Рішення № 139005940, 14.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/9946/26

2-а/760/1382/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Фіцай О.Л.,

за участю секретаря судового засідання Скомаровської О.О.,

представника відповідача Добровчан К.Ю. (в режимі відео конференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Михалевич Денис Андрійович, звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови інспектора другого взводу другої роти першого батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області старшого лейтенанта поліції Муляр Олени Вікторівни серії ЕНА № 6881922 від 22.03.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Позивач вказує, що зі змісту постанови неможливо встановити документ, на підставі якого його було позбавлено права керування транспортними засобами, оскільки в ній міститься посилання на постанову суду без зазначення її дати та номера справи. Позивач стверджує, що він не керував транспортним засобом, йому не було запропоновано скористатися правовою допомогою, а в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, зокрема вина у його вчиненні.

Позивач також посилається на практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності, презумпцію невинуватості, а також на те, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі кваліфікацію правопорушення чи відшукувати докази винуватості. Просить визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати її, а також стягнути з Відповідача судові витрати.

Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив, в якому зазначив, що 22.03.2026 року о 00 год. 57 хв. у м. Рівне по вул. Ігоря Свєшнікова, буд. 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 328I XDRIVE з номерним знаком НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керувати транспортними засобами на підставі постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 01.08.2025 у справі № 569/15682/25, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху України та ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».

Відповідач зазначив, що зазначеною постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 01.08.2025 у справі № 569/15682/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, яка станом на 22.03.2026 набрала законної сили, і відомостей про подання апеляційної скарги на неї не було. На підтвердження факту правопорушення до відзиву долучено відеозаписи з портативного відеореєстратора патрульного поліцейського. Відповідач вважає, що постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є законною та обґрунтованою, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судовому засіданні зазначила, що вважає за можливе розглядати справу без участі позивача, заперечила проти задоволення позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Відповідно до ч.5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Суд дійшов висновку, що неявка позивача не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Основним доводом Позивача є відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки, на його переконання, зі змісту постанови неможливо встановити судове рішення, на підставі якого його було позбавлено права керування, а сам він транспортним засобом не керував. Суд не може погодитися із зазначеними доводами з огляду на таке.

Судом встановлено, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 01.08.2025 у справі № 569/15682/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, який відповідно до ст. 294 КУпАП становить десять днів з дня винесення постанови. З огляду на викладене, постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 01.08.2025 у справі № 569/15682/25 набрала законної сили 12.08.2025. Згідно з ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Таким чином, станом на 22.03.2026 (момент керування транспортним засобом) Позивач був особою, позбавленою права керування транспортними засобами, а строк такого позбавлення не сплив.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Факт позбавлення Позивача права керування транспортними засобами встановлено рішенням суду, що набрало законної сили, а тому повторному доказуванню не підлягає.

Доводи Позивача про те, що зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити судове рішення, на підставі якого його було позбавлено права керування, суд відхиляє. Наявність чинного судового рішення про позбавлення Позивача права керування транспортними засобами - постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 01.08.2025 у справі № 569/15682/25 - знайшла своє підтвердження під час розгляду справи. Можлива неповнота відомостей про реквізити такого рішення у тексті постанови не спростовує самого факту позбавлення Позивача права керування станом на 22.03.2026 та не свідчить про правомірність керування ним транспортним засобом усупереч рішенню суду, що набрало законної сили.

При цьому суд враховує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, у разі виявлення неточностей або недостатності відомостей в оскаржуваній постанові, що не спростовує факту порушення особою вимог Правил дорожнього руху, такі неточності самі по собі не є безумовною підставою для скасування постанови (постанова Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 537/1214/17).

Доводи Позивача про те, що він не керував транспортним засобом, суд оцінює критично. На підтвердження факту керування Позивачем транспортним засобом Відповідачем надано відеозаписи з портативного відеореєстратора патрульного поліцейського, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення. Позивачем, у свою чергу, всупереч вимогам ч. 1 ст. 77 КАС України, не надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували факт керування ним транспортним засобом 22.03.2026.

Щодо доводів Позивача про процесуальні порушення при винесенні постанови, зокрема ненадання можливості скористатися правовою допомогою, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених цією статтею, уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП. Згідно зі ст. 222 КУпАП справи про порушення правил дорожнього руху, у тому числі передбачені ст. 126 КУпАП, розглядаються органами Національної поліції.

Оскаржувана постанова винесена уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення в межах наданих їй законом повноважень. За змістом та формою постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (наказ МВС від 07.11.2015 № 1395): у ній наведено опис обставин, установлених при розгляді справи, нормативний акт, що передбачає відповідальність, та правильно застосовано межі санкції відповідної статті. Доводи Позивача про порушення порядку розгляду справи не знайшли свого підтвердження та не спростовують факту вчинення ним правопорушення.

Суд також враховує, що відповідно до ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, а особа, яка вчинила правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення (ст. 8 КУпАП). За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») той, хто вирішив володіти та керувати автомобілем, погоджується із застосуванням відповідного режиму регулювання та пов`язаними з цим обов`язками й відповідальністю.

Посилання Позивача на практику Європейського суду з прав людини та принцип презумпції невинуватості не спростовують встановлених судом обставин, оскільки факт керування Позивачем транспортним засобом у стані позбавлення права керування підтверджений належними та допустимими доказами, а сама лише незгода особи з інкримінованим правопорушенням не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували факт керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, чи свідчили про наявність обставин, що виключають адміністративну відповідальність.

За наведеного, суд доходить висновку, що у діях Позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки факт керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, знайшов своє підтвердження. Оскаржувана постанова серії ЕНА № 6881922 від 22.03.2026 є законною та обґрунтованою, винесеною в межах компетенції поліцейського патрульної поліції та у відповідності до норм чинного законодавства, а підстав для визнання її протиправною та скасування суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 19, 20, 22, 77, 139, 242-246, 257, 262, 286 КАС України, ст.ст. 8, 126, 130, 251, 258, 283, 294, 317-1 КУпАП, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови інспектора другого взводу другої роти першого батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області старшого лейтенанта поліції Муляр Олени Вікторівни серії ЕНА № 6881922 від 22.03.2026 - відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Позивач: ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України; адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя: Фіцай О.Л.