Ухвала суду № 138995089, 14.08.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2797/26

Провадження №1-кс/726/473/26

Категорія

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання старшого детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Чернівецькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 72026261020000004, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України, відносно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бугаків, Немирівського району, Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 Кримінального кодексу України,

з участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ :

14.08.2026 року до слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівці звернувся старший детектив ТУ БЕБ в Чернівецькій області із клопотанням погодженим з прокурорм відділу нагляду за додержанням законів територіальними підрозділами Бюро економічної безпеки України Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 72026261020000004, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 201-4 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання вказують, що на початку жовтня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за попередньою змовою групою осіб, достовірно знаючи про те, що порядок здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, зокрема і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, регулюється державою та здійснюється у відповідності до нормативно-правових актів з питань митної справи, з метою незаконного збагачення вирішили зайнятись контрабандою транспортних засобів, які у відповідності до п. 215.1. ст. 215 Податкового кодексу України належать до підакцизних товарів, шляхом їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, у спосіб умисного подання до митного органу, як підстави для переміщення документів, які містять завідомо неправдиві відомості щодо пільгового ввезення автомобілів під виглядом гуманітарної допомоги на адресу отримувача ГО «Єдина спільна справа» (юридична адреса - м. Вінниця, провулок Вишневий, 5, код ЄДРПОУ 44659489, керівником якої є ОСОБА_4 ), що підлягають обов`язковому декларуванню відповідно до законодавства з питань митної справи, та необхідні для підтвердження дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України.

У відповідності із розробленим планом злочинної діяльності обов`язки кожного учасника схеми були розподілені наступним чином:

ОСОБА_4 - координував дії учасників протиправної схеми, заснував та керував громадською організацією «Єдина спільна справа» (44659489), здійснював координацію її діяльності, вносив відомості в Автоматизовану систему гуманітарної допомоги під власним електронним ключем про переміщення ТЗ через митний кордон під виглядом гуманітарної допомоги та забезпечував підготовку відповідних декларацій про гуманітарну допомогу, в т.ч. надавав реквізити ГО для безперешкодного переміщення автомобілів через митний кордон іншими учасниками схеми, здійснював контроль за обліком наявних на балансі ГО та реалізованих транспортних засобів, оформляв документи для легалізації придбаних авто (підписував акти прийому-передачі ТЗ), особисто пересилав документи іншим учасникам схеми ( ОСОБА_9 і ОСОБА_8 ) та покупцям ТЗ, здійснював розподіл грошових коштів та виплату винагороди іншим учасникам протиправної діяльності.

ОСОБА_8 - виконував функцію представника ГО «Єдина спільна справа» в Чернівецькій області, від імені організації контактував з суб`єктами публічного та приватного права, здійснював облік ввезених та реалізованих ТЗ в Чернівецькій області, здійснював контроль за успішним проходженням фігурантами та іншими залученими особами прикордонно-митного контролю під час ввезення авто під виглядом гуманітарної допомоги, залучав осіб, які мають право безперешкодно перетинати кордон в умовах воєнного стану, для безпосереднього ввезення транспортних засобів, сприяв та створював належні умови (фізично супроводжував до та від державного кордону) для ввезення транспортних засобів, розміщував на онлайн-платформах та майданчиках з продажу автомобілів публікації про продаж ввезених в якості гуманітарної допомоги авто, здійснював посередництво при оформленні та передачі документів для легалізації придбаних авто, безпосередньо реалізовував ввезені в якості гуманітарної допомоги транспортні засоби в обмін на грошові кошти, здійснював акумуляцію коштів від продажу авто на території Чернівецької області.

ОСОБА_9 особисто перетинав державний кордон з метою купівлі та завезення на митну територію України автомобілів під виглядом гуманітарної допомоги, забезпечував контроль за зберігання ввезених транспортних засобів на території м. Чернівці, здійснював розміщення на онлайн-платформах та майданчиках з продажу автомобілів публікацій про продаж ввезених авто, здійснював фотографування авто для оголошень, організовував (у випадку необхідності) обслуговування ввезених авто на СТО у м. Чернівці, за вказівками організаторів безпосередньо реалізовував ввезені в якості гуманітарної допомоги транспортні засоби в обмін на грошові кошти, передавав документи покупцям авто, консультував потенційних покупців щодо умов придбання авто.

Діючи відповідно до розробленого плану, ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, маючи можливість пошуку та придбання за кордоном автомобілів, з`ясували законодавчі можливості пільгового ввезення автомобілів, провели аналіз цінового ринку автомобілів, маючи реквізити, установчі документи, печатки та кваліфіковані електронні підписи (КЕП) ГО «Єдина спільна справа» (код ЄДРПОУ 44659489), керівником якої є ОСОБА_4 , реквізити яких у подальшому могли б бути використані у якості отримувача благодійної допомоги, з`ясували порядок придбання, розрахунку та типи іноземних документів для оформлення таких транспортних засобів, механізм декларування, подальший облік та оформлення цільового використання таких автомобілів на території України у якості гуманітарної допомоги та фактичну можливість продажу всупереч їх цільового призначення при ввезені.

Таким чином, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , будучи достовірно обізнаними про порядок ввезення в Україну підакцизних товарів, керуючись єдиним умислом, спрямованим на вчинення контрабанди, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в період з 14.10.2025 по 10.04.2026, з використанням умов воєнного стану, здійснили контрабанду підакцизних товарів транспортних засобів, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів у спосіб умисного подання до митного органу як підстави для переміщення документів, які містять завідомо неправдиві відомості щодо пільгового ввезення автомобілів під видом гуманітарної допомоги, загальною вартістю предметів такої контрабанди в сумі 3 101 210,45 грн (три мільйона сто одна тисячі двісті десять гривні, сорок п`ять копійок), що становить великий розмір, а саме:

- транспортний засіб марки «MITSUBISHIL200 WARRIOR», номерний знак « НОМЕР_1 », ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_2 », 2003 року випуску, середня ринкова вартість ввезеного на митну територію України (без урахування митних платежів, зборів та інших платежів за його розмитнення та реєстрацію на територію України), станом на дату ввезення 14.10.2025, становить 209 755,06 грн;

- транспортний засіб марки «BMWX5», номерний знак « НОМЕР_3 », ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_4 », 2004 року випуску, середня ринкова вартість ввезеного на митну територію України (без урахування митних платежів, зборів та інших платежів за його розмитнення та реєстрацію на територію України), станом на дату ввезення 18.11.2025, становить 264 510,90 грн;

- транспортний засіб марки «MITSUBISHIL200», номерний знак « НОМЕР_5 », ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_6 », 2005 року випуску, середня ринкова вартість ввезеного на митну територію України (без урахування митних платежів, зборів та інших платежів за його розмитнення та реєстрацію на територію України), станом на дату ввезення 22.11.2025, становить 572 489,98 грн;

- транспортний засіб марки «MITSUBISHIL200 WARRIOR», номерний знак « НОМЕР_7 », ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_8 », 2003 року випуску, середня ринкова вартість ввезеного на митну територію України (без урахування митних платежів, зборів та інших платежів за його розмитнення та реєстрацію на територію України), станом на дату ввезення 02.12.2025, становить 281 807,42 грн;

- транспортний засіб марки «NISSANPATROLGR», номерний знак « НОМЕР_9 », ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_10 », 2000 року випуску, середня ринкова вартість ввезеного на митну територію України (без урахування митних платежів, зборів та інших платежів за його розмитнення та реєстрацію на територію України), станом на дату ввезення 19.12.2025, становить 599 260,67 грн;

- транспортний засіб марки «MITSUBISHIL200 WARRIOR», номерний знак « НОМЕР_11 », ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_12 », 2006 року випуску, середня ринкова вартість ввезеного на митну територію України (без урахування митних платежів, зборів та інших платежів за його розмитнення та реєстрацію на територію України), станом на дату ввезення 19.12.2025, становить 214 461,34 грн;

- транспортний засіб марки «MITSUBISHISHOGUNSPORTWARRIOR», номерний знак « НОМЕР_13 », ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_14 », 2005 року випуску, середня ринкова вартість ввезеного на митну територію України (без урахування митних платежів, зборів та інших платежів за його розмитнення та реєстрацію на територію України), станом на дату ввезення 03.03.2026, становить 197 688,81 грн;

- транспортний засіб марки «DACIADUSTERLAUREATEDCI 4*4», номерний знак « НОМЕР_15 », ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_16 », 2013 року випуску, середня ринкова вартість ввезеного на митну територію України (без урахування митних платежів, зборів та інших платежів за його розмитнення та реєстрацію на територію України), станом на дату ввезення 20.03.2026, становить 129 606,70 грн;

- транспортний засіб марки «MITSUBISHIL200 PICK», номерний знак « НОМЕР_17 », ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_18 », 2009 року випуску, середня ринкова вартість ввезеного на митну територію України (без урахування митних платежів, зборів та інших платежів за його розмитнення та реєстрацію на територію України), станом на дату ввезення 07.04.2026, становить 340 030,40 грн;

- транспортний засіб марки «MITSUBISHIL200 BARBARIAN», номерний знак « НОМЕР_19 », ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_20 », 2011 року випуску, середня ринкова вартість ввезеного на митну територію України (без урахування митних платежів, зборів та інших платежів за його розмитнення та реєстрацію на територію України), станом на дату ввезення 10.04.2026, становить 291 599,17 грн.

Детектив у клопотанні зазначає, що за наведених ним у клопотанні обставин, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України, а саме у контрабанді, тобто переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів, вчинену за попередньою змовою групою осіб у великому розмірі.

14 вересня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України, що відповідно до положень ст. ст. 12 КК України є особливо тяжким злочинами.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом про результати огляду речових доказів від 19.01.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.06.2026; протоколом про хід і результати НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 03.06.2026; протоколами про хід і результати НСРД -арешту, огляду та виїмки кореспонденції від 03.06.2026; протоколом про хід і результати НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 03.06.2026; протоколом про хід і результати НСРД -зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 03.06.2026; інформацією отриману від ТОВ «Ємаркет України» та ТОВ «Інтернет-реклама РІА»; деклараціями про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; висновками транспортно-товарознавчих експертиз, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Крім цього, обґрунтовуючи клопотання в частині неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, детектив зазначає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, особистої поруки чи застави не забезпечить належної поведінки обвинуваченого, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, крім того даних, щодо отримання достатніх офіційних доходів підозрюваним не встановлено. Застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту є недоцільним, оскільки підозрюваний з метою уникнення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, в тому числі виїхати за межі України поза пунктом пропуску.

Зважаючи на обставини викладені в клопотанні детектив клопоче застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави. При визначенні застави, встановити її у розмірі не менше 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 998400 гривень, а також покласти на підозрюваного виконання обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8, ч.5 ст.194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, просив обрати вказаний запобіжний захід, обґрунтувавши таку необхідність обставинами, викладеними у клопотанні.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні вказав, що ризики заявлені детективом у клопотанні є виключно припущенням сторони захисту, не підтверджуються конкретними фактичними обставинами та є такими, що суперечать принципу не винуватості. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання або застосувати до підозрюваного більш м`який альтернативний захід у виді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію захисника та просив обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту або зменшити суму застави, оскільки заявлена детективом сума є для нього непомірною.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання дії запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд, у відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, що зокрема визначені у п. п. 1-12 даної частини вказаної статті.

Враховується також, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК, з врахуванням того, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Чернівецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні ЄРДР за № 72026261020000004 від 09.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , будучи достовірно обізнаними про порядок ввезення в Україну підакцизних товарів, керуючись єдиним умислом, спрямованим на вчинення контрабанди, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в період з 14.10.2025 по 10.04.2026, з використанням умов воєнного стану, здійснили контрабанду підакцизних товарів транспортних засобів, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів у спосіб умисного подання до митного органу як підстави для переміщення документів, які містять завідомо неправдиві відомості щодо пільгового ввезення автомобілів під видом гуманітарної допомоги, загальною вартістю предметів такої контрабанди в сумі 3 101 210,45 грн (три мільйона сто одна тисячі двісті десять гривні, сорок п`ять копійок), що становить великий розмір

14.08.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України, а саме у контрабанді, тобто переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів, вчинену за попередньою змовою групою осіб у великому розмірі.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом про результати огляду речових доказів від 19.01.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.06.2026; протоколом про хід і результати НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 03.06.2026; протоколами про хід і результати НСРД -арешту, огляду та виїмки кореспонденції від 03.06.2026; протоколом про хід і результати НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 03.06.2026; протоколом про хід і результати НСРД -зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 03.06.2026; інформацією отриману від ТОВ «Ємаркет України» та ТОВ «Інтернет-реклама РІА»; деклараціями про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; висновками транспортно-товарознавчих експертиз, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Встановлено також, що санкція ч. 2 ст. 201-4 КК України передбачає покарання у виді штрафу в розмірі від сімдесяти п`яти тисяч до ста двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від шести до одинадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Отже злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким.

Аналіз наданих доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Відтак, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, які досліджені слідчим-суддею, зважаючи на дані, які містяться в цих матеріалах, а також беручи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.07.2011 року, згідно з яким термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_11 до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 201-4 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Окрім того, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може здійснити такі дії:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке передбачене за вчинення кримінальних правопорушень, в якому він підозрюється, а саме покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до одинадцяти років, з метою уникнення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, в тому числі виїхати за межі України поза пунктом пропуску;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України). На даний час органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення місця зберігання документів, які використовувались для ввезення контрабанди, та транспортних засобів;

- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Вказує, що отримавши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно даних свідків та інших підозрюваних, які надали органу досудового розслідування викривальні показання щодо нього, у зв`язку з чим останній матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів. Також вказує, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) Так, на даний час органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення місця зберігання документів, які використовувались для ввезення контрабанди, та транспортних засобів, які підозрюваний ОСОБА_4 збував, інших осіб, причетних до такої протиправної діяльності, а тому, він може вчиняти активні дії для перешкоджання органу досудового розслідування під час встановлення вказаних обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження. Окрім цього, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може зловживати своїми процесуальними правами з метою затягування строків досудового розслідування шляхом не з`явлення до слідчого, прокурора, слідчого судді під приводом надання фіктивних документів про перебування на лікуванні, у відрядженні, подорожі, що унеможливить проведення слідчих дій у розумні строки;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) ОСОБА_4 , оскільки не маючи постійного джерела доходів, може продовжувати займатись ввезення контрабанди, так як на протязі тривалого часу вказана діяльність була основним джерелом доходу останнього. Тому, не є виключенням, що ОСОБА_4 продовжуватиме займатись незаконним видом діяльності, з метою отримання незаконного матеріального прибутку.

За обставин викладених вище, слідчий суддя вважає обгрунтованими наявність ризиків, передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя доходить висновку про неможливість застосування жодного із більш м`яких запобіжних заходів, оскільки вони, у даний момент часу, не здатні запобігти вищевказаним ризикам. Застосування запобіжного заходу, який є найбільш суворим видом (тримання під вартою), враховуючи обставини справи, на даному етапі, є виправданим.

Обставин, передбачених частиною 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не має.

Крім того, слідчий суддя враховує, що потреби досудового розслідування в даному випадку, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні із підстав вказаних вище, що доводить існування підстав для обрання такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Окрім наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України, слідчий суддя також оцінює у сукупності обставини передбачені ст. 178 КПК України, які є в розумній мірі достатніми для переконання, що в даний час відсутня необхідність обрання щодо підозрюваного іншого, більш тяжкого виду запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Відтак, враховуючи, що раніше не судимий ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також обґрунтованість ризиків, передбачених 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, вік та стан здоров`я останнього, слідчий суддя переконаний про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Будь-які інші обставини, існування яких унеможливлює задоволення заявленого клопотання та/чи ставлять під сумнів необхідність застосування такого виду запобіжного заходу, який обґрунтовано у клопотання відсутні. За викладених обставин, його обрання є найбільш доцільним та ефективним способом забезпечення кримінального провадження.

Статтею 184 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 4-5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя, окрім вимог ч. 4 ст. 182 КПК та ст. 177 КПК України врахувує також і те, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього.

Варто вказати, що сама лише тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та розмір завданих, за версією сторони обвинувачення, збитків не можуть бути безумовною підставою для визначення застави у максимальному розмірі, встановленому законом. Застава не є способом попереднього відшкодування шкоди або формою майнової відповідальності особи, а має виключно процесуальну мету забезпечення належної поведінки підозрюваного під час кримінального провадження.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч. 4 ст. 182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».

Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), застава це виключно процесуальний запобіжник для забезпечення явки особи до суду, а не вид покарання чи спосіб конфіскації майна. Також важливо, щоб застава виступала як реальна альтернатива триманню під вартою. Розмір застави має визначатися так, щоб її внесення було реальним та посильним для підозрюваного. Суд зобов`язаний врахувати майновий стан, дохід, сімейні обставини, зокрема наявність утриманців, та інші дані про особу. Застава не повинна стати формальністю вона мусить реально заміняти собою тримання під вартою з урахуванням можливостей особи її внести.

Не менш важливими є принцип пропорційності та відсутність надмірного тягаря. При цьому розмір застави має відповідати особі підозрюваного та вчиненого нею діяння.

Так, Конституційний суд посилався на своє рішення у справі Поліція проти ОСОБА_12 від 25 жовтня 2013 року, в якому він визнав, що повинна бути пропорційність між сумою, яку заявник повинен внести для його звільнення під заставу та його фінансовими можливостями. Розмір застави не повинен бути занадто високим і повинен забезпечити присутність обвинуваченого на різних етапах кримінального провадження (рішення Суду в Mонгурас проти Іспанії ([ВП], №. 12050/04, § 79, ЄСПЛ 2010), рішення Конституційного Суду з справі Сальваторе Гаучі проти Генерального прокурора від 31 липня 1998 року) Крім того, в даних рішеннях було визнано, що під час встановлення суми, яка повинна бути внесена як гарантія суд також повинен розглянути інші обставини, такі як серйозність правопорушення та небезпеку для суспільства.

Гарантія, передбачена статтею 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (див. рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява № 54335/14, пункт 70, від 22 травня 2018 року). Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і для вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави (див. рішення у справі «Хрістова проти Болгарії» (Hristova v. Bulgaria), заява № 60859/00, пункт 111, від 07 грудня 2006 року).

Слідчий суддя також бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави має визначатися з урахуванням особистих обставин підозрюваного та не повинен фактично позбавляти особу можливості скористатися альтернативою триманню під вартою через свою надмірність.

Визначаючи розмір застави слідчий та прокурор відштовхувалися виключно із можливої заподіяної шкоди, без врахування особи підозрюваного, його матеріального та сімейного стану, що суперечить вищевказаним нормам.

Слідчим суддею враховується, що підозрюваний має постійне місце проживання, одружений, часто хворіє та перебуває на стаціонарному лікуванні, займається волонтерською діяльністю, відомості про порушення ним процесуальних обов`язків у межах даного кримінального провадження відсутні, а ризики, встановлені судом, можуть бути істотно мінімізовані шляхом покладення на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що застава у розмірі 110 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, гарантуватиме виконання покладених на нього обов`язків та буде співмірною встановленим ризикам, характеру інкримінованого кримінального правопорушення і даним про особу підозрюваного.

Відтак, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена прокурором, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування із наступними громадянами: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відтак, враховуючи викладені положення КПК України, слідчий суддя висновує, що заявлене клопотання є обґрунтованим, відповідає встановленим вимогам щодо форми, змісту та суті, а запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави та покладення на підозрюваного певних процесуальних обовязків, який просить застосувати сторона обвинувачення, в даному випадку відповідає критеріям законності, переслідує легітимну мету, є виправданою, доцільною, достатньою, пропорційною втручанню в право особи на свободу та особисту недоторканність, а тому клопотання підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182 - 184, 193-194, 195, 199, 309, 331, 370-371 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного приведення до виконання ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу.

Визначити, що строк дії ухвали закінчується 13.10.2026 року.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків передбачених КПК України у розмірі 110 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 366 080 (триста шістдесят шість тисяч вісімдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Чернівецькій області код за ЄДРПОУ: 26311401, МФО 820172 Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA 548201720355279001000008745, призначення платежу «застава».

У разі внесення застави, звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування із наступними громадянами: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13.10.2026 року включно.

Розяснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Чернівецької обласної прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддяОСОБА_1