Рішення № 13899260, 10.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/37310.02.11 р.

За позовом Закритого акціонерного товариства “ Хлібзавод “ Салтівський ”

До           Товариства з обмеженою відповідальністю “ Нафтогазтранскарт ”

Про          стягнення 28237, 37 грн.

                                                                                                                                                      Суддя Пінчук В.І

Представники:

Від позивача           Андросов А.О. –предст.

Від відповідача           не з’явився

Рішення прийняте 10.02.2011 р., оскільки у судових засіданнях 25.11.2010 р., 09.12.2010 р. та 13.01.2011 р., розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.

                                         ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 23039, 61 грн. попередньої оплати, 2169, 48 грн. пені, 931, 68 грн. 3% річних та 2096, 60 грн. збитків від інфляції, а всього 28237, 37 грн.

          Представник відповідача у судове засідання чотири рази не з’явився і відзив на позовну заяву суду не надав.

          Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд –

                                                   В С Т А Н О В И В:

          25.10.2006 р. між закритим акціонерним товариством “ Хлібзавод “ Салтівський ” ( позивачем ) та товариством з обмеженою відповідальністю “ Нафтогазтранскарт ” ( відповідачем ) був укладений договір № К 00106, відповідно до умов якого ТОВ “ Нафтогазтранскарт ” від свого імені, за дорученням та за рахунок ЗАТ “ Хлібзавод “ Салтівський ”, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти та інші товари, а також надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів ЗАТ “ Хлібзавод “ Салтівський ”, згідно отриманих пластикових карт.

          Згідно розділу 3 та 4 вказаного договору, послуги з обслуговування пластикових карт надаються за умови перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ “ Нафтогазтранскарт ” попередньої оплати.

          Як на підставу своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що на виконання умов договору № К 00106 від 25.10.2006 р., починаючи з 30.10.2006 р. по 30.12.2008 р. здійснював оплату наданих послуг шляхом перерахування авансових платежів.

          Починаючи з січня 2009 р. на автозаправних станціях ТОВ “ Нафтогазтранскарт ” заправку автотранспортних засобів ЗАТ “ Хлібзавод “ Салтівський ” за допомогою пластикових карток здійснити було неможливо.

          26.02.2009 р. на підставі п. 10.2 договору № К 00106 від 25.10.2006 р., позивач направив відповідачу лист про намір розірвати вказаний договір та повернути пластикові картки.

          13.03.2009 р. пластикові картки у кількості 141 шт. були повернути відповідачу, що підтверджується підписаним сторонами актом повернення пластикових карт від 13.03.2009 р.

          Пунктами 10.2 та 10.3 вказаного договору передбачено проведення звірки взаєморозрахунків через 21 банківський день з моменту подання заяви та повернення пластикових карт, а також проведення між сторонами протягом 3 –х банківських днів повного взаєморозрахунку.

          23.03.2009 р. між сторонами проведено звірку взаєморозрахунків за весь час дії договору № К 00106 від 25.10.2006 р., починаючи з 30.10.2006 р. по 31.12.2008 р.

          Згідно вказаного акту відповідачем, станом на 31.12.2008 р. визнано залишок на користь позивача в сумі 52787, 79 грн.

          Натомість, як зазначає позивач у позовній заяві, фактична сума залишку складає 57787, 79 грн. ( відповідачем у акті звірки не була зарахована оплата з боку позивача в суми 5000, 00 грн., яка сплачена 14.12.2006 р., що підтверджується платіжним дорученням №4198, копія якого знаходиться в матеріалах справи ).

          26.06.2009 р. у зв’язку з тим, що відповідач порушуючи умови п. п. 10.2, 10.3 договору № К 00106 від 25.10.2006 р., не повернув позивачу залишки коштів, останній направив претензію ( вих. № 340 ) з вимогою повернути кошти, але відповідач відповідь на зазначену претензію позивачу не направив і залишки коштів не повернув, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача залишок коштів в сумі 23 039, 61 грн.

          Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2169,48 грн. пені, 931, 68 грн. 3% річних та 2096, 60 грн. збитків від інфляції, а всього 28237, 37 грн.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

          Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню лише частково в сумі 23039, 61 грн. попередньої оплати, а в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 2169, 48 грн., суд відмовляє, оскільки договором № К 00106 від 25.10.2006 р. пеня не передбачена.

          Суд також відмовляє, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 931, 68 грн. 3% річних та 2096, 60 грн. збитків від інфляції, оскільки відповідач не мав перед позивачем грошових зобов’язань в розумінні ст. 625 ЦК України.

          Відповідно ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -                                         

                                                   В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ Нафтогазтранскарт ” ( 03115, м. Київ, площа Святошинська, 1, кімн. 272, код 34483710 ) на користь закритого акціонерного товариства “ Хлібзавод “ Салтівський ” ( 61153, м. Харків, вул. Гв. Широнинців, 1, код 31340536 ) 23039 ( двадцять три тисячі тридцять дев’ять ) грн. 61 коп. попередньої оплати, 230 ( двісті тридцять ) грн. 40 коп. державного мита та 192 ( сто дев’яносто дві ) грн. 56 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          В іншій частині позову відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяВ.І.Пінчук