Рішення № 13900187, 17.02.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.11 Справа № 6/357

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзпромінвестдонбас" , м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторг", м. Антрацит Луганської області

про стягнення 167 886 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача –Дегтярьова І.В., дов. № 914 від 13.12.2010;

від відповідача –не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 167 886 грн. 00 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання тричі не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: м. Антрацит Луганської області, вул. Леніна, 12, у зв’язку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

25.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрторг»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзпромінвестдонбас" (Покупець) було укладено договір поставки № 25/01-01.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору відповідач зобов'язався передати у власність позивача вугільну продукцію, а позивач в свою чергу зобов'язався прийняти вказане вугілля та оплатити його вартість на умовах договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що найменування, об'єм поставки, якісні характеристики вугілля, його асортимент, дольове співвідношення за марками, розмірами кусків на кожний конкретний місяць поставки оговорюються сторонами у специфікаціях до договору, які підписуються до початку відповідного місяця поставки.

Згідно додатку від 27.04.10, який є специфікацією до договору поставки № 25/01-01 від 25.01.2008р сторони домовилися про поставку у квітні-травні 2010р вугільної продукції марки АШ зб. (0-6) в обсязі 15 000 тон за ціною 550,00 грн. за 1 тону на загальну суму 8 250 000,00 грн.

Згідно додатку від 05.05.10 до договору сторони домовилися про поставку у травні 2010р. вугільної продукції марки АКО (25-100) в обсязі 1 000 тон за ціною 870,00 грн. за 1 тону на загальну суму 870 000,00 грн.

Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунки за поставлене вугілля здійснюється позивачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок відповідача в розмірі:

- 70% передоплата;

- 30% після отримання результатів аналізу вугілля незалежною контролюючою організацією Вантажоотримувачем на станції призначення.

Позивачем за період з 27.04.10 (з дати початку дії Специфікації) по 01.06.10 було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача загальну суму грошових коштів за вугілля в розмірі 7 299 000 грн. 00 коп.

В результаті виконання договірних зобов'язань з поставки товару у квітні та травні 2010р., відповідач здійснив позивачу поставку вугілля марки АШ зб. (0-6) в обсязі 12 529,08 тон на загальну суму 6 890 994,00 грн. та марки АКО (25-100) в обсязі 276 тон на загальну суму 240 120,00 грн., а всього на суму - 7 131 114 грн. 00 коп.

Разом з цим, поставка вугілля за видатковою накладною № 0000168 від 26.05.2010р. на суму 341 550,00 грн. здійснювалась відповідачем за наявності часткової попередньої оплати в сумі 152 086,00 грн.

28.05.2010р., згідно видаткової накладної № 0000170, відповідачем було поставлено позивачу вугілля марки АШ зб. в кількості 403 тонн на суму 221 650,00 грн. без наявності попередньої оплати. В свою чергу, позивач 01.06.2010р перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 579 000,00 грн.

Виходячи з наведених обставин, за розрахунком позивача станом на 02.06.10 у нього утворилась переплата в сумі 167 886 грн. 00 коп., але відповідач вугілля на вказані с уму не поставив, у зв’язку з чим зазн7ачені кошти залишилися у відповідача.

З метою отримання вказаних коштів позивач звертався до відповідача з претензією від 25.11.10 яка була залишена без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не повернув надмірно перераховані кошти, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким просить стягнути з відповідача грошові кошти в порядку ст.1212 ЦК України у сумі 167 886 грн. 00 коп.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.1212 ЦК України особа, яка одержала майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути безпідставно придбане майно цій особі. В той же час особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстави, за якими воно було отримано, з часом відпали.

Згідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як було наведено вище, 25.01.08 між сторонами у справі укладено договір поставки № 25/01-01 від 25.01.08, за умовами якого відповідач зобов’язався поставити, а позивач –прийняти та оплатити вугільну продукцію на умовах договору.

Умовами вказаного договору була передбачена передплата вугільної продукції в розмірі 70%.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач здійснював поставку вугілля позивачу як при наявності попередньої оплати так і без неї.

Так, за період квітень –травень 2010 року відповідач здійснив позивачу поставку вугілля марки АШ зб. (0-6) в обсязі 12 529,08 тон на загальну суму 6 890 994,00 грн. та марки АКО (25-100) в обсязі 276 тон на загальну суму 240 120,00 грн., а всього на суму - 7 131 114 грн. 00 коп.

В той же час, за доводами позивача, поставка вугілля за видатковою накладною № 0000168 від 26.05.2010р. на суму 341 550,00 грн. була здійснена відповідачем за наявності лише частини попередньої оплати в сумі 152 086,00 грн.

Крім цього, без наявності передплати, згідно видаткової накладної № 0000170 від 28.05.10 відповідач поставив позивачу вугільний концентрат на суму 221 650,00 грн.

Тобто, усього за вказаними накладними позивач поставив продукції на загальну суму 563 200 грн. 00 коп. (341550,00 +221650,00).

З метою оплати вказаною продукції, отриманої за наведеними вище накладними, позивач 01.06.10 за платіжним дорученням № 1066 перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 579 000,00 грн. (усього оплата була здійснена на суму 731 086 грн., з урахуванням залишку передплати в сумі 152 086,00).

Виходячи з наведених розрахунків та доводів позивача, станом на 02.06.10 за ним утворилась переплата в сумі 167 886 грн. 00 коп., але поставка товару на вказану суму відповідачем здійснена не була.

Зазначені обставини відповідачем не спростовані, доводи відповідача не оспорені.

З метою отримання коштів в сумі 167 886 грн. 00 коп. позивач направив відповідачу претензію від 25.11.10 за № 884, яка була залишена без відповіді та задоволення.

Як було наведено та вбачається із матеріалів справи поставка продукції здійснювалася на підставі специфікацій, але кошти в сумі 167 886 грн. 00 коп. були сплачені позивачем надмірно без урахування кількості вугілля та його вартості.

Відповідачем вказаний факт не спростований.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи, позов слід задовольнити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторг", м. Антрацит Луганської області, вул. Леніна, 12, код 30008040, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзпромінвестдонбас" , м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22 «а», код 31226834, переплату у сумі 167 886 грн. 00 коп., держмито у сумі 1 678 грн. 86 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 22.02.2011.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько