Рішення № 139001929, 13.08.2026, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/373/26

номер провадження 2/558/283/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

13 серпня 2026 року селище Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., за участі секретаря судових засідань Ковальської Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №570218-КС-001 від 6 грудня 2025 року в розмірі 81360,00 гривень.

В позовній заяві позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») вказує про те, що між ним та відповідачем ОСОБА_1 6 грудня 2025 року було укладено договір №570218-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, що підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач ОСОБА_1 прийняв пропозицію ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на укладення договору №570218-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено відповідачеві ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6267 на номер телефону НОМЕР_1 , котрий зазначено відповідачем у своїй анкеті в особистому кабінеті. Таким чином, 6 грудня 2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір №570218-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до договору №570218-КС-001 про надання кредиту відповідачеві ОСОБА_1 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надано кредит в розмірі 24000,00 гривень на строк 24 тижні, зі сплатою відсотків у розмірі 1% за кожен день користування кредитом, в порядку та строки визначені договором. Дата повернення кредиту - 23 травня 2026 року. Грошові кошти позивачем надавалися позичальникові на засадах строковості, поворотності та платності.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» виконало свої зобов`язання за договором №570218-КС-001 про надання кредиту та надало відповідачеві ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 24000,00 гривень шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 .

Проте, відповідач ОСОБА_1 не виконував свої зобов`язання за договором №570218-КС-001 про надання кредиту, а тому станом на 8 червня 2026 року утворилась заборгованість в розмірі 81360,00 гривень, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 24000,00 гривень, суми прострочених платежів по процентах - 40560,00 гривень, суми заборгованості по відсотках нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України - 12000,00 гривень, суми прострочених платежів за комісією - 4800,00 гривень.

З вказаних підстав у позовній заяві позивач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь 81360,00 гривень заборгованості за договором № 570218-КС-001 про надання кредиту, а також понесені судові витрати в розмірі 2662,40 гривень.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 10).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, хоч про час та місце судового розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку шляхом надіслання судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача та розміщення оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Причини неявки в судові засідання відповідач не повідомив, клопотань про проведення судового розгляду справи без його участі, відкладення судового засідання, чи відзиву на позов, до суду не подавав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про вирішення справи у заочному розгляді, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності за внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.

У позовній заяві позивачем ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заявлено клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» письмові докази, що належать до банківської таємниці, зокрема: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 ; письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 6 грудня 2025 року (дати видачі кредиту) по 23 травня 2026 року (дати закінчення терміну кредитування за договором №570218-КС-001 від 6 грудня 2025 року).

Таке клопотання позивача було задоволено судом.

В ході розгляду справи сторони (їх представники) інших заяв та/чи клопотань по суті справи до суду не подавали.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надавати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу вимог ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Судом встановлено, що 6 грудня 2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №570218-КС-001 про надання кредиту (а.с. 19-28, 29-30, 40, 50, 51).

Такий кредитний договір було укладено шляхом обміну сторонами електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

П. 2 ч. 1 ст. 12 цього Закону визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 2.1 договору № 570218-КС-001 розмір кредиту складає 24000,00 гривень.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за договором виконало та надало йому кредит в сумі 24000,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджується дослідженими судом розрахунком заборгованості (а.с. 12-13), інформаційною довідкою ТОВ «ПРОФІТГІД» про здійснення переказу грошових коштів (а.с. 52), повідомленням АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 30 липня 2026 року (а.с. 105).

Відповідно до п. 2 договору № 570218-КС-001 про надання кредиту, кредит надається строком на 24 тижні; стандартна процентна ставка - 1% фіксована; комісія за надання кредиту - 4800,00 гривень. Дата повернення кредиту - 23 травня 2026 року (а.с.19-20).

Дослідженими доказами по справі встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання перед позивачем щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та комісії за надання кредиту у встановлений договором строк не виконав.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом (а.с. 12-13) встановлено, що наданий 6 грудня 2025 року позивачем ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» кредит відповідачеві ОСОБА_1 в розмірі 24000,00 гривень, відповідач не повернув, не сплатив 4800,00 гривень комісії за надання кредиту, 40560,00 гривень відсотків за користування кредитом, а також 12000,00 гривень заборгованості по відсотках, що нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України, що згідно розрахунку складає 81360,00 гривень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з наявних у справі письмових доказів відповідач ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту в розмірі 24000,00 гривень, сплаті відсотків в сумі 40560,00 гривень і сплаті 4800,00 гривень комісії за користування кредитом, у строк встановлений згідно умов договору №570218-КС-001 про надання кредиту від 6 грудня 2025 року.

ОСОБА_1 не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, тому наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.

Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку фінансовій установі не повернуті. Тож відповідач не виконав обов`язок з повернення кредитних коштів і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку.

З урахуванням встановлених обставин справи, досліджених доказів по справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором № 570218-КС-001 про надання кредиту від 2 грудня 2025 року в розмірі 69360,00 гривень, з яких: 24000,00 гривень - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 40560,00 гривень - сума прострочених платежів по процентах, 4800,00 гривень - сума прострочених платежів за комісією.

Щодо решти позовних вимог, то суд вважає за необхідне зауважити таке.

Позивач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь також 12000,00 гривень заборгованості за відсотками, що нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

П. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.

Враховуючи, що кредитний договір №570218-КС-001 укладено сторонами 6 грудня 2025 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач підлягає звільненню від обов`язку сплати платежів, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України.

Враховуючи вказані обставини справи, вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача 12000,00 гривень заборгованості за відсотками, що нараховані на підставі ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим у задоволенні таких позовних вимог позивача необхідно відмовити.

За вказаних обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 570218-КС-001, що укладений 6 грудня 2025 року, підлягають до задоволення частково, в розмірі 69360,00 гривень.

Позивачем понесені судові витрати, що складають 2662,40 гривень судового збору, сплаченого на час подання до суду позовної заяви (а.с. 1).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд покладає на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2269,71 гривень (69360,00 гривень х 2662,40 гривень : 81360 гривень = 2269,71 гривень), тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог позивача, оскільки понесення таких витрат позивачем підтверджено документально.

Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору немає.

У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на положення ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626, 628, 1049, 1050 ЦК України.

Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст.ст. 512, 526, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 247, 258, 259, 265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором про надання кредиту №570218-КС-001 від 6 грудня 2025 року в розмірі 69360,00 (Шістдесят дев`ять тисяч триста шістдесят) гривень, що складається з: 24000,00 гривень - прострочених платежів по тілу кредиту, 40560,00 гривень - прострочених платежів за відсотками, 4800,00 гривень - суми прострочених платежів за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 2269,71 гривень сплаченого судового збору.

В решті позовних вимог позивача - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 13 серпня 2026 року.