Ухвала суду № 138999185, 14.08.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14055/26

Провадження № 2/357/8775/26

У Х В А Л А

14.08.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Сомок О. А. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від представника позивача адвоката Пакала Антона В`ячеславовича надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності, в якій позивач просить:

- встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з січня 2018 року до моменту смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- визнати за ОСОБА_1 , право власності на одну другу частку земельної ділянки: кадастровий номер кад.н. 3220488300:01:002:0379, площею 0.1 ГА, що розташована у Київській обл., Білоцерківському районі, с. Фурси та одну другу частки транспортного засобу автомобіля марки Skoda Kodiaq д.н.з. НОМЕР_1 дата реєстрації 03.08.2024 року, як на майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, набуте за час спільного проживання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

Дослідивши матеріали позовної заяви на предмет дотримання процесуального законодавства під час звернення до суду, суд приходить до висновків про те, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статтей 175, 177 ЦПК України.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

В позовній заяві представник позивача зазначає, що дана позовна заява не містить вимог майнового характеру та долучає квитанцію про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Проте, заявлена позивачем вимога про визнання права власності на одну другу частку земельної ділянки: кадастровий номер 3220488300:01:002:0379, площею 0.1 ГА, що розташована у Київській обл., Білоцерківському районі, с. Фурси та одну другу частки транспортного засобу автомобіля марки Skoda Kodiaq д.н.з. НОМЕР_1 дата реєстрації 03.08.2024 року, як на майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, набуте за час спільного проживання, є майновою вимогою і підлягає грошовій оцінці.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17).

При цьому суд не наділений правом визначати ціну позову, у зв`язку з чим позивачі повинні надати суду оцінку (висновок про вартість) будинку на день подачі позову.

Згідно з пунктами 2, 9,10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, -загальною сумою всіх вимог.

Суддя звертає увагу на те, що вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

До позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп. за дві вимоги немайнового характеру. Однак, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру та одну майнового характеру.

Відповідно до пп. 1, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) і та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640,00 грн).

У разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову стосовно спірного майна, у такому разі слід вважати встановленим судом, що належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті в сумі 16640,00 грн.

У встановлений в ухвалі суду строк, позивач повинна усунути недоліки позову шляхом зазначення ціни позову, надання до суду звіту про оцінку ринкової вартості майна на момент звернення до суду та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 1% ціни позову, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», але не менше 1331,20 грн. та не більше 16640,00 грн. або у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову стосовно спірного майна, у такому разі належить до сплати розмір судового збору за позовну вимогу майнового характеру в сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті у сумі 16640,00 грн.

Судовий збір слід сплатити з вирахуванням раніше сплаченого судового збору.

Судовий збір в розмірі зазначеному в ухвалі має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ. обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *,101;____(код) Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ) Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Згідно з вимогами ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 7 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачам.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О. А. Сомок