Ухвала суду № 138998473, 14.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 серпня 2026 рокусправа №380/16869/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльність, скасування арешту майна та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльність, скасування арешту майна та зобов`язання вчинити дії, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львівського міжрегіонального управління юстиції щодо не зняття арешту з автомобіля марки «ВАЗ-21101», номер кузова НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ;

- визнати протиправною бездіяльність Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо неналежного розгляду його заяви від 29.12.2025 про проведення службового розслідування та поновлення права на власність;

- скасувати постанову державного виконавця від 03.10.2023 про арешт майна боржника в частині накладення арешту на автомобіль марки «ВАЗ-21101», номер кузова НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ;

- зобов`язати Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львівського міжрегіонального управління юстиції зняти арешт із автомобіля марки «ВАЗ-21101», номер кузова НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ;

- зобов`язати Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львівського міжрегіонального управління юстиції вжити заходів спрямованих на виключення відомостей про арешт автомобіля марки «ВАЗ-21101», номер кузова НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 із усіх державних реєстрів та інформаційних систем.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161, 172 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 02.12.2025 № 4659-ІХ розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлено у розмірі 3 328 грн.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено 5 позовних вимог, з них 1, 3, 4 та 5 є взаємопов`язані, однак 2 позовна вимога є самостійною. Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві самостійні позовні вимоги.

Тому розмір судового збору за подання позовної заяви, яка містить дві позовні вимоги немайнового характеру, становить 2 662 грн 40 к.

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке міститься у прохальній частині позовної заяви та яке мотивоване тим, що станом на дату подання такого позову майновий стан позивача не дає йому змоги сплатити судовий збір у зв`язку з тим, що основним джерелом його доходу є пенсійні виплати і він є особою з інвалідністю III групи.

Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, Законом № 3674-VI визначений перелік осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону № 3674-VI слідує, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Одночасно, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

При цьому згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Тож, з наведеного слідує, що саме суду надана прерогатива на основі поданих стороною доказів вирішувати питання про наявність або відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. Застосування вказаної пільги щодо сплати судового збору є правом суду, яке застосовується у разі, якщо майновий стан сторони не дозволяє їй сплатити судовий збір своєчасно і в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Положення Закону № 3674-VI не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає заяву або скаргу.

Вказане відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 18.03.2021 у справі № 824/1571/19-а та в постанові від 08.11. 2023 у справі №120/969/23.

На підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору позивачем долучено довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ №680364, в якій встановлено III групу інвалідності.

Однак, зазначеної довідки недостатньо для того, щоб встановити скрутне матеріальне становище позивача.

Крім того, суддя звертає увагу на те, що наявність III групи інвалідності, також не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 2 662 грн 40 к. або подати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону або належним чином підтверджують скрутне матеріальне становище на обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінет.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем не зазначено коди ЄДРПОУ відповідачів.

Крім того, позивач, в порушення пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, не зазначив про наявність або відсутність електронного кабінет сторін.

Таким чином позивачу необхідно вказати код ЄДРПОУ відповідачів та зазначити про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з пунктом четвертим частини п`ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суддя звертає увагу позивача, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.

Позивачем в позовних вимогах не вказано номера виконавчого провадження, в якому він просить скасувати постанову про арешт майна боржника в частині зняття арешту з автомобіля.

Тому, позивачу необхідно визначитись із позовними вимогами, шляхом ідентифікації номера виконавчого провадження, в якому він просить скасувати постанову.

Згідно з пунктом 11 частини п`ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач зазначає власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивач, в порушення пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС України, не підтвердив письмово про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Тому позивачу необхідно письмово підтвердити про те, що ним не поданого іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У порушення вимог частини 4 статті 161 КАС України, позивачем не долучено оскаржуваної постанови.

Тому, позивачу необхідно долучити до матеріалів позовної заяви оскаржувану постанову.

Відповідно до частин другої та третьої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до частини 2 статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Отже, у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлений спеціальний строк звернення до суду з позовною заявою, який становить 10 днів з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод та інтересів.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «ВАЗ-21101», номер шасі НОМЕР_1 з 17.06.2015.

У позовній заяві позивач вказує, що постановою державного виконавця від 03.10.2023 накладено арешт на майно боржника, зокрема і на автомобіль марки «ВАЗ-21101», номер шасі НОМЕР_1 .

Позивач 28.07.2025 звернувся до Головного сервісного центру МВС України, із заявою щодо накладення арешту на автомобіль марки «ВАЗ-21101», номер шасі НОМЕР_1 з 17.06.2015.

Таким чином, позивачу ще 28.07.2025 було відомо про порушення його прав та інтересів в частині накладення арешту на транспортний засіб.

Натомість звернувся до суду 12.08.2026, тобто із порушенням десятиденного строку звернення із позовною заявою.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Всупереч вимог частини шостої статті 161 та частини першої статті 123 КАС України позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, тому позовна заява підлягає залишенню без руху.

Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Для усунення вказаних недоліків і приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 160, 161 КАС України, позивачу необхідно надати певний строк.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, відмовити повністю.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльність, скасування арешту майна та зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Позивачу протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018):

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 2 662 грн 40 к., або подати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- вказати код ЄДРПОУ відповідачів та зазначити про наявність або відсутність електронного кабінету сторін;

- визначитись із позовними вимогами, шляхом ідентифікації номера виконавчого провадження, в якому він просить скасувати постанову;

- письмово підтвердити про те, що ним не поданого іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- долучити до матеріалів позовної заяви оскаржувану постанову;

- надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску.

Оплата судового збору здійснюється за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); відомча ознака: « 84» Окружні адміністративні суди: призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Хома О.П.