Єдиний державний реєстр судових рішень
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/656/26
Номер провадження2/173/1145/2026
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
повне
11 серпня 2026 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1420-6794 від 12.07.2024 року в розмірі 8413,00 грн та судового збору в розмірі 2662,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.07.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем за допомогою вебсайту кредитодавця було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1420-6794, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 1000,00 грн строком на 365 днів.
27.07.2024 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до якої відповідачу додатково надано кредитні кошти у розмірі 1000,00 грн.
Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується відповідними платіжними документами. Відповідач, у свою чергу, отримавши кредитні кошти та здійснивши часткове погашення заборгованості, надалі належним чином свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором, яка станом на 20.01.2026 року становить 9536,75 грн, з яких 1790,00 грн - заборгованість за кредитом та 7746,75 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Разом з тим позивач повідомив про застосування до відповідача програми лояльності, відповідно до якої погодився на списання частини заборгованості за процентами в розмірі 1123,75 грн за умови погашення відповідачем решти заборгованості.
У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 8413,00 грн, з яких 1790,00 грн - заборгованість за кредитом та 6623,00 грн- заборгованість за процентами.
Також представник позивача просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Позивач просить стягнути зазначену суму заборгованості, а також судові витрати.
Провадження у справі відкрито 24.03.2026 року.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу у його відсутності за наявними у справі матеріалами.
Належно повідомлений відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих причин, заяву про причини неявки або про розгляд справи у його відсутності суду не надав. Відзив на позов відповідачем не поданий.
Беручи до уваги, що представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, тому суд розглядав справу на підставі ст.ст. 280-283 ЦПК України, заочно, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що 12.07.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1420-6794 продукту «CreditKasa», відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 1000,00 грн на особисті потреби строком на 365 календарних днів, із датою повернення кредиту 11.07.2025 року.
Договором передбачено сплату процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою: 1,50 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 1,18 % за кожен день, починаючи зі 181-го календарного дня до закінчення строку кредитування. Комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми кредиту.
Договором також передбачено право позичальника на дострокове повне або часткове повернення кредиту та обов`язок повернути кредит і сплатити передбачені договором платежі у встановлені строки.
27.07.2024 року сторони уклали Додаткову угоду № 1, за умовами якої позичальнику додатково надано 1000,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту склала 2000,00 грн, а строк кредитування продовжено на 365 календарних днів.
Проценти за користування кредитом визначено за ставкою 1,50 % на день протягом перших 180 днів та 1,18 % на день - починаючи зі 181-го дня. Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти і передбачені договором комісії відповідно до встановленого графіка платежів.
Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі: 1000,00 грн, шляхом зарахування 12.07.2024 кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі LIQPAY 2488406211; та 1000,00 грн шляхом зарахування 27.07.2024 кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі LIQPAY 2495093120.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1420-6794 від 12.07.2024 станом на станом на 20.01.2026 року заборгованість становить 9536,75 грн, з яких 1790,00 грн - заборгованість за кредитом та 7746,75 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а електронний договір, підписаний електронним підписом, у тому числі одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, договір, укладений в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є належною письмовою формою правочину.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором.
З наданих позивачем доказів убачається, що кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором та надав відповідачу кредитні кошти, тоді як відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, отримані кошти та передбачені договором платежі у встановлений договором строк не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 76 та частини першої статті 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відповідно до умов кредитного договору надало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти, однак відповідач належним чином свої зобов`язання щодо їх повернення не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основною сумою кредиту.
В той же час, щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за нарахованими процентами, суд зазначає наступне.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1420-6794 від 12.07.2024 року, нарахування процентів здійснювалося за ставкою 0,90 % на день у період з 12.07.2024 по 09.08.2024, за ставкою 1,50 % на день з 10.08.2024, а з 23.01.2025 - за ставкою 1,18 % на день. При цьому розмір основного боргу з 12.07.2024 по 26.07.2024 становив 1000,00 грн, з 27.07.2024 - 2000,00 грн, а з 01.09.2024 - 1790,00 грн. Згідно з розрахунком позивача станом на 20.01.2026 загальна сума нарахованих процентів становила 7746,75 грн.
Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Законом України № 3498-ІХ, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.
Водночас пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, максимальний розмір денної процентної ставки становить: протягом перших 120 днів 2,5 %, протягом наступних 120 днів 1,5 %, а після спливу зазначеного строку 1 %.
Отже, починаючи з 21.08.2024, максимальний розмір денної процентної ставки становив 1 % на день, у зв`язку з чим нарахування процентів за ставкою 1,50 %, а надалі за ставкою 1,18 %, суперечить імперативним вимогам Закону України «Про споживче кредитування» в частині, що перевищує 1 % на день.
Таким чином, у період з 12.07.2024 по 19.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки становив 1,5 %, а починаючи з 20.08.2024 - 1 %.
Оскільки кредитний договір укладено 12.07.2024, до спірних правовідносин підлягають застосуванню наведені положення Закону України «Про споживче кредитування».
За таких обставин нарахування процентів за ставкою 0,90 % на день у період з 12.07.2024 по 09.08.2024 не суперечить вимогам закону, оскільки зазначена ставка не перевищувала встановлений на відповідний період максимальний розмір денної процентної ставки.
За таких обставин нарахування процентів за ставкою 0,90 % на день у період з 12.07.2024 по 09.08.2024 не суперечить вимогам закону, оскільки зазначена ставка не перевищувала встановлений на відповідний період максимальний розмір денної процентної ставки.
Відтак, за період з 12.07.2024 по 26.07.2024, протягом якого розмір основного боргу становив 1000,00 грн, проценти підлягають нарахуванню в сумі 135,00 грн, виходячи з розрахунку: 1000,00 грн ? 0,90 % ? 15 днів = 135,00 грн.
За період з 27.07.2024 по 09.08.2024, протягом якого розмір основного боргу становив 2000,00 грн, проценти підлягають нарахуванню в сумі 252,00 грн, виходячи з розрахунку: 2000,00 грн ? 0,90 % ? 14 днів = 252,00 грн.
За період з 10.08.2024 по 19.08.2024, протягом якого розмір основного боргу становив 2000,00 грн, проценти підлягають нарахуванню за ставкою 1,50 % на день у сумі 300,00 грн, виходячи з розрахунку: 2000,00 грн ? 1,50 % ? 10 днів = 300,00 грн.
Водночас, починаючи з 20.08.2024, максимальний розмір денної процентної ставки становив 1 % на день, у зв`язку з чим нарахування процентів за ставкою 1,50 %, а надалі за ставкою 1,18 %, суперечить імперативним вимогам Закону України «Про споживче кредитування» в частині, що перевищує 1 % на день.
Таким чином, за період з 20.08.2024 по 31.08.2024 проценти підлягають нарахуванню за ставкою 1 % на день: 2000,00 грн ? 1 % ? 12 днів = 240,00 грн.
За 01.09.2024, коли відповідно до розрахунку позивача розмір основного боргу становив 2000,00 грн, проценти підлягають нарахуванню в сумі 20,00 грн, виходячи з розрахунку: 2000,00 грн ? 1 % ? 1 день = 20,00 грн. З 01.09.2024 розмір основного боргу зменшився до 1790,00 грн.
За період з 02.09.2024 по 26.07.2025 проценти підлягають нарахуванню виходячи із максимально допустимої денної процентної ставки 1 % та розміру основного боргу 1790,00 грн.
За вказаний період, який становить 328 днів, сума процентів становить: 1790,00 грн ? 1 % ? 328 днів = 5871,20 грн.
Отже, загальний розмір процентів, що підлягає стягненню з відповідача, становить 6818,20 грн, а саме: 135,00 грн + 252,00 грн + 300,00 грн + 240,00 грн + 20,00 грн + 5871,20 грн = 6818,20 грн.
При цьому суд враховує, що позивачем заявлено до стягнення заборгованість за процентами у розмірі 6623,00 грн, оскільки відповідно до застосованої до відповідача програми лояльності позивачем списано частину нарахованих процентів.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
Враховуючи, що визначений судом розмір процентів, який підлягає стягненню, становить 6818,20 грн та перевищує розмір процентів, заявлений позивачем до стягнення після застосування програми лояльності, суд, з урахуванням положень частини першої статті 13 ЦПК України, не вправі виходити за межі заявлених позивачем вимог.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за нарахованими процентами підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі 6623,00 грн.
Отже, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, становить 8413,00 грн, з яких 1790,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 6623,00 грн заборгованість за процентами.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, відповідач не скористався своїм процесуальним правом, не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», не довів відсутність заборгованості.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені повністю, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 7681, 89, 258, 259, 263265, 268, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26 офіс 407, ЄДРПОУ 38548598) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1420-6794 від 12.07.2024 у розмірі 8413 (вісім тисяч чотириста тринадцять) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач може оскаржити рішення суду до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення складене 13.08.2026
Суддя: Є.В. Челюбєєв
Судове рішення № 139004537, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 11.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 173/656/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: