Рішення № 139005941, 14.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12979/25 2/760/2590/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Мазур В. С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути на його користь 100 000 грн у відшкодування моральної шкоди та зобов`язати відповідача усунути порушення в той самий спосіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06 січня 2025 року під час провадження у справі про адміністративне правопорушення працівник патрульної поліції неодноразово неправильно назвав його по батькові, а після зробленого зауваження, замість вибачень, висловився зневажливо. На думку позивача, такими діями відповідач 1 проявив неповагу до нього, принижуючи його гідність та честь, унаслідок чого йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює у 100 000 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 травня 2025 року справу передано на розгляд судді Ішуніній Л.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони в судове засідання не викликались.

11 липня 2025 року Державна казначейська служба України через підсистему Електронний суд подала відзив, у якому проти позову заперечувала. Зазначає, що не є учасником спірних матеріальних правовідносин і прав позивача не порушувала; належним відповідачем у спорах про стягнення з держави коштів є держава Україна в особі відповідного органу державної влади, а не Казначейство; обраний позивачем спосіб відшкодування (безспірне списання коштів Казначейством) не відповідає встановленому законом способу захисту; наявність і розмір моральної шкоди позивачем не доведені.

31 липня 2025 року від Департаменту патрульної поліції через підсистему Електронний суд надійшов відзив, у якому він заперечував проти позову. Зазначає, що обставини, на які посилається позивач, пов`язані з провадженням у справі про адміністративне правопорушення, постанову в якій позивач оскаржував у судовому порядку; законність дій поліцейських підтверджено судовими рішеннями, а протиправності чи незаконності їх дій не встановлено. Твердження позивача про протиправність дій працівників поліції ґрунтуються на його оціночних судженнях і не підтверджені належними та допустимими доказами; доказів наявності та розміру моральної шкоди не надано.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони в судове засідання не викликались, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Позивач, звертаючись до суду з указаним позовом посилався на те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього 06 січня 2025 року працівник патрульної поліції неодноразово неправильно назвав його по батькові, а після зробленого зауваження висловився зневажливо. Вважає, що поширивши таким чином його персональні дані у мережу з портативних відеореєстраторів та каналі відео, що зафіксовані на службовому планшеті, відповідач принизив його честь та гідність, здійснив протиправне втручання в його приватне життя, чим завдав йому моральної шкоди.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; за статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цього органу.

За статтею 1174 ЦК України шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.

Оскільки заподіяння шкоди позивач пов`язує з діями конкретного працівника поліції (службової особи), вчиненими під час здійснення ним повноважень, підставою відповідальності держави у спірних правовідносинах є стаття 1174 ЦК України.

Обов`язковими елементами складу цивільного правопорушення, за наявності яких настає відповідальність за завдання моральної шкоди, є: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка її завдала; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22 (провадження № 14-87цс24), застосовуючи статтю 1174 ЦК України, сформулювала висновок, згідно з яким у разі відповідності дій працівників патрульної поліції вимогам закону та вчинення їх у межах наданих повноважень сам факт провадження у справі про адміністративне правопорушення (зокрема її закриття) не є фактом, що підтверджує протиправність дій поліцейських; відшкодування шкоди державою у таких правовідносинах можливе лише за умови доведення позивачем очевидної незаконності або свавільності дій працівників поліції.

За сталою практикою Верховного Суду (постанова від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17) моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких особа зазнала внаслідок протиправних дій. Порушення прав людини завжди викликає негативні емоції, проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, що заподіює моральну шкоду; оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи.

Позивач посилається на порушення його права на ім`я, права на приватне життя та законодавства про захист персональних даних, зазначаючи, що працівник поліції під час розгляду справи без його згоди поширив персональні дані позивача, до того ж неправильно зазначивши його ім`я по батькові.

Відповідно до статті 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям; ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові.

Згідно зі статтею 294 ЦК України фізична особа має право на ім`я; у разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене, при цьому якщо перекручення здійснене у документі, такий документ підлягає заміні, а якщо у медіа - воно має бути виправлене у тому ж медіа.

За статтею 296 ЦК України фізична особа має право використовувати своє ім`я у всіх сферах своєї діяльності.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення визначених законом повноважень може застосовувати технічні прилади та технічні засоби, зокрема фото- і відеотехніку, у тому числі технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Застосування працівником поліції технічних засобів відеофіксації під час виконання службових обов`язків відповідає наведеним положенням статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», а обробка персональних даних органом державної влади в межах наданих йому повноважень здійснюється на підставі закону і не потребує згоди особи (стаття 11 Закону України «Про захист персональних даних»), а тому не є протиправним поширенням персональних даних.

Неправильне усне зазначення працівником поліції по батькові позивача під час спілкування не є перекрученням імені в розумінні статті 294 ЦК України, положення якої стосуються виправлення перекрученого імені в документі або медіа, і не свідчить про порушення права позивача на ім`я чи права на використання імені (статті 28, 296 ЦК України). За таких обставин порушення особистих немайнових прав позивача, з якими він пов`язує заподіяння моральної шкоди, судом не встановлено.

Оцінюючи докази у їх сукупності та застосовуючи наведені норми, суд виходить з такого.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обов`язок доведення наявності моральної шкоди, протиправності діяння та причинного зв`язку між ними покладається на позивача.

Протиправності поведінки працівників поліції позивач не довів. За наведеним висновком Великої Палати Верховного Суду відшкодування шкоди у цих правовідносинах можливе лише за умови доведення позивачем очевидної незаконності або свавільності дій працівників поліції.

Позивач не надав суду судового рішення чи іншого належного доказу, яким дії відповідача або його працівників були б визнані протиправними (незаконними). Водночас і самі по собі наведені позивачем факти (неправильне зазначення по батькові під час спілкування та зневажливе висловлювання) не свідчать про очевидну незаконність чи свавільність дій працівника поліції та не утворюють протиправної поведінки в розумінні статей 1173, 1174 ЦК України.

Належних і допустимих доказів того, що дії працівника поліції спричинили йому страждання або приниження такого рівня, який утворює моральну шкоду, позивачем не надано. Саме лише письмове зазначення позивачем про наявність шкоди та визначення ним її розміру не є доказом заподіяння такої шкоди.

За відсутності доведеної протиправності поведінки та доведеної наявності моральної шкоди відсутні обов`язкові елементи складу цивільного правопорушення, що є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.

Крім того, у спорах про відшкодування державою шкоди належним відповідачем є держава Україна, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Державна казначейська служба України, яка забезпечує виконання судових рішень про стягнення коштів державного бюджету, не є учасником спірних матеріальних правовідносин, її дії (бездіяльність) прав позивача не порушували, а тому вона не є належним відповідачем у справі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц, Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 641/4272/19).

З огляду на викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі. Похідна вимога про зобов`язання усунути порушення в той самий спосіб також задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки справу розглянуто без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

відповідач-1 - Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

відповідач-2 - Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 37567646, адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6.

Суддя Л. М. Ішуніна