Ухвала суду № 138994804, 14.08.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/4794/2026 Справа № 641/7938/26

УХВАЛА

"14" серпня 2026 р. м. Харків

Суддя Слобідського районного суду м. Харкова Ященко С.О., розглянувши питання можливості відкриття провадження у цивільній справі № 641/7938/26

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент реєстрації Харківської міської ради

про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Чумак Р.В. через систему "Електронний суд" звернувся до Слобідського районного суду м. Харкова в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Першої ХМДНК, третя особа: Департамент реєстрації ХМР, в якому просить зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за обтяженням № 6363444 від 08.01.2008 року, реєстратором: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора (колишня Перша Харківська ДНК),на підставі ухвали, б/н, 21.10.1999 Комінтернівського районного суду м. Харкова, вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис за №. 6363444 від 08.01.2008 року про арешт на нерухоме майно: квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовна заява не відповідає вимогам:

- ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у належному розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що з 01.01.2026 року судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн.).

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Крім того, в позовній заяві відповідачем по справі зазначено Першу ХМДНК.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 23.12.2022 № 5782/5 «Про реорганізацію державних нотаріальних контор», Перша Харківська міська державна нотаріальна контора є правонаступником усіх прав та обов?язків Першої Харківської ДНК (вул. Сумська, 45). Саме ця установа є зберігачем архівних справ, у яких містяться відомості про обтяження 1999 року.

Арешт накладався у 1999 році по справі № 2-313/01 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним. На підставі Наказу Міністерства юстиції України від 23.12.2022 № 5782/5 правонаступником Першої ХДНК є Перша Харківська міська державна нотаріальна контора.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Виходячи з наведеного, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц).

З урахуванням вказаного визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню.

За змістом положення частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позов про визнання права власності та зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Разом з тим відповідачами у такій справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 521/17712/15 (провадження № 61-11321св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 745/691/18 (провадження №61-7248св19), від 12 серпня 2021 року у справі № 756/14542/19 (провадження № 61-6976св21), від 26.01.2022 року у справі 457/726/17 (провадження 61-43201св18).

Пред`являючи позовні вимоги про зняття арешту з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 зазначив відповідачем Першу ХМДНК, яка не є належним відповідачем по вказаній категорії справ. В той же час, позивач не зазначив в якості відповідача ОСОБА_3 , який був відповідачем по справі № 2-313/01 за позовом ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, в рамках якої було накладено арешт на вказану квартиру або в разі його відсутності та відсутності спадкоємців, орган місцевого самоврядування - Харківську міську раду.

Таким чином, Перша Харківська міська державна нотаріальна контора не є належним відповідачем по справі, в тому позивачу необхідно визначитись з колом учасників справи.

Відповідно до вищевикладеного та вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України заява має бути залишена без руху для уточнення позивачем кола учасників цивільного процесу.

Недоліки позовної заяви мають бути усунуті шляхом направлення до Слобідського районного суду м. Харкова оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн. та уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, докази направлення уточненої позовної заяви іншим учасникам по справі.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Першої Харківської міської державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент реєстрації Харківської міської ради про зняття арешту з нерухомого майна - залишити без руху.

Недоліки поданої позовної заяви мають бути усунуті протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Ященко