Ухвала суду № 138998303, 13.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 380/22157/25

У Х В А Л А

про продовження строку для подання звіту про виконання судового рішення

13 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження звіт Військової частини НОМЕР_1 про вжиті заходи щодо виконання судового рішення та клопотання про продовження процесуального строку для подання звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково, а саме ухвалено :

Визнати протиправною бездіяльність (дії) Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 27.02.2022 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) грошового забезпечення (включаючи посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію та інші додаткові види забезпечення) за період з 27.02.2022 по 19.05.2023 включно, а також похідних виплат (одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2481,00 грн) та на 01 січня 2023 року (2684,00 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти, та виплатити різницю між нарахованими та виплаченими сумами.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, при обчисленні розміру грошової компенсації за 40 (сорок) днів невикористаної щорічної основної відпустки, нарахованої наказом №219 від 28.07.2023.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) грошової компенсації за 40 (сорок) днів невикористаної щорічної основної відпустки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати належних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України № 2050-III та Порядку № 159.

Зазначене судове рішення від 31 грудня 2025 року набрало законної сили 23 лютого 2026 року після постановлення Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвали про повернення апеляційної скарги відповідача.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2026 року Військовій частині НОМЕР_1 було остаточно відмовлено у відкритті касаційного провадження за її скаргою, що повністю вичерпало можливості для подальшого апеляційного чи касаційного оскарження рішення суду по суті.

З огляду на тривале невиконання судового рішення боржником у добровільному порядку, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року було задоволено відповідне клопотання позивача ОСОБА_1 та встановлено судовий контроль за виконанням судового акта (в порядку статті 382 КАС України), із зобов`язанням відповідача подати у 30-денний строк звіт про його виконання.

На виконання зазначених процесуальних вимог, 16 березня 2026 року представник Військової частини НОМЕР_1 подав клопотання про долучення доказів, яке за своєю правовою природою слугувало первинним (проміжним) звітом, у якому повідомив про направлення 13.03.2026 року заявки за вих. № 1039/2/480 на витребування необхідних коштів до розпорядника вищого рівня. Оцінивши наведені обставини, ухвалою суду від 20 квітня 2026 року строк для подання остаточного звіту був продовжений на 20 днів.

08 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від командира Військової частини НОМЕР_1 надійшло нове клопотання (звіт), у якому відповідач деталізував вжиті заходи та надав копії додатково сформованих повторних заявок на витребування цільових бюджетних коштів за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» до забезпечувального органу ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: від 03.04.2026 року № 1039/2/580 та від 06.05.2026 року № 1039/2/736. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року за результатами розгляду вказаного звіту судом було повторно продовжено відповідачу строк для подання остаточного звіту про виконання рішення суду на 30 календарних днів.

17 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від командира Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 надійшла чергова заява (звіт) про вжиті заходи щодо виконання судового рішення (формалізована як клопотання про долучення доказів). У вказаному документі відповідач інформує суд, що фінансово-економічною службою підрозділу було здійснено вичерпне донарахування грошового забезпечення, індексації та компенсації втрати частини доходів, що належать до виплати ОСОБА_1 .

Водночас відповідач наголошує, що на виконання Алгоритму Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 05.03.2024 року № 38085/С та пунктів Регламенту організації позовної роботи у Сухопутних військах ЗСУ від 19.05.2022 року № 32/97, командуванням військової частини було щомісячно та безперервно направлено на адресу командира Військової частини НОМЕР_4 (Сухопутні війська ЗСУ) основні заявки-розрахунки на витребування асигнувань за КЕКВ 2800, а саме: від 06.03.2026 № 1039/2/413, від 03.04.2026 № 1039/2/580, від 06.05.2026 № 1039/2/736, від 05.06.2026 № 1039/2/931 та від 03.07.2026 № 1039/2/1091.

Обґрунтовуючи об`єктивні причини затримки виплат, відповідач підкреслює, що як бюджетна установа та розпорядник коштів нижчого (третього) рівня, він у силу приписів Бюджетного кодексу України позбавлений правових чи фінансових можливостей здійснювати виплати за судовими рішеннями за відсутності відкритих цільових лімітів та надходження грошових коштів від вищого забезпечувального органу. Вказуючи на повну відсутність вини командування військової частини та запевняючи про негайне перерахування коштів позивачу одразу після їх надходження на реєстраційний рахунок, командир частини просить суд прийняти поданий звіт та продовжити строк для подання остаточного звіту ще на 30 днів.

Зі свого боку, позивач ОСОБА_1 у поданих запереченнях категорично наполягає на застосуванні заходів процесуального примусу. Позивач зазначає, що хронічна відсутність грошових коштів на рахунках державного органу не є легітимною підставою для невиконання рішення суду та не нівелює його конституційну обов`язковість, а регулярне направлення заявок без фактичної виплати коштів вважає формальною імітацією виконання. З огляду на це, позивач просить суд відмовити у прийнятті звіту та накласти на командира Військової частини НОМЕР_1 персональний фінансовий штраф відповідно до частини другої статті 382 КАС України.

Розглянувши зауваження позивача та розширене клопотання відповідача про продовження процесуального строку від 17 липня 2026 року, детально дослідивши надані сторонами письмові докази, зокрема долучені копії заявок за березеньлипень 2026 року та фінансові довідки, всебічно перевіривши поточний стан реалізації судового рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність об`єктивних, документально підтверджених підстав для продовження встановленого судом процесуального строку для подання остаточного звіту, з огляду на таке.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїх рішеннях (зокрема у справах «Горнсбі проти Греції», «Бурдов проти Росії», «Юрій Миколайович Іванов проти України»), право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним. Виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового розгляду» в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З метою забезпечення належного, своєчасного і неухильного виконання судових рішень в адміністративних справах, законодавець передбачив спеціальний механізм процесуального примусу інститут судового контролю, регламентований статтею 382 КАС України. Згідно з частиною першою цієї статті, суд, який ухвалив судове рішення, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого воно ухвалене, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Частиною другою статті 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Як установлено частиною першою статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою, четвертою статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Частиною п`ятою статті 382-3 КАС України передбачено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідно до частини десятої статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Оцінка дій Військової частини НОМЕР_1 щодо виконання судового рішення

Здійснюючи судовий контроль за стан виконання судового рішення у цій справі, суд виходить із необхідності всебічного врахування специфіки правового, організаційного та фінансово-бюджетного статусу Відповідача.

Військова частина НОМЕР_1 за своєю організаційно-правовою формою є військовим формуванням та неприбутковою бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок коштів Державного бюджету України і функціонує в ієрархічно підпорядкованій системі Міністерства оборони України. У фінансово-бюджетній системі Відповідач задіяний як розпорядник бюджетних коштів нижчого (третього) рівня.

В силу імперативних приписів Бюджетного кодексу України та норм чинного бюджетного законодавства, такий розпорядник позбавлений юридичної та фактичної можливості самостійно акумулювати грошові надходження, здійснювати міжвідомчий перерозподіл асигнувань або проводити виплати за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» (виконання судових рішень) за відсутності попередньо затверджених та фактично відкритих цільових лімітів з боку головного розпорядника коштів ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд констатує, що з моменту набрання рішенням суду законної сили командиром Військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_2 вчиняються послідовні, системні та документально підтверджені дії, спрямовані на його фактичну реалізацію, а саме:

- фінансово-економічною службою військової частини у повному обсязі та безумовно здійснено донарахування належних до виплати Позивачу ОСОБА_1 сум грошового забезпечення, індексації та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати;

- на виконання імперативних вимог відомчих нормативно-правових актів (зокрема, Алгоритму Департаменту соціального забезпечення МОУ від 05.03.2024 № 38085/С та Регламенту організації позовної роботи у Сухопутних військах ЗСУ від 19.05.2022 № 32/97), командуванням частини своєчасно та щомісячно формувалися й направлялися розрахунки-заявки про виділення необхідного фінансування на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_4 ), зокрема: за березень (від 06.03.2026 № 1039/2/413), квітень (від 03.04.2026 № 1039/2/580), травень (від 06.05.2026 № 1039/2/736), червень (від 05.06.2026 № 1039/2/931) та липень (від 03.07.2026 № 1039/2/1091).

Зазначені матеріали переконливо свідчать про відсутність з боку керівництва військової частини ознак умисного саботажу, імітації виконання чи свідомого ухилення від реалізації судового акта.

Затримка у проведенні фактичного розрахунку з Позивачем зумовлена об`єктивними складностями функціонування фінансової системи Збройних Сил України в умовах правового режиму воєнного стану, тривалістю проходження казначейських процедур та витребування лімітів через вищестоящі органи військового управління, а також відсутністю на реєстраційних рахунках частини наявних вільних асигнувань за відповідним кодом видатків.

Висновки суду та процесуальне застереження

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, або з власної ініціативи суду.

Ураховуючи, що Відповідачем належним чином обґрунтовано наявність об`єктивних ускладнень фінансово-процедурного характеру та надано беззаперечні докази вжиття всіх залежних від нього заходів задля отримання бюджетних асигнувань від забезпечувального органу МОУ, суд вважає за необхідне та процесуально доцільне задовольнити клопотання Командира Військової частини НОМЕР_1 .

З метою забезпечення реальної можливості завершення бюджетних процедур та проведення остаточних казначейських проведень, суд встановлює новий строк для подання звіту тривалістю 30 (тридцять) календарних днів. Цей строк, на переконання суду, є розумним і достатнім для зарахування цільових коштів на реєстраційні рахунки частини та їх подальшого перерахування на банківський рахунок стягувача ОСОБА_1 .

Водночас суд звертає увагу керівництва Військової частини НОМЕР_1 , що продовження процесуального строку є заходом сприяння добросовісному суб`єкту владних повноважень, а не способом безпідставного відтермінування виконання судового рішення. Конституційний обов`язок держави щодо забезпечення остаточного виконання судового акта залишається непорушним.

У разі якщо у встановлений новий 30-денний строк Відповідач не проведе повного фінансового розрахунку із Позивачем та не надасть суду підтверджуючих платіжних документів (платіжних інструкцій з відміткою органу ДКСУ, банківських виписок), судом буде безвідкладно розглянуто питання про застосування заходів процесуального примусу у вигляді накладення персонального фінансового штрафу на керівника установи відповідно до статей 382 та 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 121, 241, 243, 248, 256, 382, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в :

1. Клопотання командира Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку для подання звіту про виконання судового рішення задовольнити.

2. У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відмову у прийнятті звіту та накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень відмовити.

3. Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання остаточного звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року у справі № 380/22157/25 на 30 (тридцять) днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

4. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) у встановлений новий 30-денний строк надати до Львівського окружного адміністративного суду вичерпний звіт про повне та фактичне виконання судового рішення із обов`язковим долученням належним чином засвідчених копій платіжних документів, що підтверджують безпосереднє перерахування коштів на банківський рахунок ОСОБА_1 .

Попередити керівника суб`єкта владних повноважень командира Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ), що у разі неподання звіту у встановлений цією ухвалою строк або невиконання рішення суду за відсутності поважних та нездоланних причин, судом буде невідкладно розглянуто питання про застосування заходів процесуального примусу у вигляді накладення персонального штрафу в розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до вимог статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію цієї ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками розгляду звіту боржника.

Суддя Коморний О.І.