Рішення № 13899687, 17.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/11517.02.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Поверхность Спорт-ТВ”

доЗакритого акціонерного товариства “Телокомпанія “ТЕТ”

простягнення заборгованості 2314433,43 грн.

Суддя Шевченко Е.О.

Представники: від позивачаЖиленкова В.В. (дов. №75 від 29.05.09р.) від відповідачаПокальчук О.Ю. (дов. Від 04.09.10р.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Поверхность Спорт-ТВ” (далі –позивач ) до Закритого акціонерного товариства “Телокомпанія “ТЕТ” (далі –відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі основного боргу 1670430,01 грн., індексу інфляції 265079, 94 грн., річних процентів 84843,11 грн., пені 294080, 37 грн. за Договором №83 від 15.09.2008р. про надання відповідачеві прав на трансляцію програм Ліги Чемпіонів УЄФА сезону 2008/2009 років та надання відповідачеві пов’язаних із цим послуг (далі –Договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем зобов’язання за Договором виконані частково –передані позивачем права та надані технічні послуги оплачені не повністю.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позов від 20.01.2011, згідно якого позовні вимоги вважає необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні.

Ухвалою суду від 22.12.2010 р. порушено провадження у справі № 21/115, розгляд останньої призначено на 20.01.2011 р.

Справа слухалась з оголошеними в судових засіданнях 20.01.2011р. та 03.02.2011р. перервах на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

15.09.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №83 про надання про надання Відповідачу прав на трансляцію програм Ліги Чемпіонів УЄФА сезону 2008/2009 років

Відповідно до п. 2.1 Договору №83 від 15.09.2008р. позивач надає відповідачеві виключне право на безкоштовну трансляцію прямих трансляцій матчів, виключне право на безкоштовну трансляцію матчів у запису, невиключне право на безкоштовну трансляцію фіналу та невиключне право на безкоштовну трансляцію оглядів UCL (Ліга чемпіонів УЄФА сезону 2008/2009 років), невиключне право на безкоштовну трансляцію фрагментів програм в новостійних програмах, по телеканалу дозволеною мовою на території протягом терміну, з використанням технік трансляцій. Щоб уникнути сумнівів, за цим Договором відповідач не має права транслювати будь-які програми UCL, за винятком програм.

У відповідності до п.6.1 Договору вартість прав на Програми, що надаються Позивачу становить 2037840,00 (два мільйони тридцять сім тисяч вісімсот сорок) грн., в тому числі 20% ПДВ 339 640,00 грн., що становить еквівалент 420000,00 (чотириста двадцять тисяч) доларів США. Вартість одного матч-тижня складає 156 756,92 грн., в тому числі ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв права на трансляцію матчів Ліги Чемпіонів УЄФА сезону 2008/2009 років по актам прийому-передачі прав від 27.11.2008р. на суму 1089060,00 грн., від 29.12.2008р. на суму 239532,46 грн., від 23.02.2009р. на суму 251676,92 грн., від 09.03.2009р. на суму 251676,92 грн., від 06.04.2009р. на суму 746417,89 грн., від 05.05.2009р. на суму 497538,42 грн. Всього позивач передав, а відповідач прийняв прав по актам на суму 3075902,61 грн.

Також позивач передав, а відповідач прийняв технічні послуги, пов’язані з трансляцією програм по актам прийому-передачі виконаних робіт від 24.12.2008р. на суму 870200,46 грн., від 28.02.2009р. на суму 80400,58 грн., від 31.03.2009р. на суму 92097,86 грн., від 30.04.2009р. на суму 143164,87 грн., від 29.05.2009р. на суму 55118,81 грн. Всього технічних послуг на суму 1240982,58 грн.

Згідно із п.2.3 Договору відповідач зобов’язується оплатити позивачеві вартість прав на програми та вартість технічних послуг, наданих позивачем, згідно умов Договору.

Пунктом 6.5. Договору сторони визначили, що відповідач зобов’язується здійснити оплату вартості прав на програми наступним чином:

- 840000,00 грн. до 30.11.2008р.;

- 420000,00 грн. до 31.12.2008р.;

- 420000,00 грн. до 31.01.2009р.;

- 357840,00 грн. до 28.02.2009р.

Пунктом 6.6. Договору встановлено, що вартість технічних послуг відповідач зобов’язується оплачувати згідно Актів прийому-передачі виконаних робіт протягом 7 днів з дня підписання сторонами кожного відповідного Акту.

Відповідач зобов’язання по оплаті прав та оплаті технічних послуг виконав частково, здійснивши оплату прав в розмірі 1841490,52 грн. та оплату технічних послуг в розмірі 870200,46 грн.

Згідно з п. 6.4. Договору встановлений НБУ офіційний курс долара США по відношенню до гривні на дату підписання Договору складає 485,20 гривень за 100 доларів США. У випадку, якщо встановлений НБУ офіційний курс долара США по відношенню до гривні на дату здійснення відповідачем платежів відповідно до п.п. 6.3.1., 6.3.2., 6.3.3., 6.3.4., 6.3.5., 6.3.6., 6.3.7., 6.3.9., 6.3.10, 6.3.11., 6.4. цього Договору буде відрізнятись від зазначеного у цьому пункті офіційного курсу долара США по відношенню до гривні більш ніж на 2%, то сума платежу підлягає перерахунку за курсом долара США до гривні, що встановлений НБУ, на день здійснення відповідачем відповідної оплати.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням положень п. 6.4. Договору складає суму 1670430,01 грн.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення зобов’язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним його виконанням. Під належним виконанням зобов’язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов’язання. Якщо учасники зобов’язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов’язання не припиняється, а змінюється, оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов’язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов’язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано суду доказів оплати відповідачеві грошових коштів згідно Договору, тому підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача сума основного боргу в розмірі 1670430,01 грн.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір інфляційних витрат складає 265079,94 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних витрат на підставі наступного.

Відповідно до змісту ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором.

Судом встановлено, що у договорі сторони обумовили спосіб визначення суми, що підлягає оплаті шляхом застосування обумовленої формули виходячи з курсу долара США на день оплати порівняно з курсом долара США на день підписання договору.

Як вбачається з матеріалів справи (п. 6.4 Договору) сума платежу підлягає перерахунку за курсом долара США до гривні що встановлений НБУ на день здійснення Відповідачем відповідної оплати.

Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) –це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті –гривні, то норми ст. 625 Цивільного кодексу України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов’язання, яке визначене договором у гривні.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 84843,11 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних відповідачем суду не надано.

Судом зроблено розрахунок 3% річних, який склав 84799,51 грн. та підлягає до стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання, позивач також просить стягнути з нього суму пені в розмірі 294080,37 грн.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до п. 6.7. Договору за несвоєчасне здійснення оплати відповідно до умов пунктів 6.5., 6.6. цього Договору відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 20% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 294080,37 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідач подав клопотання про застосування строків позовної давності щодо вимоги про стягнення пені.

У відповідності до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені заявлена з пропуском строку позовної давності.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на те, що відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимоги про стягнення суми пені, а також враховуючи те, що строк позовної давності стосовно вимоги про стягнення пені сплив, суд відмовляє в задоволенні позовної заяви в частині стягнення з відповідача пені на підставі ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та підлягає до стягнення з відповідача сума основної заборгованості в розмірі 1670430,01 грн., сума 3% річних в розмірі 84799,51 грн.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Телекомпанія «ТЕТ»(03057, м. Київ, пр. Перемоги, 44, п/р 26009056200591 у Столичній філії ПриватБанку, МФО 380269, код ЄДРПОУ 16391959) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поверхность Спорт-ТВ»(01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 34, поштова адреса: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 48-б, п/р 26005006488001 в ВАТ «Банк Кіпру», МФО 320940, код ЄДРПОУ 32850083) 1670430,01 (один мільйон шістсот сімдесят тисяч чотириста тридцять грн. 01 коп.) грн. суму боргу; 84799,51 (вісімдесят чотири тисячі сімсот дев’яносто дев’ять грн. 51 коп.) суму 3% річних; 17552,30 (сімнадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят дві грн. 30 коп.) грн. суму державного мита; 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяЕ.О. Шевченко