Рішення № 139005368, 14.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"14" серпня 2026 р. Справа № 754/19934/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

14 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2025 до Деснянського районного суду міста Києва, через систему «Електронний суд», представником позивача директором Ткаченко М.М. подано вищевказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором №0633282377 від 07.01.2020 у розмірі 39434,50 грн, а також понесені судові витрати:

2422,40 грн судовий збір; 13000 грн правнича допомога.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 07.01.2020 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір №0633282377, за умовами якого кредит надавався у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом

20 000 грн у межах строку дії договору 36 календарних місяців. Строк та умови користування кожним траншем визначалися сторонами окремо. Договір та документи щодо отримання траншів укладалися в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач послався на те, що 08.01.2020 відповідач прийняв пропозицію ТОВ «ІНФІНАНС» на отримання другого траншу за вказаним договором у розмірі 3 000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою 1,75 % за один день користування кредитом, а кредитодавець перерахував кошти на банківську картку, реквізити якої були зазначені відповідачем. Оскільки зобов`язання належним чином не виконано, у відповідача виникла заборгованість. Також, у позові зазначено, що 14.07.2021 ТОВ «ІНФІНАНС» за договором факторингу №14-07/21 відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором №0633282377, а 10.01.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за договором

№10-01/2023 відступило відповідне право вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». Як зазначено у позові,, загальний розмір заборгованості за договором станом на дату відступлення права вимоги становив 60 539,50 грн, з яких 3 000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням та 57 539,50 грн заборгованість за нарахованими процентами. Водночас, посилаючись на принципи розумності, співмірності та пропорційності, позивач просить стягнути 39 434,50 грн, з яких 3 000,00 грн основний борг та 36 434,50 грн частина нарахованих процентів. Пеня, штраф, комісія, інфляційні втрати та три проценти річних окремо до стягнення не заявлені.

Після виконання судом вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01.12.2025 позовну заяву передано для розгляду за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.

Матеріали цивільної справи надійшли до Вишгородського районного суду Київської області 07.01.2026 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу передано судді Лукач О.П. для розгляду.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08.01.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було залишено без руху та надано позивачу (представнику) строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали, а саме надати до суду докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками на адресу зареєстрованого місця проживання, встановлену судом.

14.01.2026 до суду, через систему «Електронний суд» представником позивача Ткаченко М.М. подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено докази надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу, на адресу зареєстрованого місця проживання, а також позовну заяву у новій редакції, при цьому зміст позовних вимог та їх обґрунтування є незмінним, а лише змінено назву суду.

Так, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16.01.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи та призначено до розгляду на 12.03.2026 о 10:30, про що повідомлено учасників провадження.

У судове засідання, призначене на 12.03.2026, учасники провадження не з`явилися, при цьому судова кореспонденція, надіслана відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання, повернулась на адресу суду без вручення з причин «адресат відсутній».

З метою забезпечення участі відповідача під час розгляду справи та необхідністю здійснити його виклик до суду у порядку, встановленому частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України, розгляд справи було відкладено на 14.05.2026 о 12:30, про що повідомлено учасників провадження судовими повістками, а відповідача, додатково, шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади, відповідно до вимог частини одинадцятої статті 128 ЦПК України.

29.04.2026 до суду, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 30.04.2026), директор ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» - Матвійок О.В. подала заяву про залучення до участі у справі №754/19924/25 правонаступника позивача ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС».

У судове засідання, призначене на 14.05.2026, учасники провадження не з`явились.

Конверт із судовою повісткою, копією ухвали суду про відкриття провадження у справі, надісланий відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання, повернувся до суду без вручення адресату з причин «адресат відсутній».

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14.05.2026 задоволено заяву ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» та залучено до участі у справі правонаступника позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» з підстав та мотивів, зазначених у вказаному судовому рішенні. У зв`язку із цим, розгляд справи відкладено на 11.06.2026 о 16:00, а копію ухвали суду надіслано учасникам провадження.

Судове засідання, призначене на 11.06.2026, не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді в нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні.

Наступна дата судового засідання визначено - 08.07.2026 о 09:30, про що повідомлено учасників провадження.

У судове засідання, призначене на 08.07.2026, учасники провадження не з`явились.

Як убачається із матеріалів справи, конверт із судовою повісткою про виклик відповідача до суду, надісланий на адресу зареєстрованого місця проживання, повернувся до суду без вручення з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18.

Вирішуючи питання про можливість розгляду у справи у відсутності учасників провадження, суд враховує наявність клопотання представника позивача у прохальній частині позовної заяви про розгляд справи без його участі та не заперечують проти ухвалення заочного рішення суду, вжиті судом заходи для забезпечення участі відповідача під час розгляду справи і положення пункту 4 частини восьмої та частини одинадцятої статті 128 ЦПК України щодо належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи, а також відсутність підстав, встановлених статтею 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30.09.2022 у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтями 76, 77, 81, 89 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для її вирішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд установив таке.

07.01.2020 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0633282377, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с. 24-27).

За пунктом 1.1 Договору товариство зобов`язалося надати позичальнику кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, а позичальник повернути кредит у передбачені Договором строки та сплатити проценти й інші передбачені платежі.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору 36 календарних місяців, з остаточним терміном повернення кожного траншу не пізніше строку користування таким траншем, визначеного сторонами у відповідних додатках.

Відповідно до пунктів 1.5, 1.6 Договору загальний максимальний розмір кредитної лінії становить 20 000,00 грн, максимальний строк користування окремим траншем 30 календарних днів, максимальна процентна ставка 1,75 % за один календарний день. Розмір конкретного траншу, строк користування ним, його вартість та процентна ставка визначаються сторонами в індивідуальних умовах відповідного траншу.

08.01.2020 ОСОБА_1 подав заявку-анкету на отримання кредиту у сумі 3 000,00 грн строком на 30 днів, зазначивши реквізити платіжної картки, номер мобільного телефону та інші ідентифікаційні дані. Заявка містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором 2f1n5s та підтвердження ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у позику за програмою «POZICHKA».

Того ж дня, ТОВ «ІНФІНАНС» сформувало пропозицію на отримання другого траншу в межах Договору №0633282377, яку відповідач акцептував. Сторони погодили: розмір траншу 3 000,00 грн; строк користування 30 днів; процентну ставку 1,75 % за один день; річну процентну ставку 638,75 %; загальну вартість кредиту у грошовому вираженні 1 575,00 грн. Оферта та акцепт підписані одноразовим ідентифікатором 2f1n5s (а.с. 62-63).

Факт надання другого траншу підтверджується довідкою ТОВ «ІНФІНАНС» та інформацією платіжного сервісу iPay.ua: 08.01.2020 о 15:18 на платіжну картку з маскою НОМЕР_1 перераховано 3 000,00 грн, номер транзакції 46144977. Маска картки відповідає реквізитам, зазначеним ОСОБА_1 у заявці-анкеті (а.с. 74).

Відповідно до статей 205, 207, 626, 628, 638, 639 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі; договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційної системи за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору шляхом оферти та акцепту із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19 та від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 Верховний Суд виходив із того, що електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором із дотриманням установленої процедури, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 виникли договірні зобов`язальні правовідносини, а кредитодавець належним чином виконав обов`язок із надання другого траншу у сумі 3 000,00 грн.

14.07.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №14-07/21, за яким первісний кредитор відступив фактору права грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників (а.с. 8-19). Із витягу з Реєстру боржників убачається включення до нього вимоги до ОСОБА_1 за договором №0633282377 у загальному розмірі 32 084,00 грн, з яких 3 000,00 грн основний борг та 29 084,00 грн проценти (а.с. 20-21).

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (а.с. 28-42). У Реєстрі боржників за договором №0633282377 зазначено 3 000,00 грн основного боргу, 57 539,50 грн процентів, усього 60 539,50 грн (а.с. 43-45).

17.04.2026 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за договором №17-04/26 відступило ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» права вимоги до боржників. Актами приймання-передачі від 17.04.2026 підтверджено передачу Реєстру боржників, а платіжною інструкцією від 20.04.2026 сплату новим кредитором 770 000,00 грн ціни договору. У витягу з Реєстру боржників окремим рядком зазначено ОСОБА_1 , договір №0633282377, 3 000,00 грн основного боргу, 57 539,50 грн процентів, усього 60 539,50 грн (а.с. 137-168).

За статтями 512, 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не є підставою для недійсності відступлення права вимоги, а покладає на нового кредитора ризик належного виконання боржником зобов`язання первісному кредиторові. Доказів виконання відповідачем зобов`язання будь-кому з кредиторів матеріали справи не містять.

Отже, перехід права вимоги за договором №0633282377 до ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» підтверджено належними доказами.

Відповідно до статей 525, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від зобов`язання не допускається; боржник є таким, що прострочив, якщо не виконав зобов`язання у встановлений строк; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти. За статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Доказів повернення другого траншу у сумі 3 000,00 грн відповідач не подав, а матеріали справи таких доказів не містять. Тому вимога про стягнення 3 000,00 грн основного боргу є обґрунтованою.

Вирішуючи питання щодо процентної складової заборгованості, суд виходить із такого.

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, а їх розмір і порядок одержання встановлюються договором. Проценти за цією нормою є платою за правомірне користування кредитними коштами протягом погодженого сторонами строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти як плату за правомірне користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

У постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила, що можливість нарахування процентів після прострочення та їх розмір залежать від правової підстави такого нарахування: після порушення строку повернення можуть стягуватися не проценти за правомірне користування кредитом за статтею 1048 ЦК України, а проценти як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України у розмірі, визначеному законом або договором. При цьому суд повинен тлумачити умови конкретного договору та встановити правову природу відповідних нарахувань.

У цій справі індивідуальними умовами другого траншу сторони визначили строк користування кредитом 30 днів та загальну вартість кредиту у грошовому вираженні

1 575,00 грн. Строк дії рамкового Договору 36 місяців не означає, що строк користування кожним отриманим траншем також становив 36 місяців, оскільки сам Договір розмежовує ці строки та передбачає окреме погодження строку кожного траншу.

За пунктами 8.3-8.7 Правил продовження строку користування поточним траншем можливе лише за умови попередньої повної сплати нарахованих процентів і підтверджується фактом здійснення такого платежу. Доказів сплати відповідачем процентів з метою продовження строку другого траншу або іншого погодження сторонами його пролонгації матеріали справи не містять. Отже, строк користування другим траншем не продовжувався.

У розрахунках кредитодавця та реєстрах боржників кінцевою датою строку користування другим траншем визначено 07.02.2020, а облік прострочення розпочато з 08.02.2020. Тому суд виходить із того, що погоджений строк повернення траншу сплив 07.02.2020, а прострочення настало з 08.02.2020.

За ставкою 1,75 % від 3 000,00 грн сума процентів за один день становить 52,50 грн, а за погоджені 30 днів 1 575,00 грн, що відповідає прямо визначеній сторонами загальній вартості траншу. Відображене в односторонньому розрахунку додаткове нарахування 52,50 грн понад погоджену загальну вартість кредиту за тридцятиденний строк не ґрунтується на окремій домовленості сторін і стягненню не підлягає.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що у випадку користування траншем понад погоджений строк зобов`язання позичальника продовжуються на період фактичного користування, а нарахування здійснюються починаючи з першого дня прострочення строкового повернення кредиту. Отже, після 07.02.2020 такі нарахування, незалежно від використаної кредитором назви, пов`язані не з правомірним користуванням коштами, а з порушенням строку повернення кредиту та за своєю правовою природою є визначеною договором відповідальністю за прострочення грошового зобов`язання у розумінні частини другої статті 625 ЦК України.

Пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України від 22.11.2023 №3498-IX встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498-IX, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, у тому числі від обов`язку сплати неустойки та інших платежів, передбачених договором за прострочення виконання зобов`язань. Неустойка та інші платежі, нараховані за зазначений період за прострочення виконання зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем. Дія цього пункту поширюється також на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Закон №3498-IX набрав чинності 24.12.2023. Спірний Договір укладений 07.01.2020 та передбачає надання кредиту фізичній особі для власних потреб, тому наведені приписи є застосовними до спірних правовідносин. Законодавець прямо визначив період звільнення від відповідальності починаючи з 01.03.2020 та обов`язок кредитодавця списати платежі, нараховані за прострочення у цей період.

Таким чином, визначені Договором проценти за прострочення можуть бути враховані лише за період з 08.02.2020 до 29.02.2020 включно, тобто за 22 календарні дні: 3 000,00 грн ? 1,75 % ? 22 дні = 1 155,00 грн. Нарахування за прострочення починаючи з 01.03.2020 підлягають списанню та не можуть бути стягнуті з відповідача.

Самостійне зменшення позивачем загальної процентної заборгованості з 57 539,50 грн до 36 434,50 грн без визначення конкретного періоду та правової природи нарахувань не усуває його обов`язку довести правомірність саме заявленої до стягнення суми. Реєстри боржників і розрахунки наступних кредиторів відтворюють суму, сформовану первісним кредитором, але не спростовують установлених законом наслідків прострочення.

Отже, з процентної складової підлягають стягненню 2 730,00 грн, з яких 1 575,00 грн погоджена сторонами плата за користування другим траншем у межах тридцятиденного строку, а 1 155,00 грн визначені Договором проценти як відповідальність за прострочення за період з 08.02.2020 до 29.02.2020 включно.

Таким чином, належним чином доведено заборгованість у загальному розмірі

5 730,00 грн, з яких 3 000,00 грн основний борг та 2 730,00 грн проценти. У задоволенні позовних вимог про стягнення решти заявленої заборгованості у розмірі 33 704,50 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як установлено судом, за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (а.с. 84).

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру на суму 39 434,50 грн, з яких суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог у розмірі 5 730,00 грн, що становить 14,53 % від ціни позову.

За таких обставин, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 351,98 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво у суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надано договір №01-07/2024 від 01.07.2024 про надання правової допомоги, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», прайс-лист, заявку на надання юридичної допомоги №482 від 01.10.2025 та витяг з акта №15 про надання юридичної допомоги, відповідно до яких вартість консультації з вивченням документів становить 4 000,00 грн, а складання позовної заяви 9 000,00 грн, усього 13 000,00 грн (а.с. 55-61).

Надані позивачем документи підтверджують обсяг наданої професійної правничої допомоги та її вартість. Відповідачем заперечень щодо заявлених судових витрат, а також клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу з підстав їх неспівмірності до суду не подано.

Водночас часткове задоволення позову є самостійною передбаченою процесуальним законом підставою для пропорційного розподілу між сторонами судових витрат і не є зменшенням розміру гонорару адвоката чи втручанням суду у договірні відносини між стороною та її представником.

Оскільки позовні вимоги задоволено у розмірі 5 730,00 грн із заявлених 39 434,50 грн, тобто на 14,53 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пропорційна частина витрат на професійну правничу допомогу: 13 000,00 грн ? 5 730,00 грн / 39 434,50 грн =

1 888,96 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 888,96 грн.

Суд також враховує, що після відкриття провадження у справі відбулося процесуальне правонаступництво та ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14.05.2026 до участі у справі залучено правонаступника позивача ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС». Відповідно до статті 55 ЦПК України всі дії, вчинені у цивільному процесі до вступу правонаступника, є обов`язковими для нього так само, як вони були обов`язковими для особи, яку він замінив.

Крім того, за умовами договору №17-04/26 від 17.04.2026 до ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» перейшли пов`язані з відступленою вимогою права, у тому числі право на відшкодування судових витрат. Тому визначені судом суми судових витрат підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС».

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» підлягають стягненню 351,98 грн судового збору та 1 888,96 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 3, 4, 6, 11, 15, 16, 202-207, 509, 512, 514, 516, 517, 525-527, 530, 599, 610, 611, 612, 615, 625-629, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-89, 133, 134, 141, 174, 258, 259, 263-265, 274, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» заборгованість за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0633282377 від 07.01.2020 у розмірі 5 730,00 гривень, з яких: 3 000,00 гривень заборгованість за основним зобов`язанням, 2 730,00 гривень проценти, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 351,98 гривень та

1 888,96 гривень - витрат на професійну правничу допомогу, а всього стягнути 7 970 (сім тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень 94 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач (правонаступник): Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43520773, адреса: 01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 101, поверх 3, приміщення 12;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Лукач