Рішення № 138993534, 17.07.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/4612/25

провадження №2/176/494/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 липня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої судді Павловської І.А.,

за участі секретаря Ніколенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовтоводської міської ради про поновлення пропущеного строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Жежель Сергій Сергійович, діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувсь до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить:

1) визначити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці для подання до Жовтоводської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

2) встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є двоюрідними братами.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_2 .

Позивач зазначає, що є двоюрідним братом спадкодавця. Його батьком був ОСОБА_3 , а матір`ю ОСОБА_2 була ОСОБА_4 , яка у різні періоди життя мала прізвища ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

За твердженням позивача, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були рідними братом і сестрою, оскільки походили від спільних батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Позивач також зазначає, що до смерті ОСОБА_2 тривалий час проживав разом із ним у житловому будинку АДРЕСА_2 , здійснював за ним догляд, допомагав у повсякденному житті та вів із ним спільне господарство.

Після смерті спадкодавця позивач у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернувся, оскільки вважав себе таким, що прийняв спадщину у зв`язку з постійним проживанням разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

15 вересня 2025 року позивач звернувся до державного нотаріуса Жовтоводської державної нотаріальної контори щодо оформлення спадкових прав. Постановою державного нотаріуса від 15 вересня 2025 року йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на пропуск установленого законом строку для прийняття спадщини.

Таким чином, позивач не має можливості реалізувати своє право на прийняття спадщини окрім, як звернутись до суду із даною заявою.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Повноважних представників не направили. При цьому, в матеріалах справи наявні письмові клопотання про проведення розгляду справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази та надані сторонами пояснення, дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 4, 12, 13, 76, 81, 89 ЦПК України особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому саме цей день є часом відкриття спадщини.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від померлої фізичної особи до спадкоємців, а спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Для визначення правового статусу позивача як спадкоємця судом досліджено докази щодо його родинних відносин зі спадкодавцем.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Встановлення такого факту допускається, якщо від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав особи.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли підтвердження такого факту безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема необхідне для одержання свідоцтва про право на спадщину.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 його батьком є ОСОБА_3 , а відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 його матір`ю є ОСОБА_4 .

Дослідженими судом документами підтверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Зміна ОСОБА_10 прізвища ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , а в подальшому на ОСОБА_7 підтверджується відповідними документами про реєстрацію шлюбів та не спростовує встановленого походження.

Оцінивши зазначені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є рідними братом і сестрою, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їхніми дітьми.

Отже, суд вважає доведеним факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як між двоюрідними братами.

Встановлення цього факту має юридичне значення для позивача, оскільки пов`язане з реалізацією його спадкових прав після смерті ОСОБА_2 .

Разом з тим, вирішуючи вимогу про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд виходить із того, що порядок прийняття спадщини залежить, зокрема, від факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, у разі встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини подання заяви про прийняття спадщини не є необхідною умовою її прийняття, якщо спадкоємець не заявив про відмову від спадщини.

Такий підхід відповідає положенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до якого спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, а факт такого проживання може підтверджуватися, зокрема, документами про місце проживання, іншими документами та рішенням суду.

Судом досліджено довідку голови квартального комітету № 2 міста Жовті Води від 08 вересня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 проживав разом із ОСОБА_2 у житловому будинку АДРЕСА_2 з 2017 року до дня смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_3 та здійснював за ним догляд.

Зміст зазначеної довідки узгоджується з іншими доказами, дослідженими судом, щодо місця проживання спадкодавця, характеру відносин між ним та позивачем, а також фактичних обставин проживання позивача зі спадкодавцем до дня смерті останнього.

Суд не встановив доказів, які б спростовували постійне проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а також не встановив, що позивач протягом шестимісячного строку заявляв про відмову від прийняття спадщини.

За таких обставин суд виходить із того, що на час відкриття спадщини ОСОБА_1 постійно проживав разом зі спадкодавцем та в силу частини третьої статті 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину.

Сама по собі постанова державного нотаріуса від 15 вересня 2025 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою позивачу відмовлено у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини, не спростовує встановлених судом обставин щодо способу прийняття ним спадщини.

Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що при її винесенні нотаріус виходив із необхідності подання позивачем заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк, передбачений статтею 1270 ЦК України. Водночас судом встановлено, що позивач постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину без подання заяви про її прийняття.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється шестимісячний строк, який починається з часу відкриття спадщини. Водночас сплив цього строку у даній справі не має наслідком втрату позивачем права на спадщину, оскільки судом встановлено, що він постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та в силу частини третьої статті 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено можливість визначення судом спадкоємцю додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, у разі пропуску ним встановленого строку з поважної причини. Застосування зазначеної норми передбачає, що спадкоємець не прийняв спадщину у встановлений законом спосіб.

Натомість у цій справі судом встановлено, що позивач вважається таким, що прийняв спадщину відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України. Отже, правові підстави для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні.

Висновок нотаріуса про пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини не змінює правових наслідків, передбачених частиною третьою статті 1268 ЦК України, та не позбавляє позивача можливості оформити спадкові права як особи, яка вважається такою, що прийняла спадщину.

Посилання позивача на необізнаність щодо необхідності звернення до нотаріуса, карантинні обмеження, пов`язані з поширенням COVID-19, та введення воєнного стану не впливають на цей висновок, оскільки за встановлених судом обставин позивач не потребує додаткового строку для прийняття спадщини.

При цьому шестимісячний строк, передбачений статтею 1270 ЦК України, після смерті ОСОБА_2 сплив у 2018 році, тобто до запровадження карантинних обмежень у зв`язку з поширенням COVID-19 та до введення воєнного стану.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення має бути законним і обґрунтованим, а відповідно до статті 265 цього Кодексу у резолютивній частині рішення суд повинен чітко зазначити висновок суду щодо кожної позовної вимоги.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми права суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню: вимога про встановлення факту родинних відносин є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тоді як у задоволенні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід відмовити, оскільки позивач вважається таким, що прийняв спадщину відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України.

При цьому суд не вирішує питання про визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , оскільки така вимога позивачем у цій справі не заявлялася.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 315 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є двоюрідними братами.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для подання заяви про прийняття спадщинипісля смерті ОСОБА_2 відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА