Ухвала суду № 138999867, 13.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/14911/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №440/14911/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №440/14911/24, що набрало законної сили 22 вересня 2025 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасувати розпорядження Відділу з питань призначення пенсій та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25 листопада 2024 року № 3992/1600-0203-11. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення / перерахунок пенсії від 28 жовтня 2024 року та призначити їй пенсію в разі втрати годувальника з 28 жовтня 2024 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП59371/13821 від 05 вересня 2024 року у відповідності до вимог статей 36, 43, 45 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та виплатити пенсію з урахуванням проведених виплат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 по справі №440/14911/24 залишено без змін. /а.с. 68-78/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року клопотання позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №440/14911/24 - задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати протягом одного місяця з дати отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №440/14911/24.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №440/14911/24. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №440/14911/24 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у строк протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №440/14911/24.

15 липня 2026 року до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №440/14911/24.

Звіт переданий головуючому судді Сич С.С. 03 серпня 2026 року.

16 липня 2026 року до суду надійшли заперечення позивача на звіт /а.с. 153-154/, у яких позивач зазначає, що станом на 16 липня 2026 року рішення суду залишається не виконаним та просить накласти штраф на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розглянувши звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №440/14911/24, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Окрім того, в Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України значив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відтак, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.

Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною третьою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Згідно з частиною першою статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Частиною другою статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Відповідно до частини третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Частиною першою 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до положень частини другої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (частина третя статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (частина четверта статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною п`ятою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (частина 11 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України).

У звіті Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №440/14911/24 /а.с. 145-147/ відповідачем зазначено, що Головним управлінням здійснено орієнтовний розрахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №440/14911/24, але можливість виконання рішення суду за допомогою програмного комплексу підсистеми ПВП ДКГ не реалізовано. Головним управлінням до Пенсійного фонду України надіслано запит від 11.02.2026 за вих. №1600-0307 5/11402 з приводу порядку виконання рішення суду в аналогічному випадку та надання практичної допомоги щодо його реалізації в підсистемі ПВП ДКГ до його реалізації в підсистемі ПВП ДКГ. Станом на 15.07.2026 відповідь від Пенсійного фонду України на цей запит не надходила.

Як встановлено судом, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області складено протокол за пенсійною справою 1601029431 (Мінофорони) від 01.11.2024 про призначення ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника з 28 жовтня 2024 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП59371/13821 від 05 вересня 2024 року /зворот а.с. 150/, після цього складено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у разі втрати годувальника з 01.03.2025, згідно якого розмір пенсії обраховано в сумі 11826,66 грн. /а.с. 151/ та розрахунок на доплату пенсії за пенсійною справою №1601029431 ОСОБА_1 за період листопад 2024 року - січень 2026 року на суму 73455,28 грн. /зворот а.с. 151/.

Однак, при відправці перерахунку виникла помилка контролю технічних сум по судовому рішенню та неможливість реалізації в підсистемі ПВП ДКГ, у зв`язку з чим відповідач звернувся до Пенсійному фонду України з листом від 11.02.2026 №1600-0307-5/11402 про надати роз`яснення щодо порядку призначення пенсії та надання практичної допомоги щодо його реалізації в підсистемі ПВП ДКГ /а.с. 152/.

Пенсійний фонд України станом на час подання цього звіту не надав відповідь Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області, технічна проблема не була усунута.

Отже, відповідачем не виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №440/14911/24.

Відповідно до підпункту 6 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань забезпечення функціонування інформаційно-аналітичної системи соціального страхування.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Положення про Єдину інформаційну систему соціальної сфери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 404 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 р. № 1130), Єдина система - інформаційно-комунікаційна система, що безпосередньо забезпечує реалізацію функцій суб`єктів Єдиної системи, інформаційну підтримку і супровід їх діяльності та є сукупністю взаємозв`язаних загальних і функціональних підсистем, програмно-інформаційних комплексів, програмно-технічних засобів, які забезпечують логічне поєднання відповідних інформаційних ресурсів, обробку та захист інформації, електронну інформаційну взаємодію.

Відтак, саме на Пенсійний фонд України, в не на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, покладено обов`язок забезпечення функціонування інформаційно-аналітичної системи соціального страхування.

Отже, на час подання звіту відповідач вжив заходи, спрямовані на виконання рішення суду, однак, рішення суду не виконано через технічну причину, усунути яку відповідач самостійно не може.

Аналізуючи причинно-наслідковий зв`язок невиконання у повному обсязі рішення суду, суд вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях відповідача та його керівника та відповідно робить висновок про недоцільність застосування до нього штрафних санкцій.

Разом з тим, оскільки рішення суду у справі не виконано, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №440/14911/24.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини третьої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №440/14911/24 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №440/14911/24.

На підставі наведеного, керуючись статтями 229, 248, 256, 294, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №440/14911/24.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №440/14911/24 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №440/14911/24.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.С. Сич