Ухвала суду № 138992469, 14.08.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/6285/26

Провадження № 1-кс/946/1332/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі: головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

13.08.2026 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області та зобов`язання вчинити певні дії, якою просить: зобов`язати уповноважену особу Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, згідно заяви від 04.08.2026 № 86-0804/804 та розпочати досудове розслідування за фактом вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 357 Кримінального кодексу України.

В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначив, що постановою Господарського суду Одеської обл. від 27.02.2026 по справі № 916/3275/25 селянське (фермерське) господарство " ОСОБА_5 " (ЄДРПОУ 23875283, 68650, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Кирнички, вул. Калініна, 19) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 . Ліквідатор банкрута листом від 06.03.2026 № 83-0306/312 звернувся на адресу підприємства та керівника С(Ф)Г" ОСОБА_5 " (ЄДРПОУ 23875283, АДРЕСА_1 ) - ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1 , д.н. 11.05.1957, АДРЕСА_1 ) з вимогою передати документацію та майно банкрута ліквідатору. Однак, всупереч вищевказаним вимогам чинного законодавства, директором С(Ф)Г " ОСОБА_5 " не було передано ліквідатору банкрута печатки, штампи, правовстановлюючі і бухгалтерські документи, а також матеріальні та інші цінності банкрута. ОСОБА_7 ОСОБА_5 ", будучи службовою особою юридичної особи приватного права, всупереч вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, приховує печатку, штампи, установчі документи та інші офіційні документи підприємства. На сьогодні дії ОСОБА_4 вже спричинили порушення роботи підприємства та затягують процедуру банкрутства, невиконання з боку ОСОБА_4 обов`язків, прямо визначених законом та судовим рішенням, з передачі майна та документації ліквідатору, в поєднанні з суцільним невиконанням обов`язків щодо збереження майна, свідчить про наявність в діях вказаної особи ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 357 Кримінального кодексу України в частині заволодіння особливо важливими офіційними, правовстановлюючими та первинними документами банкрута шляхом зловживання своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах. У зв`язку з вищевиявленими обставинами, ліквідатор банкрута звернувся до Відділення поліції № 2 Ізмаїльського районного відділу поліції (вул. Михайлівська, 27, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600) із заявою від 04.08.2026 № 86-0804/804 про вчинення кримінального правопорушення (у порядку ст. 214 КПК України). Вказану заяву було направлено як заяву про скоєння кримінального правопорушення, а не як звернення громадянина згідно Закону України "Про звернення громадян" (про що зазначалося в самій заяві). На адресу ліквідатора ОСОБА_8 " від райвідділу відповідь не надходили. Таким чином, в супереч вимогам Кримінального процесуального кодексу України, відділенням поліції не прийнято рішення за вищевказаною заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Скаржник в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, в скарзі зазначив про її розгляд без його участі.

Слідчий та прокурор про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явилися.

В силу ст. 107 КПК технічні засоби фіксування процесу не застосовувалися.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Пунктом 1 частини першої статті 303 КПК України передбачені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 , як арбітражний керуючий ліквідатор ОСОБА_8 " звернувся до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області з заявою(04.08.2026 № 86-0804/804 про вчинення кримінального правопорушення (у порядку ст. 214 КПК України) про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 357 Кримінального кодексу України

Станом на 14.08.2026 року відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення не внесено.

Доказів зворотного слідчому судді не надано.

Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 7 КПК України встановлені загальні засади кримінального провадження, яким повинні відповідати зміст та форма кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься публічність. Згідно цього принципу, у відповідності до ст.25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Частиною 4 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 року «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України.

Таким чином, діючим законодавством не передбачено право прокурора, органу розслідування не вносити відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у разі отримання відповідної заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, у разі відповідності її необхідним вимогам.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчиненні дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Зі змісту ст.307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

На підставі вищенаведеного та враховуючи, що відповідний співробітник Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області після отримання повідомлення ОСОБА_3 від 04.08.2026 № 86-0804/804 про вчинене, на його думку, кримінального правопорушення, в порушення вимог ч.1 ст.214 КПК України не вніс відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя вважає, що скарга є частково обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково в частині зобов`язання внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості.

При цьому, з огляду на викладений у ст. 307 КПК України обсяг повноважень слідчого судді під час розгляду скарг, не підлягає задоволенню скарга в частині зобов`язання внести відомості до ЄРДР із визначенням кваліфікації злочину саме за ст. 357 КК України, з огляду на те, що питання щодо кваліфікації дій особи за конкретною статтею Кримінального кодексу України належить до компетенції слідчого і не відноситься до повноважень слідчого судді.

Крім того, не підлягає задоволенню скарга в частині зобов`язання Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області розпочати досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого КК України, та, з огляду на те, що згідно ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. А отже, порушені права скаржника поновлюються зобов`язанням внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не потребується окрема вказівка щодо зобов`язання провести досудове розслідування.

Керуючись ст.ст. 303-307, 309 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати уповноважену особу СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 від від 04.08.2026 № 86-0804/804 та надати ОСОБА_3 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1