Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 753/919/26
Провадження № 2/756/7392/26
оболонський районний суд міста києва
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
10 серпня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Зінець К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 8604714 від 12.08.2022 у розмірі 12 570 грн та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 8604714, за умовами якого відповідач отримала кредит у сумі 3 000 грн зі сплатою комісії за надання кредиту, процентів за користування кредитом та інших передбачених договором платежів.
Договір укладено в електронній формі шляхом його підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором.
Кредитодавець свої зобов`язання виконав, перерахувавши відповідачу кредитні кошти на зазначену нею банківську картку.
02.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 85-МЛ, унаслідок чого право грошової вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача.
Відповідач узятих на себе зобов`язань належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 12 570 грн, з якої: 3 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9 000 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 570 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.
Надіслана відповідачу претензія про погашення заборгованості залишена без задоволення.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.02.2026 справу передано за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2026 головуючим у справі визначено суддю Оболонського районного суду м. Києва Пукала А.В.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22.05.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подала.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судове засідання, призначене на 29.06.2026, відкладено у зв`язку з неявкою учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася в установленому порядку, зокрема через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, з опублікуванням якого відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.
За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що 12.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 8604714.
Укладаючи кредитний договір, відповідач та Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з умовами договору сума кредиту становить 3 000 грн (п. 1.2 договору). Кредит надано загальним строком на 105 днів з 12.08.2022, який складається з пільгового періоду тривалістю 15 днів, що завершується 27.08.2022, та поточного періоду тривалістю 90 днів, що завершується 25.11.2022 (п. 1.3, 1.3.1, 1.3.2 договору). Термін повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом визначено 27.08.2022, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості - 25.11.2022 (п. 1.4 договору).
Факт перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням № 80336842 від 12.08.2022 про перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» 3 000 грн на рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 , зазначеної відповідачем у договорі, з призначенням платежу «Кошти згідно договору 8604714».
Відповідно до п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту складає 570 грн, яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду складають 900 грн, які нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.5.2 договору). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду складають 8 100 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.5.3 договору).
Загальні витрати за кредитом за весь строк кредитування визначено договором у розмірі 9 570 грн, а орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника - 12 570 грн (п. 1.5 договору). Ті самі показники наведено в графіку платежів (додаток № 1 до договору) та в паспорті споживчого кредиту (додаток № 2 до договору), який відповідач отримала до укладення договору.
Як вбачається з наданої позивачем відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, проценти за користування кредитом нараховувалися за ставкою 2,00% від суми кредиту за кожен день у період з 13.08.2022 по 27.08.2022, що склало 900 грн, та за ставкою 3,00% від суми кредиту за кожен день у період з 28.08.2022 по 25.11.2022, що склало 8 100 грн. Після 25.11.2022 нарахування процентів за користування кредитом не здійснювалося.
Згідно з випискою з особового рахунка станом на 22.10.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 12 570 грн, а саме:
- за тілом кредиту - 3 000 грн;
- за процентами за користування кредитом - 9 000 грн;
- за комісією за надання кредиту - 570 грн.
Платежів на погашення заборгованості відповідач не вносила, розмір і складові заборгованості не оспорила, доказів погашення заборгованості чи виконання умов договору суду не надала.
02.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 85-МЛ, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників. Передання реєстру боржників підтверджується актом приймання-передачі від 02.12.2022, а оплата відступленого права вимоги - платіжною інструкцією № 69199 від 05.12.2022.
Належність відповідача до боржників, право вимоги до яких відступлено, підтверджується витягом з реєстру боржників від 10.09.2025 до вказаного договору, в якому зазначено дані відповідача, номер і дату кредитного договору, дату закінчення строку кредитування 25.11.2022 та розмір заборгованості 12 570 грн.
На підтвердження вжиття заходів досудового врегулювання спору позивач надав претензію від 16.10.2025 № 22110148/245 про погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Договір відступлення прав вимоги у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та недійсним не визнавався; згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, позивач набув право вимоги за вказаним кредитним договором.
Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає справу в межах заявлених вимог.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»); аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві кредит у строк та в порядку, що встановлені договором. За приписами ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у визначений строк.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Перевіряючи обґрунтованість кожної складової заявленої до стягнення заборгованості окремо, суд виходить з такого.
Заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3 000 грн підтверджується платіжним дорученням № 80336842 від 12.08.2022, відповідає умовам договору, відповідачем не спростована, доказів її погашення суду не надано, а тому підлягає стягненню.
Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 570 грн суд зазначає наступне. Зазначена комісія передбачена п. 1.5.1 договору, є одноразовою платою за дії кредитодавця з підготовки, організації та надання кредиту, які фактично вчинені, нарахована одноразово в момент видачі кредиту та не є періодичною платою за обслуговування кредитної заборгованості. За таких обставин вимога про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 570 грн є обґрунтованою.
Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 9 000 грн суд зазначає наступне. Обидві визначені договором процентні ставки - 2,00% на день протягом пільгового періоду (п. 1.5.2 договору) та 3,00% на день протягом поточного періоду (п. 1.5.3 договору) - погоджені сторонами як плата за користування кредитом у межах строку кредитування, а не як міра відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
Як вбачається з відомості про щоденні нарахування та погашення, проценти нараховані за період з 13.08.2022 по 25.11.2022, тобто виключно в межах визначеного п. 1.3 договору строку кредитування, після спливу якого нарахування процентів припинено. Заявлений до стягнення розмір процентів - 9 000 грн - відповідає визначеним договором показникам (900 грн за пільговий період та 8 100 грн за поточний період) і узгоджується з графіком платежів та паспортом споживчого кредиту, в яких орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника визначено 12 570 грн.
Розмір процентів, порядок їх нарахування та загальну вартість кредиту відповідач погодила при укладенні договору, отримавши до його укладення паспорт споживчого кредиту з відповідною інформацією. Умови договору в цій частині недійсними не визнавалися та відповідачем не оспорювалися, розрахунок процентів не спростований, доказів їх сплати суду не надано.
За таких обставин вимога про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 9 000 грн є обґрунтованою.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про споживчий кредит № 8604714 від 12.08.2022 у розмірі 12 570 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 3 000 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом - 9 000 грн та заборгованості за комісією за надання кредиту - 570 грн.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
На підтвердження витрат, які поніс позивач на отримання професійної правничої допомоги, суду надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, ордер на надання правничої допомоги серії ВС № 1408806 від 20.10.2025, акт наданих послуг № Д/5547 від 22.10.2025 та детальний опис наданих послуг до нього, згідно з якими вартість наданих у цій справі послуг становить 8 000 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ця справа є малозначною, належить до типової категорії спорів про стягнення кредитної заборгованості, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження. З урахуванням наведеного суд вважає обґрунтованим і співмірним розмір таких витрат 3 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 28419 від 31.10.2025. З огляду на задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 8604714 від 12.08.2022 у розмірі 12 570 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Андрій ПУКАЛО
Судове рішення № 138995771, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 10.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 753/919/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: