Рішення № 13899851, 16.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/3916.02.11 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія

«Віді-Страхування», с. Софіївська Борщагівка

доЗакритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м. Київ

простягнення 24 990 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаСемко В.С. - пред. по довір.

Від відповідачане зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 24 990 грн., шкода завданої транспортному засобу внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 02.02.2011р.

В судовому засіданні 02.02.2011р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог № 15/04/8.01/042-11 від 01.02.2011р. та просив суд стягнути з відповідача 22332,39 грн., оскільки, відповідачем 06.01.2011р. було сплачено 2657,61 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2011р., розгляд справи було відкладено на 16.02.2011р., у звязку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, враховуючи уточнення.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 16.02.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № АС 002813 від 23.03.2009р. у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування», застраховано автомобіль Toyota RAV4, державний номер НОМЕР_1, страхувальником є ОСОБА_1.

Відповідно до Довідки № 7/13-4369 від 30.03.2010р. Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території обласного центру (м. Одеса) та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 25.03.2010р. у м. Одеса сталась дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобілів Toyota RAV 4, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та Toyota НІ АСЕ, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2

Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_2. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення Постановою Суваровського районного суду м. Одеси від 26.04.2010р. по справі № 3-2676.

Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та визнаються судом належними доказами, якими посвідчуються наведені факти пригоди та вчинення правопорушення.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Toyota RAV 4, державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 03-033 від 18.04.2010р. спеціаліста-автотоварознавця про оцінку вартості матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження автомобіля, складає 28737,90 грн.

Відповідно до п.3 Договору страхування одним із страхових випадків є дорожньо-транспортна пригода.

Як встановлено в ході розгляду справи відповідно до Рахунку-фактури №ВПиЗУ-000108 від 30.03.2010р., Рахунку-фактури № ВПиСА-000915 від 30.03.2010р., та Актів виконаних робіт від 30.03.2010р. вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля склала 29079,64 грн. Крім того, відповідно до Рахунку № 03-033 від 30.03.2010р. вартість послуг з оцінки вартості матеріального збитку, спричиненого в результаті аварійного пошкодження автомобіля Toyota RAV 4, державний номер НОМЕР_1, склала 500 грн.

Належно засвідчені копії зазначених документів долучені до матеріалі справи.

За страховим випадком дорожньо-транспортна пригода, що сталась 25.03.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № АС 002813 від 23.03.2009р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 29579,64 грн., та в свою чергу при зазначеній в страховому акті № АС-002631 сумі матеріального збитку здійснено виплату в розмірі 29579,64 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль Toyota НІ АСЕ, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено дорожньо-транспортну подію, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Toyota RAV 4, державний номер НОМЕР_1, застрахований у ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(відповідач по справі), що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0497203.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 37.4 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Toyota RAV 4, державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВЕ/0497203), а до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування»як страховика, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року та ст.ст.1166,1191 ЦК України.

Згідно з полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0497203 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25500 грн., франшиза 510 гр.

Відповідно ст. 1194 ЦКУ особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як зазначає позивач Гранкіну В.В. була надіслана регресна вимога, відповідно до якої ОСОБА_2 27.09.2010 було здійснено відшкодування шкоди на користь позивача в розмірі 4589,64.

У звязку з тим, що відповідачем було сплачено частину суми богу у розмірі 2657,61 грн., що підтверджується банківською випискою № 26509301956 від 06.01.2011р., позивач надав до суду уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 22332,39 грн. шкоди.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та по суті не заперечив проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.1191 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, оф. 208 код ЄДРПОУ 23498273) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування»(08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільщева, 56, код ЄДРПОУ 35429675), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі 22332 (двадцять дві тисячі триста тридцять дві) грн. 39 коп., 249 (двісті сорок девять) грн. 90 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 18 лютого 2011 року.