Ухвала суду № 138998972, 13.08.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2118/26

Провадження № 2-о/935/77/26

У Х В А Л А

13 серпня 2026 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Коростишівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту визнання батьківства, -

В С Т А Н О В И В :

До Коростишівського районного суду Житомирської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Коростишівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту визнання батьківства.

12.08.2026 судом отримані відомості про зареєстроване місце проживання заявниці.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, дійшов до наступного.

У відповідності до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема окремого провадження.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина 2 статті 315 ЦПК України).

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Такими самими критеріями керувалася Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 та від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22.

Під час вирішення питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, крім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 569/7589/17).

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина четверта статті 315 ЦПК України, частина шоста статті 294 ЦПК України).

Отже, під час розгляду цивільних справ суди встановлюють факти, що мають юридичне значення, передбачені частиною першою статті 315 ЦПК України або інші факти, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, в порядку окремого провадження, якщо встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що мають юридичне значення, заявниця просить суд: встановити факт визнання батьківства ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чайківка, Радомишльського району, Житомирської області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно її дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов`язати Коростишівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження дитини.

В обґрунтування зазначає, що ОСОБА_1 , 3 2023 року по 2024 рік проживання разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 без реєстрації шлюбу та вела з останнім спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_3 , батьком дитини записаний ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 загинув у місті Торецьку Донецької області, про що свідчить копія свідоцтва про смерть від 24.07.2024 № 367. Факт визнання батьківства їй потрібно для оформлення відповідних виплат передбачених законодавством, у випадку загибелі військовослужбовця після його смерті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 дійшла висновку про те, що для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.

В окремому провадженні, крім заявника, участь беруть заінтересовані особи, які мають юридичний інтерес у встановленні факту, оскільки за наслідками судового розгляду даної категорії справ рішення по справі може у подальшому як вплинути на їх суб`єктивні права та обов`язки, або спонукати до вчинення дій з реалізації суб`єктивних прав заявника.

Заінтересованими особами є особи, чиї права та обов`язки щодо майна або особистих немайнових відносин зі померлим можуть бути змінені. До них належать члени сім`ї, близькі родичі, військова частина, Міністерство оборони України, а також особи, які мають майнові права. У заяві мають бути вказані їх точні дані: ПІБ, адреса, інші відомості.

Заявник не зазначив у поданій заяві про наявність чи відсутність у померлого інших чле-нів його сім`ї та близьких родичів (наприклад, дружини, батьків, дітей, братів, сестер, тощо). Зазначення у заяві відомостей про вказаних осіб необхідне у зв`язку з тим, що визнання факту батьківства може мати значення для спадкових правовідносин, у зв`язку з чим обов`язковим є залучення до справи як заінтересованих осіб близьких родичів померлого (батьків, братів, сестер, дітей тощо), тобто осіб, які є спадкоємцями померлого за заповітом або за законом, оскільки встановлення факту батьківства померлого впливає на права та обов`язки інших спадкоємців.

Оскільки відомостей про наявність чи відсутність таких осіб у заяві не вказано, суд позбавлений можливості встановити, чи вбачається або не вбачається у даній справі спір про право.

Встановлення факту батьківства є юридичним фактом, що може мати наслідком виникнення, зміну або припинення як особистих немайнових, так і майнових прав, зокрема впливати на коло спадкоємців, обсяг їх прав та обов`язків, а також інші правовідносини.

За таких обставин, рішення у справі може безпосередньо вплинути на права та обов`язки інших осіб, зокрема можливих спадкоємців померлого.

Заявником не зазначено інших заінтересованих осіб, зокрема близьких родичів (батьків, братів, сестер, дітей тощо), не наведено відомостей щодо їх наявності чи відсутності, а також не обґрунтовано, чому участь у справі лише Коростишівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є достатньою.

У зв`язку з чим заявнику необхідно зазначити всіх можливих заінтересованих осіб, права та обов`язки яких можуть бути порушені або змінені внаслідок встановлення факту батьківства (зокрема дружини, батьків, дітей, братів, сестер, можливих спадкоємців) або надати обґрунтовані пояснення щодо відсутності таких осіб.

В той же час, заявляючи вимоги про встановлення факту батьківства, заявниця не конкретизує мету встановлення даного факту. Суд зауважує, що визначення мети є необхідним для встановлення кола заінтересованих осіб, та наявності або відсутності спору про право, який належить розглядати в позовному провадженні.

Також заявник просить зобов`язати заінтересовану особу внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини, але не конкретизує які саме внести зміни та до якого актового запису про народження. А тому заявнику потрібно конкретизувати прохальну частину заяви відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793.

Таким чином, заявниці слід усунути вказані недоліки та подати уточнену заяву.

За нормою частини 9 статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суддя зауважує, що залишення заяви без руху не є обмеженням права заявника на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

За таких обставин, суддя дійшов висновку про необхідність залишення заяви без руху та надання заявниці строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 185, 258-261, 293-294, 315, 318 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Коростишівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту визнання батьківства - залишити без руху.

Надати можливість заявниці виправити недоліки в строк не більше ніж п`ять днів з дня отримання заявницею ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.

Суддя І.В. Щербаченко