Рішення № 13899503, 08.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/43408.02.11 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор"

до Компанії Кастлеберг Юниверсал ІНК (Castleberg Universal INC.)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Компанія Веббінг Лтд. (WEBBING LTD)

про розірвання контракту та повернення коштів

Представники:

від позивача Гончарук О.П. –представник за довіреністю № 20/09 від 20.09.2010 року;

від відповідача Дейнека О.А. –представник за довіреністю б/н від 09.11.2010 року;

від третьої особи Бешлега А.В. - представник за довіреністю б/н від 01.02.2011 року.

встановив :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор" (далі - позивач) до Компанії Кастлеберг Юниверсал ІНК (Castleberg Universal INC.) (далі –відповідач) про розірвання контракту № 02/01-10 від 04.01.2010 року та повернення коштів в розмірі 160 010,54 дол. США, що за курсом НБУ, станом на 08.07.2010року складає 1 265 235,34 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.01.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Луксор" та Компанією Кастлеберг Юниверсал ІНК (Castleberg Universal INC.) в місті Києві був укладений Контракт № 02/01-10 (надалі - договір), який по своєї суті є договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України (ЦК України) «за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму».

За даним договором (п. 1.1.) відповідач зобов'язався передати у власність позивача продукцію в номенклатурі, цінах, кількості та у строки, що визначені в специфікації (яка є невід'ємною частиною договору), а позивач зобов'язався прийняти предмет договору і оплатити його.

Згідно п. 5.1. договору позивач здійснює передплату на користь відповідача в розмірі 160 010,54 долари США (сто шістдесят тисяч десять доларів 54 центи), у строк не пізніше ніж 15.01.2010 року шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача.

Позивач свої зобов'язання по договору виконав в повному обсязі та у строк, встановлений у договорі.

Так, 12.01.2010 року позивач перерахував відповідачу на рахунки, вказані в договорі 160 010,54 долари США (сто шістдесят тисяч десять доларів 54 центи), що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №16 від 12.01.2010 року.

Відповідно до п.2.2. договору, днем виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки предмету договору вважається дата вантажної митної декларації на умовах СІР Київ (Інкотермс - 2000).

Згідно "Інкотермс 2000 Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів" № 560 від 01.01.2000 року, СІР - це "звичайний транспортний документ", що є доказом поставки товару.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що поставка продукції провадиться у строки та у кількості, що зазначені в додатку № 1 - специфікації (яка є невід'ємною частиною договору), в якому зазначено, що поставка здійснюється протягом 90 днів від дати оплати. Оскільки оплата за договором була здійснена 15.01.2010 року, то кінцевою датою поставки предмету договору є 12.04.2010 року.

Проте, відповідач не виконав умов договору та не передав у визначений термін та у визначеному місці (місті Києві) у власність позивача предмет договору, чим порушив ст. 2 договору.

Таким чином, у відповідності до вищевикладеного, позивач звернувся до суду з вимогами про розірвання Контракту № 02/01-10 від 04.01.2010 року та стягнення з Компанії Кастлеберг Юніверсал IHK. (Castleberg Universal INC.) суму боргу в розмірі 1265235,34 доларів США. Ухвалою Господарського суду м. Києва № 05-5-33/8263 від 14.07.2010 року позовну заяву повернуто без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор" задоволено, ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.07.2010 року № 05-5-33/8263 скасовано, а матеріали справи передані на розгляд до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.11.2010 року порушено провадження у справі № 33/434, розгляд справи призначено на 21.12.2010.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.12.2010 року, у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 18.01.2011 року, а також за клопотання позивача продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі в судових засіданнях від 18.01.2011 року та 24.01.2011 року було оголошено перерви до 24.01.2011 року та 31.01.2011 року відповідно.

У зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання 31.01.2011 року, розгляд справи було відкладено на 08.02.2010 року, а також залучено до участі у справі Компанію Веббінг Лтд. (WEBBING LTD.) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

08.02.2011 року в судове засідання з’явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав подану через відділ діловодства господарського суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідного до якої просить суд розірвати Контракт № 02/01-10 від 04.01.2010 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Луксор" та Компанією Кастлеберг Юніверсал IHK. (Castleberg Universal INC.), а також просить стягнути з Компанії Кастлеберг Юніверсал IHK. (Castleberg Universal INC.) суму боргу в розмірі 5 805 569,38 доларів США., державне мито в розмірі 3201,51 доларів США та 236,00 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву від 24.01.2011 року, відповідно до якого визнав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, однак зазначив, що у зв’язку з фінансовою кризою не має можливості провести розрахунки з позивачем.

Представник від третьої особи надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого в повному обсязі підтримав заявлені позивачем вимоги та просив суд задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

04.01.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Луксор" та Компанією Кастлеберг Юніверсал IHK. (Castleberg Universal INC.) було підписано контракт № 02/01-10, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача продукцію в номенклатурі, цінах, кількості та у строки, що визначені в специфікації (яка є невід'ємною частиною договору), а позивач зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її.

Згідно п. 1.2. контракту № 02/01-10, вартість продукції, що поставляється складає 517984,80 доларів США.

Положеннями п. 2.1. контракту № 02/01-10 встановлено, що поставка продукції провадиться у строки та у кількості, що зазначені в додатку № 1 - специфікації, в якому зазначено, що поставка здійснюється на протязі 90 днів від дати оплати.

Відповідно до п. 2.2. контракту № 02/01-10, днем виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки продукції вважається дата вантажної митної декларації на умовах СІР Київ (Інкотермс - 2000).

У відповідності до умов п. 5.1. контракту № 02/01-10, позивач зобов’язався здійснити передплату в розмірі 160010,64 доларів США не пізніше 15.01.2010 року, шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача.

На виконання умов контракту, 12.01.2010 року позивач перерахував відповідачу 160 010,54 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №16 від 12.01.2010 року.

Однак, відповідач в порушення умов контракту та чинного законодавства, не виконав взяті на себе зобов’язання по поставці товару.

25.01.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Луксор" та Компанією Кастлеберг Юніверсал IHK. (Castleberg Universal INC.) було підписано контракт № 04/01-10, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача продукцію в номенклатурі, цінах, кількості та у строки, що визначені в специфікації (яка є невід'ємною частиною договору), а позивач зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її.

Згідно п. 1.2. контракту № 04/01-10, вартість продукції, що поставляється складає 1289798,00 доларів США.

Положеннями п. 2.1. контракту № 04/01-10 встановлено, що поставка продукції провадиться у строки та у кількості, що зазначені в додатку № 1 - специфікації, в якому зазначено, що поставка здійснюється на протязі 180 днів від дати оплати.

Відповідно до п. 2.2. контракту № 04/01-10, днем виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки продукції вважається дата вантажної митної декларації на умовах СІР Київ (Інкотермс - 2000).

У відповідності до умов п. 5.1. контракту № 04/01-10, позивач зобов’язався здійснити передплату в розмірі 889168,35 доларів США не пізніше 01.02.2010 року, шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача.

На виконання умов контракту № 04/01-10, 29.01.2010 року позивач перерахував відповідачу 889168,35 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 29.01.2010 року.

Однак, відповідач в порушення умов контракту та чинного законодавства, не виконав взяті на себе зобов’язання по поставці товару.

12.03.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Луксор" та Компанією Кастлеберг Юніверсал IHK. (Castleberg Universal INC.) було підписано контракт № 05/01-10, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача продукцію в номенклатурі, цінах, кількості та у строки, що визначені в специфікації (яка є невід'ємною частиною договору), а позивач зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її.

Згідно п. 1.2. контракту № 05/01-10, вартість продукції, що поставляється складає 6174953,49 доларів США.

Положеннями п. 2.1. контракту № 05/01-10 встановлено, що поставка продукції провадиться у строки та у кількості, що зазначені в додатку № 1 - специфікації, в якому зазначено, що поставка здійснюється на протязі 180 днів від дати оплати.

Відповідно до п. 2.2. контракту № 05/01-10, днем виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки продукції вважається дата вантажної митної декларації на умовах СІР Київ (Інкотермс - 2000).

У відповідності до умов п. 5.1. контракту № 05/01-10, позивач зобов’язався здійснити передплату в розмірі 2508490,61 доларів США не пізніше 25.03.2010 року, шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача.

На виконання умов контракту № 05/01-10, 17.03.2010 року позивач перерахував відповідачу 2508,490,61 доларів США.

Однак, відповідач в порушення умов контракту та чинного законодавства, не виконав взяті на себе зобов’язання по поставці товару.

У відповідності до положень статті 7 контрактів № 02/01-10 від 04.01.2010 року, № 04/01-10 від 25.01.2010 року та № 05/01-10 від 12.03.2010 року встановлено, що при виникненні між сторонами суперечок або розбіжностей за договорами або в зв’язку з їх виконанням, сторони зроблять все необхідне для урегулювання вказаних розбіжностей і суперечок шляхом переговорів. У разі недосягнення домовленості про урегулювання виниклої суперечки, вирішення спору передається на розгляд господарського суду м. Києва. Під час судового процесу застосовується матеріальне і процесуальне право України.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом 12.01.2010 року між Компанію Веббінг Лтд. (WEBBING LTD) (первісний боржник), Компанією Кастлеберг Юніверсал IHK. (Castleberg Universal INC.) (новий боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Луксор" (кредитор) на підставі статей 520-523 Цивільного кодексу України, було укладено договір про переведення боргу, відповідно до умов якого регулюються відносини, пов’язані із заміною зобов’язаної сторони (первісного кредитора) у зобов’язанні, що виникає із договору комісії № К-06/08 від 07.07.2008 року (далі –основний договір), укладеного між первісним боржником та кредитором.

Згідно умов п. 2. договору, первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов’язання) у розмірі 466367,07 доларів США, що виник на підставі основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов’язання.

01.02.2010 року між Компанію Веббінг Лтд. (WEBBING LTD) (первісний боржник), Компанією Кастлеберг Юніверсал IHK. (Castleberg Universal INC.) (новий боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Луксор" (кредитор) на підставі статей 520-523 Цивільного кодексу України, було укладено договір про переведення боргу, відповідно до умов якого регулюються відносини, пов’язані із заміною зобов’язаної сторони (первісного кредитора) у зобов’язанні, що виникає із договору комісії № К-12/06 від 24.05.2006 року (далі –основний договір), укладеного між первісним боржником та кредитором.

Згідно умов п. 2. договору, первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов’язання) у розмірі 1 726 348,38 доларів США, що виник на підставі основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов’язання.

У відповідності до положень п.3 договорів про переведення боргу від 12.01.2010 року та від 01.02.2010 року, кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах визначених даним договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦК України).

У відповідності до ст. 521 ЦК України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, а саме правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Дослідивши зміст спірних договорів суд дійшов до висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 656 ЦК України)

Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

У відповідності до положень ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як встановлено судом, Компанія Кастлеберг Юниверсал ІНК (Castleberg Universal INC.) в порушення умов договору та чинного законодавства не виконала взяті на себе зобов’язання по поставці продукції за контрактами № 02/01-10 від 04.01.2010 року, № 04/01-10 від 25.01.2010 року та № 05/01-10 від 12.03.2010 року, а також грошові зобов’язання за договорами про переведення боргу від 12.01.2010 року та від 01.02.2010 року.

У відповідності до вищевикладеного у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 5805569,38 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а також в повному обсязі визнається відповідачем.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 5805569,38 доларів США належним чином доведений, документально підтверджений і визнаний відповідачем, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частина друга статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 181 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до положень 9 розділу контракту № 02/01-10 від 04.01.2010 року встановлено, що договір укладений при повному розумінні сторонами предмета договору і набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов’язань зазначених в даному договорі.

Згідно статті 220 Господарського кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитись від прийняття виконання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки невиконання зобов'язань, зокрема п.1 передбачено припинення зобов'язань шляхом односторонньої відмови від зобов'язань або розірванням договору. Відповідно до ч.6 ст.193 Господарського кодексу України сторона має право відмовитися від виконання зобов'язань у разі неналежного виконання другою стороною своїх обов'язків.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч.3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, не виконуючи належним чином зобов'язання за контрактом № 02/01-10 від 04.01.2010 року, відповідач порушує істотну умову договору щодо строку поставки продукції, а отже позовні вимоги про розірвання договору є обґрунтованими і суд задовольняє їх у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.ст. 33, 34, ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Контракт № 02/01-10 від 04.01.2010 року, укладений між Компанією Кастлеберг Юніверсал IHK. (Castleberg Universal INC.) (Ricardo Arias Avenue, Proconsa 2 Building, Piso 11, Office B, Panama City, Panama.; BENEFICIARY'S BANK: UKIO BANKAS, Kaunas, Lithuania, SWIFT: UKIO LT 2; BENEFICIARY: ACC LT107010000015603683; INTERMEDIARY BANK: COMMERZBANK AG, Frankfurt/Main Germany 400886671700USD; SWIFT: COBADEFF) та товариством з обмеженою відповідальністю «Луксор»(04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 1, код ЄДРПОУ 30308795).

2. Стягнути з Компанії Кастлеберг Юніверсал IHK. (Castleberg Universal INC.) (Ricardo Arias Avenue, Proconsa 2 Building, Piso 11, Office B, Panama City, Panama.; BENEFICIARY'S BANK: UKIO BANKAS, Kaunas, Lithuania, SWIFT: UKIO LT 2; BENEFICIARY: ACC LT1070I0000015603683: INTERMEDIARY BANK: COMMERZBANK AG, Frankfurt/Main Germany 400886671700USD; SWIFT: COBADEFF) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор»(04112, м. Київ. вул. Оранжерейна, 1, код ЄДРПОУ 30308795) заборгованість в розмірі 5805569 (п’ять мільйонів вісімсот п’ять тисяч п’ятсот шістдесят дев’ять) доларів США 38 центів, витрати по сплаті державного мита в сумі 3201 (три тисячі двісті один) долар США 51 цент та 236 (двісті сорок шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 16.02.2011 року