сотих квадратних метрів), яка є об`єктом оренди за договором оренди № 733-О від 09.02.2024 року; 6) частини площі 14-го (чотирнадцятого) поверху офісної частини Комплексу, а саме приміщення № 1 (загальною площею 205,9 м2) групи приміщень № 59 відповідно до експлікації 14-го (чотирнадцятого) поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 205,9 м2 (двісті п`ять цілих дев`ять десятих квадратного метра), яка є об`єктом оренди за договором оренди № 733/1-О від 01.04.2024 року; 7) частини площі 14-го (чотирнадцятого) поверху офісної частини Комплексу, а саме 0,3434 приміщення № 1 (загальною площею 1 237,7 м2) групи приміщень № 60 відповідно до експлікації 14-го (чотирнадцятого) поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 425,0 м2 (чотириста двадцять п`ять квадратних метрів), яка є об`єктом оренди за договором оренди № 733/2-О від 01.04.2024 року; 8) частини площі 26-го (Двадцять шостого) поверху офісної частини Комплексу, що включає в себе приміщення № 1 (площею 206,0 м2) групи приміщень № 83, а також 0,6638 приміщення № 1 (площею 1 236,3 м2) групи приміщень № 84 відповідно до експлікації 26-го (двадцять шостого) поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 1 026,70 м2 (одна тисяча двадцять шість цілих сімдесят сотих квадратних метрів), яка є об`єктом оренди за Договором оренди № 742-О від 09.04.2024 року; 9) частини площі 16-го (шістнадцятого) поверху офісної частини Комплексу, що становить 0,4896 приміщення № 1 (загальною площею 205,9 м2) групи приміщень № 63 відповідно до експлікації 16-го (шістнадцятого) поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 100,8 м2 (сто цілих вісім десятих квадратного метра), яка є об`єктом оренди за договором оренди № 745-О від 19.04.2024 року; 10) частини площі 26-го (двадцять шостого) поверху офісної частини Комплексу, до складу якої входять 0,3969 приміщення № 1 (загальною площею 1 236,3 м2) групи приміщень № 84, приміщення № III (загальною площею 12,3 м2) групи приміщень МСК, 0,2682 приміщення № V (загальною площею 70,1 м2) групи приміщень МСК та приміщення № VI (загальною площею 11,7 м2) групи приміщень МСК, відповідно до плану та експлікації 26-го (двадцять шостого) поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 533,20 м2 (п`ятсот тридцять три цілих двадцять сотих квадратного метра), яка є об`єктом оренди за договором оренди № 769-О від 29.10.2024 року; 11) частини площі 23-го (двадцять третього) поверху офісної частини Комплексу, до складу якої входять: частина, що становить 0,4877 приміщення № 1 (загальною площею 1 239,5 м2) групи приміщень № 78; частина, що становить 0,296 приміщення № V (загальною площею 68,9 м2) групи приміщень «МСК», та приміщення № ІІІ і № VI групи приміщень «МСК» відповідно до плану та експлікації 23-го (двадцять третього) поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 649,32 м2 (шістсот сорок дев`ять цілих тридцять дві сотих квадратних метрів), яка є об`єктом оренди за Договором оренди №809-О від 20.06.2025 року; 12) частини площі 23-го (двадцять третього) поверху офісної частини Комплексу, що складається з наступних приміщень, загальною площею 912,88 м2 (дев`ятсот дванадцять цілих вісімдесят вісім сотих квадратного метра): 1) Приміщення 1 - частина площі офісної частини Комплексу, до складу якої входять: частина, що становить 0,5119 приміщення № 1 (загальною площею 1 239,5 м2) групи приміщень № 78; частина, що становить 0,312 приміщення № V (загальною площею 68,9 м2) групи приміщень «МСК», та приміщення № ХІІІ і № ХІV групи приміщень «МСК» відповідно до плану та експлікації 23-го (двадцять третього) поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 679,7 м2 (шістсот сімдесят дев`ять цілих сім десятих квадратних метрів); 2) Приміщення 2 - частина площі офісної частини Комплексу, що включає в себе приміщення № 1 (площею 205,7 м2) групи приміщень № 77, а також 0,3988 приміщення № V (загальною площею 68,9 м2) групи приміщень МСК відповідно до плану та експлікації 23- го (двадцять третього) поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 233,18 м2 (двісті тридцять три цілих вісімнадцять сотих квадратного метра), яка є об`єктом оренди за договором оренди № 811-О від 24.06.2025 року; 13) частини площі 27-го (двадцять сьомого) поверху офісної частини Комплексу, що становить 0,21177 приміщення № 1 (загальною площею 1 238,6 м2) групи приміщень № 86 відповідно до плану та експлікації 27-го (двадцять сьомого) поверху офісної частини Комплексу, наведеної у Технічному паспорті на Комплекс, площею 262,30 м2 (двісті шістдесят дві цілих тридцять сотих квадратних метрів), яка є об`єктом оренди за договором оренди № 816-О від 14.07.2025 року, в тому числі, але не виключно шляхом заборони Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» та Акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України», а також будь-яким іншим особам, що діють за їх дорученням: перешкоджання працівникам, представникам Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» у вільному доступі до цих нежитлових приміщень; перешкоджання працівникам, представникам Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» у вільному доступі в тому числі через місця спільного користування Комплексу, а також підйомі/спуску ліфтами до/з Комплексу, на яких ці нежитлові приміщення знаходяться; перешкоджання працівникам, представникам Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» у проїзді легковими транспортними засобами в тому числі через спеціальні в`їзд/виїзд на цокольному рівні Комплексу до/з підземного паркінгу Комплексу; припинення чи обмеження постачання до цих нежитлових приміщень електроенергії, в тому числі виробленої генераторами електричної енергії, що забезпечують постійне живлення Комплексу електроенергією, за винятком аварійної ситуації та відсутності електроенергії у Комплексі в цілому; припинення чи обмеження постачання до цих нежитлових приміщень теплоносія, холодоносія, води та/чи підпору свіжого повітря (притічної вентиляції), за винятком аварійної ситуації та відсутності теплоносія, холодоносія, води чи підпору свіжого повітря (притічної вентиляції) відповідно у Комплексі в цілому; припинення чи обмеження забезпечення цих нежитлових приміщень каналізацією, за виключенням аварійної ситуації та відсутності каналізації у Комплексі в цілому; зміни замків на входах до цих нежитлових приміщень та/чи на дверях у межах цих нежитлових приміщень; відключення або блокування електронних перепусток системи контролю доступу цих нежитлових приміщень; обмеження електропостачання мережевого обладнання, що забезпечує комутацію із цими нежитловими приміщеннями, а також системи контролю доступу цих нежитлових приміщень; від`єднання, пошкодження іншим чином втручання у кабелі, якими забезпечується комутація мережевого обладнання із цими нежитловими приміщеннями; обмеження доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі Комплексу для відновлення працездатності чи прокладання нової телекомунікаційної мережі, якою забезпечуватиметься можливість надання телекомунікаційних послуг у межах цих нежитлових приміщень; опечатування або блокування входів до цих нежитлових приміщень та/або до інших частин Комплексу, які є маршрутами проходу до цих нежитлових приміщень; демонтажу, вилучення, переміщення чи пошкодження будь-якого належного Товариству з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» та/або орендованого Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» майна, що знаходиться у цих нежитлових приміщеннях; вчинення будь-яких інших дій, що створюють перешкоди у володінні, користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» цими нежитловими приміщеннями та/чи використанні цих нежитлових приміщень у господарській діяльності. До набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання недійсним одностороннього правочину та визнання права володіння та користування, заборонено Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» та Акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України» передавати та надавати зазначені в пункті 2 цієї ухвали, розташовані в Комплексі нежитлові приміщення загальною площею 4876,71 м2, які є об`єктами оренди за укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О» договорами оренди, повністю або частково будь-яким особам у володіння та/чи користування та укладати із будь-якими особами та/чи виконувати раніше укладені Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та/чи Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» з будь-якими третіми особами правочини, спрямовані на передачу та надання цих нежитлових приміщень повністю або частково будь-яким особам у володіння та/чи користування. В іншій частині в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» про забезпечення позову у справі №910/15778/25 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/15778/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам строк на подачу заяв по суті спору та призначено підготовче засідання у справі.

09.01.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-2 проти позову заперечив, вказавши, що АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» не були сторонами спірних договорів оренди, не брали на себе жодних зобов`язань за такими договорами, що спростовує твердження про односторонню відмову банків від вказаних правочинів. Відповідач-2 наголосив, що банки просили позивача лише звільнити приміщення на підставі втрати чинності права строкового користування нерухомим майном із нижчим пріоритетом, що є правовим наслідком звернення стягнення банками, як іпотекодержателями, на іпотечне майно в позасудовому порядку шляхом набуття на нього права власності відповідно до імперативних приписів ст. 37 Закону України «Про іпотеку». У контексті заявленої вимоги про визнання за позивачем права володіння та користування (найму, оренди) приміщеннями за спірними договорами оренди, відповідач-2 вказав, що заявляючи даний позов, ТОВ «БК "Міленіум.» не додало до матеріалів справи письмової згоди банків на укладення договорів оренди, тобто не довело належними та допустимими доказами законного характеру укладення зазначених договорів та виникнення на підставі цих договорів цивільних прав та обов`язків, тоді як відсутність письмової згоди банків на укладення договорів оренди, в силу приписів статті 9, 12 Закону України «Про іпотеку», дає підстави стверджувати, що вчинені правочини з оренди нерухомого майна є нікчемними.

15.01.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-1 проти задоволення позову заперечив, вказавши, що зміст листа банків від 06.08.2025 № 55/2-08/67 свідчить, що він не є одностороннім правочином щодо відмови або розірвання будь-якого договору, так як між позивачем та відповідачами не укладено жодних договорів стосовно приміщення, які могли би бути розірваними. Відповідач-1 посилається на те, що зі змісту вимоги вбачається, що в ній не йдеться про використання банками права на відмову від будь-яких правовідносин, а йдеться лише про те, що всі права користування (оренди) приміщень БФК Gulliver, що виникли та/або зареєстровані після дати реєстрації іпотеки втратили свою чинність в силу прямої вказівки закону (частини 6 статті 37 Закону України "Про іпотеку"), отже безпосередньо зазначений лист не встановлює, не змінює та не припиняє будь-яких прав чи обов`язків, а є лише повідомленням про припинення права користування (оренди) приміщень БФК Gulliver, яке сталося до його надсилання в силу закону, тобто вказаний лист не є одностороннім правочином.

Також відповідач-1 наголосив, що позивач у позовній заяві не навів жодної норми закону чи договору, з якої б випливав обов`язок відповідачів забезпечити позивачу доступ до приміщення, зокрема, між позивачем та відповідачами відсутні будь-які правовідносини зобов`язального характеру стосовно приміщення, так само відповідні правовідносини були відсутні і між позивачем та ТОВ «Три О», яке було попереднім власником БФК Gulliver. Крім того, на переконання відповідача-1 обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання права не є належним, так як з логічного аналізу аргументів позову в їх сукупності з обраним позивачем способом захисту (заявленими вимогами) вбачається, що у разі встановлення порушення та/або невизнання прав позивача, задоволення даного позову не призведе до їх відновлення.

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» у відзиві також зауважило про втрату чинності прав третіх осіб на предмет іпотеки, оскільки державну реєстрацію іпотеки відповідачів щодо БФК Gulliver було проведено 03.10.2007, то всі права користування (оренди) приміщень БФК Gulliver, що виникли та/або зареєстровані після дати реєстрації іпотеки втратили свою чинність в силу прямої вказівки закону (частина 6 статті 37 Закону України "Про іпотеку"), яка є імперативною і не допускає узгодження між сторонами іншого варіанту поведінки, а відтак втрата чинності права оренди не залежить від волевиявлення відповідачів та орендарів. Посилання ж позивача на положення статті 770 Цивільного кодексу України, згідно із якою у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця, на думку відповідача-1, не можуть бути взяті до уваги, оскільки частина 3 статті 575 Цивільного кодексу України встановлює, що правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом, відтак Цивільний кодекс України прямо встановлює, що особливості регулювання окремих видів застав (зокрема, іпотеки) визначаються спеціальними законами, отже в даному випадку норми Закону України «Про іпотеку» не є однопредметними зі статтею 770 Цивільного кодексу України та не вступають із нею у суперечність, а тому саме вони мають застосовуватися до цих правовідносин.

Поряд з тим, відповідач-1 наголосив на обов`язковості згоди іпотекодержателя на укладення, в тому числі, спірних договорів найму, оскільки у разі відсутності відповідної згоди такі правочини є нікчемними в силу частини 3 статті 12 Закону України «Про іпотеку», і визнання їх недійсними судом не вимагається.

У судовому засіданні 22.01.2026 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про зобов`язання позивача надати суду документ (лист), який підтверджує надання згоди іпотекодержателів на укладення договорів оренди приміщень та відкладення підготовчого засідання у справі на 10.02.2026.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Захищене статтею 6 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) право на справедливий судовий розгляд передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Європейський суд з прав людини розглядає реалізацію принципу змагальності крізь призму забезпечення рівності прав учасників судового розгляду, тобто за цієї позиції сторони діють на одному рівні, під контролем відносно пасивного суду.

Звертаючись до усталеної практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 23.06.1993 у справі "Руіз-Матеос проти Іспанії").

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993р., серія A, N274, с. 19, §33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, §38).

Одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх та вимагати рівності щодо подання своїх доказів.

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №912/2007/18.

Враховуючи вищевикладене, керуючись принципами господарського судочинства з урахуванням конвенційного права кожного на справедливий судовий розгляд, зважаючи на зміст заперечень відповідачів проти пред`явленого позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання позивача надати документ (лист), який підтверджує надання згоди іпотекодержателів на укладення спірних договорів оренди приміщень.

28.01.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» надійшли письмові пояснення на відзиви відповідачів, у яких позивач наголосив, що на момент укладення договорів оренди, позивач звертався до ТОВ «Три О» із запитом щодо доказів надання банками письмової згоди на укладення договорів оренди, у свою чергу, ТОВ «Три О» надало копію листа АТ «Ощадбанк» від 25.07.2016 року № 31/6-11-642-1057/2016-00/вих та копію листа АТ «Укрексімбанк» від 03.08.2016 року № 192-01/3363, відповідно до яких банки підтвердили, що за умови включення до договорів оренди приміщень ряду умов передача приміщень комплексу в оренду відбувається відповідно до умов Іпотечного договору, вважається здійсненою на підставі згоди Іпотекодержателів, а отримання окремої письмової згоди Іпотекодержателів на передачу первинним орендодавцем приміщень комплексу в оренду на підставі таких договорів оренди у кожному окремому випадку не вимагається. Відтак, враховуючи, що усі укладені між ТОВ «Три О» та ТОВ «БК «Міленіум.». договори оренди містять всі необхідні перелічені у листах згодах умови, такі договори є укладеними в порядку встановленому Законом та презюмуються як дійсні. Посилання ж банків на відсутність у позивача правових підстав для користування спірними приміщенням позивач заперечує, оскільки останні за своїм змістом суперечать попередньо висловленій банками позиції у листі від 06.08.2025 № 55/2-08/67, у якому відповідачами право користування позивача на підставі договорів оренди визнавалося.

02.02.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшли заперечення на письмові пояснення ТОВ «БК «Міленіум.», в яких відповідач-2 вказав, що листи банків від 2016 року є інформативними і не вважаються згодою іпотекодержателів на передачу майна в оренду ТОВ «БК «Міленіум.» в розумінні вимог Закону України «Про іпотеку», крім того умови укладених договорів оренди не містять точних формулювань, як цього вимагають умови договору іпотеки, тому в такому випадку необхідно було отримувати окрему згоду іпотекодержателів, яка, в даному випадку, відсутня.

Поряд з тим, відповідач-2 зауважив, що в будь-якому випадку втрата чинності права позивача строкового користування нерухомим майном, навіть якщо припустити, що договори оренди були чинними, є правовим наслідком звернення стягнення на іпотечне майно в позасудовому порядку шляхом набуття на нього права власності. Зміна власника ТОК Gulliver з ТОВ «Три О» на АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» не може бути підставою для правонаступництва за договорами оренди з огляду на спеціальне нормативне регулювання, визначене Законом України «Про іпотеку».

У судовому засіданні 10.02.2026, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.

13.04.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшло письмове заключне слово, у якому банк акцентував увагу на тому, що право строкового користування спірними приміщеннями (якщо припустити, що воно існувало у позивача) припинилося в силу імперативних приписів статті 37 Закону України «Про іпотеку», як у особи з нищим пріоритетом. На переконання відповідача-2, у ході розгляду даного спору, позивач не підтвердив (не довів) виникнення у нього права користування спірним приміщенням, зокрема, не додано письмової згоди банків на укладення спірних договорів оренди. Не довів позивач і порушення його прав та необхідність і можливість їх захисту саме в обраний ним спосіб, а тому враховуючи наведе в сукупності у задоволенні позову слід відмовити.

24.04.2026 року на адресу Господарського суду міста Києва надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 у справі №910/15778/25.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.04.2026 у справі №910/15778/25 касаційні скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 у справі № 910/15778/25 скасовано в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом: 1) заборони АТ "Державний ощадний банк України" та АТ "Державний експортно-імпортний банк України", а також будь-яким іншим особам, що діють за їх дорученням, до набрання рішенням у даній справі законної сили вчиняти дії, спрямовані на обмеження ТОВ "БК "Міленіум.", його працівникам, представникам, працівникам і представникам контрагентів (піднаймачів (суборендарів)), клієнтам та/чи відвідувачам можливості володіння, користування та використання у господарській діяльності розташованих в торговельно-офісному комплексі з об`єктами громадського призначення та паркінгом за адресою: м. Київ, Спортивна площа, буд. 1-А, нежитлових приміщень загальною площею 4876,71 кв. м, які є об`єктами оренди за укладеними між ТОВ "БК "Міленіум." та ТОВ "Три О" договорами оренди (згідно з переліком, наведеним у позовній заяві та заяві про забезпечення позову); 2) в рамках заборони вчиняти дії, спрямовані на обмеження ТОВ "БК "Міленіум.", його працівникам, представникам, працівникам і представникам контрагентів (піднаймачів (суборендарів)), клієнтам та/чи відвідувачам можливості володіння, користування та використання у господарській діяльності зазначених в пункті 2 прохальної частини цієї заяви про забезпечення позову розташованих в Комплексі нежитлових приміщень загальною площею 4876,71 кв. м, які є об`єктами оренди за укладеними між ТОВ "БК "Міленіум." та ТОВ "Три О" договорами оренди, в тому числі, але не виключно заборонити АТ "Державний ощадний банк України" та АТ "Державний експортно-імпортний банк України", а також будь-яким іншим особам, що діють за їх дорученням: перешкоджання працівникам, представникам, працівникам і представникам контрагентів (піднаймачам (суборендарям)), клієнтам та/чи відвідувачам ТОВ "БК "Міленіум." у вільному доступі до цих нежитлових приміщень; перешкоджання працівникам, представникам, працівникам і представникам контрагентів (піднаймачам (суборендарям)), клієнтам та/чи відвідувачам ТОВ "БК "Міленіум." у вільному доступі в тому числі через місця спільного користування Комплексу, а також підйомі/спуску ліфтами до/з комплексу, на яких ці нежитлові приміщення знаходяться; перешкоджання працівникам, представникам, працівникам і представникам контрагентів (піднаймачам (суборендарям)), клієнтам та/чи відвідувачам ТОВ "БК "Міленіум." у проїзді легковими транспортними засобами в тому числі через спеціальні в`їзд/виїзд на цокольному рівні комплексу до/з підземного паркінгу Комплексу; зміни замків на входах до цих нежитлових приміщень та/чи на дверях у межах цих нежитлових приміщень; відключення або блокування електронних перепусток системи контролю доступу цих нежитлових приміщень; обмеження електропостачання мережевого обладнання, що забезпечує комутацію із цими нежитловими приміщеннями, а також системи контролю доступу цих нежитлових приміщень; від`єднання, пошкодження іншим чином втручання у кабелі, якими забезпечується комутація мережевого обладнання із цими нежитловими приміщеннями; обмеження доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі комплексу для відновлення працездатності чи прокладання нової телекомунікаційної мережі, якою забезпечуватиметься можливість надання телекомунікаційних послуг у межах цих нежитлових приміщень; опечатування або блокування входів до цих нежитлових приміщень та/або до інших частин комплексу, які є маршрутами проходу до цих нежитлових приміщень; демонтажу, вилучення, переміщення чи пошкодження будь-якого належного ТОВ "БК "Міленіум." та/або орендованого ТОВ "БК "Міленіум." майна, що знаходиться у цих нежитлових приміщеннях; вчинення будь-яких інших дій, що створюють перешкоди у володінні, користуванні ТОВ "БК "Міленіум." цими нежитловими приміщеннями та/чи використанні цих нежитлових приміщень у господарській діяльності; 3) заборони АТ "Державний ощадний банк України" та АТ "Державний експортно-імпортний банк України" передавати та надавати зазначені в прохальної частини цієї заяви про забезпечення позову розташовані в комплексі нежитлові приміщення загальною площею 4876,71 кв. м, які є об`єктами оренди за укладеними між ТОВ "БК "Міленіум." та ТОВ "Три О" договорами оренди, повністю або частково будь-яким особам у володіння та/чи користування та укладати із будь-якими особами та/чи виконувати раніше укладені АТ "Державний ощадний банк України" та/чи АТ "Державний експортно-імпортний банк України" з будь-якими третіми особами правочини, спрямовані на передачу та надання цих нежитлових приміщень повністю або частково будь-яким особам у володіння та/чи користування, - на період до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. У цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Міленіум." про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено. В іншій частині (щодо заборони припинення чи обмеження постачання електроенергії, теплоносія, водопостачання та водовідведення (каналізації)) постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 у справі № 910/15778/25 залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Міленіум." на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 1774,93 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Міленіум." на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 2218,67 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

29.04.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» надійшло заключне слово, у якому позивач зауважує, що законодавцем дійсно встановлено правило, згідно з яким відносини в сфері іпотеки регулюються спеціальним законом, а саме Законом України «Про іпотеку», водночас вказаний закон не регулює відносини в сфері строкового користування майном (відносини в сфері найму), а тому його положення не застосовуються до орендних правовідносин, зокрема, до відносин щодо строкового користування позивачем приміщеннями, які є об`єктами оренди за договорами оренди, що були укладені між ТОВ «БК «Міленіум.» та ТОВ «Три О». Позивач наголошує, що відповідачі намагаються довести те, що укладені між ТОВ «БК «Міленіум.» та ТОВ «Три О» договори оренди охоплюються поняттям строкове користування нерухомим майном, що міститься у ч. 6 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», проте тлумачення положень закону, в тому числі термінології, якою оперує законодавець, не може здійснюватися окремо від інших положень закону, які деталізують або розкривають їх зміст. Позивач зазначає, що ч. 8 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», яка зазначає те, що предметом іпотеки може бути право оренди чи користування нерухомим майном, що надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об`єкт нерухомого майна, право оренди земельної ділянки, яке відповідно до закону може бути відчужене, передано у заставу орендарем, а також право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи для забудови (суперфіцій) і таке право оренди чи користування нерухомим майном для цілей цього Закону вважається нерухомим майном. Тому, на думку позивача, здійснивши комплексне тлумачення положень ч. 8 ст. 5 та ч. 6 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» можна дійти логічного та справедливого (особливо з точки зору духу права) висновку про те, що під правом іншої особи щодо строкового користування нерухомим майном, яке міститься у ч. 6 ст. 37 згаданого Закону, законодавець розуміє не будь-яке право користування нерухомим майном, а лише те, яке є предметом іпотеки та відповідає ознакам наведеним у ч. 8 ст. 5 та ч. 6 ст. 37 Закону.

Також позивач повторно наголосив, що у положеннях листів Акціонерного товариства «Ощадбанк» від 25.07.2016 року № 31/6-11-642-1057/2016-00/вих та Акціонерного товариства «Укрексімбанк» від 03.08.2016 року № 192-01/3363 прямо зазначено, що за умови включення до договорів оренди приміщень ряду умов передача приміщень в оренду відбувається відповідно до умов Іпотечного договору, вважається здійсненою на підставі згоди іпотекодержателів та отримання окремої письмової згоди іпотекодержателів на передачу первинним орендодавцем приміщень в оренду на підставі таких договорів оренди у кожному окремому випадку не вимагається, враховуючи вказане, у всіх укладених між ТОВ «Три О» та ТОВ «БК «Міленіум.» договорах оренди, права за якими є предметом спору між позивачем та відповідачами, наявні усі умови, обов`язковість яких передбачена як Іпотечним договором, так і відповідними листами банків.

22.05.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшло заключне слово, у якому відповідач-2 акцентував увагу на тому, що логіка позивача з приводу того, що у ч. 6 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» під «правом іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном» законодавець мав на увазі саме право оренди/користування, як предмет іпотеки в розумінні ст. 5 Закону України «Про іпотеку» є хибною, оскільки в такому б випадку законодавець, на переконання відповідача-2, мав би зазначити «іпотека», «предмет іпотеки», «нерухоме майно» і не вдаватися до формулювання «право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном», так як ст. 5 Закону оренда/користування визначається, як предмет іпотеки та нерухоме майно; зазначив би формулювання не «право іншої особи», а «право іпотекодержателя», оскільки Закон України «Про іпотеку» визначає, що особа набуває статусу іпотекодержателя в момент укладення іпотечного договору та прийняття предмета іпотеки в іпотеку; прямо зазначив би про припинення в цілому іпотеки, предметом якої є оренда/користування, натомість законодавцем вжито «розширену конструкцію», яка охоплює будь-яке право користування третіх осіб предметом іпотеки у вигляді нерухомого майна, а не право оренди/користування, як предмет іпотеки.

Також відповідач-2 наголосив, що вимога відповідачів не є одностороннім правочином, а є інформативним листом і жодні права на підставі нього не змінювалися, не припинялися та не набувалися, враховуючи і те, що між позивачем та відповідачами не існувало жодних договірних правовідносин. Водночас, заявлена позивачем вимога про визнання права направлена виключно на встановлення юридичного факту і є неналежним способом захисту, оскільки за своєю суттю не усуває / не вирішує спір по суті.

Крім того, банк у заключному слові звертає увагу на період укладення спірних договорів оренди, який, зокрема, припав на проміжок часу, коли банки відмовились від процедури добровільної фінансової реструктуризації та могли реалізовувати своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки, що підтверджує недобросовісну поведінку та приховану мету сторін правочинів найму.

27.05.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» надійшли додаткові пояснення, у яких позивач зауважив, що визнання судом права володіння та користування приміщеннями за договорами оренди має наслідком встановлення презумпції правомірності користування позивачем відповідними приміщеннями, що автоматично робить незаконними будь-які дії відповідачів, спрямовані на вчинення перешкод у користування ними.

Поряд з тим, позивач заперечуючи позицію відповідачів про припинення його права на строкове користування спірними приміщеннями в силу положень статті 37 Закону України «Про іпотеку» послався на висновок завідувача відділу правової взаємодії бізнесу та держави Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака Національної академії правових наук України, доктора юридичних наук, старшого наукового співробітника Валерія Полюховича, який вказав про те, що на підставі правового аналізу норм чинного законодавства України існують достатні правові підстави для твердження про те, що договір оренди нежитлового приміщення зберігає чинність після передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку».

27.05.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» надійшло заключне слово, в якому банк наголосив на необхідності застосування положень ч. 6 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», пояснюючи логіку вказаної норми, банк акцентував увагу на меті законодавця, яка, на його думку, полягала в тому аби іпотекодержатель, при укладенні договору іпотеки щодо необтяженого предмета іпотеки, мав легітимні очікування набути або звернути стягнення на "чистий" від прав та вимог інших осіб об`єкт, закон захищає його право отримати майно без обтяжень, створених боржником після передачі майна в іпотеку, а оскільки оренда обмежує можливість власника вільно користуватися майном, вона розглядається як право третіх осіб, що підлягає припиненню задля реалізації правомочностей іпотекодержателя як нового власника майна самостійно користуватися нерухомим майном або вільно розпоряджатися - передавати в користування нерухоме майно іншим особам на вигідних для іпотекодержателя умовах з метою реального задоволення вимог до боржника за основним зобов`язанням.

Щодо співвідношення ч. 6 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України, відповідач-1 з посиланням на правило співвідношення загальних та спеціальних норм вказав, що норма другого речення ч. 6 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та ч. 1 ст. 770 ЦК України співвідносяться між собою як спеціальна та загальна норма.

01.06.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач-1 з посиланням на висновок експертів у галузі права ( ОСОБА_1 доктора юридичних наук, професора, професора кафедри цивільного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ, викладача Національної школи суддів України, члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді; Печеного О.П. кандидата юридичних наук, доцента, доцента кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді; Хоменка М.М. кандидатом юридичних наук, доцента, доцента кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді), вказав, що положення частини 6 статті 37 Закону України "Про іпотеку" щодо втрати чинності прав та вимог третіх осіб, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, на предмет іпотеки, щодо якого іпотекодержателем набуто право власності або спеціальне майнове право, підлягає застосуванню до прав третіх осіб зі строкового платного володіння та користування майном, набутим у власність іпотекодержателем (до прав оренди/суборенди), і у правовідносинах з набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку", норми частини 6 статті 37 Закону України "Про іпотеку" та частини 1 статті 770 Цивільного кодексу України співвідносяться між собою як спеціальна та загальна норма відповідно.

Під час розгляду справи по суті, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви, зокрема, до 30.06.2026.

У судовому засіданні 30.06.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, представники відповідачів проти позову заперечили просили відмовити.

У судовому засіданні 30.06.2026 року, судом було здійснено розгляд справи по суті, та у відповідності до частини 1, 2 статті 219 Господарського процесуального кодексу України, постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про перехід до стадії ухвалення судового рішення та його проголошення 14.07.2026.

Отже, суд у судовому засіданні 30.06.2026 року закінчив розгляд справи №910/15778/25 та повідомив учасників справи, про те, що судове рішення буде проголошено у судовому засіданні 14.07.2026 року.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.07.2026 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (нове найменування (організаційно-правова форма) - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»), як іпотекодержателем-1, Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (нове найменування (організаційно-правова форма) - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»), як іпотекодержателем-2, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О», як іпотекодавцем, було укладено іпотечний договір №166/31/6 (далі - договір іпотеки), за умовами пункту 1.1 якого іпотекою за цим договором забезпечується належне виконання зобов`язання (вимоги іпотекодержателів), що випливає(ють) із Консорціумного кредитного договору, відповідно до якого сторони дійшли згоди щодо фінансування іпотекодержателями іпотекодавця у формі мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування в розмірі, еквівалентному 127600000 доларів США, з остаточним строком повернення не пізніше « 15» грудня 2012 року, наступним чином: в частині частки іпотекодержателя-1 - в розмірі, еквівалентному 63800000 (шістдесят три мільйони вісімсот тисяч) доларів США; в частині частки іпотекодержателя-2 - в розмірі, еквівалентному 63800000 (шістдесят три мільйони вісімсот тисяч) доларів США.

Відповідно до пункту 1.2 договору іпотеки, іпотекою забезпечується виконання зобов`язання іпотекодавця, в строки та на умовах, визначених консорціумним кредитним договором, зі змістом якого сторони ознайомлені шляхом його укладення між сторонами, а тому будь - які характеристики таких зобов`язань іпотекодавця, що не вказані в цьому договорі, вважаються забезпеченими іпотекою за цим договором.

Згідно пункту 1.4 договору іпотеки предметом іпотеки за цим договором є: земельна ділянка загальною площею 0,1133 га, цільове призначення земельної ділянки - будівництво, експлуатація та обслуговування торгово-офісного комплексу з об`єктами громадського призначення, кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:76:058:0013, та всі об`єкти, які належать/будуть належати на праві власності Іпотекодавцю та розташовані/будуть розташовані на вищевказаній земельній ділянці, переміщення яких (об`єктів) є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, у тому числі Об`єкт будівництва, що будується (буде створений) на вищевказаній земельній ділянці і стане власністю Іпотекодавця після завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта незавершеного будівництва, а також реєстрації на нього права власності як на новозбудоване (новостворене) нерухоме майно, включаючи майнові права на нерухоме майно, будівництво якого не завершено (Об`єкт будівництва); земельна ділянка загальною площею 1,1379 га, цільове призначення земельної ділянки - будівництво, експлуатація та обслуговування торгово-офісного комплексу з об`єктами громадського призначення, кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:76:058:0008, та всі об`єкти, які належать/будуть належати на праві власності Іпотекодавцю та розташовані/будуть розташовані на вказаній земельній ділянці, переміщення яких (об`єктів) є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, у тому числі Об`єкт будівництва, що будується (буде створений) на вищевказаній земельній ділянці і стане власністю Іпотекодавця після завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта незавершеного будівництва, а також реєстрації на нього права власності як на новозбудоване (новостворене) нерухоме майно, включаючи майнові права на нерухоме майно, будівництво якого не завершено (Об`єкт будівництва).

Зазначені у цьому пункті земельні ділянки розташовані за адресою: Спортивна площа 1 у Печерському районі м. Києва.

Об`єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданих в іпотеку земельних ділянках, зазначених у пп. 1.4.1-1.4.2 цього пункту, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об`єктів незавершеного будівництва.

Після завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта будівництва, вказаного в пп. 1.4.1-1.4.2 цього пункту, а також після оформлення та реєстрації у встановленому чинним законодавством порядку права власності на нього, збудована (новостворена) нерухомість залишається предметом іпотеки.

Іпотекодавець зобов`язаний після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію та підписання акту приймання-передачі протягом 10 календарних днів повідомити про це іпотекодержателів та протягом 30 (тридцяти) робочих днів від дати отримання іпотекодавцем правовстановлюваних документів на новозбудоване (новостворене) майно та реєстрації в установленому чинним законодавством порядку права власності на нього, укласти з іпотекодержателями додатковий договір до цього договору (або новий договір іпотеки нерухомого майна), яким змінити предмет іпотеки, а саме: замінити вказівку на об`єкт будівництва на відповідне новозбудоване (новостворене) нерухоме майно із зазначенням його реєстраційних даних та реквізитів документів, що підтверджують право власності на нього, які (реєстраційні дані та реквізити) вказані у відповідному правовстановлюючому документі, що підтверджує право власності іпотекодавця на це новозбудоване нерухоме майно.

У разі неукладення іпотекодавцем додаткового договору до цього договору (нового договору іпотеки нерухомого майна) щодо зміни предмета іпотеки з будь-яких причин іпотекодержатель залишає за собою право звернутися до нотаріуса щодо вчинення відмітки про зміни характеристик нерухомого майна, що є предметом іпотеки, на екземплярі цього договору, що належить іпотекодержателю. При цьому, нотаріус на підставі документа, який підтверджує право власності на предмет іпотеки, без згоди іпотекодавця та додаткових документів зобов`язаний зробити відмітку на примірнику цього договору, що належить іпотекодержателю.

У разі звернення стягнення на завершену будівлю (споруду) іпотека не поширюється на ту її частину, яка виділена в натурі і була придбана будь-якою особою (покупцем) на підставі цивільно-правового договору шляхом повної сплати її вартості до моменту прийняття рішення про звернення стягнення.

Відповідно до пункту 1.11 договору іпотеки, іпотекодавець має право протягом строку дії цього договору до моменту введення в експлуатацію об`єкта будівництва, оформлення та реєстрації в установленому чинним законодавством порядку права власності на новозбудоване (новостворене) нерухоме майно, без письмової згоди іпотекодержателів укладати щодо предмета іпотеки попередні договори оренди.

Іпотекодавець після введення в експлуатацію об`єкта будівництва, оформлення та реєстрації в установленому чинним законодавством порядку права власності на новозбудоване (новостворене) нерухоме майно, а також укладення відповідно до п. 1.4.3. цього договору додаткового договору до цього договору (нового договору іпотеки нерухомого майна) щодо зміни предмета іпотеки, має право протягом строку дії цього договору без письмової згоди іпотекодержателів укладати договори оренди щодо предмета іпотеки (його частин).

Укладення договорів оренди (попередніх договорів оренди) об`єкта будівництва (його частини) відповідно до умов цього пункту договору дозволяється за дотримання наступних умов:

(а) зазначення в таких договорах оренди (попередніх договорах оренди) умови: орендарю відомо, що об`єкт оренди (частина нежитлового приміщення - торгово - офісного комплексу з об`єктами громадського призначення та паркінгом за адресою: площа Спортивна, 1 у Печерському районі м. Києва) знаходиться в іпотеці ВАТ «Ощадбанк» та ВАТ «Укрексімбанк»;

(б) надання іпотекодержателям реєстрів укладених договорів оренди (попередніх договорів оренди) приміщень такої нерухомості, станом на дату надання таких реєстрів, до 20 числа щомісячно до моменту повернення кредиту із зазначенням найменування орендаря, реквізитів укладеного договору оренди (попереднього договору оренди), орендованої площі, терміну дії договору оренди (попереднього договору оренди), орендної ставки, а також надання іпотекодержателям належним чином засвідчених копій укладених договорів оренди (попередніх договорів оренди) приміщень предмета іпотеки.

Пунктом 2.4.5 договору іпотеки встановлено, що іпотекодавець зобов`язаний без письмової згоди кожного іпотекодержателя не здійснювати дій, пов`язаних із зміною права власності на предмет іпотеки або його частину, а також дій, пов`язаних з передачею предмета іпотеки третім особам, крім договорів резервування, що вже укладені на момент підписання цього договору відповідно до п. 1.8 цього договору, та укладення в майбутньому договорів оренди (попередніх договорів оренди) об`єкта будівництва відповідно до умов пункту 1.11 цього договору.

24.10.2014 року сторони уклали договір про внесення змін та доповнень №19 до іпотечного договору №166/31/6 від 03.10.2007, у якому вирішили, зокрема, викласти пункт 1.11 статті 1 «Предмет іпотеки» Іпотечного договору у новій редакції, а саме: «Укладення договорів оренди та/або попередніх договорів оренди приміщень, які мають на меті передачу частини приміщень Комплексу в оренду, відбувається відповідно до умов цього пункту договору лише з урахуванням наступних умов:

1.11.1 зазначення в таких правочинах умови, що орендарю відомо, що об`єкт оренди (частина приміщення в Комплексі) знаходиться в іпотеці AT «Ощадбанк» та AT «Укрексімбанк»;

1.11.2 в договорах оренди встановлені зобов`язання для орендарів не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню AT «Ощадбанк» та AT «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (приміщень Комплексу як предмета іпотеки за цим договором);

1.11.3 в договорах оренди (в т.ч. попередніх договорах оренди) приміщень Комплексу, мають бути зазначені реквізити поточних рахунків Іпотекодавця, відкритих в AT «Ощадбанк» та AT «Укрексімбанк».

Пунктом 1.12 договору іпотеки, в редакції договору про внесення змін та доповнень №19 від 24.10.2014, встановлено, що внесення змін до укладених договорів оренди та/ або попередніх договорів оренди приміщень (частин приміщень) Комплексу щодо доповнення їх умовами, викладеними в пп. 1.11 цього договору, відбувається поступово, виходячи з необхідності підписання (укладення) договорів про внесення змін до інших умов укладених договорів оренди та/ або попередніх договорів оренди приміщень (частин приміщень) Комплексу.

09.09.2020 року сторони уклали договір про внесення змін та доповнень №23 до іпотечного договору №166/31/6 від 03.10.2007, яким пункт 2.4.5 договору іпотеки №166/31/6 від 03.10.2007 виклали в наступній редакції: «Іпотекодавець зобов`язаний без письмової згоди кожного іпотекодержателя не вчиняти дій, спрямованих на зміну права власності на предмет іпотеки або його частину, а також дій, спрямованих на передачу Предмета іпотеки третім особам, крім укладення договорів оренди (попередніх договорів оренди) приміщень Комплексу відповідно до умов п. 1.11 цього Договору.

Відповідно до пункту 2.4.12 договору іпотеки №166/31/6 від 03.10.2007 (в редакції договору про внесення змін та доповнень №23 від 09.09.2020) іпотекодавець зобов`язаний сповіщати протягом двох робочих днів кожного Іпотекодержателя про іпотеку майна та заставу майна, що належить іпотекодавцю (у тому числі податкову заставу, яка відома або безсумнівно повинна бути відомою іпотекодавцеві), а також про всі відомі (або безсумнівно повинні бути відомими) іпотекодавцеві реєстрації обтяження в разі їх виникнення.

Згідно пункту 2.4.14 договору іпотеки №166/31/6 від 03.10.2007 (в редакції договору про внесення змін та доповнень №23 від 09.09.2020) іпотекодавець зобов`язаний без попередньої письмової згоди іпотекодержателів не укладати нові договори резервування будь-яких приміщень в Комплексі або інші договори(угоди), що матимуть на меті передачу у власність/користування третій особі будь-яких приміщень або частин Комплексу, окрім тих правочинів, право на укладення яких позичальником передбачено пп. 1.11. та пп. 2.4.20. цього договору, а також крім тих, що вже укладені на підставі попередньої письмової згоди банків-учасників та визначені в кредитному договорі.

З аналізу внесених змін до договору іпотеки №166/31/6 від 03.10.2007 вбачається, що іпотекодержателями (банками) надано згоду іпотекодавцю на передачу в оренду частин предмета іпотеки, за умови включення до договорів оренди визначених пунктом 1.11 договору іпотеки застережень.

При цьому, в матеріалах справи наявні листи АТ «Державний ощадний банк України» №31/6-11-642-1057/2016-00/вих від 25.07.2016 року та АТ «Державний експортно-імпортний банк України» №192-01/3363 від 03.08.2016.

У листі №31/6-11-642-1057/2016-00/вих АТ «Державний ощадний банк України» погодило, що відповідно до умов іпотечного договору передача іподекодавцем приміщень Комплексу в оренду вважається здійсненою на підставі згоди іпотекодержателів за умови включення в такий договір оренди та/чи попередній договір оренди приміщень Комплексу наступних положень: зазначення в таких правочинах умови, що орендарю відомо, що об`єкт (частина приміщення в Комплексі) знаходиться в іпотеці АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк»; в договорах оренди встановлені зобов`язання для орендарів не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (приміщень Комплексу); в договорах оренди (в т.ч. попередніх договорах оренди) приміщень Комплексу, мають бути зазначені реквізити поточних рахунків іпотекодавця, відкритих в АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк».

За умови включення вищенаведених положень в договори оренди та/чи попередні договори оренди приміщень Комплексу, отримання окремої письмової згоди іпотекодержателів на передачу іпотекодавцем приміщень Комплексу в оренду, на підставі таких договорів оренди та/чи попередніх договорів оренди у кожному окремому випадку не вимагається.

АТ «Державний експортно-імпортний банк України» у своєму листі №192-01/3363 також вказало, що відповідно до умов іпотечного договору передача іпотекодавцем приміщень Комплексу в оренду передбачає включення у договір оренди та/або попередній договір оренди приміщень Комплексу наступних положень: зазначення в таких правочинах умови, що орендарю відомо, що об`єкт (частина приміщення в Комплексі) знаходиться в іпотеці АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк»; в договорах оренди встановлені зобов`язання для орендарів не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (приміщень Комплексу); в договорах оренди (в т.ч. попередніх договорах оренди) приміщень Комплексу, мають бути зазначені реквізити поточних рахунків іпотекодавця, відкритих в АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк».

За умови включення вищенаведених положень до договорів оренди та/або попередніх договорів оренди приміщень Комплексу, передача приміщень Комплексу в оренду відбувається відповідно до умов іпотечного договору.

01.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.», як орендарем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О», як орендодавцем, було укладено договір оренди №644/1-О (далі - договір оренди-1).

Пунктом 1.1.5 договору оренди-1 встановлено, що приміщення - об`єкт оренди за цим договором оренди, це частина БЦ Технічною площею (частини), яка вказана в пункті 3 додатку №1 до цього договору оренди, а саме: частина площі 24-го поверху БЦ, що становить 0,1522 приміщення №1 (площею 1239,9 кв.м.) групи приміщень №80 відповідно до експлікації 24-го поверху БЦ, наведеної у Технічному паспорті (додаток №1 до договору оренди-1).

Відповідно до пункту 1.2 договору оренди-1 у разі переходу права власності на ТОК чи БЦ окремо за будь-якими цивільно-правовими угодами, або внаслідок реорганізації, злиття чи поділу орендодавця, цей договір оренди зберігає свою чинність, а права та обов`язки орендодавця переходять до нового власника на ТОК чи БЦ окремо з дня, наступного за днем державної реєстрації втрати права власності орендодавця на ТОК чи БЦ окремо. Заміна сторони в цьому договорі здійснюється на підставі положень ст. 770 Цивільного кодексу України без яких-небудь юридично значущих дій якої-небудь із сторін, але не пізніше, ніж через один місяць після заміни сторони орендар і новий власник ТОК чи БЦ окремо зобов`язані укласти додаткову угоду про виклад в новій редакції найменування орендодавця і його реквізитів, умови якого застосовуються до стосунків орендаря і нового орендодавця з моменту заміни сторони.

Згідно пункту 1.4 договору оренди-1 орендодавець вправі відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам на свій розсуд без погодження із орендарем. Орендареві заборонено відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам без попереднього отримання у письмовій формі згоди орендодавця. Орендодавець не надає згоди будь-якій особі поручатися за орендодавця перед орендарем.

За умовами пункту 2.3 договору оренди-1 орендар заявляє, що йому відомо та він не заперечує проти того, що земельна ділянка (належна орендодавцеві на праві приватної власності), майнові права на ТОК, а також сам ТОК включно із БЦ - передані або будуть передані в іпотеку банкам ПАТ «Державний ощадний банк України» та / чи ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору оренди-1 згідно з положеннями договору оренди, орендодавець передає у строкове, платне користування орендарю приміщення. Об`єкт оренди за цим договором оренди вказаний у пункті 2 додатку №1 до цього договору. Технічна площа приміщення визначена у пункті 3 додатку №1 до цього договору.

Тривалість строку оренди за цим договором оренди встановлено сторонами в пункті 8 додатку №1 до цього договору (пункт 4.1 договору оренди-1).

Пунктом 5.1 договору оренди-1 сторони встановили, що передача приміщення по договору оренди підтверджується актом приймання-передачі підписаним сторонами (надалі - акт приймання-передачі приміщення).

За умовами пункту 6.1 договору оренди-1 сума орендної плати за кожний оплачуваний місяць за користування приміщенням буде індексуватися та визначатися в гривнях відповідно до такої формули: V= ((S * O) * K * Cactual/Csigning) + ПДВ, де:V - сума Орендної плати, що підлягає сплаті за один повний розрахунковий місяць; S - технічна площа приміщення відповідно до пункту 3 додатку №1 до цього договору оренди; О - розмір орендної плати за один квадратний метр приміщення за один повний місяць, що дорівнює сумі, вираженій в гривнях без ПДВ, встановленій в пункті 9 додатку №1, або розмір орендної плати за один квадратний метр, проіндексований як це передбачено пунктом 6.2 цього договору оренди; К - коефіцієнт платежів; Cactual - офіційний курс на дату виставлення відповідного рахунка або фактичного здійснення оплати орендарем, якщо рахунок не виставлявся, чи у випадках, вказаних в пункті 9.12.1 цього договору оренди; Csigning - офіційний курс на дату укладення сторонами договору оренди (пункт 12 додатку №1 до цього договору); ПДВ - податок на додану вартість у розмірі, визначеному законодавством України.

Відповідно до пункту 12.2.1 договору оренди-1 орендар зобов`язаний на кожне письмове звернення надати орендодавцю можливість доступу до приміщення як в години його роботи, так і поза ними (у випадку необхідності) з метою перевірки виконання орендарем умов договору оренди, а також у випадку необхідності здійснення перевірки, огляду або ремонту обладнання та устаткування, що служить для належного функціонування всього БЦ/ТОК. Орендодавець попереджає орендаря про термін перевірки, огляду або ремонту.

а) Орендар зобов`язаний не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (Комплексу як предмета іпотеки за іпотечним договором).

У пункті 18.1 договору оренди-1 заначено банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «Три О», ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Додатком №1 до договору оренди-1 сторони визначили: об`єкт оренди: частина площі 24-го поверху БЦ, що становить 0,1522 приміщення №1 (площею 1239,9 кв.м.) групи приміщень №80 відповідно до експлікації 24-го поверху БЦ, наведеної у Технічному паспорті; технічну площу приміщення: 188,7 м2; коефіцієнтну площу приміщення: 211,34 м2; суму авансового платежу: 675844,78 грн з ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 16396,08 доларів США за офіційним курсом на дату оплати, що дорівнює розміру основної орендної плати та плати за управління за 3 повних перших місяці оренди з ПДВ; строк оренди: 35 місяців; дату початку оренди: 01 жовтня 2024 року включно; орендну плату 558,53 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 13,55 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; плату за управління: 329,76 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 8,00 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; Csigning: 41,2199 гривень за 1,00 долар США; вартість приміщення: 5844899,00 грн.

Актом приймання-передачі приміщення від 01.10.2024 до договору оренди-1 сторони встановили, що орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення - об`єкт оренди за договором - частина площі 24-го (двадцять четвертого) поверху БЦ, що становить 0,1522 приміщення №1 (площею 1239,9 кв.м.) групи приміщень №80 відповідно до експлікації 24-го (двадцять четвертого) поверху БЦ, наведеної у Технічному паспорті, Технічною площею 188,7 м2 (Сто вісімдесят вісім цілих сім десятих квадратних метрів). Приміщення передається орендарю у стані, визначеному договором оренди. Приміщення відповідає умовам та технічним характеристикам договору оренди, фактичний стан приміщення відповідає проектній документації, дефектів не виявлено і орендар ніяких претензія до приміщення не має.

01.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.», як орендарем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О», як орендодавцем, було укладено договір оренди №644/2-О (далі - договір оренди-2).

Пунктом 1.1.5 договору оренди-2 встановлено, що приміщення - об`єкт оренди за цим договором оренди, це частина БЦ Технічною площею (частини), яка вказана в пункті 3 додатку №1 до цього договору оренди, а саме: частина площі 24-го поверху БЦ, що становить 0,507 приміщення №1 (площею 206,5 кв.м.) групи приміщень №79 відповідно до плану та експлікації 24-го поверху БЦ, наведеної у Технічному паспорті (додаток №1 до договору оренди-2).

Відповідно до пункту 1.2 договору оренди-2 у разі переходу права власності на ТОК чи БЦ окремо за будь-якими цивільно-правовими угодами, або внаслідок реорганізації, злиття чи поділу орендодавця, цей договір оренди зберігає свою чинність, а права та обов`язки орендодавця переходять до нового власника на ТОК чи БЦ окремо з дня, наступного за днем державної реєстрації втрати права власності орендодавця на ТОК чи БЦ окремо. Заміна сторони в цьому договорі здійснюється на підставі положень ст. 770 Цивільного кодексу України без яких-небудь юридично значущих дій якої-небудь із сторін, але не пізніше, ніж через один місяць після заміни сторони орендар і новий власник ТОК чи БЦ окремо зобов`язані укласти додаткову угоду про виклад в новій редакції найменування орендодавця і його реквізитів, умови якого застосовуються до стосунків орендаря і нового орендодавця з моменту заміни сторони.

Згідно пункту 1.4 договору оренди-2 орендодавець вправі відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам на свій розсуд без погодження із орендарем. Орендареві заборонено відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам без попереднього отримання у письмовій формі згоди орендодавця. Орендодавець не надає згоди будь-якій особі поручатися за орендодавця перед орендарем.

За умовами пункту 2.3 договору оренди-2 орендар заявляє, що йому відомо та він не заперечує проти того, що земельна ділянка (належна орендодавцеві на праві приватної власності), майнові права на ТОК, а також сам ТОК включно із БЦ - передані або будуть передані в іпотеку банкам ПАТ «Державний ощадний банк України» та / чи ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору оренди-2 згідно з положеннями договору оренди, орендодавець передає у строкове, платне користування орендарю приміщення. Об`єкт оренди за цим договором оренди вказаний у пункті 2 додатку №1 до цього договору. Технічна площа приміщення визначена у пункті 3 додатку №1 до цього договору.

Тривалість строку оренди за цим договором оренди встановлено сторонами в пункті 8 додатку №1 до цього договору (пункт 4.1 договору оренди-2).

Пунктом 5.1 договору оренди-2 сторони встановили, що передача приміщення по договору оренди підтверджується актом приймання-передачі підписаним сторонами (надалі - акт приймання-передачі приміщення).

За умовами пункту 6.1 договору оренди-2 сума орендної плати за кожний оплачуваний місяць за користування приміщенням буде індексуватися та визначатися в гривнях відповідно до такої формули: V= ((S * O) * K * Cactual/Csigning) + ПДВ, де: V - сума Орендної плати, що підлягає сплаті за один повний розрахунковий місяць; S - технічна площа приміщення відповідно до пункту 3 додатку №1 до цього договору оренди; О - розмір орендної плати за один квадратний метр приміщення за один повний місяць, що дорівнює сумі, вираженій в гривнях без ПДВ, встановленій в пункті 9 додатку №1, або розмір орендної плати за один квадратний метр, проіндексований як це передбачено пунктом 6.2 цього договору оренди; К - коефіцієнт платежів; Cactual - офіційний курс на дату виставлення відповідного рахунка або фактичного здійснення оплати орендарем, якщо рахунок не виставлявся, чи у випадках, вказаних в пункті 9.12.1 цього договору оренди; Csigning - офіційний курс на дату укладення сторонами договору оренди (пункт 12 додатку №1 до цього договору); ПДВ - податок на додану вартість у розмірі, визначеному законодавством України. Значення Cactual/Csigning застосовується у випадках, коли таке значення більше 1.

Відповідно до пункту 12.2.1 договору оренди-2 орендар зобов`язаний на кожне письмове звернення надати орендодавцю можливість доступу до приміщення як в години його роботи, так і поза ними (у випадку необхідності) з метою перевірки виконання орендарем умов договору оренди, а також у випадку необхідності здійснення перевірки, огляду або ремонту обладнання та устаткування, що служить для належного функціонування всього БЦ/ТОК. Орендодавець попереджає орендаря про термін перевірки, огляду або ремонту.

а) Орендар зобов`язаний не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (Комплексу як предмета іпотеки за іпотечним договором).

У пункті 18.1 договору оренди-2 заначено банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «Три О», ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Додатком №1 до договору оренди-2 сторони визначили: об`єкт оренди: частина площі 24-го поверху БЦ, що становить 0,507 приміщення №1 (площею 206,5 кв.м.) групи приміщень №79 відповідно до плану та експлікації 24-го поверху БЦ, наведеної у Технічному паспорті; технічну площу приміщення: 104,7 м2; коефіцієнтну площу приміщення: 117,26 м2; суму авансового платежу: 141094,95 грн з ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 3377,19 доларів США за офіційним курсом на дату оплати, що дорівнює розміру основної орендної плати (з урахуванням вказаної в пункті 9.1 знижки) та плати за управління (з урахуванням вказаної в пункті 10.2 знижки) за 3 повних перших місяці оренди з ПДВ; строк оренди: 35 місяців; дату початку оренди: 01 липня 2025 року включно; орендну плату 334,23 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 8,00 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; плату за управління: 334,23 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 8,00 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; Csigning: 41,7788 гривень за 1,00 долар США; вартість приміщення: 3243036,00 грн.

Актом приймання-передачі приміщення від 01.07.2025 до договору оренди-2 сторони встановили, що орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення - об`єкт оренди за договором оренди - частину площі 24-го поверху БЦ, що становить 0,507 приміщення №1 (загальною площею 206,5 м2) групи приміщень №79, відповідно до плану та експлікації 24-го поверху БЦ, наведеної у Технічному паспорті, загальною технічною площею 104,7 м2. Приміщення передається орендарю у стані, визначеному договором оренди. Приміщення відповідає умовам та технічним характеристикам договору оренди, фактичний стан приміщення відповідає проектній документації, дефектів не виявлено і орендар ніяких претензій до приміщення не має.

18.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.», як орендарем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О», як орендодавцем, було укладено договір оренди №718-О (далі - договір оренди-3).

Пунктом 1.1.5 договору оренди-3 встановлено, що приміщення - об`єкт оренди за цим договором оренди, це частина БЦ Технічною площею (частини), яка вказана в пункті 3 додатку №1 до цього договору оренди, а саме: частина площі 18-го поверху БЦ, що становить 0,1346 приміщення №1 (площею 1238,6 кв.м.) групи приміщень №68 відповідно до експлікації 18-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті (додаток №1 до договору оренди-3).

Відповідно до пункту 1.2 договору оренди-3 у разі переходу права власності на ТОК чи БЦ окремо за будь-якими цивільно-правовими угодами, або внаслідок реорганізації, злиття чи поділу орендодавця, цей договір оренди зберігає свою чинність, а права та обов`язки орендодавця переходять до нового власника на ТОК чи БЦ окремо з дня, наступного за днем державної реєстрації втрати права власності орендодавця на ТОК чи БЦ окремо. Заміна сторони в цьому договорі здійснюється на підставі положень ст. 770 Цивільного кодексу України без яких-небудь юридично значущих дій якої-небудь із сторін, але не пізніше, ніж через один місяць після заміни сторони орендар і новий власник ТОК чи БЦ окремо зобов`язані укласти додаткову угоду про виклад в новій редакції найменування орендодавця і його реквізитів, умови якого застосовуються до стосунків орендаря і нового орендодавця з моменту заміни сторони.

Згідно пункту 1.4 договору оренди-3 орендодавець вправі відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам на свій розсуд без погодження із орендарем. Орендареві заборонено відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам без попереднього отримання у письмовій формі згоди орендодавця. Орендодавець не надає згоди будь-якій особі поручатися за орендодавця перед орендарем.

За умовами пункту 2.3 договору оренди-3 орендар заявляє, що йому відомо та він не заперечує проти того, що земельна ділянка (належна орендодавцеві на праві приватної власності), майнові права на ТОК, а також сам ТОК включно із БЦ - передані або будуть передані в іпотеку банкам ПАТ «Державний ощадний банк України» та / чи ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору оренди-3 згідно з положеннями договору оренди, орендодавець передає у строкове, платне користування орендарю приміщення. Об`єкт оренди за цим договором оренди вказаний у пункті 2 додатку №1 до цього договору. Технічна площа приміщення визначена у пункті 3 додатку №1 до цього договору.

Тривалість строку оренди за цим договором оренди встановлено сторонами в пункті 8 додатку №1 до цього договору (пункт 4.1 договору оренди-3).

Пунктом 5.1 договору оренди-3 сторони встановили, що передача приміщення по договору оренди підтверджується актом приймання-передачі підписаним сторонами (надалі - акт приймання-передачі приміщення).

За умовами пункту 6.1 договору оренди-3 сума орендної плати за кожний оплачуваний місяць за користування приміщенням буде індексуватися та визначатися в гривнях відповідно до такої формули: V= ((S * O) * K * Cactual/Csigning) + ПДВ, де: V - сума Орендної плати, що підлягає сплаті за один повний розрахунковий місяць; S - технічна площа приміщення відповідно до пункту 3 додатку №1 до цього договору оренди; О - розмір орендної плати за один квадратний метр приміщення за один повний місяць, що дорівнює сумі, вираженій в гривнях без ПДВ, встановленій в пункті 9 додатку №1, або розмір орендної плати за один квадратний метр, проіндексований як це передбачено пунктом 6.2 цього договору оренди; К - коефіцієнт платежів; Cactual - офіційний курс на дату виставлення відповідного рахунка або фактичного здійснення оплати орендарем, якщо рахунок не виставлявся, чи у випадках, вказаних в пункті 9.12.1 цього договору оренди; Csigning - офіційний курс на дату укладення сторонами договору оренди (пункт 12 додатку №1 до цього договору); ПДВ - податок на додану вартість у розмірі, визначеному законодавством України.

Відповідно до пункту 12.2.1 договору оренди-3 орендар зобов`язаний на кожне письмове звернення надати орендодавцю можливість доступу до приміщення як в години його роботи, так і поза ними (у випадку необхідності) з метою перевірки виконання орендарем умов договору оренди, а також у випадку необхідності здійснення перевірки, огляду або ремонту обладнання та устаткування, що служить для належного функціонування всього БЦ/ТОК. Орендодавець попереджає орендаря про термін перевірки, огляду або ремонту.

а) Орендар зобов`язаний не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (Комплексу як предмета іпотеки за іпотечним договором).

У пункті 18.1 договору оренди-3 заначено банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «Три О», ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Додатком №1 до договору оренди-3 сторони визначили: об`єкт оренди: частина площі 18-го поверху БЦ, що становить 0,1346 приміщення 0,1346 приміщення №1 (площею 1238,6 кв.м.) групи приміщень №68 відповідно до експлікації 18-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті; технічну площу приміщення: 166,7 м2; коефіцієнтну площу приміщення: 186,7 м2; суму авансового платежу: 153531,81 грн з ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 4212,04 доларів США за офіційним курсом на дату оплати, що дорівнює розміру орендної плати та плати за управління за 1 повний перший місяць оренди з ПДВ; строк оренди: 12 місяців; дату початку оренди: 24 жовтня 2023 року включно; орендну плату 393,67 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 10,80 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; плату за управління: 291,61 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 8,00 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; Csigning: 36,4507 гривень за 1,00 долар США; вартість приміщення: 5163459,00 грн.

Актом приймання-передачі приміщення від 24.10.2023 до договору оренди-3 сторони встановили, що орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення - об?єкт оренди за договором оренди - частину площі 18-го поверху БЦ, що становить 0,1346 приміщення №1 (площею 1 238,6 кв.м.) групи приміщень №68 відповідно до експлікації 18-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті, технічною площею 166,7 м2. Приміщення передається орендарю у стані, визначеному договором оренди. Приміщення відповідає умовам та технічним характеристикам договору оренди, фактичний стан приміщення відповідає проектній документації, дефектів не виявлено і орендар ніяких претензій до приміщення не має.

Договором про внесення змін і доповнень №2 від 19.06.2024 до договору оренди-3 сторони погодили викласти пункт 8 додатку №1 до договору оренди у такій редакції: «Строк (термін) оренди по 30 вересня 2026 року включно.».

07.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.», як орендарем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О», як орендодавцем, було укладено договір оренди №726-О (далі - договір оренди-4).

Пунктом 1.1.5 договору оренди-4 встановлено, що приміщення - об`єкт оренди за цим договором оренди, це частина БЦ Технічною площею (частини), яка вказана в пункті 3 додатку №1 до цього договору оренди, а саме: частина 27-го поверху БЦ, що становить 0,1599 приміщення №1 (площею 1238,6 м2) групи приміщень №86 відповідно до експлікації 27-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті (додаток №1 до договору оренди-4 в редакції договору про внесення змін і доповнень №4 від 03.12.2024).

Відповідно до пункту 1.2 договору оренди-4 у разі переходу права власності на ТОК чи БЦ окремо за будь-якими цивільно-правовими угодами, або внаслідок реорганізації, злиття чи поділу орендодавця, цей договір оренди зберігає свою чинність, а права та обов`язки орендодавця переходять до нового власника на ТОК чи БЦ окремо з дня, наступного за днем державної реєстрації втрати права власності орендодавця на ТОК чи БЦ окремо. Заміна сторони в цьому договорі здійснюється на підставі положень ст. 770 Цивільного кодексу України без яких-небудь юридично значущих дій якої-небудь із сторін, але не пізніше, ніж через один місяць після заміни сторони орендар і новий власник ТОК чи БЦ окремо зобов`язані укласти додаткову угоду про виклад в новій редакції найменування орендодавця і його реквізитів, умови якого застосовуються до стосунків орендаря і нового орендодавця з моменту заміни сторони.

Згідно пункту 1.4 договору оренди-4 орендодавець вправі відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам на свій розсуд без погодження із орендарем. Орендареві заборонено відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам без попереднього отримання у письмовій формі згоди орендодавця. Орендодавець не надає згоди будь-якій особі поручатися за орендодавця перед орендарем.

За умовами пункту 2.3 договору оренди-4 орендар заявляє, що йому відомо та він не заперечує проти того, що земельна ділянка (належна орендодавцеві на праві приватної власності), майнові права на ТОК, а також сам ТОК включно із БЦ - передані або будуть передані в іпотеку банкам ПАТ «Державний ощадний банк України» та / чи ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору оренди-4 згідно з положеннями договору оренди, орендодавець передає у строкове, платне користування орендарю приміщення. Об`єкт оренди за цим договором оренди вказаний у пункті 2 додатку №1 до цього договору. Технічна площа приміщення визначена у пункті 3 додатку №1 до цього договору.

Тривалість строку оренди за цим договором оренди встановлено сторонами в пункті 8 додатку №1 до цього договору (пункт 4.1 договору оренди-4).

Пунктом 5.1 договору оренди-3 сторони встановили, що передача приміщення по договору оренди підтверджується актом приймання-передачі підписаним сторонами (надалі - акт приймання-передачі приміщення).

За умовами пункту 6.1 договору оренди-4 сума орендної плати за кожний оплачуваний місяць за користування приміщенням буде індексуватися та визначатися в гривнях відповідно до такої формули: V= ((S * O) * K * Cactual/Csigning) + ПДВ, де: V - сума Орендної плати, що підлягає сплаті за один повний розрахунковий місяць; S - технічна площа приміщення відповідно до пункту 3 додатку №1 до цього договору оренди; О - розмір орендної плати за один квадратний метр приміщення за один повний місяць, що дорівнює сумі, вираженій в гривнях без ПДВ, встановленій в пункті 9 додатку №1, або розмір орендної плати за один квадратний метр, проіндексований як це передбачено пунктом 6.2 цього договору оренди; К - коефіцієнт платежів; Cactual - офіційний курс на дату виставлення відповідного рахунка або фактичного здійснення оплати орендарем, якщо рахунок не виставлявся, чи у випадках, вказаних в пункті 9.12.1 цього договору оренди; Csigning - офіційний курс на дату укладення сторонами договору оренди (пункт 12 додатку №1 до цього договору); ПДВ - податок на додану вартість у розмірі, визначеному законодавством України.

Відповідно до пункту 12.2.1 договору оренди-4 орендар зобов`язаний на кожне письмове звернення надати орендодавцю можливість доступу до приміщення як в години його роботи, так і поза ними (у випадку необхідності) з метою перевірки виконання орендарем умов договору оренди, а також у випадку необхідності здійснення перевірки, огляду або ремонту обладнання та устаткування, що служить для належного функціонування всього БЦ/ТОК. Орендодавець попереджає орендаря про термін перевірки, огляду або ремонту.

а) Орендар зобов`язаний не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (Комплексу як предмета іпотеки за іпотечним договором).

У пункті 18.1 договору оренди-4 заначено банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «Три О», ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Додатком №1 до договору оренди-3 (в редакції договору про внесення змін і доповнень №4 від 03.12.2024) сторони визначили: об`єкт оренди: частина 27-го поверху БЦ, що становить 0,1599 приміщення №1 (площею 1238,6 м2) групи приміщень №86 відповідно до експлікації 27-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті; технічну площу приміщення: 198,11 м2; коефіцієнтну площу приміщення: 227,75 м2; суму авансового платежу: сума, що дорівнює розміру орендної плати та плати за управління за 12 (дванадцять) повних перших місяців оренди з ПДВ; строк оренди: по 31 січня 2027 року включно; дату початку оренди: з дати підписання сторонами акта приймання-передачі приміщення; орендну плату 406,35 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 10,80 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; плату за управління: 319,82 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 8,50 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; Csigning: 37,6254 гривень за 1,00 долар США; вартість приміщення: 6136370,00 грн.

Актом приймання-передачі приміщення від 13.02.2024 до договору оренди-4 (з урахуванням акту зміни об?єкта оренди від 09.12.2024 до договору-4) сторони встановили, що орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення - об?єкт оренди за договором оренди - частину площі 27-го поверху БЦ, що становить 0,1599 приміщення №1 (площею 1 238,6 м2) групи приміщень №86 відповідно до експлікації 27-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті, технічною площею 198,11 м2 (надалі - «Новий об?єкт оренди»). Орендар підтверджує, що новий об?єкт оренди повністю відповідає умовам та технічним характеристикам договору оренди, його фактичний стан відповідає проектній документації, дефектів не виявлено і орендар жодних претензій до орендодавця з приводу технічного стану та інших характеристик нового об?єкту оренди не має. Новий об?єкт оренди цілком придатний для його використання за цільовим призначенням, передбаченим договором оренди.

09.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.», як орендарем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О», як орендодавцем, було укладено договір оренди №733-О (далі - договір оренди-5).

Пунктом 1.1.5 договору оренди-5 встановлено, що приміщення - об`єкт оренди за цим договором оренди, це частина БЦ Технічною площею (частини), яка вказана в пункті 3 додатку №1 до цього договору оренди, а саме: частина площі 13-го поверху БЦ, що становить 0,4959 приміщення №1 (площею 206,5 кв.м.) групи приміщень №57 відповідно до експлікації 13-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті (додаток №1 до договору оренди-5).

Відповідно до пункту 1.2 договору оренди-5 у разі переходу права власності на ТОК чи БЦ окремо за будь-якими цивільно-правовими угодами, або внаслідок реорганізації, злиття чи поділу орендодавця, цей договір оренди зберігає свою чинність, а права та обов`язки орендодавця переходять до нового власника на ТОК чи БЦ окремо з дня, наступного за днем державної реєстрації втрати права власності орендодавця на ТОК чи БЦ окремо. Заміна сторони в цьому договорі здійснюється на підставі положень ст. 770 Цивільного кодексу України без яких-небудь юридично значущих дій якої-небудь із сторін, але не пізніше, ніж через один місяць після заміни сторони орендар і новий власник ТОК чи БЦ окремо зобов`язані укласти додаткову угоду про виклад в новій редакції найменування орендодавця і його реквізитів, умови якого застосовуються до стосунків орендаря і нового орендодавця з моменту заміни сторони.

Згідно пункту 1.4 договору оренди-5 орендодавець вправі відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам на свій розсуд без погодження із орендарем. Орендареві заборонено відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам без попереднього отримання у письмовій формі згоди орендодавця. Орендодавець не надає згоди будь-якій особі поручатися за орендодавця перед орендарем.

За умовами пункту 2.3 договору оренди-5 орендар заявляє, що йому відомо та він не заперечує проти того, що земельна ділянка (належна орендодавцеві на праві приватної власності), майнові права на ТОК, а також сам ТОК включно із БЦ - передані або будуть передані в іпотеку банкам ПАТ «Державний ощадний банк України» та / чи ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору оренди-5 згідно з положеннями договору оренди, орендодавець передає у строкове, платне користування орендарю приміщення. Об`єкт оренди за цим договором оренди вказаний у пункті 2 додатку №1 до цього договору. Технічна площа приміщення визначена у пункті 3 додатку №1 до цього договору.

Тривалість строку оренди за цим договором оренди встановлено сторонами в пункті 8 додатку №1 до цього договору (пункт 4.1 договору оренди-5).

Пунктом 5.1 договору оренди-5 сторони встановили, що передача приміщення по договору оренди підтверджується актом приймання-передачі підписаним сторонами (надалі - акт приймання-передачі приміщення).

За умовами пункту 6.1 договору оренди-5 сума орендної плати за кожний оплачуваний місяць за користування приміщенням буде індексуватися та визначатися в гривнях відповідно до такої формули: V= ((S * O) * K * Cactual/Csigning) + ПДВ, де: V - сума Орендної плати, що підлягає сплаті за один повний розрахунковий місяць; S - технічна площа приміщення відповідно до пункту 3 додатку №1 до цього договору оренди; О - розмір орендної плати за один квадратний метр приміщення за один повний місяць, що дорівнює сумі, вираженій в гривнях без ПДВ, встановленій в пункті 9 додатку №1, або розмір орендної плати за один квадратний метр, проіндексований як це передбачено пунктом 6.2 цього договору оренди; К - коефіцієнт платежів; Cactual - офіційний курс на дату виставлення відповідного рахунка або фактичного здійснення оплати орендарем, якщо рахунок не виставлявся, чи у випадках, вказаних в пункті 9.12.1 цього договору оренди; Csigning - офіційний курс на дату укладення сторонами договору оренди (пункт 12 додатку №1 до цього договору); ПДВ - податок на додану вартість у розмірі, визначеному законодавством України.

Відповідно до пункту 12.2.1 договору оренди-5 орендар зобов`язаний на кожне письмове звернення надати орендодавцю можливість доступу до приміщення як в години його роботи, так і поза ними (у випадку необхідності) з метою перевірки виконання орендарем умов договору оренди, а також у випадку необхідності здійснення перевірки, огляду або ремонту обладнання та устаткування, що служить для належного функціонування всього БЦ/ТОК. Орендодавець попереджає орендаря про термін перевірки, огляду або ремонту.

а) Орендар зобов`язаний не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (Комплексу як предмета іпотеки за іпотечним договором).

У пункті 18.1 договору оренди-5 заначено банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «Три О», ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Додатком №1 до договору оренди-5 сторони визначили: об`єкт оренди: частина площі 13-го поверху БЦ, що становить 0,4959 приміщення №1 (площею 206,5 кв.м.) групи приміщень №57 відповідно до експлікації 13-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті; технічну площу приміщення: 102,4 м2; коефіцієнтну площу приміщення: 116,61 м2; суму авансового платежу: 98840,62 грн з ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 2630,79 доларів США за офіційним курсом на дату оплати, що дорівнює розміру основної орендної плати та плати за управління за 1 повний перший місяць оренди з ПДВ; строк оренди: 12 місяців; дату початку оренди: 26 лютого 2024 року включно; орендну плату 405,76 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 10,80 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; плату за управління: 300,57 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 8,00 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; плата за час адаптації: 300,57 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 8,00 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; Csigning: 37,5707 гривень за 1,00 долар США; вартість приміщення: 3171795,00 грн.

Договором про внесення змін і доповнень №2 від 19.06.2024 до договору оренди-3 сторони погодили викласти пункт 8 додатку №1 до договору оренди у такій редакції: «Строк (термін) оренди по 31 січня 2027 року включно.».

01.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.», як орендарем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О», як орендодавцем, було укладено договір оренди №733/1-О (далі - договір оренди-6).

Пунктом 1.1.5 договору оренди-3 встановлено, що приміщення - об`єкт оренди за цим договором оренди, це частина БЦ Технічною площею (частини), яка вказана в пункті 3 додатку №1 до цього договору оренди, а саме: частина площі 14-го поверху БЦ, а саме приміщення №1 (загальною площею 205,9 м2) групи приміщень №59 відповідно до експлікації 14-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті (додаток №1 до договору оренди-6).

Відповідно до пункту 1.2 договору оренди-6 у разі переходу права власності на ТОК чи БЦ окремо за будь-якими цивільно-правовими угодами, або внаслідок реорганізації, злиття чи поділу орендодавця, цей договір оренди зберігає свою чинність, а права та обов`язки орендодавця переходять до нового власника на ТОК чи БЦ окремо з дня, наступного за днем державної реєстрації втрати права власності орендодавця на ТОК чи БЦ окремо. Заміна сторони в цьому договорі здійснюється на підставі положень ст. 770 Цивільного кодексу України без яких-небудь юридично значущих дій якої-небудь із сторін, але не пізніше, ніж через один місяць після заміни сторони орендар і новий власник ТОК чи БЦ окремо зобов`язані укласти додаткову угоду про виклад в новій редакції найменування орендодавця і його реквізитів, умови якого застосовуються до стосунків орендаря і нового орендодавця з моменту заміни сторони.

Згідно пункту 1.4 договору оренди-6 орендодавець вправі відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам на свій розсуд без погодження із орендарем. Орендареві заборонено відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам без попереднього отримання у письмовій формі згоди орендодавця. Орендодавець не надає згоди будь-якій особі поручатися за орендодавця перед орендарем.

За умовами пункту 2.3 договору оренди-6 орендар заявляє, що йому відомо та він не заперечує проти того, що земельна ділянка (належна орендодавцеві на праві приватної власності), майнові права на ТОК, а також сам ТОК включно із БЦ - передані або будуть передані в іпотеку банкам ПАТ «Державний ощадний банк України» та / чи ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору оренди-6 згідно з положеннями договору оренди, орендодавець передає у строкове, платне користування орендарю приміщення. Об`єкт оренди за цим договором оренди вказаний у пункті 2 додатку №1 до цього договору. Технічна площа приміщення визначена у пункті 3 додатку №1 до цього договору.

Тривалість строку оренди за цим договором оренди встановлено сторонами в пункті 8 додатку №1 до цього договору (пункт 4.1 договору оренди-6).

Пунктом 5.1 договору оренди-6 сторони встановили, що передача приміщення по договору оренди підтверджується актом приймання-передачі підписаним сторонами (надалі - акт приймання-передачі приміщення).

За умовами пункту 6.1 договору оренди-6 сума орендної плати за кожний оплачуваний місяць за користування приміщенням буде індексуватися та визначатися в гривнях відповідно до такої формули: V= ((S * O) * K * Cactual/Csigning) + ПДВ, де: V - сума Орендної плати, що підлягає сплаті за один повний розрахунковий місяць; S - технічна площа приміщення відповідно до пункту 3 додатку №1 до цього договору оренди; О - розмір орендної плати за один квадратний метр приміщення за один повний місяць, що дорівнює сумі, вираженій в гривнях без ПДВ, встановленій в пункті 9 додатку №1, або розмір орендної плати за один квадратний метр, проіндексований як це передбачено пунктом 6.2 цього договору оренди; К - коефіцієнт платежів; Cactual - офіційний курс на дату виставлення відповідного рахунка або фактичного здійснення оплати орендарем, якщо рахунок не виставлявся, чи у випадках, вказаних в пункті 9.12.1 цього договору оренди; Csigning - офіційний курс на дату укладення сторонами договору оренди (пункт 12 додатку №1 до цього договору); ПДВ - податок на додану вартість у розмірі, визначеному законодавством України. Значення Cactual/Csigning застосовується у випадках, коли таке значення більше 1.

Відповідно до пункту 12.2.1 договору оренди-6 орендар зобов`язаний на кожне письмове звернення надати орендодавцю можливість доступу до приміщення як в години його роботи, так і поза ними (у випадку необхідності) з метою перевірки виконання орендарем умов договору оренди, а також у випадку необхідності здійснення перевірки, огляду або ремонту обладнання та устаткування, що служить для належного функціонування всього БЦ/ТОК. Орендодавець попереджає орендаря про термін перевірки, огляду або ремонту.

а) Орендар зобов`язаний не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (Комплексу як предмета іпотеки за іпотечним договором).

У пункті 18.1 договору оренди-6 заначено банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «Три О», ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Додатком №1 до договору оренди-6 сторони визначили: об`єкт оренди: частина площі 14-го поверху БЦ, а саме приміщення №1 (загальною площею 205,9 м2) групи приміщень №59 відповідно до експлікації 14-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті; технічну площу приміщення: 205,9 м2; коефіцієнтну площу приміщення: 205,9 м2; суму авансового платежу: 77083,82 грн з ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 1976,64 доларів США за офіційним курсом на дату оплати, що дорівнює розміру основної орендної плати (з урахуванням знижки, вказаної в пункті 9.1 цього додатку №1) та плати за управління (з урахуванням знижки, вказаної в пункті 10.1 цього додатку №1) за 1 повний перший місяць оренди з ПДВ; строк оренди: 35 місяців; дату початку оренди: 01 литого 2025 року включно; орендну плату 311,98 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 8,00 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; плату за управління: 311,98 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 8,00 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; Csigning: 38,9974 гривень за 1,00 долар США; вартість приміщення: 6377662,00 грн.

Актом приймання-передачі приміщення від 01.11.2024 до договору оренди-6 сторони встановили, що орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення - об`єкт оренди за договором оренди - частину площі 14-го (чотирнадцятого) поверху БЦ, а саме приміщення №1 (загальною площею 205,9 м2) групи приміщень №59 відповідно до експлікації 14-го поверху БЦ, наведеної у Технічному паспорті, загальною технічною площею 205,9 м2. Приміщення передається орендарю у стані, визначеному договором оренди. Приміщення відповідає умовам та технічним характеристикам договору оренди, фактичний стан приміщення відповідає проектній документації, дефектів не виявлено і орендар ніяких претензія до приміщення не має.

01.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.», як орендарем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О», як орендодавцем, було укладено договір оренди №733/2-О (далі - договір оренди-7).

Пунктом 1.1.5 договору оренди-7 встановлено, що приміщення - об`єкт оренди за цим договором оренди, це частина БЦ Технічною площею (частини), яка вказана в пункті 3 додатку №1 до цього договору оренди, а саме: частина площі 14-го поверху БЦ, а саме 0,3434 приміщення №1 (загальною площею 1237,7 м2) групи приміщень №60 відповідно до експлікації 14-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті (додаток №1 до договору оренди-7).

Відповідно до пункту 1.2 договору оренди-7 у разі переходу права власності на ТОК чи БЦ окремо за будь-якими цивільно-правовими угодами, або внаслідок реорганізації, злиття чи поділу орендодавця, цей договір оренди зберігає свою чинність, а права та обов`язки орендодавця переходять до нового власника на ТОК чи БЦ окремо з дня, наступного за днем державної реєстрації втрати права власності орендодавця на ТОК чи БЦ окремо. Заміна сторони в цьому договорі здійснюється на підставі положень ст. 770 Цивільного кодексу України без яких-небудь юридично значущих дій якої-небудь із сторін, але не пізніше, ніж через один місяць після заміни сторони орендар і новий власник ТОК чи БЦ окремо зобов`язані укласти додаткову угоду про виклад в новій редакції найменування орендодавця і його реквізитів, умови якого застосовуються до стосунків орендаря і нового орендодавця з моменту заміни сторони.

Згідно пункту 1.4 договору оренди-7 орендодавець вправі відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам на свій розсуд без погодження із орендарем. Орендареві заборонено відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам без попереднього отримання у письмовій формі згоди орендодавця. Орендодавець не надає згоди будь-якій особі поручатися за орендодавця перед орендарем.

За умовами пункту 2.3 договору оренди-7 орендар заявляє, що йому відомо та він не заперечує проти того, що земельна ділянка (належна орендодавцеві на праві приватної власності), майнові права на ТОК, а також сам ТОК включно із БЦ - передані або будуть передані в іпотеку банкам ПАТ «Державний ощадний банк України» та / чи ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору оренди-7 згідно з положеннями договору оренди, орендодавець передає у строкове, платне користування орендарю приміщення. Об`єкт оренди за цим договором оренди вказаний у пункті 2 додатку №1 до цього договору. Технічна площа приміщення визначена у пункті 3 додатку №1 до цього договору.

Тривалість строку оренди за цим договором оренди встановлено сторонами в пункті 8 додатку №1 до цього договору (пункт 4.1 договору оренди-7).

Пунктом 5.1 договору оренди-7 сторони встановили, що передача приміщення по договору оренди підтверджується актом приймання-передачі підписаним сторонами (надалі - акт приймання-передачі приміщення).

За умовами пункту 6.1 договору оренди-7 сума орендної плати за кожний оплачуваний місяць за користування приміщенням буде індексуватися та визначатися в гривнях відповідно до такої формули: V= ((S * O) * K * Cactual/Csigning) + ПДВ, де: V - сума Орендної плати, що підлягає сплаті за один повний розрахунковий місяць; S - технічна площа приміщення відповідно до пункту 3 додатку №1 до цього договору оренди; О - розмір орендної плати за один квадратний метр приміщення за один повний місяць, що дорівнює сумі, вираженій в гривнях без ПДВ, встановленій в пункті 9 додатку №1, або розмір орендної плати за один квадратний метр, проіндексований як це передбачено пунктом 6.2 цього договору оренди; К - коефіцієнт платежів; Cactual - офіційний курс на дату виставлення відповідного рахунка або фактичного здійснення оплати орендарем, якщо рахунок не виставлявся, чи у випадках, вказаних в пункті 9.12.1 цього договору оренди; Csigning - офіційний курс на дату укладення сторонами договору оренди (пункт 12 додатку №1 до цього договору); ПДВ - податок на додану вартість у розмірі, визначеному законодавством України. Значення Cactual/Csigning застосовується у випадках, коли таке значення більше 1.

Відповідно до пункту 12.2.1 договору оренди-7 орендар зобов`язаний на кожне письмове звернення надати орендодавцю можливість доступу до приміщення як в години його роботи, так і поза ними (у випадку необхідності) з метою перевірки виконання орендарем умов договору оренди, а також у випадку необхідності здійснення перевірки, огляду або ремонту обладнання та устаткування, що служить для належного функціонування всього БЦ/ТОК. Орендодавець попереджає орендаря про термін перевірки, огляду або ремонту.

а) Орендар зобов`язаний не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (Комплексу як предмета іпотеки за іпотечним договором).

У пункті 18.1 договору оренди-7 заначено банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «Три О», ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Додатком №1 до договору оренди-7 сторони визначили: об`єкт оренди: частина площі 14-го поверху БЦ, а саме 0,3434 приміщення №1 (загальною площею 1237,7 м2) групи приміщень №60 відповідно до експлікації 14-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті; технічну площу приміщення: 425,0 м2; коефіцієнтну площу приміщення: 425,0 м2; суму авансового платежу: 159109,39 грн з ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 4080,00 доларів США за офіційним курсом на дату оплати, що дорівнює розміру орендної плати (з урахуванням знижки, вказаної в пункті 9.1 цього додатку №1) та плати за управління (з урахуванням знижки, вказаної в пункті 10.1 цього додатку №1) за 1 повний перший місяць оренди з ПДВ; строк оренди: 35 місяців; дату початку оренди: 01 грудня 2025 року включно (з урахуванням договору про внесення змін і доповнень №3 до договору оренди-7); орендну плату 311,98 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 8,00 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; плату за управління: 311,98 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 8,00 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; Csigning: 38,9974 гривень за 1,00 долар США; вартість приміщення: 6377662,00 грн.

Актом приймання-передачі приміщення від 01.11.2024 до договору оренди-3 сторони встановили, що орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення - об`єкт оренди за договором оренди - частину площі 14-го поверху БЦ, а саме 0,3434 приміщення №1 (загальною площею 1237,7 м2) групи приміщень №60 відповідно до експлікації 14-го поверху БЦ, наведеної у Технічному паспорті, загальною технічною площею 425,0 м2. Приміщення передається орендарю у стані, визначеному договором оренди. Приміщення відповідає умовам та технічним характеристикам договору оренди, фактичний стан приміщення відповідає проектній документації, дефектів не виявлено і орендар ніяких претензій до приміщення не має.

09.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.», як орендарем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О», як орендодавцем, було укладено договір оренди №742-О (далі - договір оренди-8).

Пунктом 1.1.5 договору оренди-8 встановлено, що приміщення - об`єкт оренди за цим договором оренди, це частина БЦ Технічною площею (частини), яка вказана в пункті 3 додатку №1 до цього договору оренди, а саме: частина площі 26-го поверху БЦ, що включає в себе приміщення №1 (площею 206,0 кв.м.) групи приміщень №83, а також 0,6638 приміщення №1 (площею 1236,3 кв.м.) групи приміщень №84 відповідно до експлікації 26-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті (додаток №1 до договору оренди-8).

Відповідно до пункту 1.2 договору оренди-8 у разі переходу права власності на ТОК чи БЦ окремо за будь-якими цивільно-правовими угодами, або внаслідок реорганізації, злиття чи поділу орендодавця, цей договір оренди зберігає свою чинність, а права та обов`язки орендодавця переходять до нового власника на ТОК чи БЦ окремо з дня, наступного за днем державної реєстрації втрати права власності орендодавця на ТОК чи БЦ окремо. Заміна сторони в цьому договорі здійснюється на підставі положень ст. 770 Цивільного кодексу України без яких-небудь юридично значущих дій якої-небудь із сторін, але не пізніше, ніж через один місяць після заміни сторони орендар і новий власник ТОК чи БЦ окремо зобов`язані укласти додаткову угоду про виклад в новій редакції найменування орендодавця і його реквізитів, умови якого застосовуються до стосунків орендаря і нового орендодавця з моменту заміни сторони.

Згідно пункту 1.4 договору оренди-8 орендодавець вправі відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам на свій розсуд без погодження із орендарем. Орендареві заборонено відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам без попереднього отримання у письмовій формі згоди орендодавця. Орендодавець не надає згоди будь-якій особі поручатися за орендодавця перед орендарем.

За умовами пункту 2.3 договору оренди-8 орендар заявляє, що йому відомо та він не заперечує проти того, що земельна ділянка (належна орендодавцеві на праві приватної власності), майнові права на ТОК, а також сам ТОК включно із БЦ - передані або будуть передані в іпотеку банкам ПАТ «Державний ощадний банк України» та / чи ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору оренди-8 згідно з положеннями договору оренди, орендодавець передає у строкове, платне користування орендарю приміщення. Об`єкт оренди за цим договором оренди вказаний у пункті 2 додатку №1 до цього договору. Технічна площа приміщення визначена у пункті 3 додатку №1 до цього договору.

Тривалість строку оренди за цим договором оренди встановлено сторонами в пункті 8 додатку №1 до цього договору (пункт 4.1 договору оренди-8).

Пунктом 5.1 договору оренди-8 сторони встановили, що передача приміщення по договору оренди підтверджується актом приймання-передачі підписаним сторонами (надалі - акт приймання-передачі приміщення).

За умовами пункту 6.1 договору оренди-8 сума орендної плати за кожний оплачуваний місяць за користування приміщенням буде індексуватися та визначатися в гривнях відповідно до такої формули: V= ((S * O) * K * Cactual/Csigning) + ПДВ, де: V - сума Орендної плати, що підлягає сплаті за один повний розрахунковий місяць; S - технічна площа приміщення відповідно до пункту 3 додатку №1 до цього договору оренди; О - розмір орендної плати за один квадратний метр приміщення за один повний місяць, що дорівнює сумі, вираженій в гривнях без ПДВ, встановленій в пункті 9 додатку №1, або розмір орендної плати за один квадратний метр, проіндексований як це передбачено пунктом 6.2 цього договору оренди; К - коефіцієнт платежів; Cactual - офіційний курс на дату виставлення відповідного рахунка або фактичного здійснення оплати орендарем, якщо рахунок не виставлявся, чи у випадках, вказаних в пункті 9.12.1 цього договору оренди; Csigning - офіційний курс на дату укладення сторонами договору оренди (пункт 12 додатку №1 до цього договору); ПДВ - податок на додану вартість у розмірі, визначеному законодавством України. Значення Cactual/Csigning застосовується у випадках, коли таке значення більше 1.

Відповідно до пункту 12.2.1 договору оренди-8 орендар зобов`язаний на кожне письмове звернення надати орендодавцю можливість доступу до приміщення як в години його роботи, так і поза ними (у випадку необхідності) з метою перевірки виконання орендарем умов договору оренди, а також у випадку необхідності здійснення перевірки, огляду або ремонту обладнання та устаткування, що служить для належного функціонування всього БЦ/ТОК. Орендодавець попереджає орендаря про термін перевірки, огляду або ремонту.

а) Орендар зобов`язаний не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (Комплексу як предмета іпотеки за іпотечним договором).

У пункті 18.1 договору оренди-8 заначено банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «Три О», ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Додатком №1 до договору оренди-8 сторони визначили: об`єкт оренди: частина площі 26-го поверху БЦ, що включає в себе приміщення №1 (площею 206,0 кв.м.) групи приміщень №83, а також 0,6638 приміщення №1 (площею 1236,3 кв.м.) групи приміщень №84 відповідно до експлікації 26-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті; технічну площу приміщення: 1026,70 м2; коефіцієнтну площу приміщення: 1197,85 м2; суму авансового платежу: 1053598,40 грн з ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 27023,52 доларів США за офіційним курсом на дату оплати, що дорівнює розміру основної орендної плати та плати за управління за 1 повний перший місяць оренди з ПДВ; строк оренди: 12 місяців; дату початку оренди: 17 квітня 2024 року включно; орендну плату 421,07 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 10,80 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; плату за управління: 311,98 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 8,00 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; Csigning: 38,9882 гривень за 1,00 долар США; вартість приміщення: 31801581,00 грн.

Актом приймання-передачі приміщення від 10.04.2024 до договору оренди-8 сторони встановили, що орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення - об`єкт оренди за договором оренди - частину площі 26-го поверху БЦ, що включає в себе приміщення №1 (площею 206,0 кв.м.) групи приміщень №83, а також 0,6638 приміщення №1 (площею 1236,3 кв.м.) групи приміщень №84 відповідно до експлікації 26-го поверху БЦ, наведеної у Технічному паспорті, загальною технічною площею 1026,70 м2. Приміщення передається орендарю у стані, визначеному договором оренди. Приміщення відповідає умовам та технічним характеристикам договору оренди, фактичний стан приміщення відповідає проектній документації, дефектів не виявлено і орендар ніяких претензій до приміщення не має.

Договором про внесення змін і доповнень №1 від 19.06.2024 до договору оренди-8 сторони погодили викласти пункт 8 додатку №1 до договору оренди у такій редакції: «Строк (термін) оренди по 31 березня 2027 року включно.».

19.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.», як орендарем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О», як орендодавцем, було укладено договір оренди №745-О (далі - договір оренди-9).

Пунктом 1.1.5 договору оренди-9 встановлено, що приміщення - об`єкт оренди за цим договором оренди, це частина БЦ Технічною площею (частини), яка вказана в пункті 3 додатку №1 до цього договору оренди, а саме: частина площі 16-го поверху БЦ, що становить 0,4896 приміщення №1 (загальною площею 205,9 м2) групи приміщень №63 відповідно до експлікації 16-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті (додаток №1 до договору оренди-9).

Відповідно до пункту 1.2 договору оренди-9 у разі переходу права власності на ТОК чи БЦ окремо за будь-якими цивільно-правовими угодами, або внаслідок реорганізації, злиття чи поділу орендодавця, цей договір оренди зберігає свою чинність, а права та обов`язки орендодавця переходять до нового власника на ТОК чи БЦ окремо з дня, наступного за днем державної реєстрації втрати права власності орендодавця на ТОК чи БЦ окремо. Заміна сторони в цьому договорі здійснюється на підставі положень ст. 770 Цивільного кодексу України без яких-небудь юридично значущих дій якої-небудь із сторін, але не пізніше, ніж через один місяць після заміни сторони орендар і новий власник ТОК чи БЦ окремо зобов`язані укласти додаткову угоду про виклад в новій редакції найменування орендодавця і його реквізитів, умови якого застосовуються до стосунків орендаря і нового орендодавця з моменту заміни сторони.

Згідно пункту 1.4 договору оренди-9 орендодавець вправі відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам на свій розсуд без погодження із орендарем. Орендареві заборонено відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам без попереднього отримання у письмовій формі згоди орендодавця. Орендодавець не надає згоди будь-якій особі поручатися за орендодавця перед орендарем.

За умовами пункту 2.3 договору оренди-9 орендар заявляє, що йому відомо та він не заперечує проти того, що земельна ділянка (належна орендодавцеві на праві приватної власності), майнові права на ТОК, а також сам ТОК включно із БЦ - передані або будуть передані в іпотеку банкам ПАТ «Державний ощадний банк України» та / чи ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору оренди-9 згідно з положеннями договору оренди, орендодавець передає у строкове, платне користування орендарю приміщення. Об`єкт оренди за цим договором оренди вказаний у пункті 2 додатку №1 до цього договору. Технічна площа приміщення визначена у пункті 3 додатку №1 до цього договору.

Тривалість строку оренди за цим договором оренди встановлено сторонами в пункті 8 додатку №1 до цього договору (пункт 4.1 договору оренди-9).

Пунктом 5.1 договору оренди-9 сторони встановили, що передача приміщення по договору оренди підтверджується актом приймання-передачі підписаним сторонами (надалі - акт приймання-передачі приміщення).

За умовами пункту 6.1 договору оренди-9 сума орендної плати за кожний оплачуваний місяць за користування приміщенням буде індексуватися та визначатися в гривнях відповідно до такої формули: V= ((S * O) * K * Cactual/Csigning) + ПДВ, де: V - сума Орендної плати, що підлягає сплаті за один повний розрахунковий місяць; S - технічна площа приміщення відповідно до пункту 3 додатку №1 до цього договору оренди; О - розмір орендної плати за один квадратний метр приміщення за один повний місяць, що дорівнює сумі, вираженій в гривнях без ПДВ, встановленій в пункті 9 додатку №1, або розмір орендної плати за один квадратний метр, проіндексований як це передбачено пунктом 6.2 цього договору оренди; К - коефіцієнт платежів; Cactual - офіційний курс на дату виставлення відповідного рахунка або фактичного здійснення оплати орендарем, якщо рахунок не виставлявся, чи у випадках, вказаних в пункті 9.12.1 цього договору оренди; Csigning - офіційний курс на дату укладення сторонами договору оренди (пункт 12 додатку №1 до цього договору); ПДВ - податок на додану вартість у розмірі, визначеному законодавством України. Значення Cactual/Csigning застосовується у випадках, коли таке значення більше 1.

Відповідно до пункту 12.2.1 договору оренди-9 орендар зобов`язаний на кожне письмове звернення надати орендодавцю можливість доступу до приміщення як в години його роботи, так і поза ними (у випадку необхідності) з метою перевірки виконання орендарем умов договору оренди, а також у випадку необхідності здійснення перевірки, огляду або ремонту обладнання та устаткування, що служить для належного функціонування всього БЦ/ТОК. Орендодавець попереджає орендаря про термін перевірки, огляду або ремонту.

а) Орендар зобов`язаний не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (Комплексу як предмета іпотеки за іпотечним договором).

У пункті 18.1 договору оренди-9 заначено банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «Три О», ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Додатком №1 до договору оренди-9 сторони визначили: об`єкт оренди: частина площі 16-го поверху БЦ, що становить 0,4896 приміщення №1 (загальною площею 205,9 м2) групи приміщень №63 відповідно до експлікації 16-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті; технічну площу приміщення: 100,8 м2; коефіцієнтну площу приміщення: 116,14 м2; суму авансового платежу: 104020,31 грн з ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 2626,53 доларів США за офіційним курсом на дату оплати, що дорівнює розміру основної орендної плати та плати за управління за 1 повний перший місяць оренди з ПДВ; строк оренди: 12 місяців; дату початку оренди: 19 червня 2024 року включно; орендну плату 427,72 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 10,80 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; плату за управління: 316,83 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 8,00 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; Csigning: 39,6037 гривень за 1,00 долар США; вартість приміщення: 3122236,00 грн.

Актом приймання-передачі приміщення від 19.04.2024 до договору оренди-9 сторони встановили, що орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення - об`єкт оренди за договором оренди - частину площі 16-го поверху БЦ, до складу якої входить: 0,4896 приміщення №1 (загальною площею 205,9 м2) групи приміщень №63 відповідно до експлікації 16-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті, технічною площею 100,8 м2. Приміщення передається орендарю у стані, визначеному договором оренди. Приміщення відповідає умовам та технічним характеристикам договору оренди, фактичний стан приміщення відповідає проектній документації, дефектів не виявлено і орендар ніяких претензія до приміщення не має.

Договором про внесення змін і доповнень №1 від 19.06.2024 до договору оренди-9 сторони погодили викласти пункт 8 додатку №1 до договору оренди у такій редакції: «Строк (термін) оренди по 30 травня 2027 року включно.».

29.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.», як орендарем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О», як орендодавцем, було укладено договір оренди №769-О (далі - договір оренди-10).

Пунктом 1.1.5 договору оренди-10 встановлено, що приміщення - об`єкт оренди за цим договором оренди, це частина БЦ Технічною площею (частини), яка вказана в пункті 3 додатку №1 до цього договору оренди, а саме: частина площі XXVI поверху БЦ, до складу якої входять 0,3969 приміщення №1 (загальною площею 1236,3 м2) групи приміщень №84, приміщення №ІІІ (загальною площею 12,3 м2) групи приміщень МСК, 0,2682 приміщення №V (загальною площею 70,1 м2) групи приміщень МСК та приміщення №VI (загальною площею 11,7 м2) групи приміщень МСК, відповідно до плану та експлікації XXVI поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті (додаток №1 до договору оренди-10).

Відповідно до пункту 1.2 договору оренди-10 у разі переходу права власності на ТОК чи БЦ окремо за будь-якими цивільно-правовими угодами, або внаслідок реорганізації, злиття чи поділу орендодавця, цей договір оренди зберігає свою чинність, а права та обов`язки орендодавця переходять до нового власника на ТОК чи БЦ окремо з дня, наступного за днем державної реєстрації втрати права власності орендодавця на ТОК чи БЦ окремо. Заміна сторони в цьому договорі здійснюється на підставі положень ст. 770 Цивільного кодексу України без яких-небудь юридично значущих дій якої-небудь із сторін, але не пізніше, ніж через один місяць після заміни сторони орендар і новий власник ТОК чи БЦ окремо зобов`язані укласти додаткову угоду про виклад в новій редакції найменування орендодавця і його реквізитів, умови якого застосовуються до стосунків орендаря і нового орендодавця з моменту заміни сторони.

Згідно пункту 1.4 договору оренди-10 орендодавець вправі відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам на свій розсуд без погодження із орендарем. Орендареві заборонено відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам без попереднього отримання у письмовій формі згоди орендодавця. Орендодавець не надає згоди будь-якій особі поручатися за орендодавця перед орендарем.

За умовами пункту 2.3 договору оренди-10 орендар заявляє, що йому відомо та він не заперечує проти того, що земельна ділянка (належна орендодавцеві на праві приватної власності), майнові права на ТОК, а також сам ТОК включно із БЦ - передані або будуть передані в іпотеку банкам ПАТ «Державний ощадний банк України» та / чи ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору оренди-10 згідно з положеннями договору оренди, орендодавець передає у строкове, платне користування орендарю приміщення. Об`єкт оренди за цим договором оренди вказаний у пункті 2 додатку №1 до цього договору. Технічна площа приміщення визначена у пункті 3 додатку №1 до цього договору.

Тривалість строку оренди за цим договором оренди встановлено сторонами в пункті 8 додатку №1 до цього договору (пункт 4.1 договору оренди-10).

Пунктом 5.1 договору оренди-10 сторони встановили, що передача приміщення по договору оренди підтверджується актом приймання-передачі підписаним сторонами (надалі - акт приймання-передачі приміщення).

За умовами пункту 6.1 договору оренди-10 сума орендної плати за кожний оплачуваний місяць за користування приміщенням буде індексуватися та визначатися в гривнях відповідно до такої формули: V= ((S * O) * K * Cactual/Csigning) + ПДВ, де: V - сума Орендної плати, що підлягає сплаті за один повний розрахунковий місяць; S - технічна площа приміщення відповідно до пункту 3 додатку №1 до цього договору оренди; О - розмір орендної плати за один квадратний метр приміщення за один повний місяць, що дорівнює сумі, вираженій в гривнях без ПДВ, встановленій в пункті 9 додатку №1, або розмір орендної плати за один квадратний метр, проіндексований як це передбачено пунктом 6.2 цього договору оренди; К - коефіцієнт платежів; Cactual - офіційний курс на дату виставлення відповідного рахунка або фактичного здійснення оплати орендарем, якщо рахунок не виставлявся, чи у випадках, вказаних в пункті 9.12.1 цього договору оренди; Csigning - офіційний курс на дату укладення сторонами договору оренди (пункт 12 додатку №1 до цього договору); ПДВ - податок на додану вартість у розмірі, визначеному законодавством України. Значення Cactual/Csigning застосовується у випадках, коли таке значення більше 1.

Відповідно до пункту 12.2.1 договору оренди-10 орендар зобов`язаний на кожне письмове звернення надати орендодавцю можливість доступу до приміщення як в години його роботи, так і поза ними (у випадку необхідності) з метою перевірки виконання орендарем умов договору оренди, а також у випадку необхідності здійснення перевірки, огляду або ремонту обладнання та устаткування, що служить для належного функціонування всього БЦ/ТОК. Орендодавець попереджає орендаря про термін перевірки, огляду або ремонту.

а) Орендар зобов`язаний не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (Комплексу як предмета іпотеки за іпотечним договором).

У пункті 18.1 договору оренди-10 заначено банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «Три О», ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Додатком №1 до договору оренди-10 сторони визначили: об`єкт оренди: частина площі XXVI поверху БЦ, до складу якої входять 0,3969 приміщення №1 (загальною площею 1236,3 м2) групи приміщень №84, приміщення №ІІІ (загальною площею 12,3 м2) групи приміщень МСК, 0,2682 приміщення №V (загальною площею 70,1 м2) групи приміщень МСК та приміщення №VI (загальною площею 11,7 м2) групи приміщень МСК, відповідно до плану та експлікації XXVI поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті; технічну площу приміщення: 533,20 м2; коефіцієнтну площу приміщення: 622,09 м2; суму авансового платежу: 595449,62 грн з ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 14407,48 доларів США за офіційним курсом на дату оплати, що дорівнює розміру основної орендної плати та плати за управління за 1 повний перший місяць оренди з ПДВ; строк оренди: 35 місяців; дату початку оренди: 04 листопада 2024 року включно; орендну плату 446,36 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 10,80 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; плату за управління: 351,30 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 8,50 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; Csigning: 41,3292 гривень за 1,00 долар США; вартість приміщення: 16515635,00 грн.

Актом приймання-передачі приміщення від 04.11.2024 до договору оренди-10 сторони встановили, що орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення - об`єкт оренди за договором оренди - частину площі XXVI (двадцять шостого) поверху БЦ, до складу якої входять 0,3969 приміщення №1 (загальною площею 1236,3 м2) групи приміщень №84, приміщення №III (загальною площею 12,3 м2) групи приміщень МСК, 0,2682 приміщення №V (загальною площею 70,1 м2) групи приміщень МСК та приміщення №VI (загальною площею 11,7 м2) групи приміщень МСК, відповідно до плану та експлікації XXVI (двадцять шостого) поверху БЦ, наведеної у Технічному паспорті, загальною технічною площею 533,20 м2. Приміщення передається орендарю у стані, описаному в додатку №3 до договору оренди визначеному договором оренди. Приміщення відповідає умовам та технічним характеристикам договору оренди, фактичний стан приміщення відповідає проектній документації, дефектів не виявлено і орендар ніяких претензій до приміщення не має.

20.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.», як орендарем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О», як орендодавцем, було укладено договір оренди №809-О (далі - договір оренди-11).

Пунктом 1.1.5 договору оренди-11 встановлено, що приміщення - об`єкт оренди за цим договором оренди, це частина БЦ Технічною площею (частини), яка вказана в пункті 3 додатку №1 до цього договору оренди, а саме: частина площі БЦ, до складу якої входять: частина, що становить 0,4877 приміщення №1 (загальною площею 1239,5 м2) групи приміщень №78; частина, що становить 0,296 приміщення №V (загальною площею 68,9 м2) групи приміщень «МСК», та приміщення №ІІІ і №VІ групи приміщень «МСК» відповідно до плану та експлікації двадцять третього поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті (додаток №1 до договору оренди-11).

Відповідно до пункту 1.2 договору оренди-11 у разі переходу права власності на ТОК чи БЦ окремо за будь-якими цивільно-правовими угодами, або внаслідок реорганізації, злиття чи поділу орендодавця, цей договір оренди зберігає свою чинність, а права та обов`язки орендодавця переходять до нового власника на ТОК чи БЦ окремо з дня, наступного за днем державної реєстрації втрати права власності орендодавця на ТОК чи БЦ окремо. Заміна сторони в цьому договорі здійснюється на підставі положень ст. 770 Цивільного кодексу України без яких-небудь юридично значущих дій якої-небудь із сторін, але не пізніше, ніж через один місяць після заміни сторони орендар і новий власник ТОК чи БЦ окремо зобов`язані укласти додаткову угоду про виклад в новій редакції найменування орендодавця і його реквізитів, умови якого застосовуються до стосунків орендаря і нового орендодавця з моменту заміни сторони.

Згідно пункту 1.4 договору оренди-11 орендодавець вправі відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам на свій розсуд без погодження із орендарем. Орендареві заборонено відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам без попереднього отримання у письмовій формі згоди орендодавця. Орендодавець не надає згоди будь-якій особі поручатися за орендодавця перед орендарем.

За умовами пункту 2.3 договору оренди-11 орендар заявляє, що йому відомо та він не заперечує проти того, що земельна ділянка (належна орендодавцеві на праві приватної власності), майнові права на ТОК, а також сам ТОК включно із БЦ - передані або будуть передані в іпотеку банкам ПАТ «Державний ощадний банк України» та / чи ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору оренди-11 згідно з положеннями договору оренди, орендодавець передає у строкове, платне користування орендарю приміщення. Об`єкт оренди за цим договором оренди вказаний у пункті 2 додатку №1 до цього договору. Технічна площа приміщення визначена у пункті 3 додатку №1 до цього договору.

Тривалість строку оренди за цим договором оренди встановлено сторонами в пункті 8 додатку №1 до цього договору (пункт 4.1 договору оренди-11).

Пунктом 5.1 договору оренди-11 сторони встановили, що передача приміщення по договору оренди підтверджується актом приймання-передачі підписаним сторонами (надалі - акт приймання-передачі приміщення).

За умовами пункту 6.1 договору оренди-11 сума орендної плати за кожний оплачуваний місяць за користування приміщенням буде індексуватися та визначатися в гривнях відповідно до такої формули: V= ((S * O) * K * Cactual/Csigning) + ПДВ, де: V - сума Орендної плати, що підлягає сплаті за один повний розрахунковий місяць; S - технічна площа приміщення відповідно до пункту 3 додатку №1 до цього договору оренди; О - розмір орендної плати за один квадратний метр приміщення за один повний місяць, що дорівнює сумі, вираженій в гривнях без ПДВ, встановленій в пункті 9 додатку №1, або розмір орендної плати за один квадратний метр, проіндексований як це передбачено пунктом 6.2 цього договору оренди; К - коефіцієнт платежів; Cactual - офіційний курс на дату виставлення відповідного рахунка або фактичного здійснення оплати орендарем, якщо рахунок не виставлявся, чи у випадках, вказаних в пункті 9.12.1 цього договору оренди; Csigning - офіційний курс на дату укладення сторонами договору оренди (пункт 12 додатку №1 до цього договору); ПДВ - податок на додану вартість у розмірі, визначеному законодавством України. Значення Cactual/Csigning застосовується у випадках, коли таке значення більше 1.

Відповідно до пункту 12.2.1 договору оренди-11 орендар зобов`язаний на кожне письмове звернення надати орендодавцю можливість доступу до приміщення як в години його роботи, так і поза ними (у випадку необхідності) з метою перевірки виконання орендарем умов договору оренди, а також у випадку необхідності здійснення перевірки, огляду або ремонту обладнання та устаткування, що служить для належного функціонування всього БЦ/ТОК. Орендодавець попереджає орендаря про термін перевірки, огляду або ремонту.

а) Орендар зобов`язаний не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (Комплексу як предмета іпотеки за іпотечним договором).

У пункті 18.1 договору оренди-11 заначено банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «Три О», ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Додатком №1 до договору оренди-11 сторони визначили: об`єкт оренди: частина площі БЦ, до складу якої входять: частина, що становить 0,4877 приміщення №1 (загальною площею 1239,5 м2) групи приміщень №78; частина, що становить 0,296 приміщення №V (загальною площею 68,9 м2) групи приміщень «МСК», та приміщення №ІІІ і №VІ групи приміщень «МСК» відповідно до плану та експлікації двадцять третього поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті; технічну площу приміщення: 649,32 м2; коефіцієнтну площу приміщення: 757,56 м2; суму платежу: 731375,76 грн з ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 17545,13 доларів США за офіційним курсом на дату оплати, що дорівнює розміру основної орендної плати та плати за управління за 1 повний перший місяць оренди з ПДВ; суму авансового платежу: 731375,76 грн з ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 17545,13 доларів США за офіційним курсом на дату оплати, що дорівнює розміру основної орендної плати та плати за управління за 1 повний перший місяць оренди з ПДВ; строк оренди: 24 місяці; дату початку оренди: 04 серпня 2025 року включно (з урахуванням договору про внесення змін і доповнень №1 до договору оренди-11); орендну плату 450,20 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 10,80 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; плату за управління: 354,33 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 8,50 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; Csigning: 41,6854 гривень за 1,00 долар США; вартість приміщення: 20112401,00 грн.

Актом приймання-передачі приміщення від 23.06.2025 до договору оренди-11 сторони встановили, що орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення - об`єкт оренди за договором оренди - частина площі БЦ, до складу якої входять: частина, що становить 0,4877 приміщення №1 (загальною площею 1239,5 м2) групи приміщень №78; частина, що становить 0,296 приміщення №V (загальною площею 68,9 м2) групи приміщень «МСК», та приміщення №III і №VI групи приміщень «МСК» відповідно до плану та експлікації двадцять третього поверху Б, наведеної у технічному паспорті, загальною технічною площею 649,32 м2. Приміщення передається орендарю у стані, описаному в договорі оренди. Незалежно від того, що зазначено у додатку №4 до договору оренди, орендар підтверджує, що приміщення відповідає умовам та технічним характеристикам договору оренди, фактичний стан приміщення відповідає проектній документації, дефектів не виявлено і орендар ніяких претензій до орендодавця з приводу технічного стану та інших характеристик не має. Приміщення має придатне для його використання за цільовим призначенням.

24.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.», як орендарем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О», як орендодавцем, було укладено договір оренди №811-О (далі - договір оренди-12).

Пунктом 1.1.5 договору оренди-12 встановлено, що приміщення - об`єкт оренди за цим договором оренди, це частина БЦ Технічною площею (частини), яка вказана в пункті 3 додатку №1 до цього договору оренди, а саме: а) Приміщення 1 - частина площі БЦ, до складу якої входять: частина, що становить 0,5119 приміщення №1 (загальною площею 1239,5 м2) групи приміщень №78; частина, що становить 0,312 приміщення №V (загальною площею 68,9 м2) групи приміщень «МСК», та приміщення №XIII і №XIV групи приміщень «МСК», відповідно до плану та експлікації 23-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті; b) Приміщення 2 - частина площі БЦ, що включає в себе приміщення №1 (площею 205,7 м2) групи приміщень №77, а також 0,3988 приміщення №V (загальною площею 68,9 м2) групи приміщень МСК відповідно до плану та експлікації 23-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті (додаток №1 до договору оренди-12).

Відповідно до пункту 1.2 договору оренди-12 у разі переходу права власності на ТОК чи БЦ окремо за будь-якими цивільно-правовими угодами, або внаслідок реорганізації, злиття чи поділу орендодавця, цей договір оренди зберігає свою чинність, а права та обов`язки орендодавця переходять до нового власника на ТОК чи БЦ окремо з дня, наступного за днем державної реєстрації втрати права власності орендодавця на ТОК чи БЦ окремо. Заміна сторони в цьому договорі здійснюється на підставі положень ст. 770 Цивільного кодексу України без яких-небудь юридично значущих дій якої-небудь із сторін, але не пізніше, ніж через один місяць після заміни сторони орендар і новий власник ТОК чи БЦ окремо зобов`язані укласти додаткову угоду про виклад в новій редакції найменування орендодавця і його реквізитів, умови якого застосовуються до стосунків орендаря і нового орендодавця з моменту заміни сторони.

Згідно пункту 1.4 договору оренди-12 орендодавець вправі відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам на свій розсуд без погодження із орендарем. Орендареві заборонено відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам без попереднього отримання у письмовій формі згоди орендодавця. Орендодавець не надає згоди будь-якій особі поручатися за орендодавця перед орендарем.

За умовами пункту 2.3 договору оренди-12 орендар заявляє, що йому відомо та він не заперечує проти того, що земельна ділянка (належна орендодавцеві на праві приватної власності), майнові права на ТОК, а також сам ТОК включно із БЦ - передані або будуть передані в іпотеку банкам ПАТ «Державний ощадний банк України» та / чи ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору оренди-12 згідно з положеннями договору оренди, орендодавець передає у строкове, платне користування орендарю приміщення. Об`єкт оренди за цим договором оренди вказаний у пункті 2 додатку №1 до цього договору. Технічна площа приміщення визначена у пункті 3 додатку №1 до цього договору.

Тривалість строку оренди за цим договором оренди встановлено сторонами в пункті 8 додатку №1 до цього договору (пункт 4.1 договору оренди-12).

Пунктом 5.1 договору оренди-12 сторони встановили, що передача приміщення по договору оренди підтверджується актом приймання-передачі підписаним сторонами (надалі - акт приймання-передачі приміщення).

За умовами пункту 6.1 договору оренди-12 сума орендної плати за кожний оплачуваний місяць за користування приміщенням буде індексуватися та визначатися в гривнях відповідно до такої формули: V= ((S * O) * K * Cactual/Csigning) + ПДВ, де: V - сума Орендної плати, що підлягає сплаті за один повний розрахунковий місяць; S - технічна площа приміщення відповідно до пункту 3 додатку №1 до цього договору оренди; О - розмір орендної плати за один квадратний метр приміщення за один повний місяць, що дорівнює сумі, вираженій в гривнях без ПДВ, встановленій в пункті 9 додатку №1, або розмір орендної плати за один квадратний метр, проіндексований як це передбачено пунктом 6.2 цього договору оренди; К - коефіцієнт платежів; Cactual - офіційний курс на дату виставлення відповідного рахунка або фактичного здійснення оплати орендарем, якщо рахунок не виставлявся, чи у випадках, вказаних в пункті 9.12.1 цього договору оренди; Csigning - офіційний курс на дату укладення сторонами договору оренди (пункт 12 додатку №1 до цього договору); ПДВ - податок на додану вартість у розмірі, визначеному законодавством України. Значення Cactual/Csigning застосовується у випадках, коли таке значення більше 1.

Відповідно до пункту 12.2.1 договору оренди-12 орендар зобов`язаний на кожне письмове звернення надати орендодавцю можливість доступу до приміщення як в години його роботи, так і поза ними (у випадку необхідності) з метою перевірки виконання орендарем умов договору оренди, а також у випадку необхідності здійснення перевірки, огляду або ремонту обладнання та устаткування, що служить для належного функціонування всього БЦ/ТОК. Орендодавець попереджає орендаря про термін перевірки, огляду або ремонту.

а) Орендар зобов`язаний не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (Комплексу як предмета іпотеки за іпотечним договором).

У пункті 18.1 договору оренди-12 заначено банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «Три О», ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Додатком №1 до договору оренди-12 сторони визначили: об`єкт оренди: а) Приміщення 1 - частина площі БЦ, до складу якої входять: частина, що становить 0,5119 приміщення №1 (загальною площею 1239,5 м2) групи приміщень №78; частина, що становить 0,312 приміщення №V (загальною площею 68,9 м2) групи приміщень «МСК», та приміщення №XIII і №XIV групи приміщень «МСК», відповідно до плану та експлікації 23-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті; b) Приміщення 2 - частина площі БЦ, що включає в себе приміщення №1 (площею 205,7 м2) групи приміщень №77, а також 0,3988 приміщення №V (загальною площею 68,9 м2) групи приміщень МСК відповідно до плану та експлікації 23-го поверху БЦ, наведеної у технічному паспорті; технічну площу приміщення: 912,88 кв.м., в тому числі: а) Приміщення 1 площею 679,7 м2, b) Приміщення 2 площею 233,18 м2; коефіцієнтну площу приміщення: 1065,05 кв.м.; в тому числі: а) Приміщення 1 площею 793,0 м2, b) Приміщення 2 площею 272,05 м2; суму платежу: 1049924,57 грн з ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 25075,70 доларів США за офіційним курсом на дату оплати, що дорівнює розміру основної орендної плати та плати за 1 повний останній місяць оренди з урахуванням ПДВ; суму авансового платежу: 1049924,57 грн з ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 25075,70 доларів США за офіційним курсом на дату оплати, що дорівнює розміру основної орендної плати та плати за управління за 1 повний перший місяць оренди з ПДВ; строк оренди: по 30 червня 2026 включно; дату початку оренди: 01 вересня 2025 року включно; орендну плату 452,20 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 10,80 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць (з урахуванням договору про внесення змін і доповнень №1 до договору-12); плату за управління: 369,30 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 8,82 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; Csigning: 41,8702 гривень за 1,00 долар США; вартість приміщення: 28276056,00 грн, в тому числі а) Приміщення 1 вартістю 21053408,00 грн, b) Приміщення 2 вартістю 7222648,00 грн.

14.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.», як орендарем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О», як орендодавцем, було укладено договір оренди №816-О (далі - договір оренди-13).

Пунктом 1.1.5 договору оренди-13 встановлено, що приміщення - об`єкт оренди за цим договором оренди, це частина БЦ Технічною площею (частини), яка вказана в пункті 3 додатку №1 до цього договору оренди, а саме: частина площі 27-го поверху БЦ, що становить 0,21177 приміщення №1 (загальною площею 1238,6 м2) групи приміщень №86 відповідно до плану та експлікації 27-го поверху БЦ наведеної у технічному паспорті (додаток №1 до договору оренди-13).

Відповідно до пункту 1.2 договору оренди-13 у разі переходу права власності на ТОК чи БЦ окремо за будь-якими цивільно-правовими угодами, або внаслідок реорганізації, злиття чи поділу орендодавця, цей договір оренди зберігає свою чинність, а права та обов`язки орендодавця переходять до нового власника на ТОК чи БЦ окремо з дня, наступного за днем державної реєстрації втрати права власності орендодавця на ТОК чи БЦ окремо. Заміна сторони в цьому договорі здійснюється на підставі положень ст. 770 Цивільного кодексу України без яких-небудь юридично значущих дій якої-небудь із сторін, але не пізніше, ніж через один місяць після заміни сторони орендар і новий власник ТОК чи БЦ окремо зобов`язані укласти додаткову угоду про виклад в новій редакції найменування орендодавця і його реквізитів, умови якого застосовуються до стосунків орендаря і нового орендодавця з моменту заміни сторони.

Згідно пункту 1.4 договору оренди-13 орендодавець вправі відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам на свій розсуд без погодження із орендарем. Орендареві заборонено відступати (передавати) свої права та/чи обов`язки третім особам без попереднього отримання у письмовій формі згоди орендодавця. Орендодавець не надає згоди будь-якій особі поручатися за орендодавця перед орендарем.

За умовами пункту 2.3 договору оренди-13 орендар заявляє, що йому відомо та він не заперечує проти того, що земельна ділянка (належна орендодавцеві на праві приватної власності), майнові права на ТОК, а також сам ТОК включно із БЦ - передані або будуть передані в іпотеку банкам ПАТ «Державний ощадний банк України» та / чи ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору оренди-13 згідно з положеннями договору оренди, орендодавець передає у строкове, платне користування орендарю приміщення. Об`єкт оренди за цим договором оренди вказаний у пункті 2 додатку №1 до цього договору. Технічна площа приміщення визначена у пункті 3 додатку №1 до цього договору.

Тривалість строку оренди за цим договором оренди встановлено сторонами в пункті 8 додатку №1 до цього договору (пункт 4.1 договору оренди-13).

Пунктом 5.1 договору оренди-13 сторони встановили, що передача приміщення по договору оренди підтверджується актом приймання-передачі підписаним сторонами (надалі - акт приймання-передачі приміщення).

За умовами пункту 6.1 договору оренди-13 сума орендної плати за кожний оплачуваний місяць за користування приміщенням буде індексуватися та визначатися в гривнях відповідно до такої формули: V= ((S * O) * K * Cactual/Csigning) + ПДВ, де: V - сума Орендної плати, що підлягає сплаті за один повний розрахунковий місяць; S - технічна площа приміщення відповідно до пункту 3 додатку №1 до цього договору оренди; О - розмір орендної плати за один квадратний метр приміщення за один повний місяць, що дорівнює сумі, вираженій в гривнях без ПДВ, встановленій в пункті 9 додатку №1, або розмір орендної плати за один квадратний метр, проіндексований як це передбачено пунктом 6.2 цього договору оренди; К - коефіцієнт платежів; Cactual - офіційний курс на дату виставлення відповідного рахунка або фактичного здійснення оплати орендарем, якщо рахунок не виставлявся, чи у випадках, вказаних в пункті 9.12.1 цього договору оренди; Csigning - офіційний курс на дату укладення сторонами договору оренди (пункт 12 додатку №1 до цього договору); ПДВ - податок на додану вартість у розмірі, визначеному законодавством України. Значення Cactual/Csigning застосовується у випадках, коли таке значення більше 1.

Відповідно до пункту 12.2.1 договору оренди-13 орендар зобов`язаний на кожне письмове звернення надати орендодавцю можливість доступу до приміщення як в години його роботи, так і поза ними (у випадку необхідності) з метою перевірки виконання орендарем умов договору оренди, а також у випадку необхідності здійснення перевірки, огляду або ремонту обладнання та устаткування, що служить для належного функціонування всього БЦ/ТОК. Орендодавець попереджає орендаря про термін перевірки, огляду або ремонту.

а) Орендар зобов`язаний не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (Комплексу як предмета іпотеки за іпотечним договором).

У пункті 18.1 договору оренди-13 заначено банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «Три О», ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Додатком №1 до договору оренди-13 сторони визначили: об`єкт оренди: частина площі 27-го поверху БЦ, що становить 0,21177 приміщення №1 (загальною площею 1238,6 м2) групи приміщень №86 відповідно до плану та експлуатації 27-го поверху БЦ наведеної у технічному паспорті; технічну площу приміщення: 262,30 м2; коефіцієнтну площу приміщення: 301,07 м2; суму платежу: 582700,31 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 13945,47 доларів США за офіційним курсом на дату оплати, що дорівнює розміру основної орендної плати та плати за управління за 1 повний останній місяць оренди з урахуванням ПДВ; суму авансового платежу: 291349,95 грн з ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 6972,73 доларів США за офіційним курсом на дату оплати, що дорівнює розміру основної орендної плати та плати за управління за 1 повний перший місяць оренди з ПДВ; строк оренди: 7 місяців; дату початку оренди: 01 жовтня 2025 року включно; орендну плату 451,27 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 10,80 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; плату за управління: 355,17 грн без ПДВ, але не менше гривневого еквіваленту 8,50 доларів США за офіційним курсом за 1 квадратний метр загальної площі приміщення за один повний місяць; Csigning: 41,7842 гривень за 1,00 долар США; вартість приміщення: 8124627,00 грн.

У той же час, 13.08.2025 року за вхідним №15 на адресу позивача надійшов лист Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» №55/2-08/67 від 06.08.2025 «Вимога припинення користування та звільнити приміщення в торговельно-офісному комплексі з об`єктами громадського призначення та паркінгом (літера - «В») - БФК Gulliver», у якому відповідачі вимагали від ТОВ «БК «Міленіум.» припинити фактичне користування та звільнити приміщення БФК Gulliver, що були орендовані станом на 25.07.2025 року, у строк не пізніше ніж до 11.08.2025 року включно; передати банкам за актом приймання-передачі приміщення БФК Gulliver, що були орендовані позивачем станом на 25.07.2025 року, у стані, не гіршому від того, в якому таке було передано, придатному до експлуатації за призначенням та вільним від майна. Відповідачі вказали, що передача приміщень та підписання акту приймання-передачі відбудеться 12.08.2025 об 11:00 за адресою м. Київ, Спортивна площа, буд. 1-А (БЦ Gulliver), вежа А, вхід зі сторони вулиці Басейної.

При цьому, стосовно припинення договорів оренди приміщень БФК Gulliver, відповідачі з посиланням на положення приписів статтей 3, 37 Закону України «Про іпотеку», вказали, що оскільки державна реєстрація іпотеки банків щодо БФК Gulliver була проведена 03.10.2007 року, то всі користування (оренди) приміщень БФК Gulliver, що виникли та/або зареєстровані після дати реєстрації іпотеки втратили свою чинність в силу прямої вказівки закону (ч. 6 ст. 37 Закону України «Про іпотеку»).

Позивач вказує, що 31.10.2025 року орендареві, його контрагентам, їх працівникам, представникам, клієнтам та іншим відвідувачам було заблоковано доступ до орендованих приміщень, пропускні картки деактивовано, фізичний доступ на поверхи, де знаходяться приміщення, обмежено найнятими відповідачами службами охорони комплексу, чим позбавлено його, як орендаря, належним чином використовувати орендовані приміщення.

Відтак, вважаючи вимогу відповідачів №55/2-08/67 від 06.08.2025 такою, що не містила законних підстав для припинення чинних орендних відносин і як наслідок вчинення перешкод позивачу у належному використанні орендованих приміщень, у якій, до того ж, не зазначено, які саме договори оренди варто припинити та звільнити приміщення, звернувся до суду з даним позовом.

У свою чергу, відповідачі проти задоволення даного позову заперечили, пославшись на те, що втрата чинності права строкового користування нерухомим майном із нижчим пріоритетом, є правовим наслідком звернення стягнення банками, як іпотекодержателями, на іпотечне майно в позасудовому порядку шляхом набуття на нього права власності відповідно до імперативних приписів ч. 6 ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Крім того, відповідачі вважають, що укладені договори оренди є нікчемними в силу положень Закону України «Про іпотеку», оскільки були укладені без згоди іпотекодержателів, а оскаржуваний лист, з огляду на припинення договорів оренди в силу закону, не є одностороннім правочином, а носить інформаційний характер по відношенню до позивача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Поряд із цим, за приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (частина 2 статті 653 Цивільного кодексу України).

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі.

Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.», як орендарем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О», як орендодавцем, було укладено ряд договорів оренди нежитлових приміщень, що розташовані у БФК Gulliver, за адресою м. Київ, Спортивна площа, буд. 1-А.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму (ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття 764 Цивільного кодексу України).

При цьому, стаття 769 Цивільного кодексу України встановлює, що передання речі у найм не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави. При укладенні договору найму наймодавець зобов`язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за найм речі або розірвання договору та відшкодування збитків.

Як вбачається зі змісту укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О» та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» іпотечного договору №166/31/6 від 03.10.2007 (з усіма додатками та додатковими угодами) БФК Gulliver був переданий в іпотеку на забезпечення виконання зобов`язання ТОВ «Три О» за Консорціумним кредитним договором, укладеним з банками.

У листі №55/2-08/67 від 06.08.2025 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» повідомили Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» про те, що 26.07.2025 року набули у спільну часткову власність БФК Gulliver. При цьому, набуття банками у власність БФК Gulliver відбулось шляхом звернення на нього стягнення як на предмет іпотеки на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателів, що міститься в Іпотечному договорі №166/31/6 від 03.10.2007 року, відповідно до положень статті 37 Закону України «Про іпотеку», в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «Три О» за Консорціумним кредитним договором перед банками.

У зв`язку з цим вимагали від позивача припинити фактичне користування та звільнити приміщення БФК Gulliver, що були орендовані станом на 25.07.2025 року, у строк не пізніше ніж до 11.08.2025 року включно; передати банкам за актом приймання-передачі приміщення БФК Gulliver, що були орендовані позивачем станом на 25.07.2025 року, у стані, не гіршому від того, в якому таке було передано, придатному до експлуатації за призначенням та вільним від майна.

Відповідно до частини 1 статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Водночас, стаття 770 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Таким чином, чинне законодавство надає наймачу захист шляхом встановлення правила про те, що перехід права власності на річ, передану у найм, не є підставою для зміни або припинення договору найму. При цьому новий власник речі автоматично набуває прав та обов`язків наймодавця за договором найму та повинен їх виконувати до закінчення строку дії договору або до моменту його припинення з будь-яких інших підстав.

Отже, в результаті переходу права власності на річ за будь-яких законних підстав (спадкування речі після смерті наймодавця, продаж, дарування наймодавцем речі, перехід права власності на річ, яка була предметом іпотеки тощо) має місце заміна наймодавця в договорі найму. Наймодавець, здійснюючи продаж речі, що передана в найм, зобов`язаний попередити покупця про наявність відносин найму. Купівля речі на таких умовах свідчить про згоду покупця прийняти на себе обов`язки наймодавця за договором найму. Наймодавець, який передав право власності на річ, або покупець (новий наймодавець) мають попередити наймача про заміну сторони у договорі найму. В разі нездійснення такого попередження виконання наймачем своїх обов`язків на користь первісного наймодавця буде вважатися належним виконанням ним договору найму.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №909/367/18.

В укладених договорах оренди відсутнє застереження, визначене частиною 2 статті 770 Цивільного кодексу України, про припинення договору найму у разі відчуження майна, а відтак за загальним правилом зміна власника на предмет найму не припиняє правовідносин за такими договорами, а відтак до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

У той же час, листом №55/2-08/67 від 06.08.2025 року АТ «Державний ощадний банк України» та АТ «Державний експортно-імпортний банк України» адресованим ТОВ «БК «Міленіум.» банки повідомили про припинення будь-яких укладених із ТОВ «Три О» договорів оренди (найму, користування)/суборенди приміщень БФК Gulliver в силу Закону.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (частина 1 статті 188 Господарського кодексу України (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)).

При цьому, одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже, є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин, а тому може бути визнаним недійсним. Розірвання господарського договору може здійснюватися за згодою сторін і в разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо в договорі.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17).

Частинами 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Тобто, недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність суб`єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі.

Верховний Суд у постанові від 05.09.2023 у справі № 922/2161/22 звертав увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №910/11397/18 про те, що у разі коли законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і необхідно досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку виходити зі встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав (схожа правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 910/14817/22).

У вказаному листі, відповідачі як на підставу для припинення договорів оренди посилаються на положення частини 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку».

Так, відповідно до частини 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку» право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, на предмет іпотеки, щодо якого іпотекодержателем набуто право власності або спеціальне майнове право, втрачають чинність.

Частина 7 статті 3 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Як зазначають відповідачі, державна реєстрація іпотеки банків щодо БФК Gulliver була проведена 03.10.2007 року, а тому всі права користування (оренди) приміщень БФК Gulliver, що виникли та/або зареєстровані після дати реєстрації іпотеки втратили свою чинність в силу прямої вказівки ч. 6 ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

На переконання відповідачів, згадані положення Закону України «Про іпотеку» є імперативними і не допускають узгодження між сторонами іншого варіанту поведінки, а відтак втрата чинності права оренди не залежить від волевиявлення банків та орендарів.

Банки у поданих до суду заявах по суті спору наголосили, що втрата чинності права строкового користування нерухомим майном із нижчим пріоритетом є правовим наслідком звернення стягнення на іпотечне майно в позасудовому порядку шляхом набуття на нього права власності.

Позивач, заперечуючи проти висловленої банками позиції щодо припинення договорів оренди укладених із ТОВ «Три О» (як попереднім власником БФК Gulliver), вказує на те, що положення норм статті 37 Закону України «Про іпотеку» на нього не поширюються, оскільки він не є стороною правочину іпотеки, відтак не можуть зумовлювати припинення орендних правовідносин.

Товариство наголошує, що у спірних правовідносинах між позивачем та відповідачами, підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України, зокрема, стаття 770 вказаного Кодексу, яка встановлює, що в разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Позивач вважає, що, у даному випадку, відбувся перехід прав та обов`язків наймодавця з ТОВ «Три О» до АТ «Державний ощадний банк України» та АТ «Державний експортно-імпортний банк України» в порядку статті 770 Цивільного кодексу України по договорам оренди, внаслідок реалізації останніми права на звернення стягнення на предмет іпотеки, у якому позивач орендує приміщення.

Отже, фактично спір між сторонами виник щодо конкуренції положень статті 770 Цивільного кодексу України та частини 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку» в результаті реалізації права іпотекодержателів на звернення стягнення на предмет іпотеки, що спричинило дуалістичний підхід сторін до вирішення питання щодо права володіння, користування та розпорядження приміщеннями, які були передані в оренду попереднім власником.

Виходячи з наведеного вище, суду в контексті спору слід дослідити визначену відповідачами підставу припинення правовідносин оренди та встановити яким чином положення статті 770 Цивільного кодексу України та частини 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку» співвідносяться у спірних правовідносинах і як наслідок визначити наявність/відсутність порушеного права на захист якого звернулась особа та обраного способу його захисту.

Так, як зазначалося вище, стаття 770 Цивільного кодексу України регламентує, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Вказана норма розміщена у параграфі «Загальні положення про найм (оренду)», Глави 58 Найм (Оренда), Підрозділу 1 Договірні зобов`язання, Розділу ІІІ Окремі види зобов`язань, Книги П`ятої Зобов`язальне право Цивільного кодексу України.

Очевидно, що норма статті 770 Цивільного кодексу України є системоутворюючою, оскільки носить загальний характер, та встановлює порядок переходу прав орендодавця до нового власника майна, а тому її положення фактично є загальним правилом, яким слід користуватися сторонам правочину найму у разі зміни власника, і вказана норма не містить застережень щодо неможливості її застосування до договорів найму, коли об`єкт найму переданий в іпотеку.

У правовідносинах найму, що виникли між ТОВ «БК «Міленіум.» та ТОВ «Три О» на підставі укладених договорів оренди підлягають застосуванню саме положення цивільного Закону, у той же час у правовідносинах між ТОВ «Три О» та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» і Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України», що виникли на підставі договору іпотеки, підлягають застосування положення Закону України «Про іпотеку», як спеціальні норми.

Судом встановлено, що підставою для припинення договорів оренди відповідачі в оскаржуваному правочині визначили приписи частини 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку», які, на переконання банків, є спеціальними по відношенню до статті 770 Цивільного кодексу України, а тому момент реалізації права на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, нівелює положення згаданої статті цивільного Кодексу.

Частина 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, на предмет іпотеки, щодо якого іпотекодержателем набуто право власності або спеціальне майнове право, втрачають чинність.

У розмінні Закону України «Про іпотеку» під терміном «пріоритет» слід розуміти переважне право однієї особи щодо права іншої особи на те саме нерухоме майно (стаття 1 Закону України «Про іпотеку»). «Вищий пріоритет» - це пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету щодо одного й того самого нерухомого майна; а «нижчий пріоритет» - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету щодо одного й того самого нерухомого майна.

Конструкція пріоритету спрямована на вирішення колізії прав (як цивільних, так і публічних) на той же самий предмет іпотеки. Особа, право якої виникло раніше, має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, перед іншими суб`єктами.

Пріоритет є втіленням ще римського принципу - qui prior est tempore, potior eat jure (перший в часі - сильніший по праву).

У практиці Верховного Суду сформувався підхід щодо пояснення сутності іпотеки за допомогою переважного права, тобто пріоритету, який належить іпотекодержателю.

Так, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх. Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права й обов`язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням). Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Частини 6 та 7 статті 3 Закону України «Про іпотеку» встановлюють, що у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Логічне тлумачення частини 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку» у поєднанні з синтаксичним значенням понять пріоритетів (вищий, нижчий), з огляду на визначення їх термінів у Законі, підіймають цілком логічне запитання щодо віднесення / не віднесення права позивача на користування та володіння нежитловими приміщенням у БФК Gulliver на підставі договорів оренди, до категорій пріоритетів.

Елементом принципу верховенства права, який визнається та діє в Україні та яким керується суддя, здійснюючи правосуддя (частина перша статті 8, частина перша статті 129 Конституції України, частина перша статті 11 Господарського процесуального кодексу України), є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (рішення ЄСПЛ у справах "C.G. та інші проти Болгарії", "Олександр Волков проти України").

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики, і роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення ЄСПЛ у справах "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996 ("Cantoni v. France", заява № 17862/91, § 31-32), "Вєренцов проти України" від 11.04.2013 ("Vyerentsov v. Ukraine", заява № 20372/11, § 65)).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду національне законодавство має тлумачитися так, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 (провадження № 11-1206апп19, пункт 80), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21, пункт 42), від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21)).

Тлумачення законодавства судам слід здійснювати системно, враховувати правову природу спірних відносин, загальну спрямованість законодавства та права України в цілому, а результат тлумачення законодавства має бути розумним та справедливим (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Зокрема, законодавство слід тлумачити відповідно до розумних цілей регулювання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 (провадження № 12-33гс22, пункт 7.33).

Тлумачення судами норм права є ключовим механізмом забезпечення правової визначності.

Право не обмежується текстом закону, бо закон діє саме так, як його «здійснюють», тобто як і наскільки його буде дотримано (право як «закон у дії»).

Для досягнення цих цілей суд має широкі повноваження, включаючи повноваження тлумачити закон у виключних випадках contra legem, тобто проти букви закону, але відповідно до духу закону або права загалом.

Особливу увагу під час тлумачення норм права відіграє роль концепції «розумного законодавця», яка є складовою динамічного підходу до тлумачення.

За цим підходом суд має орієнтуватися не лише на наміри законодавця, який ухвалив закон в минулому, а й на те, як відповідну норму міг би розуміти уявний розумний законодавець у сучасних умовах. Ця концепція є складовою динамічного підходу до тлумачення норм: тлумачення може з часом змінюватися, адже юридичні приписи не завжди встигають за розвитком суспільних відносин.

Тлумачення не може бути зведене до формалізованого алгоритму і має здійснюватися комплексно, із застосуванням різних способів інтерпретації.

Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності системного підходу до тлумачення законодавства - з урахуванням взаємозв`язку норм, правової природи відносин та розумних цілей правового регулювання.

Виходячи із суті спору, що виник між сторонами, у контексті застосовності частини 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку» до договорів оренди приміщень, якщо об`єкт нерухомості передано в іпотеку, суд вважає за необхідне керуючись правом тлумачення норм права, встановити реальну мету ч. 6 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та як наслідок встановити можливість поширення визначеного в ній поняття пріоритету (вищий, нижчий) до права позивача на користування нежитловими приміщеннями, які були передані в оренду на підставі договору, укладеного з попереднім власником, після зміни власника.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про іпотеку» законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, законів України "Про нотаріат", "Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Частини 1 та 2 статті 3 Закону України «Про іпотеку» встановлюють, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Державна реєстрація застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об`єктів проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Іпотекодержатель зобов`язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою (стаття 4 Закону України «Про іпотеку»).

Стаття 7 Закону України «Про іпотеку» визначає, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору.

Стаття 37 Закону України «Про іпотеку» має назву: «Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки», та розміщена у Розділі V Закону України «Про іпотеку» - Задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки.

Для належного з`ясування змісту та обсягу правового регулювання, закріпленого у частині 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку», недостатнім є її суто буквальне (граматичне) тлумачення.

Повноцінне встановлення дійсного нормативного змісту відповідного припису потребує застосування, в тому числі, теологічного та історичного способів інтерпретації, що передбачає дослідження законодавчої мети (ratio legis est anima legis), яка переслідувалася законодавцем під час впровадження цієї норми до Закону України «Про іпотеку».

На переконання суду, саме такий підхід у повній мірі дасть можливість визначити справжні межі дії ч. 6 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та уникнути довільного поширення її правового регулювання на відносини, які законодавцем не охоплювалися.

Відстеження еволюції відповідних законодавчих положень, аналіз матеріалів законопроєктної роботи, пояснювальних записок та системного взаємозв`язку змін до Закону України «Про іпотеку» дозволяють встановити причинно-наслідковий зв`язок між законодавчою метою та нормативною конструкцією частини 6 статті 37 зазначеного Закону.

Отже, встановлення законодавчої мети прийняття частини 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку» є необхідною передумовою для відповіді на питання, чи здатний цей припис впливати на орендні відносини, врегульовані Цивільним кодексом України.

Так, 05.06.2003 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про іпотеку» №898-IV, який набрав чинності 01.01.2004 року.

Стаття 37 Закону України «Про іпотеку» в редакції від 05.06.2003 була наведена у наступній редакції: «Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем в суді, якщо він доведе, що основне зобов`язання і умови іпотечного договору не були порушені. У разі переходу до іпотекодержателя права власності на передане в іпотеку нерухоме майно права і вимоги інших осіб на це нерухоме майно, зареєстровані у встановленому законом порядку, залишаються дійсними. Іпотекодержатель несе відповідальність за задоволення прав чи вимог інших осіб на предмет іпотеки, які мають вищий пріоритет. Задоволення прав чи вимог осіб з нижчим пріоритетом здійснюється у межах перевищення вартості нерухомого майна, визначеної шляхом його оцінки, після задоволення прав чи вимог, які мають вищий пріоритет, над розміром забезпеченої іпотекою вимоги іпотекодержателя.».

При цьому, предметом іпотеки за умовами статті 5 Закону України «Про іпотеку» в редакції від 05.06.2003 могли бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.

Частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування предмета іпотеки несе іпотекодавець, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб`єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

15.12.2005 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №3201-IV, який набрав чинності 14.01.2006 та яким внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про іпотеку».

Стаття 37 Закону України «Про іпотеку» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №3201-IV, який набрав чинності 14.01.2006, не була зміненою та лишилась у первісній редакції Закону.

Водночас, стаття 5 Закону України «Про іпотеку» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №3201-IV, який набрав чинності 14.01.2006, була доповнена частиною сьомою такого змісту: «Предметом іпотеки може бути право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об`єкт нерухомого майна. Таке право оренди чи користування нерухомим майном для цілей цього Закону вважається нерухомим майном».

З пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №3201-IV вбачається, що його ціллю є врегулювання розбіжностей між окремими положеннями законів України "Про іпотеку", "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", та іншими законодавчими актами України, що стосується узгодження як термінологічного апарату, так і вирішення питань по суті щодо ефективного запровадження механізму іпотечного кредитування.

Розроблений проект Закону спрямований на формування єдиного підходу в регулюванні правовідносин, пов`язаних із забезпеченням виконання зобов`язань, які складаються у системі іпотечного кредитування, визначення та встановлення принципів, правових і організаційних засад залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами.

Запропоновані законопроектом зміни, стосуються як основоположних моментів, що визначають загальні риси іпотеки як виду забезпечення виконання зобов`язань у цивільному обороті, так і узгодженню термінологічного апарату законів і виключення положень, що фактично дублюються.

В законопроекті уніфіковано предмет іпотечного договору. Зокрема, з числа об`єктів, що можуть бути предметом іпотеки, виключено майнові права на нерухомість, які встановлюються законами України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" та "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", що буде відповідати положенням статей 5 Закону України "Про іпотеку" та 575 нового Цивільного кодексу України. Тобто, визначається, що предметом іпотеки може бути нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва.

Згодом, 22.12.2005 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про іпотечні облігації» №3273-IV, який набрав чинності 24.01.2006 року.

Прикінцеві положення Закону України «Про іпотечні облігації» №3273-IV передбачали внесення змін до ряду законодавчих актів України, зокрема, і до Закону України «Про іпотеку» №898-IV.

Згідно з пунктом 4 статті 2 прикінцевих положень Закону України «Про іпотечні облігації» №3273-IV, у Законі України «Про іпотеку» текст статті 37 викладено в такій редакції: «Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність".

У той же час, положення статті 5 Закону України «Про іпотеку», прийнятим Законом України «Про іпотечні облігації» №3273-IV не зачіпались, будь-яких змін та доповнень до неї не вносилось.

Згідно пояснювальної записки до Закону України «Про іпотечні облігації» №3273-IV, його метою було створення належної інфраструктури фінансового сектора економіки та інструментів фондового ринку, які б сприяли залученню довгострокових фінансових ресурсів у кредитну систему України для розширення операцій банків і небанківських фінансових установ у сфері іпотечного кредитування у цілому та житлового кредитування зокрема.

При цьому, за наведеним у пояснювальній записці до вказаного Закону прогнозом соціально-економічних та інших наслідків, прийняття проекту Закону України «Про іпотечні цінні папери» повинно створити необхідні умови для розвитку нових фінансових інструментів, сприяти розвитку іпотечного ринку, що в свою чергу призведе до залучення в реальний сектор економіки України значних довгострокових фінансових ресурсів.

Отже, як вбачається зі змін внесенних до статті 5 та статті 37 Закону України «Про іпотеку» на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №3201-IV та Закону України «Про іпотечні облігації» №3273-IV законодавець передбачив, що предметом іпотеки може бути право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об`єкт нерухомого майна. Таке право оренди чи користування нерухомим майном для цілей цього Закону вважається нерухомим майном.

Водночас, у подальшому законодавець переслідуючи мету поліпшення іпотечного законодавства, доповнив статтю 37 Закону України «Про іпотеку» положеннями про те, що: «Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність».

Логічне та системне тлумачення положень статті 5 та статті 37 Закону України «Про іпотеку» свідчить про їх нерозривний нормативний взаємозв`язок, функціональну взаємопов`язаність та єдність законодавчої конструкції.

Суд виходить з того, що вказані приписи не можуть розглядатися ізольовано один від одного, оскільки вони регламентують взаємопов`язані елементи єдиного інституту іпотечного забезпечення. Так, стаття 5 визначає об`єкти, які можуть виступати предметом іпотеки, тоді як стаття 37 встановлює правові наслідки позасудового набуття у власність такого предмета іпотекодержателем та визначає долю прав третіх осіб щодо нього, в межах іпотечних правовідносин.

Як вбачається з внесених змін до статті 5 Закону України «Про іпотеку», включивши до предмета іпотеки не лише нерухоме майно, а й право оренди чи користування нерухомістю, законодавець фактично прирівняв відповідне майнове право до об`єкта нерухомого майна для цілей іпотечного регулювання.

Виходячи із концепції «розумного законодавця», можна дійти висновку що, визнаючи право оренди як предмет іпотеки, законодавець одночасно передбачив і гарантії захисту прав іпотекодержателя такого майнового права у разі звернення стягнення на предмет іпотеки.

Саме цій меті слугують положення частини 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку» (у чинній редакції), які визначають юридичну долю прав третіх осіб залежно від їх пріоритетності та забезпечують збереження тих прав строкового користування, які мають вищий пріоритет, одночасно припиняючи права та вимоги, що поступаються за черговістю забезпеченій іпотекою вимозі, розуміючи при цьому, з огляду на вищенаведений аналіз приписів статей 5 та 37 Закону, не будь-яке право користування нерухомим майном, а те, що є предметом іпотеки.

Аналіз історії прийняття відповідних норм свідчить про те, що законодавець не мав на меті змінити чи обмежити дію загальних положень цивільного законодавства щодо збереження прав та обов`язків орендодавця у разі переходу права власності на предмет оренди, тому відсутні правові підстави вважати, що частина 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку» автоматично нівелює приписи статті 770 Цивільного кодексу України, як зазначають відповідачі.

Виходячи з наведеного вище, суд приходить висновку, що право позивача на користування та володіння нежитловими приміщенням у БФК Gulliver на підставі договорів оренди не відноситься до категорій пріоритетів, у розумінні Закону України «Про іпотеку», визначених в частині 6 статті 37 вказаного Закону.

Наведені висновки суду узгоджується і з іншими положеннями Закону України «Про іпотеку».

Так, Закон України «Про іпотеку» містить спеціальну норму, яка регулює правові наслідки для орендарів, після звернення стягнення на предмет іпотеки, що є житловим будинком чи житловим приміщенням.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Частина 3 статті 40 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що особи, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо: договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку; договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.

Положення норми статті 40 Закону України «Про іпотеку» у частині регулювання правових наслідків для орендарів жилих приміщень, після звернення стягнення на предмет іпотеки, є аналогічним предметом регулювання, - наслідки для орендарів та орендодавців, наявна тотожність між обставинами і нормою закону за суттєвими юридичними ознаками.

Отже, визначений законодавцем правовий підхід щодо забезпечення прав та інтересів орендаря після звернення стягнення на предмет іпотеки має бути застосований в даному випадку і до позивача.

Тобто, виходячи з приписів статті 40 Закону України «Про іпотеку», у разі б застосування аналогії закону, очевидним є висновок про те, що договір оренди нежитлового приміщення, після передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» зберігає чинність, що корелюється із наведеною судом вище позицією правозастосування положень ч. 6 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» по відношенню до договорів найму нежитлових приміщень.

При цьому, посилання відповідачів на те, що положення частини 6 статті 37 Закону України «Про іпотеку» є нормою, яка надає додаткову охорону прав та законних інтересів кредитора у разі звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, не обтяженого правами та вимогами третіх осіб (в тому числі орендарів), яких не існувало на час передання такого активу в іпотеку, за своєю суттю є неспроможними.

Так, частиною 3 статті 9 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку, крім встановлених законом випадків, коли наступну іпотеку заборонено; відчужувати предмет іпотеки, крім встановлених законом випадків, коли відчуження предмета іпотеки заборонено; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

При цьому, приписи частини 3 статті 12 Закону України «Про іпотеку» встановлюють, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Отже, положення частини 3 статті 9 та приписи частини 3 статті 12 Закону України «Про іпотеку» є засобами превентивного захисту прав і законних інтересів іпотекодержателя ще на стадії існування забезпечувального зобов`язання.

З наведених положень слідує, що законодавець, усвідомлюючи потенційні ризики погіршення правового становища іпотекодержателя внаслідок дій іпотекодавця, імперативно обмежив дискрецію останнього щодо розпорядження предметом іпотеки, поставивши можливість його передачі в оренду, користування, лізинг, спільну діяльність чи відчуження у пряму залежність від попередньої згоди іпотекодержателя, встановивши, при цьому, що недодержання цієї законодавчої вимоги тягне недійсність відповідного правочину, що свідчить про підвищений рівень захисту прав іпотекодержателя та виключає можливість недобросовісної поведінки іпотекодавця.

Слід наголосити, що правова природа повноважень іпотекодержателя не обмежується лише можливістю надати або відмовити у наданні згоди на укладення відповідного правочину.

Наділений законом правом погодження передачі предмета іпотеки в оренду, іпотекодержатель не позбавлений можливості визначати межі такої згоди, обумовлювати її певними істотними умовами та вимагати включення до договору оренди спеціальних застережень, спрямованих на захист його інтересу, в т.ч. визначених ч. 2 ст. 770 ЦК України про припинення договору найму у разі відчуження речі.

Однак, іпотекодавці не висували вимог щодо включення будь-яких застережень про припинення договорів оренди у разі переходу права власності на об`єкт оренди, який перебуває в іпотеці.

Відхиляє суд і посилання відповідачів на те, що укладені між ТОВ «Три О» та ТОВ «БК «Міленіум.» договори оренди є нікчемними в силу приписів статей 9, 12 Закону України «Про іпотеку», оскільки відповідачами, як іпотекодержателями, не надавалась згода на укладення вказаних договорів оренди.

Так, як встановлено судом, 24.10.2014 року ТОВ «Три О» та відповідачі уклали договір про внесення змін та доповнень №19 до іпотечного договору №166/31/6 від 03.10.2007, у якому вирішили, зокрема, викласти пункт 1.11 статті 1 «Предмет іпотеки» Іпотечного договору у новій редакції, а саме: «Укладення договорів оренди та/або попередніх договорів оренди приміщень, які мають на меті передачу частини приміщень Комплексу в оренду, відбувається відповідно до умов цього пункту договору лише з урахуванням наступних умов:

1.11.1 зазначення в таких правочинах умови, що орендарю відомо, що об`єкт оренди (частина приміщення в Комплексі) знаходиться в іпотеці AT «Ощадбанк» та AT «Укрексімбанк»;

1.11.2 в договорах оренди встановлені зобов`язання для орендарів не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню AT «Ощадбанк» та AT «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (приміщень Комплексу як предмета іпотеки за цим договором);

1.11.3 в договорах оренди (в т.ч. попередніх договорах оренди) приміщень Комплексу, мають бути зазначені реквізити поточних рахунків Іпотекодавця, відкритих в AT «Ощадбанк» та AT «Укрексімбанк».

Пунктом 2.4.5 договору іпотеки встановлено, що іпотекодавець зобов`язаний без письмової згоди кожного іпотекодержателя не здійснювати дій, пов`язаних із зміною права власності на предмет іпотеки або його частину, а також дій, пов`язаних з передачею предмета іпотеки третім особам, крім договорів резервування, що вже укладені на момент підписання цього договору відповідно до п. 1.8 цього договору, та укладення в майбутньому договорів оренди (попередніх договорів оренди) об`єкта будівництва відповідно до умов 1.11 цього договору.

Згідно пункту 2.4.14 договору іпотеки №166/31/6 від 03.10.2007 (в редакції договору про внесення змін та доповнень №23 від 09.09.2020) іпотекодавець зобов`язаний без попередньої письмової згоди іпотекодержателів не укладати нові договори резервування будь-яких приміщень в Комплексі або інші договори (угоди), що матимуть на меті передачу у власність/користування третій особі будь-яких приміщень або частин Комплексу, окрім тих правочинів, право на укладення яких позичальником передбачено пп. 1.11. та пп. 2.4.20. цього договору, а також крім тих, що вже укладені на підставі попередньої письмової згоди банків-учасників та визначені в кредитному договорі.

З аналізу вищезазначених змін до договору іпотеки №166/31/6 від 03.10.2007 вбачається, що іпотекодержателями (банками) надано згоду іпотекодавцю на передачу в оренду частин предмета іпотеки, за дотримання визначених договором іпотеки застережень.

При цьому, в матеріалах справи наявні листи АТ «Державний ощадний банк України» №31/6-11-642-1057/2016-00/вих від 25.07.2016 року та АТ «Державний експортно-імпортний банк України» №192-01/3363 від 03.08.2016.

У листі АТ «Державний ощадний банк України» зазначено, що відповідно до умов іпотечного договору передача іподекодавцем приміщень Комплексу в оренду вважається здійсненою на підставі згоди іпотекодержателів за умови включення в такий договір оренди та/чи попередній договір оренди приміщень Комплексу наступних положень: зазначення в таких правочинах умови, що орендарю відомо, що об`єкт (частина приміщення в Комплексі) знаходиться в іпотеці АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк»; в договорах оренди встановлені зобов`язання для орендарів не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (приміщень Комплексу); в договорах оренди (в т.ч. попередніх договорах оренди) приміщень Комплексу, мають бути зазначені реквізити поточних рахунків іпотекодавця, відкритих в АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк».

За умови включення вищенаведених положень в договори оренди та/чи попередні договори оренди приміщень Комплексу, отримання окремої письмової згоди іпотекодержателів на передачу іпотекодавцем приміщень Комплексу в оренду, на підставі таких договорів оренди та/чи попередніх договорів оренди у кожному окремому випадку не вимагається.

АТ «Державний експортно-імпортний банк України» у своєму листі також вказало, що відповідно до умов іпотечного договору передача іпотекодавцем приміщень Комплексу в оренду передбачає включення у договір оренди та/або попередній договір оренди приміщень Комплексу наступних положень: зазначення в таких правочинах умови, що орендарю відомо, що об`єкт (частина приміщення в Комплексі) знаходиться в іпотеці АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк»; в договорах оренди встановлені зобов`язання для орендарів не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (приміщень Комплексу); в договорах оренди (в т.ч. попередніх договорах оренди) приміщень Комплексу, мають бути зазначені реквізити поточних рахунків іпотекодавця, відкритих в АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк».

За умови включення вищенаведених положень до договорів оренди та/або попередніх договорів оренди приміщень Комплексу, передача приміщень Комплексу в оренду відбувається відповідно до умов іпотечного договору.

Як вбачається з умов договорів оренди, пунктом 2.3 у всіх договорах оренди, визначено, що орендар заявляє, що йому відомо та він не заперечує проти того, що земельна ділянка (належна орендодавцеві на праві приватної власності), майнові права на ТОК, а також сам ТОК включно із БЦ - передані або будуть передані в іпотеку банкам ПАТ «Державний ощадний банк України» та / чи ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Пунктом 12.2.1 у всіх договорах оренди встановлено, що орендар зобов`язаний не чинити жодних перешкод, всіма способами та засобами сприяти здійсненню АТ «Ощадбанк» та АТ «Укрексімбанк» фактичної та документальної перевірки наявності та стану нерухомого майна (Комплексу як предмета іпотеки за іпотечним договором).

У пункті 18.1 договорів оренди зазначено банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «Три О», ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Отже, сторони у спірних договорах оренди дотримались всіх застережень, які встановлені банками в іпотечному договорі та у листах останніх, для того, щоб вважати, що укладені договори оренди було здійснені саме за згодою іпотекодержателів (банків).

При цьому, недотримання у договорах оренди ідентичної послідовної словесної форми застережень іпотекодавців, викладених у відповідних листах/погодженнях, не спростовує та не нівелює того, що такі застереження були вчиненні сторонами у спірних правочинах оренди і за своєю правовою формою та змістом несуть ідентичну юридичну значимість.

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням системного, телеологічного та логічного тлумачення положень Закону України «Про іпотеку», суд приходить до висновку, що відмова відповідачів, як нових власників нерухомого майна, набутого внаслідок реалізації права на звернення стягнення на предмет іпотеки, від виконання умов укладених договорів оренди з посиланням виключно на приписи частини 6 статті 37 зазначеного Закону є такою, що не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Відтак, у даному випадку, з огляду на вищевикладені висновки суду, суд дійшов висновку про наявність порушеного права позивача на захист якого він звернувся до суду.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтею 16 вказаного Кодексу встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), якою визначено також способи захисту суб`єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення.

До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком їх у статті 16 Цивільного кодексу України, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

У той же час, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить звернути увагу на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 року (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на час звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення, а у разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову у позові.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейським судом з прав людини зазначено, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі заходи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім цього, судом вказано на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 13 передбачено, що норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" у законі та на практиці, зокрема, у тому сенсі, що його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним/ тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 09.02.2021 у справі №381/622/17, від 15.02.2023 у справі №910/18245/19 та від 18.04.2023 у справі №357/8277/19.

У постанові Верховного Суду від 19.01.2021 року у справі №916/1415/19, зокрема, зазначено, що якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і, у разі встановлення порушеного права, з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі №910/4164/19 та від 05.04.2023 у справі №911/3211/19.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц та від 18.04.2023 у справі №357/8277/19),

З аналізу вищевикладеного вбачається, що ефективність запропонованого позивачем способу захисту визначається за принципом: одне право - один спір, один позов, тобто ефективним є той спосіб захисту, який повністю відновлює порушене право, і позивачеві не потрібно буде ініціювати додаткових спорів та має відповідає змісту порушеного права і меті, яку переслідує позивач, звернувшись до суду з відповідним позовом.

У даному випадку, як вбачається зі змісту позовних вимог та наданих пояснень учасниками справи під час розгляду справи, спір виник внаслідок того, що з 31.10.2025 року орендареві, його контрагентам, їх працівникам, представникам, клієнтам та іншим відвідувачам було заблоковано доступ до орендованих приміщень, пропускні картки деактивовано, фізичний доступ на поверхи, де знаходяться приміщення, обмежено найнятими відповідачами службами охорони БФК «Gulliver», оскільки відповідачі не визнавали право позивача на користування приміщеннями за укладеними договорами оренди, з попереднім власником.

Такі дії відповідачів, за словами позивача фактично позбавили його можливості користуватись приміщеннями, майном і документацією, що розміщені в них, а також забезпечувати виконання своїх зобов`язань перед контрагентами, що у кінцевому результаті і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, з вимогою про визнання одностороннього правочину недійсним та визнання за позивачем права володіння та користування (найму, оренди) на підставі укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О» і Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» договорів оренди.

Визначальним критерієм належності обраного способу судового захисту є його здатність забезпечити ефективне поновлення порушеного або оспорюваного суб`єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, а також усунути ті негативні правові наслідки, які стали підставою для звернення особи до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом порушеного права, на яке посилається позивач, є не сам факт вчинення відповідачами одностороннього правочину, а перешкоди у користуванні орендованим майном, у зв`язку з не визнанням права позивача на користування ним за договорами оренди після зміни власника.

За наведеного вимога про визнання одностороннього правочину недійсним не перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з тим порушенням, яке позивач прагне усунути, шляхом заявлення даного позову.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про визнання одностороннього правочину недійсним саме по собі не зумовить автоматичного відновлення фактичного становища, яке існувало до порушення права та не усуне перешкод у користуванні приміщеннями, тобто заявлений спосіб захисту не спричиняє реального поновлення порушеного права орендаря, що свідчить про неефективність обраного позивачем способу захисту.

На переконання суду, характер спірних правовідносин, зміст стверджуваного порушення та фактичні підстави звернення до суду свідчать про те, що належним та ефективним способом захисту у цьому випадку є в тому числі і вимоги, безпосередньо спрямовані на усунення перешкод позивачеві у володіння та користування орендованими приміщеннями відповідно до умов укладених договорів оренди.

У свою чергу, обрання позивачем неналежного/неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 52)).

За таких обставин, зважаючи на те, що обраний позивачем спосіб захисту не відновить прав позивача, оскільки передбачає лише встановлення факту наявності чи відсутності підстав для припинення договорів оренди на підставі положень Закону України «Про іпотеку», суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заявленої вимоги.

Також позивачем було заявлено вимогу про визнання за ним права володіння та користування (найму, оренди) на підставі укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О» і Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» договорів оренди, приміщеннями переданими в оренду, що розташовані в торговельно-офісному комплексі з об`єктами громадського призначення та паркінгом за адресою: місто Київ, Спортивна площа, будинок 1-А.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 910/14516/18, вказано, що верховенство права як основоположний принцип господарського судочинства визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України, який встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 Господарського процесуального кодексу України), здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Проаналізувавши умови договорів оренди та чинного законодавства, суд дійшов висновку, що ні договором, ані чинним законодавством не передбачено такого способу захисту права орендаря на володіння та користування предметом оренди, як визнання права володіння та користування (найму, оренди) на підставі укладених договорів оренди, приміщеннями переданими в оренду.

Обраний позивачем спосіб захисту є неефективним в розумінні Конвенції та фактично не призводить до відновлення порушеного (як стверджує позивач) права, що виключає можливість задоволення заявленої позовної вимоги.

Заявлена позивачем вимога у разі її задоволення не призведе до відновлення порушеного (як стверджує позивач) права володіння та користування орендованими приміщення та не забезпечить виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, і як наслідок, у позивача не відновиться можливість володіння та користування орендованими приміщення.

У даному випадку, заявлена вимога фактично містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (визнання права володіння та користування) та не стосується захисту безпосередніх прав позивача, як орендаря.

При цьому, вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Відповідний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16.

Захист майнового чи немайнового права, чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги позивача про визнання за ним права володіння та користування (найму, оренди) орендованими приміщеннями, оскільки задоволення останньої не призведе до відновлення порушеного та/або невизнаного та/або оспорюваного права позивача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, з огляду на фактичні обставини у справі, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з обранням позивачем неефективного способу захисту у встановлених обставинах.

При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №924/1351/20(924/214/22).

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч. 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову, то заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 у справі № 910/15778/25 (щодо заборони припинення чи обмеження постачання електроенергії, теплоносія, водопостачання та водовідведення (каналізації)) підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 202, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Міленіум.» до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання недійсним одностороннього правочину та визнання права володіння та користування відмовити.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 у справі № 910/15778/25 (щодо заборони припинення чи обмеження постачання електроенергії, теплоносія, водопостачання та водовідведення (каналізації)).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2026.

СуддяТ.В. Васильченко