Рішення № 138995168, 07.08.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6147/26 Провадження № 2/727/2270/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м.Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Яреми Л.В.

за участю секретаря Богданюк Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

за участю: відповідачки ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, в обґрунтування якого посилається на наступне.

В обґрунтування позову посилається на те, що 30.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 186797605, у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від товариства кредитні кошти у розмірі 18800,00 грн., з кінцевою датою повернення кредиту визначеною у п. 7. - 30.05.2030. Договір діє до кінця визначеного строку, або його дострокового виконання чи розірвання, а позичальник користується кредитними коштами на умовах визначених (п. 8.3, 8.7.2 Договору).

Дисконтний період визначений в п.3.1 договору це лише період з загального строку кредитування, під час якого позичальник має додаткові можливості (отримання нових траншів, часткове погашення боргу). Після його закінчення, за відсутності продовження з боку позичальника, договір діє до кінця визначеного строку, або його дострокового виконання чи розірвання, а позичальник користується кредитними коштами на умовах визначених (п. 8.3, 8.7.2 Договору).

Після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (п.7.4.2. Договору);

Таким чином, договір чітко визначає 5-річний термін своєї дії та право кредитодавця нараховувати проценти протягом усього цього терміну, зокрема після закінчення дисконтного періоду на умовах фіксованої базової щоденної ставки в розмірі - 0,98.

Відповідач зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим, відповідно до п. 9.1.1.7. договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було достроково розірвано договір шляхом направлення відповідачу відповідного повідомлення.

З 26.12.2025 припинилося право позивача щодо нарахування процентів за користування кредитом, передбачених договором.

Так, зобов`язання зі сторони кредитора за договором виконані в повному обсязі, в свою чергу відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить: 46495,16 грн проценти за договором після розірвання договору (з 26.12.2025 ) не нараховуються.

Так, загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення позивачем в позовній заяві становить - 37 095,16 грн, з них: заборгованість по кредиту - 18 800,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 17167,16 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) 1128,00 грн.

Розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку заборгованості вказаний, однак, позивач не включає їх до розміру позовних вимог.

05.08.2025 товариство відступило право вимоги за договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» за договором факторингу № МВ-ТП/47.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄРДПОУ 39700642) суму заборгованості за кредитним договором у розмірі: 37 095,16 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу: 5000,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 07 травня 2026 року провадження по справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 15 червня 2026 року витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, Код банку (МЦП): 305299, Код за ЄДРПОУ: 14360570): виписку про рух коштів щодо проведення платіжних операцій з перерахування грошових коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 у межах кредитного договору: Банківська картка №: НОМЕР_2 , період платіжних операцій з перерахування грошових коштів кредитодавцем: з 30.04.2025 19:18 по 30.04.2025 19:18 (включно), а саме: Дата операції (перерахування кредитних коштів) 30.04.2025 19:18 Сума 18800,00 грн.

Відповідачем відзиву на позов подано не було.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, просила розстрочити виконання рішення суду на рік та зменшити позивачу розмір судових витрат на оплату правової допомоги.

Заслухавши відповідачку, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 30.04.2025 року ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір кредитної лінії № 186797605 (а.с.25-36).

Відповідно до п.п. 2.1.-2.5. цього договору: за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». Загальний розмір кредиту за цим договором становить 18800 грн 00 коп. (вісімнадцять тисяч вісімсот грн. нуль коп.). Разом із тим позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 30.04.2025. Другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором. Надання кожного додаткового траншу за договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу. Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх.

Відповідно до п. 12.4. цього договору: сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 357,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість ОСОБА_1 складає 41 482,84 грн.

05 серпня 2025 року було укладено договір факторингу № МВ-ТП/47, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги ( а.с.13-16).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 05 серпня 2025 року до договору факторингу № МВ-ТП/47 від 05 серпня 2025 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон плюс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 186797605 (а.с.16-17 ).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон плюс», заборгованість ОСОБА_1 складає 37 095,16 грн, з них: заборгованість по кредиту - 18 800,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 17167,16 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) 1128,00 грн. (а.с. 20-22).

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно статті 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що ТОВ «Таліон плюс» наділено правом грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 .

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором № 186797605 від 30.04.2025 року у добровільному порядку.

Відповідно до витребуваних відомостей із АТ «ПриватБанк», ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є клієнтом банку на його ім`я відкрито картку № НОМЕР_2 , рахунок до картки НОМЕР_3 , і згідно виписки про рух коштів по картці ОСОБА_2 .Вза період 30.04.2025 року відображається зарахування коштів у сумі 18800 грн. 00 коп.

Оскільки відповідачкою не спростовано розмір заборгованості 37 095,16 грн, яка складається із тіла кредиту 18 800,00 грн; відсотків за користування кредитом 17167,16 грн; комісії за надання кредиту 1128,00 грн., нараховані банком у відповідності з узгодженими сторонами умовами кредитування, викладеними у договорі, який підписаний сторонами в день видачі кредиту, то така заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Таліон плюс» підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 186797605 від 30.04.2025 року в сумі 37 095 грн. 16 коп.

Вирішуючи питання щодо розстрочення виконання рішення суду, про яке заявлено відповідачкою в заяві, то суд зазначає таке.

Так, відповідно до частини 1 статті 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до частин 4, 5 статті 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Так, судом встановлено, що на утриманні відповідачки перебуває одна неповнолітня дитина, розлучена, отримує аліменти та не працює, перебуває на обліку в центрі зайнятості.

Позивачем заперечення щодо розстрочення виконання рішення суду заявлено не було.

Наведене дає підстави суду дійти висновку щодо можливості розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 186797605 від 30.04.2025 року в розмірі 37 095 грн. 16 коп. на 12 місяців.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2662 грн. 40 коп., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1-6 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: копію договору про надання правничої допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року укладеного між ТОВ «Таліон плюс» та адвокатським об`єднанням «ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ», додаткову угоду №3117 від 14.04.2026 про надання правової допомоги до договору №5 від 02 грудня 2024 року та акт прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого, послуги надано на загальну суму 5000 грн. 00 коп. (а.с.52-59 ).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, визначаючи розмір до стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягнення з відповідача на користь позивача, суд враховує, категорію складності справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Оскільки ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог, суд вважає за доцільне стягнути із відповідачки на користь позивача судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 3000 грн. та за сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором № 186797605 від 30.04.2025 року у розмірі 37 095 (тридцять сім тисяч дев`яносто п`ять) грн. 16 коп., яка складається із: тіла кредиту 18 800,00 грн., відсотків за користування кредитом 17167,16 грн. та комісії за надання кредиту 1128,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп.

Виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованості в розмірі 37 095 грн. 16 коп. розстрочити на 12 (дванадцять) місяців, стягуючи одинадцять місяців - щомісячно по 3091,26 грн. (три тисячі дев`яносто одна грн. 26 коп.) та дванадцятий місяць 3091,30 грн. (три тисячі дев`яносто одна грн. 30 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», місце знаходження за адресою:Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13, код ЄДРПОУ 39700642.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення буде виготовлено 07 серпня 2026 року.

Суддя Ярема Л.В.