Рішення № 13900199, 16.02.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.11                                                                                 Справа № 19/10/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», м.Київ

до Виконавчого комітету Краснодонської міської ради, м.Краснодон Луганської області

про стягнення 66555 грн. 61 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Лихошва В.І., довіреність № 255-21 від 10.01.2011;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 48000,00 грн., інфляційних нарахувань в сумі 14784,00 грн. та 3% річних у розмірі 3771,61 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Неприбуття у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій (виконавець, позивач) (згідно наказу № 456 Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 10.10.2008 найменування позивача змінено на Державне підприємство „Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій”) та Виконавчим комітетом Краснодонської міської ради (замовник, відповідач) 17.12.2007 був укладений договір № 1691 на створення і передачу науково-технічної продукції, за умовами якого замовник доручає, оплачує витрати і приймає виконану роботу, а виконавець бере на себе зобов’язання щодо виконання та здачі (передачі) робіт зі створення науково-технічної продукції за темою: Дослідження, діагностика технічного стану та принципові технічні рішення по забезпеченню нормальної експлуатації будівлі БК ім.О.Кошевого по вул.Блюхера у м.Суходольськ Луганської області.

Як вбачається з п.1.4 договору терміни початку та закінчення робіт (етапів робіт) за договором встановлюються, виходячи з моменту надання замовником вихідних даних, якщо не обумовлено технічним завданням, та перерахування авансу, передбаченого п.2.2 договору. При недотриманні зазначених умов відповідно подовжуються терміни початку та завершення робіт (етапів робіт), передбачених календарним планом.

На виконання умов договору позивач повністю виконав передбачені роботи і передав їх замовнику за актом здавання-приймання науково-технічної продукції № 302/503 від 26.05.2008.

Відповідно до п.2.1 договору за створену продукцію згідно з договором замовник перераховує виконавцеві відповідно до протоколу про договірну ціну, що є невід’ємною частиною цього договору 48000,00 грн., в тому числі ПДВ 8000,00 грн.

Після підписання договору замовник зобов’язаний протягом 10 календарних днів перерахувати на рахунок виконавця аванс у розмірі 30% вартості робіт на суму 14400,00 грн., в тому числі ПДВ 2400,00 грн. (п.2.2 договору).

Оплата проводиться поетапно відповідно до календарного плану на підставі актів здавання-приймання робіт, виходячи з фактичної їх вартості (п.2.3 договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що замовник протягом 5 днів з дня одержання акта здавання-приймання робіт та звітних матеріалів, зазначених календарним планом договору, зобов’язаний направити виконавцю підписаний акт здавання-приймання продукції і оплатити його протягом 10 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони підписали акт № 302/503 здачі-приймання науково-технічної продукції без будь-яких заперечень та зауважень 26.05.2008 (а.с.19).

Відповідач взятих на себе зобов”язань не виконав, вартість виконаних робіт не оплатив, у зв”язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 48000,00 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Статтею 331 Господарського кодексу України передбачено, що за договором на створення і передачу науково-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (далі - НДДКР), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.

Ті ж самі вимоги містить в собі ст.892 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.894 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Пункт 3 ч.1 ст.898 Цивільного кодексу України також передбачає, що замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач протягом тривалого часу направляв на адресу відповідача: претензію № 255-3305 від 22.10.2008 стосовно сплати заборгованості (а.с.20), яка отримана останнім 27.10.2008 (а.с.21); лист № 255-843 від 27.03.2009 з вимогою оплатити заборгованість (а.с.22), отриманий 30.03.2009 (а.с.24); претензію № 255-3774 від 28.12.2009 (а.с.25), отримана 05.01.2010 (а.с.26); претензію № 255-2026 від 12.08.2010 (а.с.27), отримана 26.08.2010 (а.с.28); лист № 255-3647 від 03.11.2010 (а.с.29), отриманий 11.11.2010 (а.с.30), але всі вони залишені без відповідей та задоволення.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем обгрунтовано нараховані відповідачу 3% річних за період з 06.06.2008 по 17.01.2011 у розмірі 3771,61 грн. та інфляційні нарахування за період з червня 2008 року по грудень 2010 року у розмірі 14784,00 грн.

За вказаних обставин вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.02.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області, Луганська область, м.Краснодон, пл.Леніна, б.8 , код 04051939 на користь Державного підприємства „Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій”, м.Київ, вул.Івана Клименка, б.5/2, код 02495431 заборгованість у сумі 48000 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у розмірі 14784 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 3771 грн. 61 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 665 грн. 56 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 21.02.2011.

Суддя                                                             Т.В.Косенко