Рішення № 13899377, 31.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/3631.01.11 За позовом                    Відкритого акціонерного товариства «Холодокомбінат № 3»

До відповідача          Приватного підприємства «Маяк-Північ»

Про                              стягнення 1577159,71 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача           Сидоренко А.О. (за дов.)

                              Рубінштейн В.І. (за дов.)                     

Від відповідача           не з’явились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Холодокомбінат № 3»до приватного підприємства «Маяк-Північ»про стягнення 1577159,71 грн. за договорами № 93-12-Т від 12.12.2006 р. та № 94/12-Т від 20.12.2006 р., а саме: 917562,00 грн. основного боргу, 548770,27 грн. інфляційних втрат, 110827,44 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо строків поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2010 р. порушено провадження у справі № 17/36 та призначено її до розгляду на 17.01.2011 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 р. розгляд справи відкладався на 31.01.2011 р.., у зв’язку з неявкою відповідача на розгляд справи.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі статті 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

12.12.2006 р. між приватним підприємством «Маяк-Північ»(продавцем) та відкритим акціонерним товариством «Холодокомбінат № 3»(покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 93/12-Т (далі –Договір-1).

Відповідно до умов Договору-1 (п. 1.1) продавець продає, а покупець приймає та зобов’язується згідно з рахунком-фактурою оплатити товар, асортимент, номенклатура, кількість і вартість якого визначаються в додатках до цього договору, які є його невід’ємною частиною.

Згідно з пунктом 4.1 Договору-1 загальна вартість товару становить 705086,90 грн. Покупець здійснює стовідсоткову попередню оплату за товар згідно з рахунками-фактурами у наступні строки: 500000,00 грн. –до 31.12.2006 р., 205086,90 грн. –до 31.01.2007 р. (пункт 4.2. Договору-1).

Пунктом 1.3. Додатку № 1 до Договору-1, який є невід’ємною його частиною, передбачено, що за умовами цього Договору продавець продає, а покупець приймає та зобов’язується згідно з рахунком-фактурою оплатити нижченаведений товар: кілька с/м кількістю 212120,00 кг, вартістю 705086,90 грн. Поставка товару здійснюється продавцем до 31.12.2007 р.. Це доповнення є невід’ємною частиною договору № 93/12-Т від 12.12.2006 р..

Додатковою угодою № 2 до Договору-1 сторони погодили продовжити термін дії договору № 93/12Т від 12.12.2006 р. до 31.12.2010 р.. Інші пункти Договору-1 залишилися незмінними.

20.12.2006 р. між приватним підприємством «Маяк-Північ»(продавцем) та відкритим акціонерним товариства «Холодокомбінат № 3»(покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 94/12-Т (далі –Договір-2).

Відповідно до умов Договору-2 (п. 1.1) продавець продає, а покупець приймає та зобов’язується згідно з рахунком-фактурою оплатити товар, асортимент, номенклатура, кількість і вартість якого визначаються в додатках до договору.

Згідно з п. 4.1 Договору-2 загальна вартість товару за даним договором становить 224475,10 грн. Покупець здійснює стовідсоткову попередню оплату за товару згідно з рахунками-фактурами у наступні строки: 224475,10 грн. до 31.01.2007 р..

Додатком № 1 до Договору-2 передбачено, що за умовами цього Договору продавець продає, а покупець приймає та зобов’язується згідно з рахунками-фактурами оплатити нижченаведений товар: кілька с/м кількістю 51110 кг, вартістю 224475,10 грн. Поставка товару здійснюється продавцем до 31.12.2007 р.. Це доповнення є невід’ємною частиною договору № 94/12-Т від 20.12.2006 р..

30.12.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 94/12Т від 20.12.2006 р., відповідно до пункту 1 якої термін дії Договору-2 продовжено до 31.12.2010 р..

На виконання умов вказаних Договорів позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 929562,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3144 від 22.12.2006 р. на суму 60000,00 грн., № 3163 від 25.12.2006 р. на суму 600000,00 грн., № 62 від 10.01.2007 р. на суму 45086,90 грн., № 63 від 10.01.2007 р. на суму 224475,10 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов’язання за Договорами не виконав та товар в обумовлені строки не поставив.

За твердженням позивача, відповідач повернув попередню оплату частково в сумі 12000,00 грн., після чого залишилась заборгованість в сумі 917562,00 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.

Згідно з пунктом 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Крім того, згідно зі ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуто, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

Позивач звертався до відповідача з претензіями № 11/4503 від 28.05.2009 р., № 11/4502 від 28.05.2009 р., в яких просив останнього повернути кошти, перераховані за Договорами, однак зазначені претензії залишені без відповіді та виконання відповідачем.

Належні докази направлення вказаних претензій надані суду (описи вкладення у цінні листи та фіскальні чеки поштового відділення).

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином підтверджений, відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 917562,00 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи умови Договорів та додаткових угод до них поставка товару за вказаними Договорами повинна здійснюватися в строк до 31.12.2007 р..

Враховуючи те, що відповідно до норм Цивільного кодексу України (пункт 2 статті 693 Цивільного кодексу України) якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, позивач рекомендованими листами від 28.05.2009 р. № 11/4502, № 11/4503, докази направлення яких містяться в матеріалах справи (фіскальні чеки та описи вкладення у цінний лист) звертався до відповідача з вимогами повернути кошти в сумі 224475,10 грн. за договором від 20.12.2006 р. № 94/12Т та в сумі 705086,90 грн. за договором від 12.12.2006 р. № 93/12-Т.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, відповідач повинен був виконати повернути позивачеві попередню оплату в строк до 04.06.2009 р., а тому з 05.06.2009 р. відповідач є таким, що прострочив виконання зобов’язання з повернення позивачеві коштів, перерахованих позивачем як попередня оплата за Договорами.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 548770,28 грн. за Договорами підлягають задоволенню частково в сумі 117034,37 грн., за розрахунком суду:

за період з 05.06.2009 р. по 14.12.2009 р.

929562,00 грн. х 1,036 = 963026,23 грн.

963026,23 грн. - 929562,00 грн. = 33464,23 грн.

За період з 15.12.2009 р. по 16.12.2009 р. (сума боргу становить 925562,00 грн., враховуючи повернення попередньої оплати 15.12.2009 р. в сумі 4000,00 грн.)

925562,00 грн. х 1,009 = 933892,06 грн.

933892,06 грн. - 925562,00 грн. = 8330,06 грн.

За період з 16.12.2009р. по 17.12.2009р. (сума боргу становить 922562,00 грн., враховуючи повернення попередньої оплати 16.12.2009 р. в сумі 3000,00 грн.)

922562,00 грн. х 1,000 = 922562,00 грн.

922562,00 грн. - 922562,00 грн. = 0,00 грн.

За період з 17.12.2009 р. по 30.11.2010 р. (сума боргу становить 917562,00 грн., враховуючи повернення попередньої оплати 17.12.2009 р. в сумі 3000,00 грн., 2000,00 грн. та з урахуванням періоду за який позивач нараховує штрафні санкції)

917562,00 грн. х 1,082 = 992802,08 грн.

992802,08 грн. - 917562,00 грн. = 75240,08 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 431735,91 грн. задоволенню не підлягають як необґрунтовані.

Щодо вимог позивача про стягнення трьох процентів річних в сумі 110827,44 грн., то вони підлягають задоволенню частково в сумі 41369,65 грн. за розрахунком суду:

За період з 05.06.2009 р. по 14.12.2009 р.

929562,00 грн. х 3/100 х 193/365 = 14745,65 грн.

За період з 15.12.2009 р. по 16.12.2009 р. (сума боргу становить 925562,00 грн., враховуючи повернення попередньої оплати 15.12.2009 р. в сумі 4000,00 грн.)

925562,00 грн. х 3/100 х 2/365 = 152,15 грн.

За період з 16.12.2009 р. по 17.12.2009 р. (сума боргу становить 922562,00 грн., враховуючи повернення попередньої оплати 16.12.2009 р. в сумі 3000,00 грн.)

922562,00 грн. х 3/100 х 2/365 = 151,65 грн.

За період з 17.12.2009 р. по 30.11.2010 р. (сума боргу становить 917562,00 грн., враховуючи повернення попередньої оплати 17.12.2009 р. в сумі 3000,00 грн., 2000,00 грн. та з урахуванням періоду за який позивач нараховує штрафні санкції)

917562,00 грн. х 3/100 х 349/365 = 26320,20 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 69457,79 грн. задоволенню не підлягають як необґрунтовані.

          Належних доказів направлення та вручення відповідачеві інших претензій, датованих після 31.12.2007 р. (кінцева дата поставки товару), копії яких подані суду, а саме: № 11/4270 від 06.05.2008 р., № 11/4366 від 16.10.2008 р., суду не надано. Напис «отримав Катрич М.В.»не приймається судом як належний доказ одержання повноважною особою від імені відповідача вимоги про відмову від поставки товару та повернення коштів покупцю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема, з останнього підлягає стягненню

10759,66 грн. витрат по оплаті державного мита та 161,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Маяк-Північ»(02002, м. Київ, вул. Сагайдака, 114-А, рахунок 260053398 в АБ «УПБ»м. Києва, МФО 300205, код 30784868) на користь відкритого акціонерного товариства «Холодокомбінат № 3»(02002, м. Київ, вул. Сагайдака, 114-А, рахунок 2600066010457 у КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», м. Київ, МФО 300830, код 01553617) 917562,00 грн. основного боргу, 117034,37 грн. інфляційних збитків, 41369,65 грн. трьох процентів річних, 10759,66 грн. витрат по оплаті державного мита та 161,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути відкритому акціонерному товариству «Холодокомбінат № 3»(02002, м. Київ, вул. Сагайдака, 114 а, рахунок 2600066010457 у КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», м. Київ, МФО 300830, код 01553617) з Державного бюджету України зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 13,00 грн., перераховані платіжним дорученням від 24.12.2010 р. № 1926, оригінал якого міститься в матеріалах справи № 17/36.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 17.02.2011 р.