Рішення № 138996193, 14.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/23527/18

Провадження №2/760/3252/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14» серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Тесленко І. О.,

за участю секретаря судового засідання Бережної С.П., Бебешка Д.С., Верганівського Б.І.,

представника позивача за первісним позовом

(відповідача за зустрічним позовом) Смикова В. Є. ,

представника відповідача за первісним позовом

(позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Києві справу за первісною позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", третя особа ОСОБА_3 , про визнання недійсним кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2018 року позивач звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне. Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» - 22 червня 2009 року рішенням загальних зборів акціонерів, ВАТ «Універсал Банк» було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», що підтверджується Витягом із статуту. 13.06.2008 року між Позивачем та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 046-2008-2048, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 30 000,00 доларів США, строком до 10 червня 2023 року, зі сплатою 13,45 % річних за користування кредитом. Пунктом 1.1.1 Кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитними коштами понад встановлений строк (або термін погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 40,35 % річних. 10 квітня 2009 року, 17 квітня 2009 року, 10 листопада 2011 року, 29 листопада 2011 року, 13 серпня 2014 року, 26 березня 2015 року, 17 березня 2017 року між Банком та Позичальником було укладено додаткові угоди до кредитного договору, які є невід`ємною частиною Кредитного договору № 046-2008-2048 від 13.06.2008 року та відповідно до умов яких змінювалась відсоткова ставка по кредиту, а саме: - з 10.04.2009 - 11, 45 % річних; - з 17.04.2009 - 11,45 % річних; - з 10.04.2010 - 13,97 % річних; - з 10.11.2011 - 11,64% річних; - 3 29.11.2011 - 11,64 % річних; - з 10.11.2012 - 14,20 % річних; з 13.08.2014 - 11,50% річних; - з 10.02.2015 - 14,13% річних; - з 26.03.2015 - 10,00% річних; - з 10.09.2015 - 14,13% річних; з 17.03.2017- 14,13% річних; Цільове призначення кредиту - на придбання майна, а саме: двокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач виконав свої обов`язки за кредитним договором, надав Відповідачу кредитні кошти у розмірі 30 000,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №04629141180001229 від 13 червня 2008 р. та випискою з особового рахунку Позичальника за 13.06.2008 р. В свою чергу, Позичальник зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання згідно кредитного договору. Однак, в порушення умов Кредитних договорів та чинного законодавства України Відповідач -1 не виконує взяті на себе зобов`язання. Враховуючи все вищенаведене, у Відповідача виник та існує перед Позивачем борг, розмір, структура і порядок обчислення якого вказано у Розрахунку заборгованості, що є додатком до цього Позову, зокрема станом на 30.05.2018 року заборгованість за Кредитним договором становить 25 040,32 (двадцять п`ять тисяч сорок, 32) доларів США, яка складається з: Прострочена заборгованість по кредиту - 811,03 доларів США; Сума дострокового стягнення по кредиту - 21 855,52 доларів США; заборгованість по відсоткам - 3 160, 06 доларів США; підвищені відсотки: - 24,74 доларів США. 17.03.2017 р. між Кредитором та ОСОБА_4 було укладено Договір Поруки б/н, відповідно до умов якого Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_3 усіх зобов`язань перед Кредитором, що виникли з Кредитного договору № 046-2008-2048 від 13.06.2008 року та Додаткової угоди № б/н від 17.03.2017 року до нього, укладеного між кредитором і Позичальником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Згідно п. 1.3. Договору поруки, ст. 553 ЦК України Поручитель відповідає перед Позивачем у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредитного регресу), сплату процентів, комісій, винагороди/плати, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Кредитного договору. Пунктом 1.4 Договору поруки передбачено, що Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором. 15.05.2018 р. Позивач, у зв`язку з виникненням заборгованості Відповідача - 1, звернувся до поручителя з вимогою про виконання зобов`язань Відповідача - 1, відповідно до умов Договору поруки. Однак, дана вимога не виконана і погашення на підставі Договору поруки не відбулося. ПАТ «Універсал Банк» було вжито усіх можливих та доступних заходів щодо кожного з відповідачів для досудового врегулювання проблеми, однак це не призвело до повного погашення боргу. У зв`язку з цим, Банк вимушений стягувати заборгованість Відповідача - 1 у примусовому порядку, шляхом звернення до суду. З врахуванням наведеного просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Кредитним договором № 046-2008-2048 від 13.06.2008 р. в сумі 25 040,32 (двадцять п`ять тисяч сорок, 32) доларів США.

Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року по справі №760/23527/18, позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості, - позов задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 25 040,32 доларів США заборгованості; стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 10 560,81 грн. судового збору.

20 січня 2025 року представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Любаренко І.О., звернувся до Солом?янського районного суду міста Києва із заявою про перегляд заочного рішення від 01 липня 2019 року у цивільній справі № 760/23527/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості, яка обгрунтована наступним. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року по справі №760/23527/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 25 040,32 доларів США заборгованості. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 10 560,81 грн. судового збору. З винесеним рішенням суду першої інстанції Заявник не погоджується та вважає, що оскаржуване рішення є незаконним, зважаючи на невідповідність висновків суду обставинам справи, приховування Позивачем від суду обставин справи, що вплинули на невірне прийняття рішення суду. ОСОБА_4 копії рішення не отримувала. Крім того, ОСОБА_3 (її колишній чоловік) приховував наявність судового процесу від своєї колишньої дружини. На початку 2018 року системні сімейні розлади та постійна брехня ОСОБА_3 призвели до того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 почали жити окремо, у зв`язку з чим остання не отримувала повідомлень про суд та не знала про його існування. Крім того, ОСОБА_3 запевняв ОСОБА_4 , що вже весь кредит погашений, у що остання вірила, оскільки станом на початок 2018 року сім`я ОСОБА_4 перерахувала банку 37 848.65 доларів США для погашення кредиту. Надалі дії ОСОБА_3 призвели до того, що шлюб між ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_3 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 04.04.2020 року. 06 січня 2025 року ОСОБА_4 отримала телефонний дзвінок від особи, яка представився приватним виконавцем, та повідомив останній що вона винна кошти за рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року по справі №760/23527/18. 08 січня 2025 року ОСОБА_4 вирішила перевірити вищезазначену інформацію прийшла до Солом`янського районного суду м. Києва та написала заяву про ознайомлення з матеріалами справи №760/23527/18, однак вищезазначену справу на час подачі заяви про перегляд заочного рішення працівники суду знайти не змогли. Також зазначив, що 13 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №046-2008-2048, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 30 000, 00 доларів США зі сплатою 13,45 % річних за користування кредитом. Відповідно до п. 1.2 Договору строк кредитування за договором становить період: з дати надання кредитором кредиту позичальнику до 10 червня 2023 року включно (що є датою остаточного погашення всієї суми кредиту). Строки та терміни надання та погашення Кредиту підтверджується умовами цього Договору. Пунктом 1.3 Договору передбачено, що цільове призначення кредиту - на придбання майна, а саме: двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з п. 1.5 Договору погашення платежів за Кредитом здійснюється позичальником у валюті кредиту. Відповідно до п. 5.3.2 Договору відповідач зобов`язався повернути кредит у сумі, вказаній у п. 1.1 цього Договору, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, а також у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором сплатити штрафні санкції та інші платежі, у строки та на умовах, що визначені Договором. Пунктом 2.8 Договору визначено, що при надходженні від позичальника коштів у погашення заборгованості позичальника перед кредитором за цим Договором виконання зобов`язань позичальника здійснюється у наступній черговості: сплата комісійної винагороди з разі довгострокового погашення кредиту у випадку, визначеному у п. 4.1.1 цього Договору; сплата процентів за користування кредитом понад встановлений строк кредитування або терміни повернення суми кредиту згідно умов графіку погашення (процентів за підвищеною процентною ставкою; сплата нарахованих строкових процентів за користування кредитом за користування кредитом (процентів за базовою процентною ставкою); сплата простроченої заборгованості за кредитом (якщо прострочення буде мати місце); сплата строкової заборгованості за кредитом; штрафні санкції. 17 березня 2017 року між Банком та Відповідачкою ОСОБА_4 був укладений Договір поруки б/н, за умовами якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником усіх зобов`язань перед кредитором, що виникли з Кредитного договору № 046-2008-2048 від 13 червня 2008 року та Додаткової угоди № б/н від 17 березня 2017 року до нього, укладеного між кредитором та позичальником, у повному обсязі як існуючих у теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Щодо нормативно правового обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення вказав на наступне. По-перше: Позивачем не відображено всі надходження від Відповідачів відповідно до банківських квитанцій про зарахування коштів на Account Statements for Account 04604019000195121 (кредитний рахунок). З 2008 року до 2018 року відповідач ОСОБА_3 перерахував банку 37 848,65 доларів США, які не відображені в позовній заяві (копії банківських виписок надаються). По-друге: банк не зараховував дострокове погашення тіла кредиту 13 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №046-2008-2048, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 30 000, 00 доларів США зі сплатою 13, 45 % річних за користування кредитом. Відповідно до ст.15 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. До ухвалення закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів» кредитні та фінансові установи України керувалися Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10.05.2007 року №168. Відповідно до Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту затверджених постановою правління НБУ від 10.05.2007 року №168, а саме розділу: 2.1, Банки зобов`язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначивши таке: а) найменування та місцезнаходження банку - юридичної особи та його структурного підрозділу; б) умови кредитування, зокрема: можливу суму кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний; мету, для якої кредит може бути використаний; форми та види його забезпечення; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов`язаннями споживача; тип процентної ставки (фіксована, плаваюча тощо); переваги та недоліки пропонованих схем кредитування; в) орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням: процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту (у тому числі на користь третіх осіб - страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів тощо); варіантів погашення кредиту, уключаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги; можливості дострокового повернення кредиту; г) інші умови, передбачені законодавством. З 2008 року до 2018 року ОСОБА_3 системно сплачував та переплачував за кредитним договором №046-2008-2048. Відповідно до виписки з банківського рахунку Account Statements for Account 04604019000195121 тільки 2008 року за півроку були внесені 3000 доларів США на Account Statements for Account 04604019000195121 (кредитний рахунок). Водночас банк, отримуючи кошти завчасно, до дати списання кредиту не зараховував кошти на погашення тіла кредиту, а чекав дати списання процентів та зараховував їх тільки в погашення процентів за кредитом, чим прямо порушив Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджені постановою правління НБУ від 10.05.2007 року №168 Закон України «Про захист прав споживачів» та Закон України «Про споживче кредитування». По-третє: порушення банком законодавства України під час укладення договору. До ухвалення закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів» кредитні та фінансові установи України керувалися Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10.05.2007 року №168. Відповідно до Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10.05.2007 року №168, а саме розділу: 3.8. У разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов`язані під час укладення кредитного договору: попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов`язань за кредитним договором несе споживач; надати інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов`язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов`язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування. По-четверте: Обов`язковий перерахунок валютних кредитів в гривневий 22 квітня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381 -IX, який парламент ухвалив 13 квітня 2021 року. Документ ввів зміни до Закону «Про споживче кредитування» в частині проведення реструктуризації боргів за кредитами в іноземній валюті, перерахування усіх грошових зобов`язань у гривневий еквівалент та списання неустойки за цими кредитними угодам. Закон покликаний захистити позичальників, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, але не змогли своєчасно здійснювати платежі за цими кредитами. Відповідно до пункту 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», зобов`язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно з від дати укладення договору), підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права, та обов`язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на мовах, встановлених цим пунктом: 1) обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника; відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; 2) виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку" у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України. Тобто відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» заборгованість підлягала обов`язковій реструктуризації, а саме: валютні зобов`язання конвертуються за середнім значенням між офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на день проведення реструктуризації, та офіційним курсом гривні до такої іноземної валюти, встановленим НБУ на дату надання кредиту. 13 червня 2008 року ОСОБА_3 отримав 30 000 доларів США, що дорівнювало 145 629,00 гривень відповідно до меморіального ордеру. Та, 17.03.2009 року написав заяву про переведення кредиту в гривневий еквівалент, заяву зареєстровано за №110 від 17.03.2009 року/ Відповідно до виписки про отримані кошти станом на 17.01.2018 року родина ОСОБА_5 з 2008 року до 2018 року перерахувала банку 37 848,65 доларів США, які не відображені в позовній заяві та в гривневому еквіваленті 467 320,03 гривень, тобто втричі більшу суму коштів (копії банківських виписок надаються). У зв`язку з наведеним просив поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення; скасувати заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року по справі №760/23527/18 та призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження; витребувати в Позивача належним чином завірену роздруківку по Account Statements for Account 04604019000195121 (кредитному рахунку) з відображенням всіх надходжень коштів від Відповідачів; у позовних вимогах Позивача відмовити повністю.

20 січня 2025 року на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали справи передані судді Тесленко І.О.

24 січня 2025 року суддею направлено запит до архіву Солом`янського районного суду м. Києва про надання матеріалів цивільної справи.

05 березня 2025 року суддею направлено повторний запит до архіву Солом`янського районного суду м. Києва про надання матеріалів цивільної справи.

19 березня 2025 року судді надійшли матеріали цивільної справи.

Ухвалою від 25 березня 2025 року поновлено ОСОБА_4 строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення та прийняти до розгляду заяву представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Любаренко І.О., про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного "Універсал Банк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості; призначено заяву до судового розгляду.

Ухвалою суду від 07 липня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Любаренко І.О., про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, - задоволено; скасовано заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 01 липня 2019 року у цивільній справі №760/23527/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості; розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено підготовче засідання.

18 липня 2025 року до суду від представника відповідача по справі ОСОБА_4. надійшла зустрічна позовна заява, яка обґрунтована наступним. 13 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №046-2008-2048, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 30 000, 00 доларів США зі сплатою 13, 45 % річних за користування кредитом. Відповідно до п. 1.2 Договору строк кредитування за договором становить період: з дати надання кредитором кредиту позичальнику до 10 червня 2023 року включно (що є датою остаточного погашення всієї суми кредиту). Строки та терміни надання та погашення Кредиту визначається умовами цього Договору. Пунктом 1.3 Договору передбачено, що цільове призначення кредиту - на придбання майна, а саме: двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з п. 1.5 Договору погашення платежів за Кредитом здійснюється позичальником у валюті кредиту. Відповідно до п.2.2 Договору Кредитор має право припинити видачу Кредиту у разі істотної зміни кон`юнктури кредитного ринку або інших фінансових ринків, якщо така зміна може спричинити істотне погіршення фінансового результату від виконання кредитних операцій за цим Договором для Кредитора відносно очікуваного фінансового результату на момент укладення цього Договору. Між Банком та ОСОБА_4 укладено Договір поруки б/н, за умовами якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником усіх зобов`язань перед кредитором, що виникли з Кредитного договору № 046- 2008-2048 від 13 червня 2008 року та Додаткової угоди № б/н від 17 березня 2017 року до нього, укладеного між кредитором та позичальником, у повному обсязі як існуючих у теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. 13 червня 2008 року ОСОБА_3 отримав 30 000 доларів США, що дорівнювало 145 629.00 гривень відповідно до меморіального ордеру. В 17.03.2009 року написав заяву про переведення кредиту в гривневий еквівалент, заяву зареєстровано за №110 від 17.03.2009 року. При укладенні кредитного договору №046-2008-2048 відповідач Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» проігнорував діюче на той час законодавство та не повідомив, попередив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про валютні ризики. Через умисне ухилення Банком від виконання свого обов`язку привило до того, родина ОСОБА_5 з 2008 року до 2018 року перерахувала банку 467 320.03 гривень, що втричі більшу суму коштів ніж сам кредит, та за розрахунками банку ще залишалась винні понад 25 тисяч доларів США. Щодо нормативно правового обґрунтування позовних вимог По-перше: банк не виконав вимоги НБУ та не попередив споживача про валютні ризики. До ухвалення закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів» кредитні та фінансові установи України керувалися Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10.05.2007 року №168. Відповідно до Правил надання банками України інформації споживачу про умови цитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 05.2007 року №168, а саме розділу: 3.8. У разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов`язані під час укладення кредитного договору: попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов`язань за кредитним договором несе споживач; надати інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов`язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов`язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування. Відповідно до п.2.2 Договору Кредитор має право припинити видачу Кредиту у разі істотної зміни кон`юнктури кредитного ринку або інших фінансових ринків, якщо така зміна може спричинити істотне погіршення фінансового результату від виконання кредитних операцій за цим Договором для Кредитора відносно очікуваного фінансового результату на момент укладення цього Договору. Вищезазначений пункт договору дозволяє Банку припинити договір Кредитування в разі стрімкого падіння курсу долара США, тобто нівелює ризик падіння курсу. Тобто банк одночасно з умисним не повідомленням валютного ризику (ризику підвищення курсу валюти), нівелював ризик падіння курсу долара США. По-третє; родиною ОСОБА_5 писалася заява про переведення кредиту в гривневий. Понісши перші фінансові збитки через умисне приховування Банком валютних ризиків родина ОСОБА_5 вирішила перевести валютний кредит в гривневий. Так 17.03.2009 року написав заяву про переведення кредиту в гривневий еквівалент, заяву зареєстровано за №110 від 17.03.2009 року. Банк розуміючи, що вже ошукав родину ОСОБА_5 , що через валютні зміни отримує надприбутки відмовився переводити кредит в гривневий. 04.08.2009 року родина ОСОБА_5 знову написала заяву про переведення кредиту в гривневий еквівалент. Банк знову розуміючи, що вже ошукав родину ОСОБА_5 , що через валютні зміни отримує надприбутки відмовився переводити кредит в гривневий. По-четверте: Обман Банком був скоєний з метою отримання надприбутку. 13 червня 2008 року ОСОБА_3 отримав 30 000 доларів США, що дорівнювало 145 629.00 гривень відповідно до меморіального ордеру. Через умисне ухилення Банком від виконання свого обов`язку привило до того, що родина ОСОБА_5 з 2008 року до 2018 року перерахувала банку 467 320.03 гривень, тобто втричі більшу суму коштів ніж сам кредит, та за розрахунками банку ще залишалась винні 25 040,32 доларів США (1 047 686,99 грн.). Тобто Банк видавши 145 629.00 гривень, отримав 467 320.03 гривень, та ще вважає, що йому винні 1 047 686,99 грн. Банк приховавши валютні ризики, та відмовляючись від переведення валютного кредиту в гривневий отримує 1 515 007,02 гривень, що в десятеро більше ніж тіло кредиту, що свідчить про те, що саме бажання надприбутків змусило Банк скоїти обман та не повідомляти про валютні ризики. Відповідно до п.2.2 Договору Кредитор має право припинити видачу Кредиту у разі істотної зміни кон`юнктури кредитного ринку або інших фінансових ринків, якщо така зміна може спричинити істотне погіршення фінансового результату від виконання кредитних операцій за цим Договором для Кредитора відносно очікуваного фінансового результату на момент укладення цього Договору. Вищезазначений пункт договору дозволяє Банку припинити договір Кредитування в разі стрімкого падіння курсу долара США, тобто нівелює ризик падіння курсу, та прямо порушує вищезазначене законодавство. З врахуванням наведеного просив визнати недійсним кредитний договір №046-2008-2048 від 13 червня 2008 року укладений ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 та застосувати наслідки недійсності правочину.

Ухвалою від 26 вересня 2025 року зустрічну позовну заяву, подану представником ОСОБА_4 - адвокатом Любаренко І.О. до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", третя особа ОСОБА_3 , про визнання недійсним кредитного договору, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості.

18 липня 2025 року від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) адвоката Любаренка І.О. до суду надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він просить суд витребувати в позивача розрахунок зарахувань по кредитному договору від 13 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 №046-2008-2048; витребувати в позивача попередження споживача, щодо валютних ризиків під час виконання зобов`язань за кредитним договором.

Ухвалою від 22 жовтня 2025 року клопотання представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) адвоката Любаренко І.О. про витребування доказів у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості, зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", третя особа ОСОБА_3 , про визнання недійсним кредитного договору, - задоволено частково; витребувано у Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» інформацію щодо зарахувань по кредитному договору від 13 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 №046-2008-2048 за період з 01 червня 2018 року по 22 жовтня 2025 року; у задоволенні клопотання в іншій частині, - відмовлено.

17 жовтня 2025 ркоу від відповідача за зустрічним позовом до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву та заява про застосування строків позовної давності.

02 грудня 2025 року від позивача за первісним позовом до суду надійшло клопотання про долучення доказів на вимогу суду.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року підготовче провадження у справі за первісною позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", третя особа ОСОБА_3 , про визнання недійсним кредитного договору,- закрито; призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Вказав, що між позивачем за первісним позовом та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, цільове призначення придбання квартири, банком були надані позичальнику відповідні кошти, однак, всупереч умовам договору, погашення кредиту та відсотків за користування коштами не здійснювалось, внаслідок чого виникла заборгованість. Крім кредитного договору було укладено договір поруки з відповідачем ОСОБА_6 та договір іпотеки. Також, звернув увагу, що сторонами неодноразово укладалась додаткові угоди до вказаного кредитного договору, якими зменшувалась % ставка за користування коштами. Просив також врахувати, що після винесення заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року по справі №760/23527/18 було звернуто стягнення на предмет іпотеки. Тож, на цей час з врахуванням погашеної за рахунок реалізації предмету іпотеки суми залишок заборгованості складає 157,22 доларів США. Щодо зустрічного позову заперечував. Звернув увагу суду, що в кредитному договорі та додаткових угодах до нього позичальника було повідомлено про наявність валютних ризиків. Крім того, при зростанні курсу валют банком підписувались з позичальником відповідні додаткові угоди якими зменшувалась відсоткова ставка. За таких обставин, на його думку підстав для задоволення зустрічного позовну не має.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) в судове засідання з`явився, вказав що проти задоволення первісного позову заперечує. Вказав, що під час укладання кредитного договору на його думку не було дотримано норм НБУ, а саме - повідомлено позичальника про валютні ризики. Просив звернути увагу, що позичальником було отримано 145 000,00 грн. З 2008 року по 2018 рік позичальником було сплачено 467 000,00 грн. і фактично залишилась ще заборгованість у розмірі який і був спочатку. Звернув увагу на п.2.2. кредитного договору у якому вказано, що банк не несе відповідальності за валютні ризики. Вважає умови кредитного договору відповідно до яких всі валютні ризики було перекладено на позичальника несправедливими. Просив звернути увагу, що відповідачі протягом розгляду справи звертались два рази до банку щодо переведення кредиту у гривню, однак їм було відмовлено. З врахуванням наведеного просив задовольнити зустрічний позов.

Вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно - процесуального законодавства.

Судом встановлено, що 13 червня 2008 року між Акціонерним товариством «Універсал Банк» (як Кредитором) та ОСОБА_3 (як позичальником) було укладено Кредитний договір №046-2008-2048 (т. 1 а. с. 9 - 19).

Відповідно до п.1.1. вказаного договору, кредитор зобов`язався надати Позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 30 000 доларів США, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13,45% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договору. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 145 629,00 грн. за курсом НБУ на день укладення цього договору, при цьому, сторони обумовили, що такий гривневий еквівалент має визначатися в цьому договорі лише в разі якщо сума кредиту виражена в іноземній валюті.

Згідно до п.1.1.1. кредитного договору, за користування коштами понад встановлений строк (або термін погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 40,35% річних (підвищена процентна ставка).

Відповідно до п.1.2. кредитного договору, строк кредитування за цим договором становить період: з дати надання кредитором кредиту позичальнику по 10 червня 2023 року включно.

Згідно п.1.3 вказаного договору, цільове призначення кредиту: на придбання майна, а саме: двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом було також досліджено графік платежів до вказаного кредитного договору, відповідно до якого загальна сума платежів за кредитним договором становить 68 195,73 долара США (т. 1 а. с. 17 - 19).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Таким чином, між позивачем за первісним позовом та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, погоджено його істотні умови.

Як вбачається з меморіального ордера №0462914USD001229 від 13 червня 2008 року, ПАТ «Універсал банк» було надано ОСОБА_3 кошти в сумі 30 000 доларів США; призначення платежу - надання кредиту згідно договору №046-2008-2048 від 13.06.2008 року (т. 1 а. с. 126).

Крім того, на підтвердження належного надання відповідачу за первісним позовом ОСОБА_3 коштів до матеріалів справи надано виписку з особового рахунку за 13.06.2008 року (т. 1 а. с. 127).

Також, належне виконання позивачем за первісним позовом зобов`язань за кредитним договором підтверджується заявою про видачу готівки від 13.06.2008 року (т. 2 а. с. 54).

На підтвердження обставин, викладених у позовній заяві представником позивача за первісним позовом надано до матеріалів справи Інформацію для клієнта (т. 3 а. с. 168), Анкету - заяву (т. 3 а. с. 169 - 172), «Кредит на придбання нерухомості на вторинному ринку» (т. 3 а. с. 173), Заяву ОСОБА_3 (т. 3 а. с. 174), Пам`ятку клієнту з попередженням (т. 3 а. с. 175), «Реструктуризація іпотечного кредиту» (т.3 а. с. 176).

З вказаних доказів, досліджених судом, вбачається надання позивачем за первісним позовом відповідачу ОСОБА_3 всієї інформації щодо кредитування, його умов, тощо. Будь - яких порушень його прав як позичальника, не повідомлення про валютні ризики, судом не встановлено.

Відповідно до п.8.4. вказаного кредитного договору позичальник підтвердив, у тому числі, що розуміє наслідки настання валютних ризиків за кредитом в іноземній валюті, та йому повідомлена інформація щодо методики визначення курсів і комісій, пов`язаних з конвертацією валюти; до укладання ним цього договору він був ознайомлений в письмовій формі з інформацією про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту у кредитора, у тому числі орієнтовну сукупну вартість кредиту.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні звертав увагу суду на положення п.2.2. кредитного договору, який на його думку свідчить про перекладання банком валютних ризиків на позичальника.

Відповідно до п.2.2. кредитного договору, кредитор має право припинити видачу кредиту у разі істотної зміни кон`юнктури кредитного ринку або інших фінансових ринків, якщо така зміна може спричинити істотне погіршення фінансового результату від виконання кредитних операцій за цим договором для кредитора відносно очікуваного фінансового результату на момент укладання цього договору.

При цьому, суд враховує те, що як вбачається з п.8.4 кредитного договору, позичальнику було роз`яснено наслідки настання валютних ризиків, своїм підписом на вказаному договорі позичальник підтвердив, що розуміє їх.

За таких обставин, твердження представника відповідача за первісним позовом не знайшли свого підтвердження.

Судом досліджено Додаткову угоду №б/н від 10 квітня 2009 року (т. 1 а. с. 20 - 21), Додаткову угоду №б/н від 17 квітня 2009 року (т. 1 а. с. 22 - 34), Додаткову угоду №б/н від 10 листопада 2011 року (т. 1 а. с. 35 - 36), Додаткову угоду №б/н від 29 листопада 2011 року (т. 1 а. с. 37 - 57), Додаткову угоду №б/н від 13 серпня 2014 року (т. 1 а. с. 58 - 74), Додаткову угоду №б/н від 26 березня 2015 року (т. 1 а. с. 75 - 92), Додаткову угоду №б/н від 17 березня 2017 року (т. 1 а. с. 93 - 112).

З вказаних додаткових угод вбачається, що сторонами неоднаразово погоджувались та вносились зміни до кредитного договору, зокрема щодо процентної ставки за користування кредитними коштами.

Також, 17 березня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» (яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк») (як кредитором) та ОСОБА_4 (як Поручителем) було укладено Договір поруки №б/н, відповідно до п.1.1. якого, поручитель поручився перед кредитором за ОСОБА_3 (Боржника) усіх його зобов`язань перед кредитором, що виникли з Кредитного договору №046-2008-2048 від 13 червня 2008 року та Додаткової угоди №б/н від 17 березня 2017 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (т. 1 а. с. 113 - 121).

Як вбачається з п.1.2. вказаного договору, поручитель засвідчив, що йому добре відомі усі умови вищезазначеного Основного договору і він погоджується з ними.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №046-2008-2048, станом на 20.05.2018 року заборгованість становить: по сумі кредиту - 21 855,52 долара США, в т.ч. прострочена заборгованість по сумі кредиту - 811,03 долара США; відсотки 3 160,06 долара США; підвищені відсотки 24,74 долара США; всього заборгованість станом на дату розрахунку - 25 040,32 долара США (т. 1 а. с. 122 - 125).

Представником позивача за первісним позовом також надано суду роз`яснення до розрахунку заборгованості за кредитним договором №046-2008-2048 від 13.06.2008 року, у якому детально обґрунтовано наданий до справи розрахунок (т. 3 а. с. 208 - 227).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ПАТ «Універсал банк» у зв`язку з порушенням позичальником умов укладеного кредитного договору на адресу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були направлені вимоги від 15.05.2018 року (т. 1 а. с. 139 - 143).

Судом також досліджено Виписки по особовому рахунку ОСОБА_3 за період з 01.01.2008 по 04.03.2019 року та з 13.06.2008 по 30.05.2018 року з яких вбачається, що відповідачем здійснювалось у певних сумах погашення кредиту, що позивачем за первісним позовом не заперечується (т. 1 а. с. 219 - 244, т. 3 а. с. 185 - 207).

Дані зазначені у виписці відображені у розрахунку заборгованості наданому позивачем за первісним позовом при зверненні до суду.

Представником відповідача за первісним позовом в обґрунтування позиції по справі було надано до матеріалів справи заяву щодо дозволу погашати кредит по курсу долара 5,5 грн. від 27.02.2009 року; заяву щодо внесення змін до п.1.1. кредитного договору, а також п.п. 7.1. - 7.2.5.Договору, форму звернення з додатками (т. 2 а. с. 55 - 59, т. 3 а. с. 112, ч. 4 а. с. 91 - 148).

Разом із тим сам факт звернення позичальника із відповідною заявою не свідчить про автоматичне виникнення у банку обов`язку погодитися із запропонованими умовами.

При цьому суд зважає на те, що, як вбачається з додаткових угод, укладених сторонами до кредитного договору, банком здійснювався перегляд умов кредитування позичальника, зокрема змінювався розмір процентної ставки у бік її зменшення. Тобто матеріалами справи підтверджується, що банк не залишав поза увагою обставини, на які посилався позичальник, та в окремих випадках погоджувався на зміну договірних умов.

Судом було досліджено роздруківку щодо платежів та списань здійснених на виконання кредитного договору, а також квитанції (заяви на переказ готівки, платіжні доручення) щодо здійснення відповідачем за первісним позовом ОСОБА_3 платежів за кредитом (т. 2 а. с. 60 - 250, т. 3 а. с. 1 - 2).

При цьому, всі наведені платежі здійснені позичальником були зараховані позивачем за первісним позовом відповідно до умов кредитного договору та відображені в розрахунку заборгованості.

Про наявність будь - яких розбіжностей, не врахування в розрахунку будь - яких сум представником відповідача за первісним позовом не заявлялось.

Як було зазначено в судовому засіданні представником відповідача за первісним позовом суми які сплачувались позичальником не були відразу зараховані в погашення заборгованості, а списувались відповідно до графіку, що вплинуло на суму заборгованості.

При цьому, суд враховує, що відповідно до п.4.1.2. кредитного договору, позичальник може здійснювати дострокове часткове погашення кредиту, в будь - який час, лише за умови обов`язкового виконання всіх наступних умов: сума дострокового погашення має складати не менше подвійної суми першого чергового до сплати щомісячного платежу, та позичальник письмово повідомив кредитора про таке погашення за встановленою кредитором формною не пізніше ніж за три робочих дні. Дострокове погашення кредиту не здійснюється, якщо не дотримана хоча б одна з вищевказаних умов дострокового погашення.

При цьому, доказів виконання відповідачем за первісним позовом ОСОБА_3 відповідних умов до матеріалів справи не надано.

Крім того, суд зважає на те, що представником відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 не надано суду належних доказів на спростування розміру заборгованості та не заявлено клопотання щодо проведення судової економічної експертизи.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.п. 5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Банк самостійно визначає систему організації операційної діяльності залежно від його структури, обсягів та видів банківських операцій, кількості працюючих, розвитку інформаційних технологій. Банк самостійно розробляє технології здійснення банківських операцій. Оброблення інформації про операції та її зберігання мають виконуватися на серверах та/або іншій комп`ютерній техніці, які/яка повинні/а фізично розташовуватися на території України, за винятком збереження резервних копій, захищених із використанням відповідних засобів технічного та/або криптографічного захисту, а виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

До матеріалів справи на підтвердження існування у відповідачів за первісним позовом заборгованості за кредитним договором №046-2008-2048 від 13 червня 2008 року було надано відповідні виписки, які підтверджують обставини, викладені позивачем за первісним позовом у позовній заяві.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За таких обставин, матеріали справи не містять у собі будь - яких доказів на спростування наданого позивачем за первісним позовом при зверненні до суду розрахунку заборгованості.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що сума заборгованості відповідачів за первісним позовом, яка підлягала стягненню з відповідачів на користь позивача за первісним позовом станом на момент звернення до суду є обґрунтованою.

Разом із тим, при вирішенні питання щодо наявності на час розгляду справи предмета спору суд враховує обставини, які виникли після ухвалення рішення Солом`янського районного суду м. Києва та пов`язані з його виконанням.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва, яке набрало законної сили 14 серпня 2019 року, видано виконавчі листи від 01 липня 2019 року щодо стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал банк» 25 040,32 доларів США (т. 3 а. с. 131, 134).

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2021 року (ВП №64317796), відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №760/23527/18 від 02.12.2020 року (т. 4 а. с. 26).

Судом також досліджено Постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 28.01.2021 року (т. 4 а. с. 27), Акт про реалізацію предмета іпотеки від 24.01.2022 року (т. 4 а. с. 28), Протокол №566611 проведення електронних торгів (т. 4 а. с. 29).

Відповідно до Постанов про закінчення виконавчого провадження від 03.09.2025 року (ВП №64317796), в процесі примусового виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва (виконавчий лист №760/23527/18, виданий 02.12.2020 року), з боржника стягнуто та перераховано стягувачу грошові кошти в сумі 693 289,19 грн. (еквівалент 24 065,46 доларів США, згідно курсу НБУ станом на дату перерахування коштів), стягнуто 69 238,92 грн. (еквівалент 2 406,54 долара США згідно курсу НБУ станом на дату перерахування коштів) основної винагороди виконавця. Ураховуючи викладене, приватний виконавець Русецький П. постановив виконавче провадження закінчити (т. 3 а. с. 130, 133).

Як вбачається з Виписки з особового рахунку за період з 24.01.2022 по 22.10.2025 року, після винесення рішення судом було здійснено погашення кредиту в розмірі 24 383,70 доларів США (т. 4 а. с. 19 - 20).

Крім того, представником позивача за первісним позовом надано суду платіжні інструкції за період з 13 лютого 2024 року по 11 серпня 2025 року, які не були враховані у виписці з особового рахунку. Із зазначених платіжних інструкцій вбачається, що відповідачами за первісним позовом додатково здійснювалося погашення кредитної заборгованості у розмірі 877,25 доларів США (т. 4 а. с. 21 - 25).

Отже, сукупна оцінка документів, наданих сторонами, свідчить про те, що після ухвалення рішення суду щодо стягнення кредитної заборгованості відбулося її подальше погашення як у межах виконавчого провадження, так і шляхом здійснення відповідачами відповідних платежів безпосередньо на погашення кредиту.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 638/3792/20 роз`яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору.

Так, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Матеріалами справи не підтверджується наявність на час розгляду справи непогашеної заборгованості, яка б залишалася предметом вимоги ПАТ «Універсал Банк» до відповідачів за первісним позовом.

Відтак, хоча на момент звернення до суду заборгованість існувала та первісні вимоги були обґрунтованими, після відкриття провадження у справі настали обставини, внаслідок яких предмет спору припинив існування. Подальше виконання судового рішення та погашення відповідної заборгованості усунуло необхідність у подальшому судовому розгляді первісної вимоги про її стягнення.

За таких обставин продовження розгляду первісного позову та ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості, яка на час розгляду справи вже погашена, не відповідало б завданню цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушеного права.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що на час розгляду справи між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відсутній предмет спору щодо стягнення кредитної заборгованості, оскільки відповідна заборгованість була погашена після звернення до суду та виконання судового рішення, а відтак провадження у справі за первісним позовом підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Щодо зустрічного позову представника відповідача суд враховує наступне.

У зустрічній позовній заяві представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) просив визнати недійсним кредитний договір №046-2008-2048 від 13 червня 2008 року, укладений ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 ; застосувати наслідки недійсності правочину.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, представник позивача за зустрічним позовом посилався, зокрема, на те, що кредитний договір було укладено під впливом обману з боку банку. На думку позивача за зустрічним позовом, банк не повідомив його належним чином про наявність валютних ризиків, пов`язаних із виконанням кредитних зобов`язань в іноземній валюті, а також про можливі наслідки зміни валютного курсу для розміру платежів та загального обсягу зобов`язань за кредитним договором.

Крім того, представник позивача за зустрічним позовом посилався на його звернення до банку із заявами щодо зміни умов кредитування.

Водночас сам факт звернення позичальника до банку із заявами про зміну умов кредитного договору, реструктуризацію заборгованості або встановлення іншого порядку її погашення не свідчить про те, що на момент укладення кредитного договору волевиявлення позичальника було сформоване під впливом обману.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Отже, для визнання правочину недійсним на підставі статті 230 ЦК України необхідним є встановлення не лише факту повідомлення або неповідомлення певної інформації, а й умислу сторони правочину на введення іншої сторони в оману щодо обставин, які мають істотне значення для вчинення правочину, а також причинного зв`язку між таким обманом та волевиявленням особи на укладення договору.

При цьому саме по собі виникнення у позичальника несприятливих наслідків виконання кредитного договору, у тому числі збільшення розміру платежів унаслідок зміни курсу іноземної валюти, не може автоматично свідчити про те, що при укладенні договору позичальник був введений банком в оману.

Судом досліджено зміст кредитного договору, а також додаткових угод, укладених сторонами у процесі виконання цього договору. При цьому з матеріалів справи вбачається, що позичальник був обізнаний про те, що кредитні зобов`язання пов`язані з іноземною валютою та відповідними валютними ризиками.

Таким чином, доводи позивача за зустрічним позовом про те, що банк приховав від нього наявність валютних ризиків, не знайшли свого підтвердження.

Більше того, поведінка сторін після укладення кредитного договору також не свідчить про те, що позичальник не усвідомлював змісту та наслідків взятих на себе зобов`язань. Кредитний договір виконувався сторонами протягом значного періоду часу, при цьому позичальник здійснював платежі за кредитом, звертався до банку із заявами щодо зміни умов кредитування та фактично вступав із банком у правовідносини щодо подальшого виконання вже укладеного договору.

Суд також враховує, що з наданих до матеріалів справи додаткових угод вбачається, що сторонами у подальшому переглядалися окремі умови кредитного договору, зокрема банком здійснювалося зниження процентної ставки за кредитом.

Отже, поведінка банку після укладення кредитного договору не свідчить про приховування ним від позичальника істотних обставин або про спрямованість його дій на введення позичальника в оману. Навпаки, перегляд окремих умов договору та зниження процентної ставки свідчать про те, що сторони у процесі виконання договору здійснювали узгодження його умов відповідно до фактичних обставин.

Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 та статті 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, саме на позивача за зустрічним позовом покладається обов`язок довести обставини, на які він посилається як на підставу недійсності кредитного договору, у тому числі факт умисного введення його банком в оману, істотність прихованих або повідомлених недостовірно обставин та те, що саме внаслідок такого обману ним було вчинено спірний правочин.

Однак матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що банк на момент укладення кредитного договору навмисно повідомив позичальнику недостовірну інформацію або умисно замовчав істотні обставини, які могли вплинути на його рішення щодо укладення договору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що доводи позивача за зустрічним позовом про укладення кредитного договору під впливом обману ґрунтуються переважно на його незгоді з наслідками виконання кредитного зобов`язання, зміною валютного курсу та умовами, на яких банк погоджувався або не погоджувався змінювати кредитний договір у подальшому. Вказані обставини не є достатніми для висновку про те, що саме на момент укладення договору мало місце умисне введення позичальника в оману.

За таких обставин зустрічний позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 203, 215, 230, 626, 627, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 76 - 81, 89, 95, 141, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за первісною позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості, - закрити.

Роз`яснити, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк", третя особа ОСОБА_3 , про визнання недійсним кредитного договору, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

За первісним позовом:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал банк» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ: 21133352);

Відповідач: ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

За зустрічним позовом:

Позивач: ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Акціонерне товариство «Універсал банк» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ: 21133352);

Третя особа: ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя І. О. Тесленко