Ухвала суду № 138999397, 14.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18218/26

УХВАЛА

14 серпня 2026 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., розглянувши у порядку письмового провадження заяву відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП: 44069166 ) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення суми заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яка обґрунтована тим що спір має виняткове значення з огляду на значний розмір заявленого до стягнення податкового боргу. Також відповідач вказує на незгоду з позовними вимогами, необхідність подання додаткових доказів, залучення адвоката та проведення економічної експертизи, у зв`язку з чим вважає, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч.3 ст.257 КАС України суд при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 2 ст.257 КАСУ встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Частина 4 ст.257 як і ч.4 ст.12 КАС України встановлює перелік справ які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

З урахуванням зазначених критеріїв, а також враховуючи те, що дана адміністративна справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч.4 ст.12 КАС України), ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами справи в порядку ст.262 КАС України.

Як вбачається зі змісту поданого клопотання, відповідач обґрунтовує необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження значним розміром заявленого до стягнення податкового боргу, незгодою із позовними вимогами, наміром подати додаткові докази, залучити адвоката та ініціювати проведення економічної експертизи.

Разом із тим наведені доводи не є достатніми для висновку про неможливість розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, сама по собі значна сума заявлених позовних вимог не є визначальною підставою для переходу до загального позовного провадження, оскільки відповідно до положень КАС України вирішальне значення має не лише розмір спірної суми, а й характер спірних правовідносин, складність фактичних обставин та необхідність здійснення процесуальних дій, притаманних саме загальному позовному провадженню.

Суд зазначає, що предметом даного спору є стягнення податкового боргу, а обставини, які підлягають встановленню під час розгляду справи, можуть бути з`ясовані на підставі письмових доказів, поданих сторонами. При цьому відповідач не позбавлений процесуального права подати відзив на позовну заяву, додаткові пояснення, заперечення, письмові докази, а також інші заяви та клопотання у строки та порядку, визначених Кодексом адміністративного судочинства України.

Посилання відповідача на те, що позовні вимоги ґрунтуються виключно на інтегрованих картках платника, а також його незгода із розрахунком податкового боргу, свідчать про наявність спору між сторонами щодо правомірності заявлених позовних вимог, однак самі по собі не свідчать про підвищену складність справи або неможливість її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Не може бути підставою для задоволення клопотання і посилання відповідача на намір залучити адвоката та експерта для проведення економічної експертизи, оскільки зазначені доводи мають припущений характер. Відповідачем не наведено жодних конкретних обставин, які б свідчили про необхідність призначення судової експертизи саме на даній стадії розгляду справи, не обґрунтовано, які саме обставини неможливо встановити без спеціальних знань та чому такі обставини не можуть бути підтверджені іншими належними та допустимими доказами.

Крім того, суд звертає увагу, що у клопотанні відповідач помилково посилається на положення частини шостої статті 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення, хоча питання визначення категорій справ, які розглядаються за правилами спрощеного чи загального позовного провадження, врегульовано статтею 12 Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас зазначена неточність не впливає на вирішення поданого клопотання по суті.

Оцінюючи наведені заявником доводи у їх сукупності та враховуючи критерії, визначені частиною третьою статті 257 КАС України, суд доходить висновку, що характер спірних правовідносин, предмет доказування, кількість учасників справи та обсяг доказів не свідчать про таку складність спору, яка б обумовлювала необхідність його розгляду за правилами загального позовного провадження. Відповідачем не наведено об`єктивних обставин, які б унеможливлювали всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому суд зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження не обмежує процесуальних прав сторін, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, та не позбавляє їх можливості подати всі необхідні докази, письмові пояснення, заперечення та інші процесуальні документи для належного захисту своїх прав та інтересів.

Суд також враховує, що посилання відповідача на значний розмір заявлених до стягнення коштів не свідчить про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Положення пункту 4 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено обов`язковий розгляд за правилами загального позовного провадження справ щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у визначеному законом розмірі, до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки предметом розгляду у цій справі є позов контролюючого органу про стягнення податкового боргу, а не спір щодо оскарження відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи № 420/18218/26 за правилами загального позовного провадження, у зв`язку з чим у його задоволенні слід відмовити.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany (Аксен проти Німеччини), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом даної справи шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у заявах по суті справи, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження з мотивів наведених відповідачем відсутні, а тому в задоволенні заяви відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 166, 167, 262, 241, 243, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП: 44069166 ) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення суми заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Д.К.Василяка