Постанова № 138993062, 12.08.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/12059/26

Провадження №2-а/523/144/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2026 р. м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання Павлова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі, в залі судових засідань № 24, адміністративну справу № 523/12059/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільський області Катрусяк Тараса Вікторовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільський області Катрусяк Т.В. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що інспектором УПП в Тернопільській області Катрусяк Т.В. відносно ОСОБА_1 було складено постанову Серії ЕНА № 7268510, відповідно до якої 31.05.2026 близько 10 год. 44 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом МТ09А 142494АА, на 191 км а/д М-30, без номерного знака, чим порушив п. 2.9в ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КпАП України. Даною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн.

Однак, ОСОБА_1 не погоджується із вказаною постановою з підстав відсутності умислу. Так, 31.05.2026, близько 10:30, не порушуючи ПДР, у дощову погоду, керуючи мотоциклом «Yamaha MT-09», позивач рухався з м. Львова до м. Одеси автомобільною дорогою М-30 (Тернопільською), проїжджав, приблизно 191 км. Під час руху, на ділянці дороги з двома смугами руху в одному напрямку, він став здійснювати по лівій смузі випередження транспортних засобів, які рухалися в правій смузі, не перевищуючи встановлений ліміт швидкості та не створюючи перешкод іншим учасникам дорожнього руху. У цей час, водій звичайного цивільного автомобіля «Skoda» (який не був оперативним транспортним засобом, не мав будь-якого службового розпізнавального нанесення, відповідних інформаційних знаків встановленого зразка та ознак приналежності до поліції чи інших служб), який рухався правою смугою руху за іншими автомобілями, без будь-якої необхідності, без попереднього ввімкнення покажчика повороту, з правої смуги різко повернув у ліву, по якій рухався ОСОБА_1 на мотоциклі, несподівано перекривши йому проїзд, в результаті чого, позивач ледве уникнув зіткнення з цим автомобілем та не з`їхав на узбіччя, після чого автомобіль «Skoda» знову повернувся у праву смугу руху. Хвилин через 10 після зазначених подій, позивача було зупинено на посту інспектором ОСОБА_2 , який, не зміг назвати конкретну причину зупинки та представився лише згодом за вимогою позивача. Розмову зі позивачем інспектор ОСОБА_2 почав з того, що водію автомобіля «Skoda», начебто, не сподобалося те, що він здійснював спроби випередження його транспортного засобу по лівій (паралельній) вільній смузі руху. На вимогу інспектора Катрусяка Т.В., позивач пред`явив посвідчення водія, після вивчення якого, зауважень до мене не було. Під час вкладення повернутих документів на транспортний засіб у канцелярський файл, інспектор побачив в ньому тріснутий транзитний номерний знак, після чого обійшов мотоцикл та виявив його відсутність на рамці кріплення, що на час зупинки він побачити не міг, оскільки номерний знак на мототехніці встановлюється лише позаду транспортного засобу. ОСОБА_1 пояснив інспектору, що транспортний засіб був придбаний вчора, транзитний номерний знак, який має незначні пошкодження у вигляді тріщин, можливо через неякісний тонкий пластик для його виготовлення, який почав тріскатися ще під час встановлення, по дорозі став відклеюватися від рамки кріплення (можливо від супротиву вітру під час руху, а може від дощу). Повторне закріплення на мотоциклі транзитного номерного знаку на дорозі без використання додаткових кріпильних матеріалів було неможливим, тому, щоб не загубити його (весь шлях займав близько 900 км), позивач поклав транзитний номерний знак у файл з документами до рюкзака з дощовиком.

За таких обставин тимчасова відсутність номерного знаку на місці його кріплення не була наслідком умисних дій або недбалості, а виникла незалежно від волевиявлення позивача під час руху на транспортному засобі до місця його реєстрації. При цьому номерний знак не був втрачений, перебував при позивачеві та був негайно пред`явлений працівнику поліції на його вимогу, що виключає будь-який намір приховати його або експлуатувати транспортний засіб без номерного знаку.

На підставі вищенаведеного, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким скасувати постанову інспектора УПП в Тернопільській області Катрусяк Т.В. Серії ЕНА № 7268510, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн. за ч. 1 ст. 121-3 КпАП України, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Суд констатує, що представником відповідача Климчук О.І. було надано до суду відзив на позову заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні даного позову. Обґрунтовуючи свої заперечення проти даного позову представник відповідача вказує на те, що позивач не надав суду необхідних, належних та допустимих доказів, якими мотивує обставини, викладені в позовній заяві. Окрім того, факт вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом з нагрудного відео реєстратора.

Позивач ОСОБА_1 подав до суд заяву, в якій просив задовольнити даний позов та провести розгляд справи за його відсудності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд доходить наступного висновку.

Згідно ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМ України від 10.10.2001 року №1306 (далі ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Судом встановлено, що інспектором УПП в Тернопільській області Катрусяк Т.В. було винесено постанову Серії ЕНА № 7268510, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн.

Із вказаної постанови вбачається, що 31.05.2026 близько 10 год. 44 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом МТ09А 142494АА, на 191 км а/д М-30, без номерного знаку, чим порушив п. 2.9в ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КпАП України.

Відповідно до п. 2.9в Правил дорожнього руху водієві забороняється, зокрема, керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Диспозиція ч. 1 ст. 121-3 КпАП України передбачає адміністративну відповідальність водія за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Згідно ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. З вищенаведеного вбачається, що при провадженні справи не були дотримані такі завдання як всебічність, повнота і об`єктивність з`ясування обставин справи.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.10 КпАП України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КпАП України характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала умисел на керування транспортним засобом без номерного знаку.

Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як вказано у позовній заяві, 31.05.2026, близько 10:30, не порушуючи ПДР, у дощову погоду, керуючи мотоциклом «Yamaha MT-09», позивач рухався з м. Львова до м. Одеси автомобільною дорогою М-30 (Тернопільською), проїжджав, приблизно 191 км. Позивач пояснював інспектору поліції ОСОБА_2 , що транспортний засіб був придбаний за день до поїзки, транзитний номерний знак, який має незначні пошкодження у вигляді тріщин, можливо через неякісний тонкий пластик для його виготовлення, який почав тріскатися ще під час встановлення, по дорозі став відклеюватися від рамки кріплення (можливо від супротиву вітру під час руху, а може від дощу). Повторне закріплення на мотоциклі транзитного номерного знаку на дорозі без використання додаткових кріпильних матеріалів було неможливим, а тому, щоб не загубити його (весь шлях займав близько 900 км), позивач поклав транзитний номерний знак у файл з документами до рюкзака з дощовиком.

За таких обставин тимчасова відсутність номерного знаку на місці його кріплення не була наслідком умисних дій або недбалості, а виникла незалежно від волевиявлення позивача під час руху на транспортному засобі до місця його реєстрації.

При цьому, суд враховує, що номерний знак не був втрачений, перебував при позивачеві та був негайно пред`явлений працівнику поліції на його вимогу, що виключає будь-який намір приховати його або експлуатувати транспортний засіб без номерного знаку.

В той же час, стороною відповідача суду не було надано жодного доказу, який би свідчив про наявність умислу позивача на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КпАП України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).

Відповідно до висновків, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" від 14.02.2008року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом"; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана встановити склад правопорушення, яким згідно із ст. 9 КпАП України є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а також дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа органу Національної поліції має обов`язок всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 55 Конституції України гарантовано, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип з`ясування всіх обставин у справі, суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою осіб, шукаючи доказів виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.

Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена «поза розумним сумнівом», а тому суд приходить до переконання, що постанова Серії ЕНА № 7268510 від 31.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1190,00 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

В той же час, суд констатує, що позовна заява в частині її пред`явлення до відповідача інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільський області Катрусяк Т.В. задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Однак, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діючи від імені органів Національної поліції, не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.

Керуючись ст.ст. 9, 72-74, 77, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільський області Катрусяк Тараса Вікторовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити частково.

Постанову інспектора Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Катрусяк Тараса Вікторовича Серії ЕНА № 7268510 від 31.05.2026 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1190,00 грн. скасувати.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем судовий збір у розмірі 665/шістсот шістдесят п`ять/грн. 60 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення суду виготовлено 14 серпня 2026 року.

Суддя Пересипського

районного суду м. Одеси І.О. Кремер