Рішення № 138998974, 13.08.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/77/26

Провадження № 2-др/935/14/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 серпня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Щербаченко І.В., зі секретарем судового засідання Кумечко С.М., розглянувши заяву представника відповідача Соломонюка С. А. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 липня 2026 року позовні вимоги ТОВ " «Споживчий центр» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за договором № 01.08.2024-100000430 про надання кредиту від 04.08.2024 у розмірі 8 520.00 грн. (вісім тисяч п`ятсот двадцять гривень), яка складається із заборгованістю за тілом кредиту у розмірі 4 000 грн., за процентами у розмірі 3920,00 грн., та по комісії у розмірі 600,00 грн. та судовий збір у розмірі 1890 (одна тисяча вісімсот дев`яносто) грн. 30 коп.

Від представника відповідача Соломонюка С. А. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 935/77/26 про стягнення з ТОВ «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн., оскільки ОСОБА_1 уклала з Адвокатським бюро «Соломонюк та Партнери» договір про надання професійної правничої допомоги, відповідно до якого адвокатом було здійснено комплекс правничих послуг, спрямованих на належний захист прав та законних інтересів відповідача у даній цивільній справі. Правова допомога, надана відповідачу, не обмежувалася виключно складанням відзиву на позовну заяву, а включала повний комплекс юридичних дій, необхідних для належного здійснення захисту у суді. В даній справі заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 15 000,00 грн, що є співмірним зі складністю спору, характером спірних правовідносин, обсягом виконаної адвокатом роботи, необхідністю аналізу значної кількості нормативного матеріалу та актуальної судової практики, підготовкою процесуальних документів і здійсненням повного правового супроводу справи. Крім того, саме завдяки належному здійсненню професійного представництва інтересів відповідача суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, що свідчить про ефективність обраної правової позиції та безпосередній вплив наданої правничої допомоги на результат розгляду справи.

Представник позивача Чехун Ю. В. подала до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки сторона відповідача не надала належних докзаів, що підтверджують фактичну оплату відповідачем гонорару адвокату. Заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із ціною позову, складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 15000 грн. не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та становить надмірний тягар для позивача, тому просила зменшити розмір витрат на правничу допомогу відповідача до 3000 грн. та відповідно до пропорційно задоволених позовних вимог до 851 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином, будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Суд, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, додатки до неї та матеріали цивільної справи, приходить до такого.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 липня 2026 року позовні вимоги ТОВ " «Споживчий центр» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за договором № 01.08.2024-100000430 про надання кредиту від 04.08.2024 у розмірі 8 520.00 грн. (вісім тисяч п`ятсот двадцять гривень), яка складається із заборгованістю за тілом кредиту у розмірі 4 000 грн., за процентами у розмірі 3920,00 грн., та по комісії у розмірі 600,00 грн. та судовий збір у розмірі 1890 (одна тисяча вісімсот дев`яносто) грн. 30 коп.

Як передбачено статтею 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

В силу ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини 2 статті 140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, обсягом та витраченим часом. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2019 року у справі № 902/347/18.

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Відповідач ТОВ «Споживчий центр» подав заяву про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, посилаючись на їх необґрунтованість, недоведеність, непропорційністю до предмета та ціни позову, оскільки не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та становить надмірний тягар для позивача.

Згідно ізст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Таким чином, враховуючи наведене та положення ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача є обґрунтованими. Однак, враховуючи усі обставини спірних правовідносин у сукупності, суд не може погодитися із заявленою представником позивача сумою витрат на правову допомогу, яку позивач поніс.

Зокрема, гонорар у розмірі 15000,00 грн. визначений адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, розумність і співмірність відповідно до ціни позову. Розмір гонорару є завищеним порівняно із ціною позову.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи, її складності, ціни позову, а також результатів розгляду такої справи, заяви відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з ТОВ «Споживчий Центр» на користь ОСОБА_1 , витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 гривень.

Керуючись ст. 59 Конституції України, ст. 15, 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

В іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ТОВ «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Суддя І.В. Щербаченко