Рішення № 13899337, 02.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/62202.02.11 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Дарницького району міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віптелеком»

про стягнення 50435,91 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача Митченко Н.М. –предст. за довір. №11 від 10.01.2010р.;

від відповідача не з’явились;

В судовому засіданні 02.02.2011р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Дарницького району міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віптелеком»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району міста Києва № 510 від 01.06.2009р., в розмірі 50435,91 грн., та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати орендної плати та відшкодування плати за землю, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2010р. порушено провадження у справі № 35/622, розгляд справи призначено на 17.01.2011р.

12.01.2011р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду №35/622 від 16.12.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 02.02.2011р.

В судовому засіданні 02.02.2011р. представник позивача подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 50435,89 грн., з яких 18187,56 грн. –заборгованість по орендній платі за договором №510 від 01.06.2009р., 619,18 грн. –інфляційні нарахування, 257,99 грн. –пеня, 964,02 грн. –витрати по сплаті земельного податку, 30268,90 грн. –неустойка.

Представник позивача підтримав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 02.02.2011р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/622 від 16.12.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. №01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2009 року між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м.Києва (далі –Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віптелеком»(далі –Орендар) було укладено договір №510 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району міста Києва (далі –Договір).

У відповідності до умов Договору орендодавець (позивач) на підставі розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 03.06.2009 № 385 передає, а орендар (відповідач) приймає в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади Дарницького у м. Києві району, далі –об’єкт оренди, загальною площею 89,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Російська, буд. 33, для розміщення складу.

Згідно п.3.1. Договору, за користування об’єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Дарницького району м. Києва, затвердженої рішенням Дарницької райради від 19.12.2007р. № 13, та на дату підписання Договору становить 26,00 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає 2324,40 грн.

Згідно п.3.2. Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі об’єкта оренди (п. 3.5. Договору).

Відповідно до п.3.6. Договору, орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

У п. 1 Додаткової угоди від 01.06.2009 до Договору зазначено, крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю плату за землю, яка припадає пропорційно на частку орендованої площі.

Пунктом 3.8 Договору було встановлено, що вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню, інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується Орендарем окремо на підставі договорів, укладених Орендарем з організаціями, що надають такі послуги.

Термін дії договору оренду було визначено сторонами з 01 червня 2009 року до 01 червня 2010 року (п. 9.1. Договору).

Згідно п. 9.3. Договору після закінчення строку його дія може бути продовжена на підставі розпорядження Дарницької райдержадміністрації.

Позивач повідомив, що відповідного розпорядження не було.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач, в порушення умов Договору, взяті на себе зобов’язання в частині своєчасної та повної сплати орендної плати та витрат по сплаті земельного податку належним чином не виконував. У зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за Договором станом на 01.11.2010р. становить 18187,56 грн. –заборгованість по орендній платі та 964,02 грн. –заборгованість по сплаті земельного податку.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направляв відповідачу претензії №433 від 30.08.2010 та №548 від 28.10.2010р. з вимогою погасити заборгованість. Відповідач вказані претензії залишив без відповіді та належного реагування.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 3 % річних в сумі 138,24 грн. та інфляційних втрат в сумі 619,18 грн.

Також на підставі п. 6.2 Договору позивачем було нараховано пеню в розмірі 257,99 грн.

Серед іншого, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача неустойку в розмірі 30268,90 грн., керуючись умовами договору та відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п.3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов’язання щодо сплати орендних платежів у розмірі 18187,56 грн. та витрат по сплаті земельного податку у розмірі 964,02 грн. не виконав, суму заборгованості не сплатив.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати та витрат по сплаті земельного податку, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 19151,58 грн.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена не була.

Крім того, у відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, інфляційні нарахування становлять 619,18 грн., 3 % річних –138,24 грн. Розрахунки відповідають вимогам закону.

Відповідно до п. 6.2. Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів у вигляді пені в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавстом України.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати орендних нараховано пеню в розмірі 257,99 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 30268,90 грн. є обгрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної облікової ставки за користування річчю за час прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи термін дії договору закінчився 01.06.2010р.

Проте, відповідач не виконав сого обов’язку та не повернув позивачу орендоване приміщення.

Відповідно до п. 9.3. Договору, після закінчення строку дії цього Договору його дія може бути продовжена на підставі розпорядження Дарницької райдержадміністрації.

Позивачем було вказано що відповідно розпорядження не видавалось та строк дії Договору не продовжувався.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 18 187,56 грн. –заборгованості по орендній платі за Договором № 510 від 01.06.2009р., 619,18 грн. –інфляційних нарахувань, 257,99 грн. –пені, 964,02 грн. –витрат по сплаті земельного податку, 30 268,90 грн. –неустойки, є обґрунтованими та документально підтвердженими, та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 17-19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віптелеком»(02175, м. Київ, вул. Російська, 33; код ЄДРПОУ 30262871; р/р 2600000890063 в АКБ «Правекс-Банк», МФО 321983) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Дарницького району міста Києва (03186, м. Київ, вул. Вербицького, 32, код ЄДРПОУ 35660296, п/р 26003179145900 у АКІБ «УКРСИББАНК»м. Харків, МФО 351005), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 18187,56 грн. (вісімнадцять тисяч сто вісімдесят сім гривень 56 коп.) –заборгованості по орендній платі, 964,02 грн. (дев’ятсот шістдесят чотири гривні 02 коп.) –заборгованості по сплаті земельного податку, 257,99 грн. (двісті п’ятдесят сім гривень 99 коп.) –пені, 619,18 грн. (шістсот дев’ятнадцять гривень 18 коп.) –інфляційних нарахувань, 138,24 грн. (сто тридцять вісім гривень 24 коп.) –3 % річних, 30268,90 грн. (тридцять тисяч двісті шістдесят вісім гривень 90 коп.) –неустойки, 504,36 грн. (п’ятсот чотири гривні 36 коп.) –державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 16.02.2011 року