Рішення № 138994149, 14.08.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2157/25

Провадження № 2-о/191/66/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Костеленко Я.Ю.

присяжних - Крупенко Н.М.

- Немченко І.В.

за участю секретаря - Омельченко К.В.

заявника - ОСОБА_1

представника заявника Дон В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи : Синельниківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою, посилаючись на те, що вона перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15.12.2022 ОСОБА_2 був мобілізований до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 .

В подальшому рядового ОСОБА_2 призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 85-РС від 24 травня 2024 року на посаду сапера 4 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно саперної роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС 166662А.

З 05.06.2024 ОСОБА_2 перестав виходити на зв`язок з дружиною, він перестав реагувати на телефонні виклики та повідомлення. На цей момент він перебував в населеному пункті Сокіл Покровського району Донецької області.

13.06.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з заявою щодо вжиття заходів стосовно розшуку чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі чого відкрито кримінальне провадження №12024041390000496 від 13.06.2024 року за ч. 1 ст. 115 КК України. Відповідно до Витягу з реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин від 28.06.2024 року № 20240628-1903 ОСОБА_2 вважається зниклим безвісті на території бойових дій.

17 червня 2024 року на адресу ОСОБА_1 надійшло сповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_3 №А/4952 про те, що її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призваний на військову службу 15.12.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_5 , вірний присязі, виявивши стійкість та мужність, під час виконання службових обов`язків із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, зник безвісті 05 червня 2024 року під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області.

По сьогоднішній день жодних відомостей які б свідчили, що ОСОБА_2 може бути живим, ні дружині ні близьким знайомим не надходило. Необхідність оголошення ОСОБА_2 померлим заявник пов`язує із реалізацію своїх прав на отримання спадщини та одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби та для оформлення соціальних гарантій, передбачених сім`ям військовослужбовців.

Просить оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Славгород Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), військовослужбовця, сапера 4 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 , який загинув під час захисту Батьківщини та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України в районі населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області. Днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_6 . Місцем смерті ОСОБА_2 вважати село Сокіл, Очеретинської селищної територіальної громади, Покровського району Донецької області Україна.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Також просили врахувати, що згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, бойові дії в н.п. Сокіл Покровського району Донецької області завершилися ІНФОРМАЦІЯ_7 , а з 31 липня 2024 року тимчасово окупована російською федерацією територія України. Оскільки за встановленими у цій справі обставинами територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця ОСОБА_2 на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована рф, з надзвичайно великою вірогідністю є достатні істотні підстави вважати, що військовослужбовець загинув, то відлік строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України може бути здійснений у цій справі з 31 липня 2024 року .

Представники заінтересованих осіб- Синельниківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Міністерству оборони України, військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явилися.

Представник військової частини НОМЕР_1 Джус А.А. надав письмові пояснення по справі, які просив врахувати при розгляді справи , а розгляд справи проводити без його участі. У поясненнях зазначив, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, а саме в с. Сокіл Очеретинської селищної територіальної громади (код UA14160190260049024) 30.07.2024 завершилися бойові дії, та з 30.07.2024 село перебуває в тимчасовій окупації. У той же час відповідно до матеріалів службового розслідування, пояснень військовослужбовців зазначено, що по позиції «БОРИСФЕН» в районі населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області, яку ОСОБА_2 обороняв разом із військовослужбовцями, росіяни вели артилерійський та мінометний вогонь, здійснювали штурмові дії позиції. Коли саме і за яких обставин зник ОСОБА_4 не відомо. Вважає, що заявником не додано до заяви будь-яких звуко- і відеозаписів, висновків експертів, показань свідків чи інших документів, які б підтверджували факт загибелі ОСОБА_5 , а тому підстав для визнання ОСОБА_5 померлим не вбачається.

Представник Міністерства оборони України Застеба А.В. надала письмові пояснення, в яких зазначила, що воєнні дії у розумінні ч. 2 ст. 46 ЦК України на території, де зник безвісти чоловік заявниці, не завершились, в силу чого у Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області відсутні нормативно визначені у ЦК України підстави для оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлим. Також Міністерство оборони України просить суд звернути увагу на те, що у ч. 2 ст. 46 ЦК України йдеться про можливість оголошення зниклої безвісти у зв`язку з воєнними діями особи померлою після спливу, щонайменше, 6-місячного строку з дня закінчення таких воєнних дій, а не з дати зникнення безвісти такої особи. Воєнний стан в Україні триває по теперішній час. У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пропав безвісти в період дії воєнного стану на території України, а тому строки, сплив яких є передумовою для можливості відкриття провадження у справі про оголошення особи померлою, які визначені у ч. 2 ст. 46 ЦК України, ще не почали спливати. Таким чином, оскільки станом на поточний момент день закінчення воєнних дій відсутній, то відлік встановленого шестимісячного строку відповідно ще не розпочався, у зв`язку із чим звернення заявника до суду із заявою про оголошення особи померлим є передчасним.Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою. Також вважала, що задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження і оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлим безпосередньо впливатиме на права та обов`язки його спадкоємців, а також на їхнє право на отримання одноразової грошової допомоги, що свідчить про наявність спору про право. Просила розгляд справи у судових засіданнях здійснювати за відсутності представника Міністерства оборони України за наявними матеріалами, відповідно до вимог чинного законодавства.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_4 , виданим 25.11.1995, та про що 25.11.1995 року зроблено актовий запис №24.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного станув Україні» на території України було запроваджено воєнний стан.

15.12.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було призвано на військову службу по мобілізації.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №144 від 23.05.2024 ОСОБА_2 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , був зарахований до військової частини НОМЕР_1 , звання солдат.

Сповіщенням сім`ї №4952 від 17.06.2024 ОСОБА_1 було повідомлено про те, щоїї чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призваний на військову службу 15.12.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_5 , вірний присязі, виявивши стійкість та мужність, під час виконання службових обов`язків із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, зник безвісті 05 червня 2024 року під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області.

За результатом службового розслідування за фактом зникнення безвісти під час виконання бойового завдання військовослужбовців інженерно-саперної роти було встановлено, що група військовослужбовців, серед яких був ОСОБА_2 , виконувала бойове завдання по захисту позицї БОРИСФЕН в районі населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області . 05 червня 2024 року приблизно о 05:44 перестали виходити на зв`язок. Оскільки достовірно встановити місце знаходження та стан військовослужбовців немає можливості, то вони вважаються такими, що зникли безвісти. Таким чином, було запропоновано вважати військовослужбовця призваного за призовом по мобілізації сапера 4 інженерно-саперного відділення інженерно саперного взводу інженерно-саперної роти солдата ОСОБА_2 зниклим безвісти під час виконання бойового завдання при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій при захисті позицій «БОРИСФЕН» військової частини НОМЕР_5 , в районі населеного пункту АДРЕСА_3 , з 05 червня 2024 року.

13.06.2024 за заявою ОСОБА_1 було зареєстровано кримінальне провадження №12024041390000496 за фактом зникнення її чоловіка ОСОБА_2 , який проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та з яким зник зв`язок 05.06.2024 в районі населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області, правова кваліфікація ч.1 ст.115 КК України.

За інформацією ДП Український національній центр розбудови миру Міністерства розвитку громад та територій України від 29.05.2026 відомості щодо перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у полоні-відсутні.

Згідно з довідкою, виданою виконавчим комітетом Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області 28.05.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 05.06.2024 за місцем проживання жодного разу не з`являвся.

Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності оспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п.3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).

У відповідності до ч.2, ч.3 ст.46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

Тлумачення частини першої та другої статті 46 ЦК України свідчить, що цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.

При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Особливістю категорії справ щодо оголошення особи померлою є те, що суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.

Отже, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- IX, на всій території нашої держави з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який на теперішній час продовжено.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.

Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Оголошення фізичної особи померлою це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі №755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі №607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі №337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі №753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі №607/1612/23 (провадження №61-6323св23).

Разом із тим суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі №148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі №591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі №357/16463/24).

Відповідно до статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Частиною першою статті 306 ЦПК України встановлено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду з заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій -це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (ст.1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії -це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 зроблено висновок, що шість місяців, які визначені в реченні 2 ч.2 ст.46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, (в подальшому - затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376).

У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території, у зв`язку з чим суди можуть використовувати дані з відповідного Наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні 2 ч.2 ст.46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом, або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій правовій визначеності (п.п.81-85).

Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням 2 ч.2 ст.46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що у ч.2 ст.46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений ч.2 ст.46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою (п.п.94, 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22).

Як вбачається з матеріалів справи, солдат ОСОБА_2 вважається таким, що зник безвісті 05 червня 2024 року при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, бойові дії в н.п. Сокіл Покровського району Донецької області завершилися 30 липня 2024 року, а з 31 липня 2024 року тимчасово окупована російською федерацією територія України.

За таких обставин, відлік шестимісячного строку для оголошення ОСОБА_2 померлим розпочався з 30.07.2024, до суду з відповідною заявою ОСОБА_1 звернулася 05.05.2025, тобто після спливу шестимісячного строку, що є підставою для задоволення заяви з урахуванням наданих суду доказів.

Такий висновок суду не суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду про те, що шість місяців мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій ( пункт 109 постанови), а також узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 24 грудня 2025 року у справі №692/95/25, від 21 січня 2026 року у справі №127/11048/24, від 18 лютого 2026 року у справі №759/22513/24, від 04 березня 2026 року у справі №761/684/25, від 13 березня 2026 року в справі №352/1828/25.

Суд вважає, що заявником надано достатніх доказів на підтвердження заявлених вимог, які свідчать про факт ймовірної загибелі її чоловіка ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання, а тому суд доходить висновку про задоволення заявлених вимог та оголошення ОСОБА_2 померлим.

Керуючись ст.46 ЦК України, ст.305-308 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заявлені вимоги задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селищі Славгород Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), військовослужбовця, сапера 4 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 , який загинув під час захисту Батьківщини та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України в районі населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області. Днем смерті ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_6 . Місцем смерті ОСОБА_2 вважати село Сокіл Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області Україна.

На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня його повного складення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Головуюча суддя Я. Ю. Костеленко

Присяжні Н.М. Крупенко

І.В. Немченко