Рішення № 13900320, 17.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.11                                                                                           Справа№ 24/168 (2010)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Хлібокомбінат Львів”, м.Львів

До відповідача: Приватного підприємства „Гребінка”, м.Львів

Про стягнення 6446,34грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Снєда П.С. –представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 6368,45грн., в т.ч.: 5382,68грн. основного боргу, 529,64грн. пені, 322,96грн. втрат від інфляції та 133,17грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.04.2008 року сторонами укладено договір поставки продукції №ХКЛ-311-8, відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставити відповідачу товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити упродовж двох банківських днів з моменту передачі (п.5.2 договору).

Посилаючись на товарно-транспортні накладні, позивач зазначає, що за період з 23.12.2009року по 31.01.2010року відповідачу було поставлено товар на загальну на суму 6333,14грн., яку відповідач оплатив частково, заборгованість становить 5382,68грн.

За порушення строків оплати товару на підставі на п.9.2 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 529,64грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 03.02.2010року по 03.08.2010року

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 322,96грн. та 3% річних в сумі 133,17грн.

31.01.2011року позивач подав заяву за №5/11 про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 6446,34, в т.ч.: 5382,68грн. основного боргу, 607,53грн. пені, 322,96грн. втрат від інфляції та 133,17грн. 3% річних.

Представник позивача в судове засідання з’явився, уточнені позовні вимоги підтримує.

Відповідач явку представника в судові засідання 13.01.2011року, 01.02.2011року та 17.02.2011року не забезпечив, відзиву на позов чи будь-яких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 23.12.2010року, 28.12.2010року, 20.01.2011року та 24.01.2011року, 08.02.2011року та 09.02.2011року поштових відправлень, які додані до матеріалів справи.

Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, якою надано право позивачеві до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 6446,34грн., в т.ч.: 5382,68грн. основного боргу, 607,53грн. пені, 322,96грн. втрат від інфляції та 133,17грн. 3% річних.

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

01.04.2008 року сторонами укладено договір поставки продукції №ХКЛ-311-8, відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставити відповідачу товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити.

На виконання умов договору за період з 23.12.2009року по 31.01.2010року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 6333,14грн., що підтверджується поданими суду товарно-транспортними накладними за вказаний період, які підписані відповідачем та засвідчені його печаткою (накладні додані до матеріалів справи).

Строк оплати товару встановлено сторонами в п.5.2 договору, а саме: упродовж двох банківських днів з моменту передачі товару.

Як вбачається з матеріалів справи, отриманий товар відповідач оплатив частково в сумі 950,46грн., зокрема:

- 28.01.2010р. –900,00грн., з яких 599,54грн. зараховано в рахунок погашення заборгованості за товар, поставлений у попередньому періоді, а 300,46грн.- в рахунок погашення заборгованості за товар, поставлений з 23.12.2009року по 31.01.2010року;

- 29.01.2010р. –650,00грн.

Отже, заборгованість відповідача становить 5382,68 (6333,14 –300,46 –650,00).

30.03.2010року пёозивач надіслав відповідачу вимогу за № 153/11 від 30.03.2010року про сплату заборгованості за поставлений товар в сумі 5382,68грн., яка залишена останнім без відповіді та без задоволення. Вимога та докази її надсилання додані до матеріалів справи.

Вказана сума боргу підтверджується також актом звірки розрахунків станом на 17.11.2010р., який підписаний двома сторонами.

На день вирішення спору доказів сплати боргу в сумі 5382,68грн. суду не подано.

За порушення строків оплати товару на підставі на п.9.2 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 607,53грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ окремо по кожній накладній, за період, що не перевищує 6 місяців.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 322,96грн., які нараховані за період з 03.02.2010року по 30.11.2010року та 3% річних в сумі 133,17грн. за період з 03.02.2010року по 30.11.2010року.

Розрахунки пені, втрат від інфляції та 3% річних додані до матеріалів справи.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (626 ЦК України).

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано ( п.6 ст.232 ГК України).

В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору поставки продукції №ХКЛ-311-8 від 01.04.2008 року позивач поставив відповідачу товар за період 23.12.2009року по 31.01.2010року на суму 6333,14грн. Отриманий товар відповідач оплатив частково, заборгованість становить 5382,68грн.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають до задоволення.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

Стягнути з приватного підприємства „Гребінка”, ідентифікаційний код 23951241, юр. адреса: 79024, м.Львів, вул.Б.Хмельницького,151/6, факт. адреса: м.Львів вул. О.Кульчицької,3 маг.„Веснянка”, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хлібокомбінат Львів”, ідентифікаційний код 35720919, юр. адреса: 79010, м.Львів, вул.Карбишева,9/13, фактична адреса: 79019, м.Львів, вул.Східна,45, - 5382,68грн. основного боргу, 607,53грн. пені, 322,96грн. втрат від інфляції, 133,17грн. 3% річних, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           

Повне рішення складене 21.02.2011року.