Рішення № 139005696, 30.06.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/2813/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Гомонюк Д.С., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Денисенко Вікторією Миколаївною, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Житомирської міської ради про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з ОСОБА_3 судові витрати.

В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 є батьком малолітньої ОСОБА_4 , прізвище якої змінено з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , а матір`ю дитини є ОСОБА_3 , яка з 07.12.2019 по грудень 2021 рік іменувалась прізвищем ОСОБА_7 , у зв`язку із укладенням шлюбу, однак після ухвалення 23.11.2021 Васильківським міськрайонним судом Київської області рішення було відновлено дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 . Так після народження дитини відповідач неналежно виконувала свої батьківські обов`язки.

10.02.2018 відповідач залишила дитину, якій на той момент було лише 6 місяців, у безпорадному стані на підлозі 2-го під`їзду будинку АДРЕСА_1 . 07.10.2018 відповідач по АДРЕСА_2 залишила дитину без опіки, тобто неналежно виконувала свої батьківські обов`язки, після чого нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_8 , яка на той час була дівчиною позивача, а наразі є його дружиною, за що відповідачка була притягнута до адміністративної відповідальності за неналежне виконання своїх батьківських обов`язків.

Перебуваючи у період з 15.03.2019 по 01.07.2019 у Житомирському обласному Центрі Соціально-психологічної допомоги, відповідач охарактеризувала себе і як матір, і як особистість, вкрай негативно. Згідно листа директора вищевказаного Центру спеціалістами останнього виявлено у відповідача ознаки психологічної незрілості; вона була непослідовна у своїх діях, не брала відповідальності за свої дії на себе, зауваження та поради оточуючих сприймала вороже та агресивно, не виконувала у повній мірі настанов працівників закладу у плані догляду за дитиною.

17.10.2019 року відповідач, у присутності дитини, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинила хуліганські дії відносно виховательки дитячого садка, який відвідувала дитина, та відносно позивача. Після подій, що відбулись 17.10.2019 року у Житомирському дошкільному навчальному закладі №42, відповідач залишила дитину позивачу, і з того часу дитина проживає разом із позивачем та його дружиною, у квартирі, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Відповідач участі у вихованні та матеріальному утриманні дитини не приймає, життям, її здоров`ям, успіхам у навчанні та освітнім процесом не цікавиться, та навіть не робила ніяких спроб, щоб побачитись з дитиною. Вихованням, матеріальним забезпеченням, організацією освітнього процесу, оздоровленням, організацією побуту та дозвіллям дитини займається виключно позивач та його дружина.

Крім того, за цей час відповідач будучи здоровою, працездатною особою на шлях виправлення щодо свого способу життя не стала, продовжувала зловживати алкогольними напоями, вести аморальний спосіб життя та не тільки не цікавилась дитиною, що є спільною дитиною із відповідачем, а й після народження у 2020 році ще однієї доньки - ОСОБА_9 належним чином не виконувала свої батьківські обов`язки і щодо останньої. У зв`язку із цим рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 13.06.2022 року за заявою виконавчого комітету Житомирської міської ради відповідач була позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_9 .

На думку позивача, зазначені обставини є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав, у зв`язку з її ухиленням від виконання батьківських обов`язків.

Ухвалою суду від 02.07.2025 відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання (а.с. 114).

Ухвалою суду від 07.07.2025 року залучено до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Орган опіки та піклування Житомирської міської ради (а.с. 115).

Ухвалою суду від 01.10.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 135).

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити. Пояснив, що дитина з народження проживала разом із матір`ю, однак із досягненням нею приблизно 1,8 років він забрав дитину до себе. Зазначив, що спільного сімейного життя з відповідачкою вони не вели, у зареєстрованому шлюбі не перебували. Також повідомив, що рішенням органу опіки та піклування місце проживання дитини було визначено разом із батьком, а також змінено її прізвище. За твердженням позивача, відповідачка неодноразово залишала дитину без належного догляду; зокрема, одного разу дитину було залишено у під`їзді будинку, після чого її виявили сусіди та повідомили про це позивача. Незважаючи на це, відповідачці було надано можливість продовжити спілкування з дитиною, однак через певний час вона знов залишила дитину біля будинку та пішла. Крім того, позивач зазначив, що добровільно проходить військову службу у складі Збройних Сил України.

Представник позивача - адвокат Денисенко В.М. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі. Пояснила, що з 2019 року відповідачка не підтримує жодних контактів із дитиною, не бере участі у її вихованні, не цікавиться її життям та розвитком, у зв`язку з чим, на думку представник позивача, фактично самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, аліменти відповідачка не сплачує.

Відповідачка ОСОБА_2 під час розгляду справипроти задоволення позову заперечувала. Пояснила, що бажає спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні. Зазначила, що після народження дитини перебувала у складному психологічному стані, пов`язаному з післяродовою депресією. Також повідомила, що одного разу залишила дитину біля місця проживання позивача, сподіваючись, що він забере її, що, за її словами, і сталось через нетривалий час. Пояснила, що остаточно передала дитину батькові, коли їй було приблизно 2,4 роки. За словами відповідачки, у подальшому вона неодноразово намагалась налагодити спілкування з дитиною, однак позивач цьому перешкоджав. Водночас відповідачка визнала, що припускалась помилок у своїй поведінці, не заперечувала проти проживання дитини разом із батьком та його дружиною, та зазначила, що дитина фактично перебуває на його утриманні, однак висловила бажання підтримувати особисті стосунки та спілкування з дитиною та просила не позбавляти її батьківських прав. Також повідомила, що змінила прізвище на ОСОБА_10 .

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Органу опіки та піклування Житомирської міської ради під час розгляду справи позов підтримала у повному обсязі; вказала, що коли дитині було 6 місяців відповідачка залишила дитину у лютому 2018 року у під`їзді, через рік ще раз залишила дитину. Повідомила, що матір не зверталась до служби з питанням щодо встановлення порядку спілкування з дитиною.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 (дружина позивача) повідомила, що знайома з дитиною з моменту, коли останній було близько двох років, після того, як позивач забрав її до себе. Повідомила, що відповідачка періодично приходила до дитини, однак, за словами свідка, такі візити супроводжувались конфліктами. Зазначила, що матеріальної чи іншої допомоги у вихованні та утриманні дитини відповідачка не надавала. Також повідомила про наявність між нею та відповідачкою неприязних відносин, під час яких відповідачка застосувала до неї фізичне насильство, внаслідок чого свідок отримала тілесне ушкодження у вигляді перелому ключиці. За словами свідка, дитина називає її матір`ю, постійно проживає разом із нею та позивачем, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з 2019 року. Дитина живе у сім`ї, де нею у повній мірі опікуються та забезпечують всім необхідним.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 (сусід позивача) пояснив, що знайомий із сім`єю позивача протягом тривалого часу. Повідомив, що дитина проживала разом із позивачем з раннього віку, а вихованням дитини займалися позивач та його дружина. Також, зазначив, що особисто двічі бачив відповідачку: один раз біля під`їзду будинку, інший - під час конфліктної ситуації.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_13 (знайома родини ОСОБА_6 ) зазначила, що знає дитину з моменту її виховання у сім`ї позивача. Зазначила, що вперше побачила відповідачку лише під час судового розгляду справи. За її словами, дитина тривалий час не знала про те, що відповідачка є її біологічною матір`ю. Свідок повідомила, що регулярно спілкується із сім`єю позивача, іноді супроводжує дитину та забирає її зі школи, однак жодного разу не бачила відповідачку ані у навчальному закладі, ані під час заходів за участю дитини, а також не чула про підтримання нею будь-якого спілкування з дитиною, дарування подарунків чи іншого матеріального забезпечення. За словами свідка, з 2021 року вона є сусідкою сім`ї позивача, часто бачить дитину та підтримує з цією сім`єю дружні стосунки.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач та відповідач є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21).

Згідно до відповіді ВОМІРМП УДМС України в Житомирської області встановлено, що ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_10 , що підтверджується паспортом відповідача, відповідю Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області та відповідю Державної міграційної служби України (а.с. 29, 109, 113, 124).

Згідно постанови від 31.10.2018 року кримінальне провадження від 11.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України відносно ОСОБА_14 закрито (а.с. 35-37).

З постанови від 21.11.2018 року вбачається, що відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП. За результатами розгляду справи ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у виді попередження (а.с. 38).

Відповідно до вироку Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_2 визнано виною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ст. 128 КК України та призначено покарання 200 годин громадських робіт (а.с. 39-43).

Згідно свідоцтва про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_15 зареєстровано шлюб 28.02.2019 року (а.с. 44).

Із листа Житомирського обласного центру соціально-психологічної допомоги, вбачається, що ОСОБА_2 разом із дитиною ОСОБА_16 перебували у зазначеному закладі. Крім того, спостерігаючи за поведінкою ОСОБА_2 спеціалістами було з`ясовано, що у неї наявні ознаки психологічної незрілості: вона непослідовна у своїх діях, не бере відповідальності за свої дії на себе, зауваження та поради оточуючих сприймає вороже і агресивно, не виконує у повній мірі настанов працівників закладу у плані догляду за дитиною. Також, помічені істеричні реакції, під час яких жінка не звертала уваги на тривалий надривний плач дитини (а.с.48-49).

З матеріалів справи вбачається, що до них долучено копію звернення Житомирського дошкільного навчального закладу №42 Департаменту освіти Житомирської міської ради від 18.10.2019 року №247, адресованого начальнику Служби у справах дітей Житомирської міської ради. У зазначеному зверненні адміністрація закладу повідомила про конфліктну ситуацію, що мала місце 17.10.2019 року за участю матері вихованки ОСОБА_16 - ОСОБА_2 . У листі зазначено, що дитина була зарахована до дошкільного навчального закладу 13.05.2019 року, а під час оформлення були подані документи, зокрема витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України, а також довідка малозабезпеченої сім`ї. Адміністрація закладу повідомила, що протягом перебування дитини у дитячому садку з боку матері неодноразово виникали конфліктні ситуації з працівниками закладу, висловлювались претензії до вихователів та помічника вихователя, а її поведінка характеризувалась як агресивна та некоректна. Крім того, у зверненні зазначено, що мати інколи забирала дитину з дитячого садка у стані алкогольного сп`яніння, могла залишати дитину зі сторонніми особами, не реагувала на запрошення для проведення консультацій із практичним психологом та соціальним педагогом. Також у листі зазначено, що 17.10.2019 року мати не забрала дитину із закладу дошкільної освіти, залишивши її з іншою матір`ю вихованця, а протягом дня працівникам дитячого садка не вдалося встановити з нею зв`язок. У подальшому адміністрацією закладу було встановлено контакт із батьком дитини, який підтвердив своє батьківство відповідними документами та прибув до закладу. Відповідно до змісту звернення, близько 17:30 год до дитячого садка прибула мати дитини у стані алкогольного сп`яніння. Влаштувала конфлікт із батьком дитини та працівниками закладу, у зв`язку із чим адміністрацією було викликано працівників поліції. За результатами втручання поліції було зафіксовано відповідний виклик та оформлено документи щодо зазначеного інциденту (а.с. 51-57).

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 22.01.2020 та висновком виконавчий комітет міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_16 разом з батьком ОСОБА_1 (а.с. 63-64).

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 02.03.2020 року визначено місце проживання дитини ОСОБА_16 разом із батьком ОСОБА_1 та припинено стягнення аліментів зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки (а.с. 65-72).

Судовим наказом Житомирського районного суду Житомирської області від 03.07.2020 року вирішено стягувати з відповідача на користь позивача на утримання дитини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно (а.с. 73).

На підставі судового наказу старшим державним виконавцем Косарєвою О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 04.06.2025 рік (а.с. 74-77).

Після народження у 2020 році ще однієї дочки - ОСОБА_9 неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки і щодо останньої, у зв`язку із цим рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 13.06.2022 року за заявою виконавчого комітету Житомирської міської ради відповідач була позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_9 (а.с.183-189).

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №1209 від 20.10.2021 надано дозвіл ОСОБА_1 на зміну прізвища малолітній дочці ОСОБА_16 на прізвище батька (а.с. 22).

Відповідно до рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.11.2021 року шлюб зареєстрований між сторонами визнано недійсним (а.с. 31-34).

Із акту про фактичне проживання осіб за адресою від 02.06.2025 року за ініціативою мешканця квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 складено акт про те, що громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 фактично проживають разом за адресою: АДРЕСА_4 з 17.10.2019 року і по теперішній час (а.с. 58).

Відповідно до договору дарування 1/3 частки квартири, вбачається, що ОСОБА_1 безоплатно прийняв у власність вказану частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.59-62).

З метою підтвердження факту того, що позовну заяву про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 позивачем подано виключно в інтересах дитини, і будь-якого прихованого умислу, у тому числі уникнути мобілізації як батько, який самостійно виховує дитину, у позивача немає, тому до матеріалів справи долучено копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.172-173).

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 15 від 07.01.2026 затверджено висновок щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 180).

Із висновку виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 вбачається, що за час проживання з батьком відповідач з дитиною не бачилась, станом її здоров`я, розвитком та навчанням не цікавилася, матеріально не допомагала, під час засідання комісії ОСОБА_2 заперечувала проти позбавлення її батьківських прав (а.с. 180 на звороті).

Відповідно до ст. 171 Сімейного кодексу України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє дійти висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" судам надано роз`яснення, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Водночас, саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд у постанові №753/9433/17 від 09.11.2020 року зазначив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України", заява №10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України", заява №2091/13).

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц, провадження №14-327цс18.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд приймає до уваги висновок виконавчого комітету Житомирської міської ради, як органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки, наведені переконливі аргументи, на підставі яких було прийнято рішення щодо доцільності позбавлення її батьківських прав.

Таким чином, суд визнає висновок органу опіки і піклування обгрунтованим, та приймає його як доказ.

Відтак, встановивши фактичні обставини даної справи і дослідивши надані сторонами докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку, що позивачем надано беззаперечних доказів, які свідчать про наявність винної поведінки відповідача по ухиленню від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини. Судом встановлено, які фактичні обставини впливають на виконання батьком своїх обов`язків відносно дітей, з одночасним урахуванням поведінки позивача і відповідача.

Судом встановлено, що доводи позивача про те, що відповідачка взагалі не цікавився життям дитини у повній мірі відповідають фактичним обставинам. Так, під час розгляду справи судом з`ясовано, що відповідачка не бажає та не вчиняє активних дій щодо спілкування із дитиною. На запитання суду коли останній раз відповідач бачилась з дитиною, повідомила, що вона "...хотіла це зробити; планувала, однак вважала, що це буде протизаконно."

Таким чином, оцінивши досліджені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, судом встановлено, що у діях відповідачки присутня винна поведінка та умисне нехтування ОСОБА_2 своїми батьківськими обов`язками, беручи до уваги той факт, що мати дітей не виконує своїх батьківських обов`язків, суд дійшов висновку про необхідність у задоволенні позову, що буде відповідати найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст. 169 Сімейного кодексу України відповідач має право звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав після зміни своєї поведінки та усунення обставин, які стали підставою для позбавлення її батьківських прав.

При цьому поновлення батьківських прав можливе лише за умови, якщо буде встановлено, що особа змінила свою поведінку та усунула обставини, які зумовили позбавлення її батьківських прав, а поновлення батьківських прав відповідатиме інтересам дитини. Питання про поновлення батьківських прав вирішується виключно судом з урахуванням обставин, що мають істотне значення для справи, та найкращих інтересів дитини.

Відповідно до положень статей 141 ЦПК України, оскільки позивачем не ставилось питання про розподіл судових витрат, тому суд це питання не вирішує.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Денисенко Вікторією Миколаївною, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Житомирської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 14.08.2026.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Житомирської міської ради, адреса перебування: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова 4/2; ЄДРПОУ 25777327.

Суддя О. М. Дубовік