Рішення № 139002281, 12.08.2026, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/610/25

Номер провадження № 2-а/699/10/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Івашкової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Корсунь-Шевченківський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Корсунь-Шевченківський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Позовна заява обґрунтована тим, що 08.04.2025 з місцевого відділу ДВС ОСОБА_1 дізнався про наявність постанови від 14.02.2025 № 354 щодо нього.

Позивач вказує, що у цій постанові зазначено, що близько 8:20 (дата події в постанові не зазначена) по АДРЕСА_1 під час перевірки, на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого сержанта ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не пред`явив свій військово-обліковий документ по причині його відсутності» і цим порушив обов`язок, передбачений в абз. 3 пункту 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КупАП.

Позивач зазначає, що перевірка його військово-облікових документів проводилась неодноразово протягом січня-квітня 2025 року. Оскаржувану постанову ОСОБА_1 вважає такою, що не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки відсутні докази вчинення ним адміністративного правопорушення. Викладені у постанові обставини не відповідають фактичним обставинам, оскільки протиправної, винної дії чи бездіяльності, вказаної в оскаржуваній постанові, ним вчинено не було, отже постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Підставою для прийняття оскаржуваної постанови у відношенні позивача має бути акт про відсутність військово-облікового документу та протокол про адміністративне правопорушення, проте такі документи у нього відсутні, оскільки вони йому не надавались.

Також позивач звертає увагу, що уповноважені представники ТЦК та СП під час перевірки військово-облікових документів, фіксування порушень, мають застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції автоматичної фото- та відеофіксації.

Однак у оскаржуваній постанові відсутні посилання на фото- та відеофаксацію вчинення порушення.

Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Проте його належним чином не було зафіксовано

Не погоджуючись зі змістом постанови від 14.02.2025 ОСОБА_1 подав до суду цей позов, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 354, винесену 14.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП, а провадження у справі про притягнення закрити.

Крім цього, позивач також просив поновити пропущений строк звернення до суду щодо оскарження спірної постанови.

Ухвалою від 24.03.2026 відкрито провадження у даній справі, розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Поновлено ОСОБА_1 строк для подачі цього позову до суду.

Сторона відповідача, не погодившись з пред`явленим позовом, подала відзив, у якому зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10-1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, який був чинним як на день вчинення правопорушення, так і на день винесення постанови.

Дійсно, у оскаржуваній постанові відсутня дата вчинення правопорушення. Ця механічна описка була виправлена постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.04.2026 № 354/1. Проте дата вчинення правопорушення підтверджується іншими матеріалами справи, а саме протоколом, підписаним ОСОБА_4 , та поясненнях 2 свідків.

Відповідач також зазначив, що не відповідає дійсності твердження ОСОБА_4 про відсутність доказів вчинення правопорушення. У протоколі маються власноручні пояснення ОСОБА_4 про відсутність зауважень до протоколу. Отже, викладені у протоколі обставин і суть правопорушення він підтвердив.

Крім того, у справі є пояснення свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_2 про те, що близько 8 год. 20 хв. 04.02.2025 по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 відмовився на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 пред`явити військово-обліковий документ.

З урахуванням зазначеного, сторона відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

Учасники справи про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, за змістом наявної у справі заяви просив позов розглядати без його участі. Позов підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, за змістом відзиву просив справу розглядати без їх участі.

Від третьої особи також надійшла заява про розгляд справи без їх представника, позицію щодо позову не висловлювали.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки жоден з учасників справи у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

04.02.2025 офіцер ІНФОРМАЦІЯ_2 майор ОСОБА_6 , керуючись статею 235 КУпАП склав протокол вих № 729 про те, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 04.02.2025 близько 08.20 год по АДРЕСА_1 під час перевірки на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не пред`явив свій військово-обліковий документ по причині його відсутності, чим порушив абз. 3 пункту 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487. Був переданий у розшук 02.08.2024.

Таким чином у діях ОСОБА_1 вбачався склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме порушення військовозобов`язаним правил військового обліку, вчинене в особливий період.

За змістом протоколу факт вчинення правопорушення підтверджують свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Також у протоколі зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 прав передбачених ст. 268 КУпАП та положення ст 63 Конституції України, а також повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 15.30 год 14.02.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 (вкзано адресу).

Протокол містить власноручний підпис ОСОБА_1 та його письмові пояснення, за змістом яких він не має зауважень до протоколу.

У протоколі наявний підпис ОСОБА_1 про отримання другого примірника протоколу.

Відповідно до письмових пояснень свідків лейтенанта поліції ОСОБА_7 та старшого сержанта ОСОБА_8 04.02.2025 під час відпрацювання по оповіщенню населення 04.02.2025 близько 08.20 год по АДРЕСА_1 виявлено, що ОСОБА_1 порушив обов`язок військовозобов`язаного мати при собі та пред`явити за вимогою представника Р(М)ТЦК та СП або поліцейського військово-обліковий документ. Військовозобов`язаний ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 для з`ясування обставин порушення Правил військового обліку.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 від 14.02.2025 № 354, яка підписана т.в.о. центру ОСОБА_9 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме порушення військовозобов`язаним правил військового обліку, вчинене у особливий період. На ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

За змістом постанови суть порушення полягала у тому, що ОСОБА_1 близько 8:20 по АДРЕСА_1 під час перевірки, на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого сержанта ОСОБА_2 , не пред`явив свій військово-обліковий документ по причині його відсутності. Цим він порушив обов`язок, визначений в абз. 3 пункту 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.

У постанові вказано, що ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав.

Винність ОСОБА_1 підтверджується пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Дата вчинення правопорушення у постанові не зазначена.

Після відкриття провадження у справі постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 від 24.04.2026 № 354/1 виправлено описку у абзацах 1, 7, 8 мотивувальної частини оскаржуваної постанови, після часу «8:20» додано текст «4 лютого 2025 року».

У силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Положеннями статтей 1, 2, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за декілька різних правопорушень, які розмежовані відповідними частинами даної статті.

У оскаржуваній постанові відносно ОСОБА_1 вказано, що ним вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

Стаття 210КУпАП передбачала адміністративну відповідальність за:

- порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 1);

- повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 2);

- вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 3).

Відповідно до примітки положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

У оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, яким визначено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», оголошено про загальну мобілізацію, тому з цього часу діє особливий період.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1 ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 258 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до змісту позову позивач уважає оскаржувану постанову незаконною.

Разом з тим відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_11 інкримінованого правопорушення. Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, протокол та письмові пояснення свідків, один із яких є посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , а інша поліцейською, які здійснювали оповіщення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З приписів п. 1 ст. 247 КУпАП вбачається, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об`єкту; б) об`єктивної сторони; в) суб`єкту; г) суб`єктивної сторони.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Для встановлення факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідач повинен був з`ясувати відсутність у ОСОБА_1 військово-облікового документа.

Однак в порушення ст.ст. 251, 255 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП у порушення примітки до вказаної статті не було встановлено всі обставини, які підлягають з`ясуванню, що не було спростовано відповідачем.

Зі змісту цієї норми вбачається, що законодавець виключив можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку у випадку, якщо орган, який веде такий облік (ТЦК та СП), мав чи міг мати об`єктивну технічну можливість отримати необхідні персональні та облікові дані особи в електронному вигляді через систему взаємодії з іншими державними реєстрами. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого в силу ч. 2 ст. 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, не надано суду жодних доказів того, що станом на 04.02.2025 у державного органу була відсутня технічна можливість перевірити статус позивача та його військово-облікові дані через Єдиний державний реєстр «Оберіг» чи шляхом інформаційної взаємодії з іншими реєстрами.

Відповідно до письмових пояснень свідків для з`ясування обставин порушення ОСОБА_1 . Прави військового обліку його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де уповноважені особи могли перевірити наявність його військово-облікових документів.

Однак матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей про формування електронних запитів, витягів з реєстру «Оберіг» або технічних рапортів про неможливість доступу до бази даних під час перевірки позивача.

При цьому, суд звертає увагу на те, що складення акта про відсутність військово-облікового документа, про який зазначає позивач, положеннями законодавства не передбачено.

Разом з тим, відповідно до абз 2 ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у редакції станом на дату вчинення інкримінованого правопорушення, під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Проте відеофіксація процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів у цьому випадку не здійснювалася, а свідками правопорушення є особи, які вимагали пред`явити документ.

Таким чином судом установлено відсутність первинного акта фіксації правопорушення, відсутність технічних засобів контролю (відеозапису) та пряму заборону, встановлену приміткою до ст. 210 КУпАП.

Водночас, за змістом вступної частини оскаржуваної постанови матеріали адміністративної справи розглянув начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Однак підписав її т.в.о. начальника Миколо Гетьман.

Крім того, у постанові не вказано дату вчинення правопорушення. Та хоча стороною відповідача 24.04.2026 винесено постанову про виправлення описки, проте указане положеннями КУпАП не передбачено. Крім того, змінивши суть обвинувачення, доказів ознайомлення особи, яку притягнуто до відповідальності, з цим до матеріалів справи не додано.

Указане в сукупності свідчить про формальне ставлення відповідача до розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас вимогами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний був надати докази правомірності своєї діяльності у силу закону. Однак таких належних доказів подано не було.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у суді жодним чином не доведено правомірності свого рішення, не надано суду доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Ураховуючи, що позивач вказує на протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому право останнього є порушеним, у зв`язку з чим воно підлягає захисту шляхом скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Щодо судових витрат необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому задовольняючи позов суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору за подачу цього позову в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 194, 242-246, 286, 295, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Корсунь-Шевченківський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , підписану т.в.о. начальника Миколою Гетьманом, від 14.02.2025 № 354 за справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження закрити, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору за подачу цього позову в розмірі 605,60 (шістсот п`ять грн 60 грн) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , інші дані суду не відомі.

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код НОМЕР_2 інші дані судом не вказуються.

Третя особа: Корсунь-Шевченківський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 35039471, місцезнаходження: вул. Гіфхорнська, 30, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 19402.

СуддяЛітвінова Г.М.