Рішення № 139003305, 11.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/8506/26 2-о/760/304/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року місто Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., присяжних Білецької О.В., Коваленко С.Ю., при секретарі судового засідання Ситніку Н.В., за участі заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району» про визнання особи безвісно відсутньою,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва із заявою про визнання його батька ОСОБА_2 безвісно відсутнім.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований та фактично проживав у АДРЕСА_1 . Заявник також зареєстрований за цією адресою та проживав разом з батьком.

ОСОБА_2 є пенсіонером за віком і постійно знаходився вдома. З квартири останній не виходив лише для відвідування магазину, щоб купити деякі продукти харчування.

19 вересня 2024 року у вечері заявник повернувшись з роботи додому, виявив відсутність свого батька вдома. Того вечора батько додому так і не повернувся.

19 вересня 2024 року, заявник повідомив до Солом`янського управління поліції ГУ НП в м. Києві про зникнення батька.

20 вересня 2024 року працівниками Солом`янського управління поліції ГУ НП в м. Києві було здійснено виїзд додому до заявника, де було проведено огляд та отримання необхідних пояснень щодо зникнення батька заявника.

Згідно з повідомленням Солом`янського управління поліції ГУ НП в м. Києві працівниками поліції були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом безвісного зникнення батька заявника. Досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12024100090002704 здійснюється слідчими Солом`янського УП.

Заявником було вжито заходів для встановлення місця перебування його батька. Натомість вжитими заявником та поліцією заходами встановлення місця перебування ОСОБА_2 так і не вдалося.

У зв`язку з цим виникла необхідність звернутися до суду з заявою про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутньою особою.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Заявник у судовому засіданні, яке відбулося 30.07.2026 підтримав подану ним заяву та просив суд задовольнити зазначену заяву з підстав зазначених у ній.

Представник заінтересованої особи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та фактично проживав у АДРЕСА_1 . Заявник також зареєстрований за цією адресою та проживав разом з батьком, що підтверджується копією паспорту заявника.

Із пояснень заявника встановлено, що 19 вересня 2024 року у вечері заявник повернувшись з роботи додому, виявив відсутність свого батька вдома. Того вечора батько додому так і не повернувся. Про вказані обставини заявник повідомив до Солом`янського управління поліції ГУ НП в м. Києві

Згідно витягу з ЄРДР кримінального провадження № 12024100090002704 за заявою ОСОБА_1 від 20.09.2024 внесено відомості 21.09.2024 за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України), за такими обставинами: 19.09.2024 громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пішов з місця свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 в невідомому напрямку та на даний час місце перебування останнього невідоме.

Відповідно до матеріалів цього кримінального провадження місцезнаходження ОСОБА_2 не встановлено, проводяться подальші розшукові дії заходи з метою його розшуку.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Згідно ч. 1 ст. 43 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 ЦК України порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

У відповідності до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

22 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №225/882/17, провадження №61-34068св18 (ЄДРСРУ № 78044509) підтвердив правові позиції стосовно підстав для визнання особи безвісно відсутньою. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Також належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 317/3139/15-ц, провадження №61-4241св18 (ЄДРСРУ № 72641734).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

З аналізу вказаних норм, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місцеперебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.

Визнання батька безвісно відсутнім необхідно заявнику для зменшення плати за спожиті комунальні послуги, а також вжиття заходів для забезпечення майна яке належить ОСОБА_2 .

Враховуючи те, що ОСОБА_2 , відсутній за місцем свого постійного проживання, відомості про його місце перебування невідомі, вжиті органами внутрішніх справ заходи щодо його розшуку виявились безрезультатними - ОСОБА_2 слід визнати безвісно відсутнім з моменту подання заявником до Солом`янського управління поліції ГУНП в м. Києві заяви на розшук батька.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 безвісно відсутнім саме з 19.09.2024, у відповідності до ч. 2 ст. 43 ЦК України, оскільки факт зникнення останнього підтверджується доказами, що не викликають сумнівів у своїй допустимості та достовірності, які суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не спростовуються.

Також, суд роз`яснює, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 263, 265, 293, 294, 305-308, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району» про визнання особи безвісно відсутньою - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , безвісно відсутнім з 19 вересня 2024 року.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Копію рішення суду направити до Органу опіки та піклування Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації для вжиття заходів щодо встановлення опіки над майном безвісно відсутнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса місцезнаходження: 04053, Україна, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16) для вирішення питання щодо припинення нарахувань пенсійних виплат.

Роз`яснити, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або померлою, або іншою заінтересованою особою, в порядку, передбаченому

ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. Майстренко

Присяжні О. Білецька

С. Коваленко