Ухвала суду № 138999862, 13.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2881/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 від 02.08.2026 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 16.04.2026 у справі №440/2881/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 вищезазначений позов задоволено. Суд визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нездійснення з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, відображених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.01.2026 №ФП80242/1473 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії.

Рішення суду набрало законної сили 19.05.2026.

Виконавчий лист у справі №440/2881/26 виданий 11.08.2026.

03.08.2026 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить суд у порядку ст. 383 КАС України визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, вчинені на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі №440/2881/26, зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надати суду докази вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення у справі №440/2881/26.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду цю заяву передано на розгляд 03.08.2026.

При вирішенні цієї заяви суд виходить з наступного.

Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналіз рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, свідчить на користь висновку про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, оскільки виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 1291 Конституції України.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

За правилами ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно ч. 6 ст. 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Тож правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно за наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень під час виконання рішення суду. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду, що має бути підтверджено відповідними доказами.

У зв`язку з цим суд звертає увагу на визначені законом вимоги до заяви, яка подається у порядку статті 383 КАС України, зокрема необхідність надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, що слід розцінювати не як формальні вимоги, а як важливу складову звернення, яка надає суду можливість визначити чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.

Стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або про порушення на стадії виконання прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.

Зі змісту цієї статті випливає висновок про те, що як крайній захід для захисту прав позивача (стягувача у виконавчому провадженні), на користь якого ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.

Однак перед тим як подати таку заяву стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень вчинити усі можливі дії на його виконання. У випадку ж коли боржник добровільно не виконує рішення суду стягувач має перш за все скористатися передбаченими законодавцем механізмами виконання судового рішення у примусовому порядку відповідно до вимог Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження", і лише після того як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді у такої особи виникає право на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Саме тому перед початком здійснення заходів судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення у примусовому порядку. Звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою подання заяви в порядку статті 383 КАС України.

Наведені вище висновки суду узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №807/220/18, від 21.03.2019 у справі №805/1458/17, від 08.11.2024 у справі №340/222/20.

Всупереч наведеному, як свідчать матеріали справи, позивач до заяви від 02.08.2026 не надав доказів звернення рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі №440/2881/26 до примусового виконання або доказів відкриття виконавчого провадження, хоча виконавчий лист у цій справі виданий стягувачу ще 11.08.2026.

Оскільки ОСОБА_1 не виконала вимог частини другої статті 383 КАС України, що є обов`язковою для суду передумовою прийняття до розгляду такої заяви, то звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України наразі є передчасним.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 від 02.08.2026 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 16.04.2026 у справі №440/2881/26.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 256, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 від 02.08.2026 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 16.04.2026 у справі №440/2881/26 - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів до Другого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЄ.Б. Супрун