Рішення № 138993801, 27.07.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/680/25

Провадження № 2/204/3645/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

Іменем України

(повний текст)

27 липня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Чудопалової С.В.

за участю секретаря судового засідання Янчук П.П.

представник позивача Черновол А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 (адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 ) до Дніпровської міської ради (адреса місця знаходження: просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро, 49000), треті особи: ОСОБА_3 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Сеідова Вікторія Олександрівна (адреса місця знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Січеславська, буд. 15-А) про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою та з урахуванням уточнених вимог просив суд встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності. В обґрунтування вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 та після її смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на 1/2 частину житлового будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_4 . ОСОБА_4 набула право спільної часткової власності на вказану частину будинку за заповітом від 26.09.1981, виданого державним нотаріусом третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Гетманец Т. Ф. Інша частина житлового будинку належала ОСОБА_5 . Позивач вказує, що спадкоємцем 1/2 частини будинку ОСОБА_5 стала ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем 1/2 частини будинку став ОСОБА_3 , який прийняв спадщину на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.04.2024, посвідченого Державним нотаріусом Третьої дніпровської нотаріальної контори Яковою І.В. Позивач звернувся до приватного нотаріуса ДМНО Сеідової В. О. із заявою про прийняття спадщини, але постановою від 11.07.2024 нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки факт проживання разом із спадкодавцем не був підтверджений належним чином. Із зазначеним твердженням ОСОБА_1 не погоджується, оскільки вважає, що спадкове майно є його батьківщиною і він підтримує будинок та прибудинкову територію в належному стані весь час, а також проживає в ньому та сплачує комунальні послуги. Встановлення даного факту позивачу необхідно для реалізації права на спадкування, на підставі чого останній звернувся до суду із відповідними позовними вимогами.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 13.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с.40).

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпро від 17.07.2025 за клопотанням представника позивача замінено неналежного відповідача у справі ОСОБА_3 на належного відповідача Дніпровську міську раду. Змінено процесуальний статус сторони ОСОБА_7 з відповідача на третю особу (а.с.87).

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпро від 21.10.2025було закрито підготовче провадження по вказаній цивільній справі.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпро від 04.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем було залишено без розгляду (а.с.126).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07.04.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпро від 04.12.2025 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.184-186).

Представник відповідача-Дніпровської міської ради Антон Чудновський А. надав суду письмові пояснення в обґрунтуваннях яких вказав, що позивачем не доведено факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 , оскільки з наданих документів неможливо встановити саме факт проживання однією сім`єю, ведення між ними спільного побуту та ведення спільного господарства. Також зазначив, що надана позовна заява не містить достовірних та належних доказів на підтвердження наведених у позовній заяві аргументів вказаних позивачем, а тому відсутні будь-які законні та аргументовані підстави для задоволенняпозовних вимог. У зв`язку з чим, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не з`явився про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, представник який діє ва його інтересах адвокат Черновол А.О. підтримав позовну заяву в повному обсязі, надала пояснення аналогічно викладені в уточненій позовній заяві, просила суд встановити факт постійного проживання позивача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнати за ОСОБА_1 права власності на частину житлового будинку садибного типу з господарчими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , в порядку спадкування за законом.

Представник Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явився про день та час розгляду справи повідомлявся належними чином, надав суду письмові пояснення, якими просив суд відмовити у задоволенні, у зв`язку з їх недоведеністю (а.с.75-79).

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду пояснення якими просив суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Сеідова В.О. в судове засідання не з`явилася про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила.

06.11.2025 в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_8 , яка проживає з ОСОБА_3 з 2020 року та повідомила, що вона є сусідкою ОСОБА_1 , який проживав по сусідству, точну адресу не пам`ятає, разом із своєю матір`ю та допомагав останній по господарству. Вони мешкали у двох, інших осіб у вказаному житловому будинку не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , яка є родичкою дружини ОСОБА_1 пояснила, що позивач зі своєю жінкою станом на 2020 проживали разом з матір`ю ОСОБА_4 в житловому будинку АДРЕСА_4 .

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 386 ЦК України, встановлено засади захисту права власності, відповідно до якої держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, має право звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Красногвардійським районним РАГС м. Дніпропетровська від 11.03.1962. Батьками якого записані ОСОБА_10 та ОСОБА_4 (а.с.23).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Чечелівський районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с.29).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини житлового будинку садибного типу розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , яка належала останній на підставі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 26.09.1981, виданого державним нотаріусом третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контор Гетманец Т. Ф. (а.с.24).

Інша частина житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_4 належала ОСОБА_6 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.09.1981, виданого державним нотаріусом третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контор Гетманец Т. Ф. (а.с.24).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.30).

Як вбачається із матеріалів справи, після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем 1/2 частини буд. АДРЕСА_4 , став ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 29.04.2024, посвідченого Державним нотаріусом Третьої дніпровської нотаріальної контори-Яковою І.В., а також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 376452809 від 29.04.2024 (а.с.12,25).

11.07.2024 ОСОБА_11 звернувся до приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Сеідової В.О. із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.43).

Проте постановою приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Сеідової В.О.від 11.07.2024 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки факт проживання разом із спадкодавцем не був підтверджений належним чином (а.с.50).

Згідно листа начальника відділу формування та ведення реєстру територіальної громади департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації Дніпровської міської ради від 18.06.2024 вбачається, що відповідно до наявних даних картотеки з питань реєстрації фізичних осіб ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована адресою: АДРЕСА_4 з 18.04.1963 по 07.07.2020. Склад зареєстрованих осіб на день смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) становить - 1 (одна) особа: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка була зареєстрована з 09.06.1962 по 09.03.2023 (а.с.49 на зворотному аркуші).

Із долучених до матеріалів справи документів вбачається, що позивачем в присутності мешканців будинку АДРЕСА_6 , та АДРЕСА_7 , та будинку АДРЕСА_8 КасаіноваВ.В., ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було складено акт (без зазначення дати) про те, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9 , однак постійно фактично проживав за адресою: АДРЕСА_4 до моменту смерті ОСОБА_4 за якою здійснював огляд (а.с.11).

Крім того, позивач на підтвердження факту постійного проживання та участі в утриманні спірного майна лише у травні 2026 року надав суду договір про порядок спільного утримання житлового будинку, розподіл витрат на комунальні послуги та догляд за прибудинковою територією складений 01.08.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , згідно з яким оплата електроенергії здійснюється ОСОБА_3 , а оплата газопостачання здійснюється позивачем. Крім того ОСОБА_1 здійснює охорону майна, сезонні роботи та підтримуючі роботи (а.с. .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом норм статей 1268 і 1269 ЦК України, порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

У випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені п. 3.22 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як вбачається із уточненої позовної заяви, ОСОБА_1 , як на підставу задоволення своїх позовних вимог, посилався на те, що він на час відкриття спадщини постійно проживав разом зі свою матір`ю ОСОБА_4 у буд. АДРЕСА_4 та як доказ заявлених тверджень, надав суду копію акту про проживання (а.с. 11).

Проте суд не може взяти вказаний документ до уваги, оскільки акт про фактичне місце проживання позивача наданий без зазначеної дати складання та без підписів представників житлво-експлуатаційної організації, будинкового комітету чи органу місцевого самоврядування.

Договір про порядок спільного утримання житлового будинку, розподіл витрат на комунальні послуги та догляд за прибудинковою територією, укладений 01.08.2020 між фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з метою розподілу витрат сторін на комунальні послуги для забезпечення життєдіяльності будинку АДРЕСА_4 ( АДРЕСА_10 , не може вважатись беззаперечним доказом підтвердження обставин, викладених у тесті уточненого позову.

Крім того, суд звертає увагу, що вказаний документ було надано суду лише під час надання уточненої позовної заяви, а саме 14.05.2026, тоді як з первісним позовом позивач звернувся 19.01.2025, тому суд ставить вказаний документ під сумнів.

Також суд звертає увагу, що квитанції про оплату комунальних послуг, а саме за газопостачання та газовідведення, що містяться в матеріалах справи не містять прізвища, ім`я та по батькові платника, тому неможливо встановити особу яка саме здійснювала такі платежі.

Також скептично суд відноситься й до показань свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , які були сусідами ОСОБА_1 , оскільки містять суттєві розбіжності в поясненнях. Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що позивач проживав вдвох із своєю матір`ю за адресою: АДРЕСА_4 . Також, зазначила, що інших осіб у вказаному житловому будинку не було. Проте, допитаний свідок ОСОБА_9 на відмінну від іншого повідомила суд, що позивач втрьох зі своєю жінкою та матір`ю проживали разом в житловому будинку АДРЕСА_4 . Крім того, останні не могли визначитися, з якого ж часу позивач переїхав проживати до матері.

На думку суду, можна стверджувати, що позивач ОСОБА_1 допомагав за життя своїй матері ОСОБА_4 , проте ніяк не жив з нею.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що стороною позивача не доведено у судовому засіданні, не надано належних та допустимих доказів, які беззаперечно підтверджували факт постійного проживання ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі, оскільки позовна вимога про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом є похідною від позовної вимоги про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивача, які пов`язані зі сплатою судового збору, підлягають віднесенню на рахунок позивача.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ :

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Сеідова Вікторія Олександрівна про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Позивач ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 );

Представник позивача адвокат Черновол Анастасія Олександрівна (адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 );

Відповідач Дніпровська міська рада, ЄДРПОУ: 26510514, (адреса місця знаходження: просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро, 49000);

Третя особа ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ); Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Сеідова Вікторія Олександрівна, РНОКПП: НОМЕР_4 , (адреса місця знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Січеславська, буд. 15-А).

Суддя С.В. Чудопалова