Ухвала суду № 138995363, 12.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2363/26

Провадження № 2/752/7033/26

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування арешту з майна, -

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду м. Києва через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява, в якій позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати арешт на майно, що належить ОСОБА_2 , який накладено постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні АСВП № НОМЕР_3.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03 лютого 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. Також було витребувано у Голосіївському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повний витяг з Автоматизованої системи виконавчих проваджень щодо виконавчого провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва № 2-1793/12 від 24 квітня 2012 року. У випадку відсутності інформації щодо вказаного виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, надати інформацію про вчинені дії у виконавчому провадженні.

19 травня 2026 року на виконання ухвали суду від 13 квітня 2026 року Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надіслав витяг з Автоматизованої системи виконавчих проваджень щодо виконавчого провадження № НОМЕР_4.

Згідно наданого витягу з АСВП щодо виконавчого провадження від 15 травня 2026 року, на виконанні Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві перебувало виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа від 24 квітня 2012 року № 2-1793/12 Голосіївського районного суду міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції коштів у сумі 1 507 260,42 грн.

04 липня 2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4.

04 липня 2012 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 винесено постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження.

За даними АСВП за боржником ОСОБА_2 був зареєстрований транспортний засіб марки «Opel», № кузова НОМЕР_1 , 1980 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 .

Крім того, за заявою стягувача від 26 березня 2013 року про направлення виконавчого документа за місцем знаходження майна боржника (предмет іпотеки), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , постановою про закінчення виконавчого провадження від 08 квітня 2013 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» матеріали виконавчого провадження були направлені за належністю для подальшого виконання до відділу державної виконавчої служби Ірпінського МУЮ.

Згідно зі ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Приписами ст.125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У параграфі 3 глави 2 розділу І ЦПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ЦПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), підсудність справ за вибором позивача, тобто правила альтернативної підсудності (стаття 28), та правила виключної підсудності (стаття 30).

Відповідно до частин першої, другої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являється до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ЦПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, в ч.2 ст.30 ЦПК України встановлено, що позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.

Предметом позову у цій справі є скасування арешту, накладеного постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.

З даних АСВП щодо ВП № НОМЕР_3 вбачається, що арешт був накладений на майно боржника, яке перебуває під іпотекою та яке знаходиться в смт. Ворзель Бучанського району Київської області.

Оскільки спір у цій справі фактично виник з приводу зняття арешту з майна боржника, то спір щодо майнових прав на вказане майно відповідно до вимог ч.2 ст. 30 ЦПК України має розглядатись судом за місцем знаходження такого майна, тобто Ірпінським міським судом Київської області.

Доказів, що місце знаходження майна, з якого позивач просить зняти арешт, знаходиться за на території Голосіївського районного суду міста Києва матеріали справи не містять.

Таким чином, дана справа не підсудна Голосіївського районного суду міста Києва та її необхідно передати за підсудністю до належного суду, а саме до Ірпінського міського суду Київської області.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України, справа прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Згідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції ( підсудності) іншого суду.

Таким чином, враховуючи те, що справа була прийнята судом до свого провадження без додержання правил підсудності та не підсудна Голосіївському районному суду міста Києва, тому підлягає передачі за підсудністю Ірпінського міського суду Київської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 30, 31, 32, 206, 353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування арешту з майна, передати за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя А.В. Слободянюк