Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
21 лютого 2011 р.
Справа 2/15-11
за позовом:Публічного акціонерного товариства м. Київ, пров. Шевченка, 12; 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23а
до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 22512, Вінницька обл.
про стягнення 55 651,29 грн.
Головуючий суддя Мельник П.А.
Cекретар судового засідання Віннік О.В.
Представники
позивача : Їжаковська Л.П.- за довіреністю;
відповідача : не з''явився.
ВСТАНОВИВ :
Заявлено позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 55 651,29 грн. відсотків по кредиту згідно договору №06-2.1/934 від 28.11.2005 р.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.12.10 р. порушено провадження у справі № 2/15-11 та призначено слухання на 02.02.11 р.
Ухвалою суду від 02.02.11 р. в зв''язку з неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи відкладено до 21.02.11 р.
В судове засідання з''явився представник позивача, яка позов підтримала в повному обсязі.
Відповідач вимог суду стосовно подачі витребовуваних доказів не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву не подав, явку не забезпечив, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції суду, а сам факт належного повідомлення відповідача підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №20498654 від 14.01.11 р.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
28.11.2005р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії "Вінницьке центральне відділення Промінвестбанку" (протоколом №140/2 спільного засідання Спотережної Ради та Правління Акціонерного комерційного промислово-інвестиційноо банку від 25 січня 2007 року філія "Вінницьке Центральне відділення Промінвестбанку" була перейменована в філію "Відділення Промінвестбанку в м.Вінниця") та ФОП ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №06-2.1/934, згідно умов якого останній було надано кредит у сумі 900 000,00 грн., з кінцевим строком повернення-15.11.2008 р.(відповідно до графіка п.1.2 Кредитного договору).
Рішенням господарського суду Вінницької області від 27.01.2009р. по справі №11/3-09 та ухвалою від 17.06.2009 р. задоволено позов Банку до ФОП ОСОБА_1 і стягнуто з останньої 727600,00 грн.- заборгованості за кредитом та 1 967,21 грн. заборгованості по несплачених відсотках нарахованих по строковій заборгованості, виходячи з суми 250000,0 грн., за період з 01.11.2008 р. по 16.11.2008 р.
Відповідно до п.2.2 Договору, проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 20 (Двадцять) процентів річних.
Починаючи з 01.08.2007р. розмір процентної ставки Банка становить 18% (Вісімнадцять) процентів річних (Договір про внесення змін №06-2.1/695 від 02.08.2007р.). При порушенні умов п.1.2 Договору Позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки 40 (Сорок) процентів річних, а починаючи з 12.12.2008 р. 27% річних (Договір про внесення змін №06-2.1/12 від 19.12.2008р.).
Нарахування Банком процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення кредитних коштів. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт» - виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Проценти за користування кредитом нараховуються Банком щомісячно в останній робочий день місяця, за період з першого по останній календарний день звітного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п.1.2 Договору.
Відповідач свої Договірні зобовязання стосовно сплати процентів за користування кредитними грошовими коштами виконує не належним чином.
За період з 01.11.2008 р. по 16.11.2008 р. у Позивача обліковується заборгованість по несплачених відсотках нарахованих по простроченій заборгованості, виходячи з суми 477600,0 грн., в розмірі 8351,47 грн.
За період з 17.11.2008 р. по 31.01.2009 р. у Позивача обліковується заборгованість по несплачених відсотках нарахованих по простроченій заборгованості, виходячи з суми 727600,0 грн., в розмірі 47 299,82 грн.
Всього заборгованість відповідача перед позивачем по несплачених відсотках за користування кредитними коштами рахується в сумі 55651,29 грн.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст. 10561 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Виходячи зі змісту п. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення відсотків за користування кредитними грошовими коштами підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
За вказаних вище обставин, враховуючи, що відповідачем позовні вимоги не спростовані, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 22, 509, 525, 526, 629, 1049, 1050, 1054, 10561 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 346 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовільнити.
2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності- фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця» (м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, 23 А, код 09302576) 55 651,29 грн. процентів за користування кредитом, 556,51 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.
Суддя Мельник П.А.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 22 лютого 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2, 3 - позивачу м. Київ, пров. Шевченка, 12; 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23а
4 - відповідачу АДРЕСА_1
Судове рішення № 13900555, Господарський суд Вінницької області було прийнято 21.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/15-11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: